Рішення
від 29.07.2020 по справі 711/9787/18
ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9787/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчої А.Ю.,

представника позивача

за довіреністю Оберемок І.І.

представника відповідача

адвоката Міщенко С.В.

представника відповідача за довіреністю Кирман В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Комунального підприємства Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ОСТ Л.Т.Д. про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ Базис-Черкаси звернувся до суду з позовом (в подальшому уточнений т.1 а.с. 2-6, 28) до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Черкаської міської ради, КП ЧООБТІ , третя особа: ТОВ ОСТ Л.Т.Д. про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що впровадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходиться цивільна справа № 711/6364/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" про усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю.

10 вересня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси своєю ухвалою залучив до участі в справі ТОВ "БАЗИС-ЧЕРКАСИ" в якості співвідповідача, який став власником спірного нерухомого майна за договором дарування від 4 липня 2018 року, укладеним з ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ".

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 , стверджуючи що вона є суб`єктом права спільної часткової власності на частину приміщень універсального салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, - приміщень №№ 1-15 та №№ І-ІУ, звернулася до суду з вимогою захистити її право як співвласника вище названих приміщень та зобов`язати ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" та ТОВ "БАЗИС-ЧЕРКАСИ" не чинити перешкод при користуванні ОСОБА_1 цими приміщеннями та забезпечити їй та іншим визначеним нею особам за її дорученням чи іншим правочином безперешкодне користування ними в будь-який день року та в будь-який час доби на власний розсуд згідно його цільового використання, визначеного правовстановлюючими документами.

10 квітня 2018 року ОСОБА_1 вже зверталася з позовними вимогами до ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ" та ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" про визначення ідеальних часток у праві спільної власності на спірне нерухоме майно та встановлення порядку користування цим майном.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року у справі №711/2752/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржила це рішення в апеляційному порядку.

Апеляційний суд Черкаської області своєю ухвалою від 25 жовтня 2018 року за клопотанням ОСОБА_1 призначив судову будівельну-технічну експертизу, якій запропоновано визначити варіанти користування спірним нерухомим майном, відповідно до ідеальних часток співвласників цього майна: ОСОБА_1 - 11/50 та ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" - 39/50.

Разом з тим, жодних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право спільної часткової власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 не існує, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане їй 27 вересня 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, яке посвідчує її право власності на нерухоме майно, як і рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232, на підставі якого було видане вище назване свідоцтво, є незаконними з наступних підстав.

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 6 листопада 2017 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вище названі відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно свідчать, що рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення було прийнято реєстратором 8 листопада 2004 року, запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно був внесений 8 листопада 2004 року, підставою для реєстрації права власності на вище назване нерухоме майно було свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 27 вересня 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, яке для реєстратора слугувало правовстановлюючим документом.

Однак, ОСОБА_1 на момент оформлення їй цього свідоцтва не мала права власності на вище назване нерухоме майно.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв. м., а саме приміщення: №№ 3,4,5,6, площею 72,8 кв.м. та частина приміщень №№ І, II,III,IV, площею 23,9 кв.м. Навіть на цю частину приміщень у свідоцтві не вказано, що ОСОБА_1 володіє ними на праві спільної часткової власності.

Приміщення №№ 3,4,5,6 мають конкретно визначені площі, а саме: №3 - 39,2 кв.м, № 4-25,3 кв.м, № 5 - 6,9 кв.м, № 6 - 1,4 кв.м.

Це свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232.

Згідно рішення виконкому Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232 ОСОБА_1 дозволено оформити право власності на частину приміщень салону - магазину (літ А-3), загальною площею 96,7 кв.м по АДРЕСА_1 .

Отже, в цьому рішенні Черкаського міськвиконкому відсутня нумерація приміщень та їх площа, не вказано, яке право власності на частину приміщень дозволено оформити ОСОБА_1 , і які пред`явлені документи на право власності стали підставою для прийняття цього рішення.

Таким чином, дані свідоцтва про право власності на нерухоме майно про приміщення, право власності яких зареєстровано за ОСОБА_1 , не відповідають даним рішення Черкаського міськвиконкому, яким було дозволено ОСОБА_1 оформити право власності на частину приміщень. Вказана в цьому рішенні Черкаського міськвиконкому частина приміщень, на яку ОСОБА_1 дозволено оформити право власності, залишилася невизначеною.

Ні в згаданому рішенні Черкаського міськвиконкому, ні в свідоцтві про право власності на нерухоме майно відсутня вказівка на те, що вище названі приміщення належать ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, чинній на момент державної реєстрації ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно на момент державної реєстрації ОСОБА_1 права власності на вище названі нежитлові приміщення був визначений в Тимчасовому положенні про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5. Це Тимчасове положення втратило чинність з 1 січня 2013 року, відповідно до пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року "Про затвердження Порядку користування даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав (ч. 1 ст. 4 Закону).

Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об`єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав (ч. 3 ст. 17 Закону).

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах, визначених адміністративно - територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування (п. 1.3 Тимчасового положення, ч. 4 ст. 5 Закону).

У відповідності до пункту 5 Прикінцевих положень Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Єдина система органів реєстрації права почала діяти з 1 січня 2013 року. З цього часу функції реєстрації об`єктів нерухомості перейшли від комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації до органів реєстрації прав.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням та припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштами особи, що звернулася до БТІ.

Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно (п. 1. 12 Тимчасового положення).

У Реєстрі прав на кожне нерухоме майно право власності, на яке заявлено вперше, за рішенням реєстратора про реєстрацію права власності відкриваються відповідні розділи (п. 4.1 Тимчасового положення).

Реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності, на яке підлягає реєстрації (п. 4.1.2 Тимчасового положення).

Розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закривається на підставі рішення реєстратора прав, зокрема, у разі поділу нерухомого майна (п. 4.2 Тимчасового положення).

У разі поділу нерухомого майна для кожного з об`єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об`єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер (п. 4.3 Тимчасового положення).

Серед осіб, визначених в п. 6.1 Тимчасового положення, яким передбачено оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності, спадкоємці, які отримали таке майно в результаті виділу з майна товариства з обмеженою відповідальністю, відсутні.

Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводить БТІ.

Згідно з п.п. 4.1.1. пункту 4 розділу 4 Тимчасового положення записи Реєстру прав на нерухоме майно про право власності на нерухоме майно серед інших відомостей повинні містити дані про вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності.

Відповідно до п. 6.3. вищеназваного Тимчасового положення свідоцтво про право власності на нерухоме майно серед інших відомостей повинно містити інформацію про форму власності.

Частиною другою п. 4.1.1. Тимчасового положення передбачено, що нерухоме майно в Реєстрі прав на нерухоме майно, зокрема, міститься реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

У свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданому ОСОБА_1 , вказана єдина форма власності нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 - приватна.

Суб`єктом права приватної власності на зазначені в цьому свідоцтві приміщенні є ОСОБА_1 . Інших співвласників на ці приміщення в свідоцтві не вказано.

Відповідно до частини першої ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Первісною підставою для набуття права власності на вище названі приміщення стало рішення загальних зборів учасників ТОВ ОСТ Л.Т.Д., відповідно до якого частину нежитлового приміщення салон - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 96,7 кв.м., в результаті виділу було передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого учасника товариства ОСОБА_2 .

Разом з тим, про це рішення загальних зборів учасників товариства не згадується ні в рішенні Черкаського міського виконкому від 2 вересня 2004 року № 1232, ні в свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданому ОСОБА_1 . Таким чином, як на думку позивача, невідомо, що слугувало підставою для прийняття виконавчим комітетом Черкаської міської ради вищеназваного рішення.

В інвентарній справі на спірне нерухоме майно знаходяться лише вище назване рішення загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. від 27 травня 2004 року та акт прийняття-передання нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв.м від 17 червня 2004 року.

Відповідно до цього рішення загальних зборів учасників товариства у власність ОСОБА_3 (саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 ) була передана частина нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв. м, як спадкоємцю померлого учасника товариства ОСОБА_2 , в тому числі, - приміщення № 3, площею 39,2 кв.м, № 4, площею 25,3 кв.м, № 4, площею 6,9 кв.м, № 6, площею 1,4 кв. м, а також приміщення загального користування №І,№ІІ,№ІІІ,№ІУ, загальною площею 23,9 кв.м, як частку ОСОБА_2 в майні товариства.

Отже, за вищеназваним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. ОСОБА_3 була передана не ідеальна частка в праві спільної часткової власності на майно, а конкретні приміщення.

17 червня 2004 року був складений акт прийняття-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площою 96,7 кв. м, згідно якого уже ОСОБА_1 отримала від ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. у власність ці приміщення.

Крім того, в інвентарній справі знаходиться ще один акт прийняття-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв. м, від 17 червня 2004 року, в якому йде мова про передання ОСОБА_1 частини нежитлового приміщення салону - магазину без визначення конкретних приміщень.

Звертає на себе увагу те, що адреса вищеназваних нежитлових приміщень в рішенні загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. і в актах прийняття-передання нежитлового приміщення салону-магазину, розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7кв.м від 17 червня 2004 року не визначена: не вказаний населений пункт, де знаходяться ці приміщення.

Крім того, в акті прийняття-передання нежитлового приміщення салону - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв. м від 17 червня 2004 року, має місце посилання як на підставу передання нерухомого майна невідомий протокол зборів засновників неназваної юридичної особи від 27 травня 2004 року. Таким чином, відсутній зв`язок між вказаним актом прийняття-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв.м від 17 червня 2004 року та протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. від 27 травня 2004 року.

Вищеназвані рішення загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. та акт прийняття-передачі нежитлового приміщення салону-магазину стали підставами для оформлення права власності на ці нежитлові приміщення за ОСОБА_1 : прийняття рішення Черкаським міськвиконкомом від 2 вересня 2004 року № 1232 та видача їй свідоцтва про право власності на нерухоме майно серіїї НОМЕР_1 від 27 вересня 2004 року.

Матеріали інвентарної справи на спірне нерухоме майно свідчать про те, що передання ОСОБА_1 вищеназваних приміщень відбулося з грубим порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент прийняття вище названого рішення зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., у зв`язку зі смертю учасника товариства спадкоємці мають право вступу до цього товариства.

При відмові спадкоємця від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. Згідно з частиною п`ятою ст. 147 Цивільного Кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи-учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України. Відповідно до частини другої ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Відповідно до частини першої ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Отже, як вважає позивач, відповідач, як спадкоємець, отримала від ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. нерухоме майно внаслідок виділу його із нерухомого майна, що належало на праві власності ТОВ "ДАГЕР" ЛТД і було повернуто відповідно до Додатку від 15 липня 2003 року до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСТ" Л.Т.Д .

Аналіз матеріалів інвентарної справи свідчить про те, що вище названі приміщення являлися складовою частиною приміщень, які належали на праві власності спочатку ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., а потім згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року в складі інших приміщень були продані ТОВ "ДАГЕР" ЛТД.

ТОВ "ДАГЕР" ЛТД зареєструвало право власності на ці приміщення 4 липня 2003 року.

Після реєстрації ТОВ "ДАГЕР" ЛТД права власності на вище названі приміщення Додатком від 15 липня 2003 року ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. та ТОВ "ДАГЕР" ЛТД внесли зміни до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року.

Відповідно до цих змін до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. була повернута частина приміщень у складі приміщень № 3, площею 39,2 кв. м, № 4, площею 25,3 кв. м, № 5, площею 6,9 кв. м, № 6, площею 1,4 кв. м та з приміщень загального користування №№ І, II, III, IV, площею 23,9 кв. м.

Таким чином, ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. та ТОВ "ДАГЕР" ЛТД, в порушення частини другої ст.187 ЦК України, штучно розділили належні на праві власності ТОВ "ДАГЕР" ЛТД приміщення на складові частини, не приймаючи до уваги те, що ці складові частини кожна окремо не були самостійними об`єктами власності.

Згідно з частиною другою ст. 187 Цивільного Кодексу України при переході права власності на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Штучне відокремлення частини приміщень призвело до істотного знецінення нерухомого майна, яке належало на праві власності ТОВ "ДАГЕР" ЛТД.

Отже, виділені ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого учасника ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. ОСОБА_2 , частина приміщень та площі місць загального користування як частка у майні товариства в натуральній формі, не були самостійним об`єктом власності.

Як на думку позивача, в порушення приписів ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент передачі нерухомого майна відповідачу, частини п`ятої ст. 147 Цивільного Кодексу України відповідач отримала не частку в нерухомому майні товариства, а все нерухоме майно, яке було передане Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАГЕР" ЛТД Товариству з обмеженою відповідальністю ОСТ Л.Т.Д., без виділу. Крім переданого відповідачу нерухомого майна ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. на момент передання іншого нерухомого майна не мало.

Передання відповідачу нерухомого майна було здійснено без технічного висновку щодо можливості виділу цього майна із нерухомого майна, що належало ТОВ "ДАГЕР" ЛТД, в результаті чого виділ цього майна був проведений з порушенням вимог державних будівельних норм та правил протипожежної безпеки: виділене нерухоме майно не має окремого виходу.

З цих підстав, передання цих приміщень ОСОБА_1 у власність є незаконною.

Крім того, ТОВ ОСТ Л.Т.Д. передало позивачу частину нежитлового приміщення, не маючи зареєстрованого права власності на цю частину приміщення.

Після повернення Товариством з обмеженою відповідальністю ДАГЕР Товариству з обмеженою відповідальністю ОСТ Л.Т.Д. частини нежитлових приміщень, площею 96,7 кв.м. згідно Додатку від 15 липня 2003року до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року ТОВ ОСТ Л.Т.Д. право власності на ці приміщення не зареєструвало. Але це не завадило ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. передати ці приміщення ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з частиною першою ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Після державної реєстрації права власності на набуте ТОВ "ДАГЕР" ЛТД нерухоме майно це право власності відповідно до п.1 частини першої ст. 346 ЦК України могло бути припинено лише в разі відчуження власником - ТОВ "ДАГЕР" ЛТД вищеназваного нерухомого майна.

Оскільки такого відчуження не відбулося, внесення змін до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року після повного виконання його умов і реєстрації права власності на це майно за ТОВ "ДАГЕР" ЛТД шляхом укладання Додатку до цього договору від 15 липня 2003 року є незаконним, а тому цей Додаток до договору не можна вважати документом, що встановлює перехід права власності на частину приміщень. Документ, який би посвідчував факт передання вище названої частини приміщень від ТОВ "ДАГЕР" ЛТД до ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., не складався. Сума договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року не коригувалася. В подальшому, ТОВ "ДАГЕР" ЛТД було припинено 12 березня 2015 року у зв`язку з його реорганізацією, шляхом приєднання до ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ".

Позивач вказує, що якщо навіть не брати до уваги порушення чинного на момент передачі відповідачу вище названого нерухомого майна законодавства, то вона могла набути право власності на це майно, відповідно до ст.ст. 328, 1216, 1218 Цивільного Кодексу України, ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на момент передачі їй вище названого нерухомого майна.

З цих підстав відповідач не могла набути право спільної сумісної, а тим більше право спільної часткової власності на нерухоме майно, яке належало на праві приватної власності ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., а потім відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року було продано ТОВ "ДАГЕР" ЛТД.

Чинним законодавством України не передбачено набуття спадкоємцями права спільної власності на майно, виділене в натуральній формі із майна товариства з обмеженою відповідальністю у зв`язку зі смертю учасника товариства.

Згідно з п. 2.7 Тимчасового положення документами, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Реєстрації підлягають заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред`явленим правовстановлювальним документам (ч.1 п.3.5 Тимчасового положення).

Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п.3.6 Тимчасового положення).

Внесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності (п. 3.7 Тимчасового положення).

Аналіз матеріалів інвентарної справи на це нерухоме майно свідчить про відсутність документів, що підтверджують перехід права власності на частину приміщень, загальною площею 96,7 кв.м від ТОВ "ДАГЕР" ЛТД до ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., рішення про реєстрацію права власності на ці примішення за ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., а також документів, що підтверджують передання саме ОСОБА_1 частини приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96.7 кв. м, а саме, - приміщення №№ 3, 4, 5, 6, площею 72,8 кв.м та частини приміщень І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м, розташованих саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.1.9 Тимчасового положення відомості, що містяться в електронній базі даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, мають відповідати даним реєстраційної справи. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

При прийнятті реєстратором Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" Посмерега С. В. рішення про реєстрацію права власності на вище назване нерухоме майно за ОСОБА_1 від 8 листопада 2004 року були допущені суттєві порушення чинного законодавства України.

Після повернення ТОВ "ДАГЕР" ЛТД частини приміщень у складі приміщень №№ 3, 4, 5, 6, загальною площею 72,8 кв.м та частини приміщень І, II, III, IV, загальною площею 23,9 кв.м ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. право власності на ці приміщення, як на окремий об`єкт нерухомого майна, реєстратором не було зареєстровано. Більше того, реєстратором в порушення пунктів 4.1 та 4.2 Тимчасового положення не були відкриті окремий розділ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та окрема реєстраційна справа на вищеназване нерухоме майно. Але це не завадило реєстратору зареєструвати право власності на це нерухоме майно за ОСОБА_1 . При цьому, реєстратор при реєстрації права власності на вищеназване нерухоме майно за ОСОБА_1 також не відкривав окремий розділ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та окрему реєстраційну справу. Це підтверджується тим, що нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 і належало ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д., а потім ТОВ "Ост-Інвест" має один реєстраційний номер та одну реєстраційну справу.

При оформленні права власності на вищеназване нерухоме майно за ОСОБА_1 Комунальне підприємство "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" залишило поза увагою ті обставини, що заявлене ОСОБА_1 право власності на вище назване нерухоме майно не відповідає вимогам чинного законодавства та пред`явленим документам, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232 "Про оформлення права власності ОСОБА_1 ", не відповідає рішенню загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. від 27 травня 2004 року та акту прийняття-передання нежилого приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв.м від 17 червня 2004 року та прийняте на підставі юридично нікчемних документів, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27 вересня 2004 року на підставі рішення Черкаського міськвиконкому від 2 вересня 2004 року № 1232, не відповідає цьому рішенню.

З огляду на викладені обставини позивач вважає рішення загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л.Т.Д. від 27 травня 2004 року та акт приймання-передання нежилого приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв. м від 17 червня 2004 року юридично нікчемними, а рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232, свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , видане 27 вересня 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради ОСОБА_1 та рішення реєстратора Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" Посмерега С. В. від 8 листопада 2004 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Прийняття виконавчим комітетом Черкаської міської ради незаконного рішення стало підставою для видачі ОСОБА_1 незаконного свідоцтва про право власності на нерухоме майно та незаконній реєстрації за нею права власності на це нерухоме майно.

Таким чином, ОСОБА_1 , незаконно набувши право власності на вищеназване нерухоме майно, заявляє про своє право спільної часткової власності на нерухоме майно, що належить позивачу.

Таким чином, позивач просить суд, - визнати неправомірними та скасувати: рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 2 вересня 2004 року № 1232 "Про оформлення права власності ОСОБА_1 ", свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , видане ОСОБА_1 27 вересня 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради та рішення реєстратора Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_5 від 8 листопада 2004 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , а саме: частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м, в тому числі приміщення №№ 3, 4, 5, 6, площею 72,8 кв.м та частину приміщень І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1567195, номер запису 507 в книзі 5. Віднести судові витрати на відповідачів.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позов (т.1 а.с.51), за яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що з матеріалів інвентарної справи №2097 на об`єкти нерухомості - нежилі приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що будівництво цього об`єкту нерухомого майна здійснювало ТОВ ОСТ л.т.д., яке, уклавши з кооперативом Аврора договір №41/1 від 16 лютого 1998 року (з додатковою угодою від 10.01.2001р.) про дольову участь у будівництві Універсального салону-магазину та сплативши обумовлену ним суму. .

На підставі цього договору, акту прийому-передачі від 08.10.2001р. та рішення виконкому Черкаської місії ради від 05.10.2001р. №112, - ТОВ ОСТ`л.т.д. набуло у власність згідно свідоцтва про право власності від 08 травня 2002 року салон-магазин, що розташований у АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №845539 від 24.06.2003р., на підставі вказаного свідоцтва про право власності, за ТОВ ОСТ`лтд на праві колективної власності було зареєстроване вказане нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 432,5кв.м.

23 червня 2003 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ ОСТ Лтд в особі директора Тютіна І.О. продало ТОВ Дагер Лтд в особі директора Шакіна Д.В. вказане нежиле приміщення за вказаною адресою, загальною площею 432,5кв.м., право власності на яке зареєструвало ТОВ Дагер`Лтд згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №928800 від 04.07.2003 року - форма власності колективна .

Але 15 липня 2003 року ТОВ ОСТ Лтд та ТОВ Дагер Лтд Додатком до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.06.2003 року внесли зміни до п.1.1. Договору від 25.06.2003 року в частині зменшення площі при продажі нежилого приміщення в наступній редакції: Продавець продає, а Покупець отримує у власність частину нежитлового приміщення салон-магазин , площею 335,81м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа вищевказаного приміщення складає 432,5м.кв. У власності ТОВ Ост лтд (Продавця) залишається частка приміщення салону-магазину , площею 96,69м.кв. На виконання умов цього Додатку до Договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 15.07.2003р., за яким Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлове приміщення салон-магазин , загальною площею 335,81м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (без зазначення конкретних приміщень згідно даних інвентарної справи).

При цьому, 21.04.2004 року на адресу директора ЧООБТІ Громенка С.І. була подана заява про проведення поточної інвентаризації нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 : для відчуження приміщень №3-39,2кв.м, №5-6,9кв.м, №6-1,4, а також приміщень загального користування - розміром 23,89м.кв, балансовою вартістю 40375грн. Цей лист підписав директор І.О.Тютін, тут же є перелік приміщень загального користування, виконаний рукописним текстом, який посвідчено підписом, що схожий на підпис В.С.Шакіна , де зазначені ці приміщення під №І,ІІ,ІІІ, ІV і 1, з зазначенням площі 105,9м.кв. та примітка, що площа загального користування складає 23,89м.кв.

Крім того, на аркуші інвентарної справи 90 міститься довідка за підписом директора ТОВ ОСТ`лтд Шакіна В.С. і г.бухгалтера даного товариства ОСОБА_10 , що загальна площа нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 складає 432,6кв.м, вартістю 181854грн., а передається у власність ОСОБА_1 площа 96,6м.кв, вартістю 40618грн.

На підставі вказаного Договору та Додатку ТОВ Дагер Лтд зареєструвало своє право власності на частину нежитлового приміщення, площею 335,8кв.м. як приватну власність ( без зазначення конкретних приміщень згідно даних інвентарної справи), про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2004 року №3559156. Також право ТОВ Ост`лтд на його частку значиться зареєстрованим на підставі свідоцтва про право власності б/н від 08.05.2002 року, виданого Виконкомом Черкаської міської ради, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №3757388 від 03.06.2004 року, в якому власниками нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 за АДРЕСА_2 значаться дві юридичні особи: ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

Тому, враховуючи дані, які містяться у вказаному витязі, відповідач вважає безпідставним і такими, що не відповідають дійсності посилання позивача на ту обставину, що ТОВ ОСТ Л.Т.Д. право власності на свою частку в даному приміщенні не зареєструвало.

При цьому, згідно реєстраційних даних, які зазначені у вказаному витязі - форма власності у обох співвласників значиться приватна (що відповідає положенням Закону України Про власність , який був чинним на час первісного набуття вказаними товариствами приміщень у спільну власність), характеристика об`єкта - нежитлове приміщення, площею 430,3м.кв. Але на які саме конкретно приміщення, з їх зазначенням відповідно до плану-схеми, зареєстроване право за кожним із співвласників, у правовстановлюючих документах та в даних про реєстрацію, не вказано.

Як і не вказано в жодному з правовстановлюючих документів і про те, яка частка з приміщення спільної власності за адресою: АДРЕСА_3 а належить кожному зі співвласників - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки внаслідок укладення вказаного правочину приміщення за адресою: АДРЕСА_3 стало власністю двох юридичних осіб, то з чього часу (тобто з 15 липня 2003 року) воно набуло статусу об`єкта спільної часткової власності - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд. При цьому, порядок володіння був врегульований главою 11 ЦК України від 18.07.1963р.

Відповідач вважає, що посилання позивача на ту обставину, що ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд не мали права укладати цей договір, оскільки не було здійснено виділення конкретно визначеного майна в натурі, що до того ж суттєво знецінило його вартість, є безпідставними, оскільки, укладаючи зазначений Договір з відповідними змінами ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд діяли виключно на власний розсуд, керуючись принципом свободи договору. Адже чинним на той час (як і на сьогодні) законодавством не заборонялося укладати договори щодо належного власнику (власникам) майна в цілому, чи щодо його частини.

До того ж, ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ не було стороною цього договору (на той час ця юридична особа взагалі не існувала, оскільки була зареєстрована 19.05.2017року) і цим договором жодних прав позивача порушено не було.

А ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд з часу укладення договору стали рівноправними співвласниками зазначеного приміщення та жодних претензій як з приводу укладеного договору з його змінами, так і з приводу спільного володіння даною власністю - один до одного не мали.

Крім того, відповідач вказує, що статтями 112, 118 ЦК України від 18.07.1963р. передбачалося, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

Не може бути встановлено такий порядок користування жилим будинком, при якому учаснику спільної часткової власності виділяються в користування тільки непридатні для проживання або підсобні приміщення (підвал, коридор, комора тощо).

Якщо учасники спільної часткової власності на жилий будинок за угодою між собою встановили порядок користування відособленими приміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до частки кожного і така угода нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вона обов`язкова і для особи, яка згодом придбає частку в спільній власності на цей будинок.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 року, у якому в главі 26-й порядок здійснення права спільної власності був врегульований аналогічним чином.

А саме, відповідно до ст. 355 ЦК України від 16.01.2003 р.: Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно з ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Здійснення права спільної часткової власності врегульовано ст. 358 ЦК України, якою передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

27 травня 2004 року згідно із рішенням зборів ТОВ Ост Л.Т.Д. та акту приймання-передачі від 17.06.2004 року частину нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого співзасновника товариства ОСОБА_2 , що також відповідає як нормам чинного законодавства, так і волі власника, який мав право розпорядитися своєю власністю на власний розсуд.

При цьому, ТОВ Ост Л.Т.Д. діяло виключно в межах ст.55 ЗУ Про господарські товариства (в редакції чинній станом на вказану дату) , якою було передбачено, що у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Отже, як вказує відповідач, їй була видана частка у майні в натуральній формі у вигляді частини нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7м.кв.

При цьому, як вважає відповідач, жодних порушень чиїх-небудь прав, і тим паче прав позивача ТОВ БАЗИС-Черкси , яке станом на 27.05.2004 року навіть не було зареєстроване, - порушено не було.

Отримавши згідно зазначеного рішення, акта приймання-передачі та свідоцтва про право на спадщину частину нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м - відповідачка, в порядку чинного на той час законодавства, звернулася до виконавчого комітету Черкаської міської ради, який, розглянувши пред`явлені матеріали на право власності, керуючись ст. 30 п.10 Закону України Про місцеве самоврядування (як делегованими повноваженнями), розділом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно - виніс рішення від 02.09.2004 року №1232.

При цьому, з урахуванням порядку і підстав набуття відповідачем права, це рішення було винесене на цілком законних підставах, як на законних підставах також було видано й свідоцтво про право власності. Адже п.6 зазначеного Тимчасового положення чітко передбачено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: … фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об`єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об`єднання, організації, що ліквідовується; фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об`єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідач вважає, що жодних порушень норм діючого законодавства або чиїх-небудь прав, і тим паче порушення прав позивача ТОВ БАЗИС-Черкаси , яке станом на 27.05.2004 року навіть не було зареєстроване, - не було. Оскільки відповідач, як вказує, вона набула право власності у законний спосіб та, подавши належний перелік документів, на законних підставах отримала рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради і, відповідно, на законних підставах, як особа, що отримала частку в майні господарського товариства, - отримала свідоцтво про право власності на це майно, видача якого прямо передбачена зазначеною правовою нормою, з відповідною реєстрацією права власності, яке також було здійснено на законних підствах. А посилання позивача на надумані й дрібні неточності, які ніби-то мали місце при здійсненні реєстраційних дій, не можуть бути підставою для скасування як свідоцтва про право власності так реєстрації права власності, оскільки це порушить її право власності, захист якого гарантований ст.41 Конституції України та положеннями статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою зокрема передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідач звертає увагу ну ту обставину, що вона, як власник частини нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м, законно володіє своєю власністю з 2004 року вже понад 13 (тринадцять) років і законність набуття якого у власність за весь період часу не була ніким піддана сумніву.

Твердження позивача про буцім-то допущені порушення як при видачі свідоцтва про право власності, так і при реєстрації за нею права власності на це майно на підставі даного свідоцтва, вважає голослівними та надуманими.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.11.2004р. вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано згідно свідоцтва про право власності від 27.09.2004р. право власності на частину приміщень салону-магазину за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м. Про розмір частки, яка належить ОСОБА_1 в спільній власності, у свідоцтві дійсно не вказано.

Але це не є порушенням, зокрема п.п. 4.1.1. пункту 4 розділу 4 Тимчасового положення, незважаючи на доводи позивача, оскільки станом на час набуття відповідачем права власності на частину приміщень салону-магазину за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м - між співвласниками не було укладено договір про визначення часток у даному праві спільної часткової власності (яка частковою є згідно закону і для цього будь-яких додаткових дій чи правочинів, про які з незрозумілих причин вказує позивач - вчиняти не потрібно), а тому, відповідно до норм ст. 357 ЦК України, - на той час частки у праві спільної часткової власності обох співвласників: ОСОБА_1 та ТОВ Дагер Л.Т.Д вважалися рівними. Їх відповідний розрахунок з подальшою реєстрацією відбувся лише у 2015 році.

26 лютого 2015 року передавальним актом між ТОВ ДАГЕР ЛТД та ТОВ ОСТ Інвест було передано, у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання від ТОВ ДАГЕР до ТОВ ОСТ Інвест , право на власність офісно-виробничого приміщення Салону-магазину , площею 335,2кв.м, вартістю 187277грн.

13 липня 2015 року ТОВ ОСТ-Інвест уклало з КП ЧООБТІ Договір №507/13 , на виконання якого КП ЧООБТІ виконало Розрахунок часток співвласників нежилих приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_3 . За розрахунком КП ЧООБТІ визначило, що ТОВ ОСТ-Інвест належить право на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 , у свою чергу, як другому співвласнику, - належить право на 11/50 частини цього приміщення. (При цьому до загальної площі не було включено 7,9кв.м під самочинно збудованим приміщенням). І з цим розрахунком погодилися обидва співвласники, а його правильність та ту обставину, що це майно є спільною частковою власністю було доведено Придніпровським районним судом при ухваленні рішення у справі № 711/2752/17, яке в цій частині сторонами не оскаржувалося.

І з цим рішенням погодилися обидва співвласники, а його правильність та ту обставину, що це майно є спільною частковою власністю було доведено Придніпровським районним судом при ухваленні рішення у справі № 711/2752/17, яке в цій частині сторонами не оскаржувалося.

Відповідно, також 17.07.2015 року ТОВ ОСТ Інвест у Реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції Черкаської області отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 40800921 від 17.07.2015р., з якого вбачається, що об`єктом нерухомого майна, на який видане дане свідоцтво ТОВ ОСТ Інвест , - є нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 421,3кв.м, форма власності приватна , вид спільної спільної власності спільна часткова , розмір частки у праві спільної часткової власності ТОВ ОСТ Інвест складає 39/50. І з цим свідоцтвом погодилися обидва співвласники, а його правильність та ту обставину, що це майно є спільною частковою власністю було доведено Придніпровським районним судом при ухваленні рішення у справі № 711/2752/17, яке в цій частині сторонами не оскаржувалося.

Про те, що за ТОВ ОСТ Інвест було зареєстровано на праві власності, як спільна часткова власність лише частка 39/50 приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (без зазначення конкретних приміщень - складових даного об`єкту спільної часткової власності, і в тому числі даних про порядок користування приміщеннями з яких складається об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ), - свідчить також наданий державним реєстратором Велика О.В. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2015р., індексний номер 40801374.

Згідно рішення установчих зборів засновників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ від 28 березня 2017 року (протокол №1) та рішення позачергових зборів учасників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ від 17.03.2017 року (протокол №3) в результаті виділу з ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ було створено ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ .

Відповідно до п.3.5 Статуту ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ - джерелами формування майна Товариства є майно, передане ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ за розподільчим балансом. Статутний капітал Товариства створюється в результаті поділу статутного капіталу ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ і передачі відповідної його частини за розподільчим балансом.

Відповідно до рішення позачергових зборів учасників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ від 06.04.17 року (протокол №4) було затверджено розподільчий баланс ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ , зі змісту якого вбачається, що з балансу ТОВ Ост-Інвест код ЄДРПОУ 21356563 на баланс виділеного ТОВ ОСТ-Інвест-Черкаси код ЄДРПОУ 41276296, перейшли оборотні та необоротні активи ТОВ Ост-Інвест код ЄДРПОУ 21356563 на суму 5 588 363,76грн. (При цьому, безпосередньо в розподільчому балансі посилань на те, що від ТОВ Ост-Інвест до ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ переходять конкретно визначені приміщення - не має).

23.10.2017 року було зареєстровано припинення юридичної особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563, номер запису про припинення: 10261110027005380. При цьому, згідно даних ЄДРПОУ - правонаступником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" (ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ") код ЄДРПОУ 41276296.

01.06.2017 року державним реєстратором Яжемчук О.А. Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, було зареєстровано за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296 право на власність на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , з формою власності спільна часткова , що підтверджується Інформаційною довідкою №117436877 від 17.03.2018р. При цьому, здійснюючи реєстрацію права власності за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296 як підставу виникнення права власності, зазначено протокол позачергових зборів учасників, серія та номер: 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ ; розподільчий баланс ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ , серія та номер 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ .

У свою чергу, 04.07.2018 року на підставі договору дарування, серія та номер: 1808, виданий 04.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В., Дарувальник ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296, подарувало, а ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , код ЄДРПОУ: 41344301, (Обдаровуваний) прийняло в дар 39/50 часток у праві власності на нежитлові приміщення А-3 , що знаходяться за адресою:, АДРЕСА_3 .

Засновниками і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563 і ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ і ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ код ЄДРПОУ 41344301 на час укладення зазначеного договору дарування - були одні й ті ж фізичні особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Керівником (директором) і ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код за ЄДРПОУ 41276296 і ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ код за ЄДРПОУ 41344301 - також була одна й та ж особа - ОСОБА_16 . Він же, до реєстрації припинення юридичної особи, був керівником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563.

Відповідно до п.3, п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.06.2001 N 303, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001р. за №539/5730 - пов`язаними сторонами вважаються: підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб , підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи. Пов`язані сторони - особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Тому, оскільки співзасновниками і ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код за ЄДРПОУ 41276296, і ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ код за ЄДРПОУ 41344301, а також припиненого ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563 - є одні й ті ж фізичні особи, то ці юридичні особи є пов`язаними.

Зважаючи на цю обставину та на зміст самого договору дарування від 04.07.2018р., - ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , приймаючи в дар як Обдаровуваний було обізнане про те, що у вказаний спосіб набуває у власніть саме 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, а також було проінформоване, що іншим співвласником цього майна є ОСОБА_1 , та що з приводу порядку користування цим приміщенням і щодо усунення перешкод в користуванні ним існує судовий спір між нею та ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ .

Також відповідач вказує, що ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ було проінформоване й про те, що між нею та іншими попередніми співвласниками, які володіли 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення - спору щодо порядку і підстав набуття нами права власності на свою частку у ньому протягом усього періоду спільного володіння, не було, хоча з того часу минуло більше 13-ти років.

Враховуючи підстави набуття позивачем права на 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, відповідач вважає безпідставними вимоги ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ до неї, як іншого співвласника, оскільки ні ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , як нинішній співвласник, ні ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ , від якого позивач прийняв у дар зазначену часту спільного приміщення, - до її власності не мають жодного відношення., як і не мали відношення до неї й попередні співвласники - ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ та ТОВ ДАГЕР Л.Т.Д. При цьому, порядок набуття нею у власність жодним чином не порушив і не порушує прав ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ У позовній заяві позивач жодним чином не обгрнтував, як і яке право ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ було порушене відповідачами.

Крім того, відповідач вважає, що, якщо позивач, набувши у власність 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, вважає, що наявність іншого співвласника цього майна - є недоліком об`єкту нерухомого майна, знаючи про що, частину з якого воно прийняло в дар, то відповідно до ст.721 ЦК України всі претензії з цього приводу ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ має пред`являти Дарувальнику - ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ , який передав цей дар позивачу, в т.ч. до вирішення питання про розірвання даного договору дарування.

Отже, враховуючи підстави та порядок набуття ОСОБА_1 права власності на частки в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , відповідач просить у задоволенні позовних вимог останнього відмовити через їх безпідставність та у зв`язку з тим, що зі сторони відповідачів жодних прав позивача порушено не було. Крім того, проситьб застосувати строки позовної давності, передбачені ст.. 257 ЦК України. Позивачем було пропущено встановлений законом строк позовної давності для звернення з даним позовом, відповідно до вимог ст.267 ЦК України, що є ще однією, самостійною підставою для відмови в задоволенні заявлених ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ позовних вимог, оскільки доказів про поважність пропуску цього строку позивач не надав.

Відповідачем КП ЧООБТІ подано відзив на позов (т.1 а.с.103), за яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи №2097 первинна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 432,5 кв.м., була проведена за ТОВ ОСТ Лтд, на підставі Свідоцтва про право власності від 08.05.2002 р., виданого ВК Черкаської міської ради. 25 червня 2003 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ ОСТ Лтд продало ТОВ Дагер Лтд вищевказані нежитлові приміщення, загальною площею 432,5 кв.м.

У власності ТОВ ОСТ Лтд (Продавця) залишається частка приміщення салону- магазину , площею 96,69 кв.м. в складі наступних приміщень, означених поетажним планом, в т.ч.: №3 - 39,2 кв.м., №4 - 25,3 кв.м., №5 - 6,9 кв.м., №6 - 1,4 кв.м., та з приміщень загального користування №І, II, III, IV залишається площа 23,9 кв.м. .

27 травня 2004 року відповідно до протоколу зборів ТОВ ОСТ Лтд частину нежитлового приміщення салону-магазину, площею 96,6 кв.м., передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого співзасновника товариства ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання протоколу зборів ТОВ ОСТ Лтд від 27.05.2004 р. підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,6 кв.м., за яким директор ТОВ ОСТ Лтд передав, а ОСОБА_1 прийняла в власність частину нежитлового приміщення салону-магазину, площею 96,69 кв.м., в т.ч.: №3 - 39,2 кв.м., №4 - 25,3 кв.м., №5 - 6,9 кв.м., №6 - 1,4 кв.м., а також приміщення загального користування №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м.

08 листопада 2004 р., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.09.2004р. серія НОМЕР_1 , виданого ВК Черкаської міської ради за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частину приміщень салону-магазину літ. А-3, загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, ІУ, площею 23,9 кв.м.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обмежень від 01.07.2004 року №1952-ІУ (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ).

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно в Україні визначався Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002р. за № 7/5, Про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ).

Вказане Тимчасове положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до пункту 1.2 Тимчасове положення діє на всій території України і є обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та: органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п.1.4 Тимчасового положення).

Пунктом 2.1. Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом - із заявою про реєстрацію прав власності подаються і правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми (додаток 3) (п.2.3. Тимчасового положення).

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування відповідно до розділу 6 Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.02 р. за №7/5, Про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно .

При цьому, пунктом 6.2. Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Відповідно до п.п. 2.7., 2.8., Тимчасового положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Тексти документів, що подаються на реєстрацію прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб та адреси їх місця проживання мають бути написані повністю.

Згідно Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, визначних додатком №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення, одним із правовстановлюючих документів є свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Таким чином, саме свідоцтво про право власності на нерухоме від 27.09.2004р. (серія НОМЕР_1 ), видане Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1232 від 02.09.2004р., є належним правовстановлюючим документом на підставі якого реєстратором БТІ була проведена реєстрація прав власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5,6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Стаття 73 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільської селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими, на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідач звертає увагу, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 , зазначене вище рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1232 від 02.09.2004р., у встановленому законом порядку не оскаржено. А у відповідність до чинного законодавства рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковим для виконання.

Для проведення державної реєстрації права власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І,ІІ, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 реєстратору БТІ разом із заявою про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 3 було надано: технічний паспорт, оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме від 27.09.2004 р. (серія НОМЕР_1 ), що видане Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, квитанції про оплату за витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, копію паспорта та ідентифікаційного коду. Тобто повний пакет документів, передбачений Тимчасовим положенням для проведення державної реєстрації права власності.

Відповідно до п. 3.1. Тимчасового положення, з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Подані ОСОБА_1 документи відповідають вимогам чинного законодавства та є достатньою підставою для проведення державної реєстрації.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується виключно законодавством України. Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред`явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Крім того, Тимчасове положення визначає чіткий перелік підстав для відмови в реєстрації прав на нерухоме , а саме: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об`єкт нерухомого майна, розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об`єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Таким чином, у реєстратора КП ЧООБТІ були відсутні підстави для відмови в реєстрації права власності згідно доданих документів.

Отже, при прийнятті рішення щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4,5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме від 27.09.2004 р. (серія НОМЕР_1 ), виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, реєстратором КП ЧООБТІ були виконані вимоги Тимчасового положення, а саме була прийнята заява відповідного зразка з визначеним переліком документів, та у відповідність до п 3.1. реєстратором було установлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості.

Серед принципів, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень, та якими керується суд у разі оскарження таких рішень є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач вважає, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідачем звернута увага на те, що правовідносини щодо реєстрації права власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень І, II,ІІІ, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме від 27.09.2004р. (серія НОМЕР_1 ), виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, виникли між ОСОБА_1 та КП ЧООБТІ у зв`язку з реєстраційними діями, які були вчинені КП ЧООБТІ в 2004 році.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси , не є учасником вказаних правовідносин.

Позивачем, в позовній заяві взагалі не визначено та не доведено, які конкретно його права були порушені КП ЧООБТІ прийнятим рішенням реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, яке саме його право порушено і яким чином, а також не зазначені правові підстави для звернення позивача з позовом до КП ЧООБТІ . А тому вважає, що в даному випадку, фактично між КП ЧООБТІ та позивачем відсутній спір.

Враховуючи вищевикладене відповідач КП ЧООБТІ вважає, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідачем Виконавчим комітетом Черкаської міської ради надано відзив на позов (т.1 а.с. 132), за яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що позивачем у позовній заяві не зазначено, яку саме норму закону України порушив Виконавчий комітет Черкаської міської ради, приймаючи спірне рішення. Також не зазначено, які цивільні права та інтереси позивача орушені при прийнятті спірного рішення. Крім того, посилається на норми ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України і вважає, що позивачем порушені строки позовної давності, що є підставою для відмовити у задоволенні позову.

Позивачем ТОВ Базис-Черкаси надано відповідь на відзиви відповідачів (т.1 а.с.171), за якими вважає їхні доводи необгрунтованими та безпідставними. Зазначено, що відповідачі у своїх висновках залишили поза увагою той факт, що відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення Черкаського міськвиконкому), первісним документом для оформлення права власності на спірне нерухоме майно є оскаржуване рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради.

За приписами пункту 6.2. вищеназваного Тимчасового положення підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів проводити БТІ.

Отже, вважає, що при оформленні права власності на об`єкти нерухомого майна БТІ займається виключно підготовкою документів для видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Оформлення ж права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності відноситься до повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (п. 6.1. Тимчасового положення).

Таким чином, на думку позивача, саме Черкаський міськвиконком повинен був контролювати відповідність документів, що підтверджували виникнення права власності у ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства і, які були подані для оформлення права власності на нерухоме майно. Зазначає, що відповідач Черкаський міськвиконком у своєму відзиві на позовну заяву навіть не згадує про документи, які слугували для нього підставою для прийняття оскаржуваного рішення. На ці документи посилається в своєму відзиві на позовну заяву відповідач - Комунальне підприємство "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації". Такими документами є протокол загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л. Т. Д. від 27 травня 2004 року та акт прийняття-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв.м від 17 червня 2004 року. Відповідачі не звертають уваги на те, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л. Т. Д. від 27 травня 2004 року у власність ОСОБА_3 (саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 ) була передана частина приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , площею 96,7 кв.м, як спадкоємцю померлого учасника Товариства ОСОБА_2 , в тому числі приміщення № 3, площею 39,2 кв.м, № 4 площею 25,3 кв.м , №5, площею 6,9 кв.м, № 6, площею 1,4 кв.м, а також приміщення загального користування №№ І, II, III, IV, загальною площею 23,9 кв.м, як частку в майні товариства. Адреса вище названих нежитлових приміщень ні в рішенні загальних зборів учасників ТОВ "ОСТ" Л .Т. Д. від 27 травня 2004 року, ні в акті приймання-передачі нежитлового приміщення салону-магазину від 17 червня 2004 року не визначена: не вказаний населений пункт, де знаходиться салон-магазин з вищеназваними нежитловими приміщеннями. Як свідчить мотивувальна частина оскаржуваного рішення Черкаського міськвиконкому, міськвиконком, розглянувши пред`явлені матеріали на право власності, дозволив ОСОБА_1 оформити право власності на частину приміщення салону-магазину (літ, А-3), загальною площею 96,7 кв.м по АДРЕСА_3 та доручив Комунальному підприємству "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" оформити свідоцтво про право власності на вищеназваний об`єкт. В оскаржуваному рішенні Черкаського міськвиконкому об`єкт нерухомого майна, на який міськвиконком надав дозвіл оформити право власності та свідоцтво про право власності, не визначений. В оскаржуваному рішенні вказана лише частина приміщення салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м по АДРЕСА_3 . В цьому рішенні Черкаського міськвиконкому відсутня нумераціям приміщень та їх площа, не вказано, яке право власності на частину приміщення салону-магазину дозволено оформити ОСОБА_1 і, які пред`явлені документи стали підставою для прийняття цього рішення. Зміст виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно свідчить про те, що дані цього об`єкту нерухомого майна, за винятком загальної площі, не відповідають даним нерухомого майна, зазначеного в оскаржуваному рішенні Черкаського міськвиконкому. Відповідно до вище названого свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить частина приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м, а саме; приміщення №№3,4,5,6, площею 72,8 кв.м та частина приміщень №№ І, ІІ, Ш, IV, площею 23,9 кв.м. Підставою для оформлення ОСОБА_1 цього свідоцтва стало саме оскаржуване рішення Черкаського міськвиконкому, про що зазначено в самому свідоцтві. Отже, при оформленні права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 Черкаським міськвиконкомом були порушені приписи пунктів 1.6., 2.7., 6.1., 6.2. Тимчасового положення, про це було зазначено в позовній заяві. В оскаржуваному свідоцтві зазначено, що об`єкти нерухомого майна належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. Про інші форми власності в цьому свідоцтві не згадується. Це при тому, що відповідно до п. 6.3. Тимчасового положення, якщо нерухоме майно належить власнику/власникам на праві спільної власності, в свідоцтві повинно бути зазначено вид і розмір часток спільної власності. З цих підстав твердження ОСОБА_1 про те, що спірне нерухоме майно належить їй та ТОВ "БАЗИС-ЧЕРКАСИ" на праві спільної часткової власності, є незаконним. Його спростовує наявний у ОСОБА_1 єдиний правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане Черкаським міськвиконкомом від 27 вересня 2004 року. Це свідоцтво про право власності на нерухоме майно, як і рішення Черкаського міськвиконкому, на підставі якого воно було видано, а відповідно і рішення реєстратора Комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 є незаконними.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Міщенко С.В. подані заперечення на відповідь на відзив, що подана позивачем (т.1 а.с.219), за яким вважає, що є всі підстави для відмови у задоволенні позову ТОВ Базис-Черкаси . Зазначено, що подаючи відповідь на відзиви, позивач, як і в позові, свідомо упускає ту обставину, що 23 червня 2003 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ ОСТ Лтд в особі директора Тютіна ІО. продало ТОВу Дагер Лтд в особі директора Шакіна Д.В. вказане нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 432,5кв.м., право власності на яке зареєструвало ТОВ Дагер`Лтд згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №928800 від 04.07.2003 року - форма власності колективна .

При цьому, на виконання умов цього Додатку до Договору, сторони підписали Акт прийому-передачі від 15.07.2003р., за яким Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлове приміщення салон-магазин , загальною площею 335,81 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (без зазначення конкретних приміщень згідно даних інвентарної справи).

21.04.2004 року на адресу директора ЧООБТІ Громенка С.І. була подана заява про проведення поточної інвентаризації нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 : для відчудження приміщень №3-39,2м.кв., №5-6,9кв.м, №6 - 1,4-кв.м, а також приміщень загального користування - розміром 23,89кв.м, балансовою вартістю 40375грн.

Цей лист підписав директор ОСОБА_17 , тут же є перелік приміщень загального користування , виконаний рукописним текстом , який посвідчено підписом, що схожий на підпис В.С.Шакіна , де заначено ці приміщення під №І,II,III, IV і 1, з зазначенням площі 105,9м.кв. та примітка, що площа загального користування складає 23,89м.кв.

Крім того, на аркуші інвентарної справи 90 міститься довідка за підписом директора ТОВ ОСТ`лтд Шакіна В.С. і г.бухгалтера даного товариства ОСОБА_10 , що загальна площа нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 складає 432,6кв.м, вартістю 181854грн., а передається у власність ОСОБА_1 площа 96,6м.кв, вартістю 40618грн.

Про що свідчить і витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №3757388 від 03.06.2004 року, в якому власниками нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 за АДРЕСА_2 значаться дві юридичні особи: ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд. При цьому, згідно реєстраційних даних, які зазначені у вказаному Витязі - форма власності у обох співвласників значиться приватна (що відповідає положенням Закону України Про власність , який був чинним на час первісного набуття вказаними товариствами приміщень у спільну власність), характеристика об`єкта - нежитлове приміщення, площею 430,3м. кв.

Але, на які саме конкретно приміщення, з їх зазначенням відповідно до плану-схеми, зареєстроване право за кожним із співвласників, у правовстановлюючих документах та в даних про реєстрацію, - не вказано.

Як не вказано в жодному з правовстановлюючих документів і про те, яка частка з приміщення спільної власності за адресою: АДРЕСА_3 а належить кожному зі співвласників - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

Таким чином, оскільки внаслідок укладення вказаного правочину приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 22а стало власністю двох юридичних осіб, то з нього часу (тобто з 15 липня 2003 року), воно набуло статусу об`єкта спільної часткової власності - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

Порядок володіння, якою був врегульований главою 11 ЦК України від 18.07.1963р., норми якої свідомо ігнорує позивач, намагаючись ввести суд в оману, упускаючи ту обставину, що ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ лтд з часу укладення договору стали рівноправними співвласниками зазначеного приміщення та жодних претензій як з приводу укладеного договору з його змінами, так і з приводу спільного володіння даною власністю - один до одного не мали. Статтями 112, 118 ЦК України від 18.07.1963р. передбачалося, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

27 травня 2004 року згідно рішення зборів ТОВ Ост Л.Т.Д. та акту приймання - передачі від 17.06.2004 року - частину нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого співзасновника товариства ОСОБА_2 , що також відповідає як нормам чинного законодавства, так і волі власника, який мав право розпорядитися своєю власністю на власний розсуд.

ОСОБА_1 якраз і була видана частка у майні в натуральній формі у вигляді частини нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7м.кв.

При цьому, як на думку представника відповідача адвоката Міщенка С.В., жодних порушень чиїх-небудь прав, і тим паче прав позивача ТОВ Базис-Черкаси , яке станом на 27.05.2004 року навіть не було зареєстроване, - порушено не було.

Отримавши згідно зазначеного рішення, акта приймання-передачі та свідоцтва про право на спадщину частину нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7м.кв. - ОСОБА_1 , в порядку чинного на той час законодавства, звернулася до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, який, розглянувши пред`явлені матеріали на право власності, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування (як делегованими повноваженнями), розділом 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно - виніс рішення від 02.09.2004 року №1232.

При цьому, з урахуванням порядку і підстав набуття відповідачем права власності, це рішення було винесене на цілком законних підставах, як на законних підставах також було видано й свідоцтво про право власності.

Адже п.6 зазначеного Тимчасового положення чітко передбачено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: а)місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: ... фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об`єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об`єднання, організації, що ліквідовується; - фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об`єкт нерухомого - майна, переданий їм за актом приймання-передавання; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, жодних порушень норм діючого законодавства або чиїх-небудь прав, і тим паче прав позивача ТОВ Базис-Черкаси , яке станом на 27.05.2004 року навіть не було зареєстроване, - порушено не було.

Оскільки ОСОБА_1 набула право власності у законний спосіб та, подавши належний перелік документів, на законних підставах отримала рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради і, відповідно, на законних підставах, як особа, що отримала частку в майні господарського товариства, - отримала свідоцтво про право власності на це майно, видача якого прямо передбачена зазначеною правовою нормою, з відповідною реєстрацією права власності, яке також було здійснено на законних підствах.

Вважає, що посилання позивача на надумані й дрібні неточності, які ніби-то мали місце при винесенні рішення та здійсненні реєстраційних дій - не можуть бути підставою для скасування як свідоцтва про право власності, так і реєстрації права власності, оскільки це порушить право власності ОСОБА_1 , захист якого гарантований ст.41 Конституції України та положеннями статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою зокрема передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Звертає увагу на позицію ЄСПЛ , що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення ЄСПЛ у справах "Онерїцдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). А потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Отже, йдеться про дотримання принципу належного урядування , який передбачає, що особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень (рішення ЄСПЛ Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24 червня 2003 року).

Також звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 , як власник частини нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7м.кв, законно володіє своєю власністю з 2004 року вже понад 13 (тринадцять) років, і законність набуття якого у власність за весь період часу не була ніким піддана сумніву.

А твердження позивача, про начебто, допущені порушення як при видачі свідоцтва про право власності, так і при реєстрації за нею права власності на це майно на підставі даного свідоцтва - вважає голослівними та надуманими.

Про розмір частки, яка належить ОСОБА_1 в спільній власності у свідоцтві дійсно не вказано. Але це відповідач та її представник не вважають порушенням Тимчасового положення (про що безпідставно стверджує позивач), як намагається подати позивач у позові, оскільки станом на час набуття ОСОБА_1 права власності на частину приміщень салону-магазину за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7м.кв. - між співвласниками не було укладено договір про визначення часток у даному праві спільної часткової власності ( яка частковою є згідно закону і для цього будь-яких додаткових дій чи правочинів, про які з незрозумілих причин вказує позивач - вчиняти не потрібно), а тому, відповідно до норм ст.357 ЦК України, - на той час частки у праві спільної часткової власності обох співвласників: ОСОБА_1 та ТОВ Дагер`Л.Т.Д вважалися рівними.

Тому надуманим і голослівним вважає посилання позивача у відповіді, що не зазначення при вчиненні реєстрації права власності про розмір часток кожного зі співвласників є порушенням зі сторони відповідачів, адже їх відповідний розрахунок з подальшою реєстрацією відбувся лише у 2015 році, про що відомо позивачу.

26 лютого 2015 року передавальним актом між ТОВ ДАГЕР ЛТД та ТОВ ОСТ Інвест було передано у зв`язку з реорганізацією, шляхом приєднання від ТОВ ДАГЕР до ТОВ ОСТ Інвест право на власність офісно-виробничого приміщення Салону-магазину , площею 335.2кв.м., вартістю 187277грн., а 13 липня 2015 року ТОВ ОСТ-Інвест уклало з КП ЧООБТІ Договір №507/13, на виконання якого КП ЧООБТІ виконало Розрахунок часток співвласників нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .

За ним КП ЧООБТІ визначило, що ТОВ ОСТ-Інвест належить право на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 , у свою чергу, як другому співвласнику, - належить право на 11/50 частини цього приміщення. При цьому, до загальної площі не було включено 7,9кв.м під самочинно збудованим приміщенням. І з цим розрахунком погодилися обидва співвласники, а його правильність та ту обставину, що це майно є спільною частковою власністю було доведено Придніпровським районним судом при ухваленні рішення у справі № 711/2752/17, яке в цій частині сторонами не оскаржувалося.

17 липня 2015 року, розглянувши заяву представника ТОВ ОСТ Інвест , державний реєстратор Велика О.В. винесла рішення №22940732, яким проведено державну реєстрацію за ТОВ ОСТ Інвест 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , з зазначенням форми власності: приватна , тобто, як і в рішенні при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на частину цього приміщення, яке належить відповідачеві. З цим рішенням погодилися обидва співвласники.

З цим свідоцтвом погодилися обидва співвласники, а його правильність та ту обставину, що це майно є спільною частковою власністю - було доведено Придніпровським районним судом при ухваленні рішення у справі № 711/2752/17, яке в цій частині сторонами не оскаржувалося.

Про те, що за ТОВ ОСТ Інвест було зареєстровано на праві власності, як спільна часткова власність, лише частка 39/50 приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (без зазначення конкретних приміщень - складових даного об`єкту спільної часткової власності і, в тому числі, даних про порядок користування приміщеннями, з яких складається об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ) , - свідчить також наданий Державним реєстратором Велика О.В., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2015р., індексний номер 40801374.

Згідно із рішенням установчих зборів засновників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ від 28 березня 2017 року (протокол №1) та рішення позачергових зборів учасників ТОВ ОСТ- ІНВЕСТ від 17.03.2017 року (протокол №3) в результаті виділу з ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ було створено ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ .

Відповідно до п.3.5 Статуту ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ - джерелами формування майна Товариства є майно, передане ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ за розподільчим балансом. Статутний капітал Товариства створюється в результаті поділу статутного капіталу ТОВ ОСТ- ІНВЕСТ і передачі відповідної його частини за розподільчим балансом.

Відповідно до рішення позачергових зборів учасників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ від 06.04.17 року (протокол №4) - було затверджено розподільчий баланс ТОВ ОСТ- ІНВЕСТ , зі змісту якого вбачається, що з балансу ТОВ Ост-Інвест (код ЄДРПОУ 21356563) на баланс виділеного ТОВ ОСТ-Інвест-Черкаси (код ЄДРПОУ 41276296) перейшли оборотні та необоротні активи ТОВ Ост-Інвест (код ЄДРПОУ 21356563) на суму 5 588 363,76грн. (При цьому, безпосередньо в розподільчому балансі посилань на те, що від ТОВ Ост-Інвест до ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ переходять конкретно визначені приміщення, не має). А 23.10.2017 року було зареєстровано припинення юридичної особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 21356563), номер запису про припинення: 10261110027005380. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - правонаступником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ- ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" (ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ") код ЄДРПОУ 41276296.

01.06.2017 року Державним реєстратором Яжемчук О. А. Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області було зареєстровано за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ код ЄДРПОУ 41276296, право на власність на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою : АДРЕСА_3 , з формою власності спільна часткова , що підтверджується Інформаційною довідкою №117436877 від 17.03.2018р. Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна . При цьому, здійснюючи реєстрацію права власності за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296, як підставу виникнення права власності, зазначено протокол позачергових зборів учасників, серія та номер: 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ ; розподільчий баланс ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ , серія та номер 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ .

У свою чергу, 04.07.2018 року на підставі договору дарування, серія та номер: 1808, виданий 04.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В., Дарувальник ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ- ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296, подарувало, а ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , код ЄДРПОУ: 41344301, (Обдарований) прийняло в дар 39/50 часток у праві власності на нежитлові приміщення А-3 , що знаходяться за адресою:, АДРЕСА_3 .

А отже, зважаючи на зміст самого договору дарування від 04.07.2018р., - ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , приймаючи в дар як Обдарований, було обізнане про те, що у вказаний спосіб набуває у власність саме 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, а також було проінформоване, що іншим співвласником цього майна є - ОСОБА_1 , та що з приводу порядку користування цим приміщенням і щодо усунення перешкод в користуванні ним існує судовий спір між ОСОБА_1 та ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ .

Також ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ проінформоване й про те, що між ОСОБА_1 та іншими попередніми співвласниками, які володіли 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, - спору щодо порядку і підстав набуття ними права власності на свою частку у ньому, протягом усього періоду спільного володіння, не було. Хоча з того часу минуло більше 13-ти років.

Отже, враховуючи підстави набуття позивачем права на 39/50 часток у праві власності на зазначені нежитлові приміщення, - представника відповідача адвокат Міщенко С.В. вважає недоречними і безпідставними вимоги ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ до ОСОБА_1 , як іншого співвласника.

Оскільки ні ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , як нинішній співвласник, ні ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ , від якого позивач прийняв у дар зазначену частину спільного приміщення, - до власності ОСОБА_1 не мають жодного відношення.

Як не мали відношення до неї й попередні співвласники - ТОВ ОСТ- ІНВЕСТ та ТОВ ДАГЕР`Л.Т.Д. При цьому порядок набуття ОСОБА_1 , жодним чином не порушив і не порушує прав ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ .

Вважає, що у даному ж випадку права ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ відповідачами не порушені, що в тому числі вбачається і зі змісту позовної заяви, у якій позивач жодним чином не обґрунтував, як, і яке право ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ було порушене відповідачами. А піддання сумніву позивачем тієї обставини, що це майно є об`єктом права спільної часткової власності - є нікчемним та суперечить як зазначеним вище нормам матеріального права, так і правовстановлюючим документам, на підставі яких сам же ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ набув у власність свою частку в спільному майні. Отже, враховуючи підстави та порядок набуття права власності на частки в нежиловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , як ОСОБА_1 , так і нинішнім іншим співвласником - ТОВ БАЗИС ЧЕРКАСИ , - вважає, що доводи позивача, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзиви, належить відхилити, а у задоволенні позовних вимог останнього належить відмовити через їх безпідставність та у зв`язку з тим, що зі сторони відповідачів жодних прав позивача порушено не було.

Третя особа ТОВ ОСТ Л.Т.Д письмові пояснення по суті позову та відзивів не подала.

Ухвалою суду від 19.11.2018р. (суддя Шипович В.В.) прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарата суду №95 від 14.05.2019р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019р. справа передана в провадження судді Позарецької С.М.

Ухвалою суду від 20.05.2019р. прийнята до провадження справи та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ Базис-Черкаси за довіреністю Оберемок І.І. повністю підтримав доводи позовної заяви, викладені у позові та відповіді на відзиви.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Міщенко С.В. просили відмовити у задоволенні позову, який є безпідставним та необґрунтованим, враховуючи доводи, що викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Крім того, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову і з підстав спливу строку позовної давності. Також у відзиві на позов відповідач просила стягнути з позивача на свою користь судові витрати - витрати на правничу допомогу адвоката, вказавши суму 5700грн., але було заявлено про те, що підтверджуючі документи будуть надані у порядку та строки, передбачені ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Кирман В.О. просив відмовити у задоволенні позову, який є безпідставним. Підтримав доводи, що викладені у відзиві на позов та просив застосувати строки позовної давності.

В судове засідання відповідач КП ЧООБТІ не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за його відсутності та просив врахувати доводи, що викладені у відзиві на позов.

В судове засідання не з`явилась третя особа ТОВ ОСТ Л.Т.Д., будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено. Письмові пояснення не подані.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи викладене:

встановлено, що первинна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 432,5 кв.м., була проведена за ТОВ ОСТ Лтд, на підставі свідоцтва про право власності від 08.05.2002 р., виданого Виконкомом Черкаської міської ради.

25 червня 2003 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ ОСТ Лтд продало ТОВ Дагер Лтд вищевказані нежитлові приміщення, загальною площею 432,5 кв.м.

15 липня 2003р. ТОВ ОСТ Лтд та ТОВ Дагер Лтд Додатком до Договору купівлі- продажу нежитлового приміщення від 25.06.2003р. внесли зміни до п. 1.1. Договору від 25.06.2003р. в частині зменшення площі при продажі нежитлового приміщення в наступній редакції: Продавець продає, а Покупець отримує у власність частину нежитлового приміщення салон-магазин , площею 335,81 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Загальна площа вищевказаного приміщення складає 432,5 кв.м. У власності ТОВ ОСТ Лтд (Продавця) залишається частка приміщення салону- магазину площею 96,69 кв.м. в складі наступних приміщень, означених поетажним планом, в т.ч.: №3 - 39,2 кв.м., №4 - 25,3 кв.м., №5 - 6,9 кв.м., №6 - 1,4 кв.м., та з приміщень загального користування №І, II, III, IV залишається площа 23,9 кв.м. .

Цей лист підписав директор ОСОБА_17 , тут же є перелік приміщень загального користування , де заначені ці приміщення під №І,II,III, IV і 1, з зазначенням площі 105,9м.кв. та примітка, що площа загального користування складає 23,89м.кв.

Крім того, за даними довідки за підписом директора ТОВ ОСТ`лтд Шакіна В.С. і г.бухгалтера даного товариства ОСОБА_10 від 28.05.2004р., загальна площа нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 складає 432,6кв.м, вартістю 181854грн., та передається у власність ОСОБА_1 площа 96,6м.кв, вартістю 40618грн.

Відповідно до спільно підписаного директором ТОВ Дагер та ОСОБА_1 листа на адресу ЧООБТІ №3 від 2011р., ними визначено, що споруджена будівля в коридорі спільного користування над сходами, належить по 50% кожному із співвласників.

Також право ТОВ Ост`лтд на його частку значиться зареєстрованим на підставі свідоцтва про право власності б/н від 08.05.2002 року, виданого Виконкомом Черкаської міської ради, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно КП ЧООБТІ №3757388 від 03.06.2004 року, в якому власниками нежилого приміщення за адресою : АДРЕСА_3 за АДРЕСА_2 значаться дві юридичні особи: ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд. При цьому, згідно реєстраційних даних, які зазначені у вказаному витязі - форма власності у обох співвласників значиться приватна, характеристика об`єкта - нежитлове приміщення літ. А-3, площею 430,3м. кв. .

Слід зазначити, що конкретно приміщення, з їх зазначенням відповідно до плану-схеми, зареєстроване право за кожним із співвласників, у правовстановлюючих документах та в даних витягах про реєстрацію, - не вказані. Не вказано в жодному з правовстановлюючих документів і про те, яка частка з приміщення спільної власності за адресою: АДРЕСА_3 а належить кожному зі співвласників - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

Оскільки внаслідок укладення вказаного правочину приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 22а стало власністю двох юридичних осіб, то з цього часу (тобто з 15 липня 2003 року), воно набуло статусу об`єкта спільної часткової власності - ТОВ Дагер`Лтд та ТОВ ОСТ`лтд.

27 травня 2004 року відповідно до протоколу зборів ТОВ ОСТ Лтд частину нежитлового приміщення салону-магазину, площею 96,6 кв.м. передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого співзасновника товариства ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

17 червня 2004 р., на виконання протоколу зборів ТОВ ОСТ Лтд від 27.05.2004р. підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,6 кв.м., за яким директор ТОВ ОСТ Лтд передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність частину нежитлового приміщення салону-магазину, площею 96,69 кв.м., в т.ч.: №3 - 39,2 кв.м., №4 - 25,3 кв.м., №5 - 6,9 кв.м., №6 - 1,4 кв.м., а також приміщення загального користування №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02.09.2004р. №1232 надано дозвіл ОСОБА_1 оформити право власності на частину приміщення салону-магазину (літ.А-3), загальною площею 96,7кв.м. по АДРЕСА_3 та видано їй свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.09.2004р. серія НОМЕР_1

08 листопада 2004р. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.09.2004р. серія НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Черкаської міської ради за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частину приміщень салону-магазину літ. А-3, загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, ІУ, площею 23,9 кв.м.

Для проведення державної реєстрації права власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5, 6, площею 72,8 кв.м., та частину приміщень №І,ІІ, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 реєстратору БТІ разом із заявою про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 3 від 07.10.2004р. було надано: технічний паспорт, оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме від 27.09.2004 р. (серія НОМЕР_1 ), що видане Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, квитанцію про оплату за витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, копію паспорта та ідентифікаційного коду.

На підставі цих документів, реєстратором БТІ Посмерегою С.В. 08.11.2004р. прийнято рішення та була проведена реєстрація права власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5,6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5349132 (реєстраційний номер 1567195).

Відповідно до розрахунку часток КП ЧООБТІ визначило, що ТОВ ОСТ-Інвест належить право на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 , як другому співвласнику, - належить право на 11/50 частини цього приміщення. При цьому, до загальної площі не було включено 7,9м. кв. під самочинно збудованим приміщенням V .

17 липня 2015 року, розглянувши заяву представника ТОВ ОСТ-Інвест , державний реєстратор Велика О.В. винесла рішення №22940732, яким проведено державну реєстрацію за ТОВ ОСТ - Інвест 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею, що розташоване за адресою : АДРЕСА_3 , з зазначенням форми власності: приватна , тобто, як і в рішенні при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на частину цього приміщення, яке належить відповідачеві.

Отже, 17.07.2015 року ТОВ ОСТ-Інвест у Реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції Черкаської області отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 40800921 від 17.07.2015р., з якого вбачається, що об`єктом нерухомого майна, на який видане дане свідоцтво ТОВ ОСТ Інвест є нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 421,3кв.м. форма власності приватна , вид спільної власності спільна часткова розмір частки у праві спільної часткової власності ТОВ ОСТ Інвест складає 39/50.

За ТОВ ОСТ Інвест було зареєстровано на праві власності, як спільна часткова власність, лише частка 39/50 приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (без зазначення конкретних приміщень - складових даного об`єкту спільної часткової власності і, в тому числі, даних про порядок користування приміщеннями, з яких складається об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ), про свідчить також наданий Державним реєстратором Велика О.В. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2015р., індексний номер 40801374.

Згідно рішення установчих зборів засновників ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ від 28 березня 2017 року (протокол №1) та рішення позачергових зборів учасників ТОВ ОСТ- ІНВЕСТ від 17.03.2017 року (протокол №3) в результаті виділу з ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ було створено ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ .

23.10.2017 року було зареєстровано припинення юридичної особи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ - ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 21356563), номер запису про припинення: 10261110027005380. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - правонаступником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ- ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 21356563 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" (ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ") код ЄДРПОУ 41276296.

01.06.2017 року Державним реєстратором Яжемчук О. А. Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області було зареєстровано за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ код ЄДРПОУ 41276296, право на власність на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м., що розташоване за адресою : АДРЕСА_3 , з формою власності спільна часткова , що підтверджується Інформаційною довідкою №117436877 від 17.03.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. При цьому, здійснюючи реєстрацію права власності за ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296, як підставу виникнення права власності, зазначено протокол позачергових зборів учасників, серія та номер: 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ ; розподільчий баланс ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ , серія та номер 4, виданий 06.04.2017, видавник: ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.10.2019р. (справа №22ц/821/108/19) рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2018р. (справа №711/2752/17) скасоване і постановлене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано незаконним і скасовано рішення, винесене державним реєстратором відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Білозірської сільської ради Яжемчук О.А., яким зареєстровано право спільної часткової власності за ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ код ЄДРПОУ 41276296 право власності на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (приміщення №№ 1,2,7,8,9,10,11,12,13,14 та частина приміщень № І,ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі, 421 кв.м.). Крім того, відмовлено ОСОБА_1 у встановленні порядку користування між співвласниками об`єктом спільної часткової власності салону-магазину, що знаходиться за вказаною адресою, загальною площею 32,5кв.м. відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 та ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ-ЧЕРКАСИ ; в решті позовних вимог теж відмовлено.

Таким чином, розрахунок часток, що здійснений КП ЧООБТІ , визнано судовим рішенням вірним; 39/50 частини нежитлового приміщення є такими, що належать на праві власності ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ .

Вказаною постановою Черкаського апеляційного суду від 23.10.2019р. також відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її вимог, а саме, - про визнання незаконним і скасування: свідоцтва про право власності серія та номер НОМЕР_3 , що видане 17.07.2015р. реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 22940732 від 17.07.2015р., прийнятого державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Великою О.В., яким зареєстровано за ТОВ ОСТ-ІНВЕСТ право власності на 39/50 частини нежитлового приміщення, загальною площею 421,3кв.м. за вказаною адресою, на праві спільної часткової власності.

Крім того, встановлено, що 04.07.2018 року на підставі договору дарування, серія та номер: 1808, виданий 04.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В. (реєстр №1808), Дарувальник ТОВ "ОСТ-ІНВЕСТ- ЧЕРКАСИ" код ЄДРПОУ 41276296, подарувало, а ТОВ БАЗИС-ЧЕРКАСИ , код ЄДРПОУ: 41344301, (Обдарований) прийняло в дар 39/50 часток у праві власності на нежитлові приміщення А-3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Також дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ Базис-Черкаси від 21.08.2018 №135160910. Державна реєстрація відбулась 04.07.2018р., форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки 39/50, приміщення №1,2,7,8,9,10,11,12,13,14 та частина приміщень І,ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421,3кв.м. Крім того, за цією ж інформацію вбачається, що ТОВ Базис-Черкаси на підставі договору дарування, серія і номер 1806, що виданий 04.07.2018р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В. має у приватній власності (розмір частки 1) приміщення 1-го поверху літ. А-3, а саме - №2,3,4,5,7,8,9,10, загальною площею 136,3кв.м. та приміщення підвалу за ХІ, ХІІІ, загальною площею 57,3кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст. 82 ЦПК).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу статті 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 112, 118 ЦК України від 18.07.1963р. передбачалося, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

А саме, відповідно до ст. 355 ЦК України від 16.01.2003р., майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно із ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 ч.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до п.п.10 п.б) ч.1 ст. 30 Закону Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на час прийняття рішення від 02.09.2004р. №1232) до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, Виконавчим комітетом Черкаської міської ради на законних підставах, - відповідно до п.10 ст. 30 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в МЮУ 18.02.2002р. за №157/6445, рішення Виконкому від 30.01.2003р. №47 Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна 02.04.2004р. було прийнято рішення №1232 про надання дозволу ОСОБА_1 оформити право власності на частину приміщення салону-магазину (літ А-3), загальною площею 96,7кв.м. по АДРЕСА_3 і в подальшому видане свідоцтво про право власності на цей майно (серія НОМЕР_1 від 27.09.2004р.). Крім того, цим рішенням доручено КП ЧООБТІ оформити свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обмежень від 01.07.2004 року №1952-ІУ (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ).

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно в Україні визначався Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002р. за № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 Про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно (в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ).

Вказане Тимчасове положення визначало порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до пункту 1.2 Тимчасове положення діє на всій території України і є обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Пунктом 6.2. Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Відповідно до п.п. 2.7., 2.8. Тимчасового положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Таким чином, як на думку суду, свідоцтво про право власності на нерухоме від 27.09.2004р. (серія НОМЕР_1 ), що видане Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1232 від 02.09.2004р., є належним правовстановлюючим документом на підставі якого реєстратором БТІ була проведена реєстрація прав власності на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4 5,6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

Даних про те, що на момент прийняття рішення державним реєстратором КП ЧООБТІ про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 , рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1232 від 02.09.2004р., було оскаржено у встановленому законом порядку, немає.

Статтею 73 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти ради, сільської селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими, на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Подані до КП ЧООБТІ ОСОБА_1 документи, відповідали вимогам чинного законодавства та були підставою для проведення державної реєстрації.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред`явленим правовстановлюючими документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Тимчасове положення визначає чіткий перелік підстав для відмови в реєстрації прав на нерухоме, а саме: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об`єкт нерухомого майна, розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об`єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Таким чином, у реєстратора КП ЧООБТІ були відсутні підстави для відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності згідно поданих нею документів.

Отже, при прийнятті рішення щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4,5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме від 27.09.2004 р. (серія НОМЕР_1 ), виданого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, реєстратором КП ЧООБТІ були виконані вимоги Тимчасового положення, а саме була прийнята заява відповідного зразка з визначеним переліком документів, та відповідно до п 3.1. реєстратором було установлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості. За результатами розгляду заяви державним реєстратором 08.11.2004р. було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 і здійснено державну реєстрацію її права власності, про що видано відповідний витяг.

За результатами розгляду справи, судом не встановлено жодних порушень, які б були допущені Виконавчим комітетом Черкаської міської ради та державним реєстратором Комунального підприємства ЧООБТІ щодо прийняття рішення про оформлення права власності на нерухоме майно, видачі свідоцтва про право власності, прийняття рішення про державну реєстрацію права власності та здійснення дій, пов`язаних із цим, які б свідчили про порушення прав та майнових інтересів позивача і потягнули б за собою можливість їх скасування.

Що стосується доводів позивача про наявність недоліків в оформлених документах, які мали місце при винесенні рішення та здійсненні реєстраційних дій (відсутність нумерації приміщень та їх площа, не вказано, яке право власності на частину приміщень дозволено оформити, які пред`явлені документи на право власності стали підставою для прийняття цього рішення, відсутність вказівки на те, що приміщення належать ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, відсутність згадки про рішення загальних зборів учасників ТОВ ОСТ Л.Т.Д., не зазначення у цьому рішенні та в актах прийняття-передання нежитлового приміщення салону-магазину населеного пункту, де знаходяться ці приміщення, посилання у акті прийняття-передання нежитлового приміщення як на підставу передання нерухомого майна невідомий протокол зборів засновників неназваної юридичної особи від 27.05.2004 тощо), - то вони не можуть бути підставою для скасування як рішення виконкому, свідоцтва про право власності, так і реєстрації права власності, оскільки не можливо допустити порушення права власності ОСОБА_1 , захист якого гарантований ст.41 Конституції України та положеннями статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими зокрема передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення ЄСПЛ у справах "Онерїцдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). А потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Отже, йдеться про дотримання принципу належного урядування , який передбачає, що особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень (рішення ЄСПЛ Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24 червня 2003 року).

Слід зазначити, що ОСОБА_1 , як власник частини нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , площею 96,7кв.м., володіє своєю власністю з 2004 року вже понад 13 років, і законність набуття якого у власність за весь період часу не була ніким піддана сумніву.

Крім того, як зазначалось вище, позивач ТОВ Базис-Черкаси набув у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , - лише 04 липня 2018 року на підставі договорів дарування. Також, як встановлено під час розгляду справи, ТОВ Базис-Черкаси не є правонаступником жодних товариств, які до 04.07.2018р. були власниками, чи мали відношення до нерухомого майна за вказаною адресою. Крім того, слід зазначити, що судом при розгляді цієї справи не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення на частину приміщень салону-магазину (літ. А-3), загальною площею 96,7 кв.м., а саме: приміщення №№3, 4,5, 6, площею 72,8 кв.м., та частина приміщень №І, II, III, IV, площею 23,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, суд вважає, що права та майнові інтереси позивача ТОВ Базис-Черкаси фактом прийняття рішення від 02.09.2004р., видачі свідоцтва про право власності від 27.09.2004р., здійснення державної реєстрації 08.11.2004р. права власності ОСОБА_1 на частину нерухомого майна, - не є порушеними, не є такими, що оспорюються та не є такими, що не визнаються, у розумінні ст.ст. 15, 16 ЦК України, ч.1 ст. 4 ЦПК України. На думку суду, позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі. При цьому, суд звертає увагу, що ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивачем та його представником не були наведені доводи про те, які ж саме його цивільні права та інтереси порушені.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у позові ТОВа Базис-Черкаси , то відсутні й підстави для задоволення заяв відповідачів про застосування строків позовної давності, враховуючи норми ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, оскільки в разі, якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, а саме сплачений судовий збір при подачі позову, слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-Черкаси (код ЄДРПОУ 41344301, м. Черкаси, вул.. Припортова, 22А) до ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), Виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36), Комунального підприємства Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації (код ЄДРПОУ 03357139, м. Черкаси, вул. Університетська, 33/1), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ОСТ Л.Т.Д. (код ЄДРПОУ 14199229, м. Черкаси, вул. Хоменко, 19) про визнання незаконними та скасування рішення №1232 від 02.09.2004р., свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 , що видане 27.09.2004р. та рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.11.2004р., - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено 07.08.2020 року.

Головуючий: С. М. Позарецька


Суд	Придніпровський районний суд м.Черкас
Дата ухвалення рішення	29.07.2020
Оприлюднено	11.08.2020
Номер документу	90869526
Судочинство	Цивільне

Шипович В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.07.2020 по справі 711/9787/18ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Судовий реєстр по справі —711/9787/18

Рішення від 29.07.2020

Рішення
від 29.07.2020 по справі 711/9787/18
ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС