Рішення

від 07.08.2020 по справі 464/549/20

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/549/20

пр.№ 2/464/608/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2020 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.,

секретаря судового засідання Гернаги Ю.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десниця Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , який в подальшому уточнив про стягнення заборгованості у розмірі 44102, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.08.2019 між ТзОВ "Десниця Сервіс" і ОСОБА_1 було укладено договір позики №19/08 від 19.08.2019 згідно якого відповідач отримав 37000грн, які мав повернути протягом 10 місяців з моменту надання позики. Умови зазначеного договору передбачали повернення позики шляхом утримання коштів із заробітної плати відповідача, оскільки на той час відповідач був працівником Товариства., у зв`язку з чим 3000 грн. позики було повернуто відповідачем у вересні 2019. 18.10.2019 відповідача було звільнено з ТзОВ "Десниця Сервіс" за власним бажанням, і щомісячне погашення ним позики припинилося. 23.10.2019 відповідачу було відправлено повідомлення про дострокове поверення коштів позики в розмірі 34000 грн. Дане повідомлення не було вручене відповідачу та повернулося за закінченням строку зберігання. Останнє відоме місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 . За цією ж адресою відповідач зареєстрований в ЄДР, як фізична особа підприємець. Жодних інших платежів чи дій, спрямованих на погашення позики відповідачем не вчинялося. Фактично, укладаючи вищевказаний договір позики, позивач розраховував, що відповідач працюватиме на своїй посаді щонайменше до закінчення дії договору позики. Проте, відповідач звільнився з роботи, що унеможливлює здійснення часткового погашення заборгованості шляхом щомісячних відрахувань із заробітної плати відповідача. В момент укладення договору позивач не міг передбачити наступного звільнення відповідача з роботи, не міг запобігти такому звільненню, або вплинути на рішення відповідача. За таких обставин та через відсутність дій по врегулюванню своїх зобов`язань щодо повернення позики, позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 14.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за місцем реєстрації).

У визначений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча згідно з ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 19.08.2019 між ТзОВ "Десниця Сервіс" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №19/08 від 19.08.2019 згідно якого відповідач отримав 37000, 00 грн., які мав повернути протягом 10 місяців з моменту надання позики.

На підтвердження укладення договору позики позивачем надано копію договору № 19/08 від 19 серпня 2019 року.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК УКраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст. 599 ЦК України). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом цього зобов`язання (неналежне виконання (ч.1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до укладеного між сторонами договору позики № 19/08 від 19 серпня 2019 року позичальник ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 37000 грн. на умовах строковості, строком на 10 місяців з моменту надання суми позики.

Доказом підтвердження отримання коштів є видатковий касовий ордер від 19.08.2019р., у якому зазначається сума коштів.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем надсилалося повідомлення про повернення коштів від 23.10.2019, у якому вказано про повернення таких у розмірі 34000 грн., до 31.10.2019, зазначено про те, що заборгованість у розмірі 3000 грн. уже повернена.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 34000 грн.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп. суд приходить до наступного висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст.15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду на підтвердження надання професійної правничої допомоги представником позивача адвокатом Копач Р.І. були надані наступні документи: довіреність від імені директора ТзОВ "Десниця Сервіс" Бородата Л.В., інших документів не надано.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Беручи до уваги те, що представником позивача не було надано суду належних та достатніх доказів, які б підтвердили здійснення адвокатом Копач Р.І. відповідних витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2102 грн., що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

На підставі ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263 265, 280, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Десниця Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Десниця Сервіс заборгованість сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Десниця Сервіс судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Десниця Сервіс (код ЄДРПОУ 34814340, місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 200).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Мичка Б.Р.