Постанова

від 04.08.2020 по справі 439/1678/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/1678/18 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/1490/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди на рішення Бродівського районного суду Львівської області в складі судді Бородійчук О.І. від 22 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісью Готель Європа-Броди , Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про визнання недійсними договорів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22 березня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ Aріо Фортіс Фінанс і ТзОВ Готель Європа-Броди .Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ Aріо Фортіс Фінанс і ТзОВ Готель Європа-Броди .Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698.Стягнуто з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс код ЄДРПОУ 39433528, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7 оф. 3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди код ЄДРПОУ 40842517, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_1 2114,00 гривень у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору.

Дане рішення оскаржили ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТзОВ Готель Європа-Броди .

В апеляційній скарзі ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс просять скасувати рішення повністю і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Вважають рішення незаконним і необґрунтованим, з неправильним визначенням оскаржуваних правовідносин. Зазначають, що позивач не навів жодних обґрунтувань, яким чином вказаний оскаржуваний правочин порушує, не визнає його права чи охоронюваний законом інтерес та хто саме, не визначив, які його права та ким порушені, не визнані, та в чому він є зацікавленим у визнанні недійсним договору відступлення прав від 23.09.2016 за Іпотечним договором. Не погоджуються із висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний договір відступлення прав вимоги між відповідачами, є фактично договором факторингу, оскільки як вбачається із змісту умов договору відступлення права вимоги №2 від 23.09.2016, Відповідач-1 (первісний кредитор) уступив Відповідачу-2 (новому кредитору) право вимоги за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №2-КЛ/10-Л від 09.04.2010 у повному обсязі, за що останній зобов`язаний сплатити 149900 грн. Крім того, Відповідач-2 набув інших передбачених спірним договором прав щодо боржника (зокрема, права вимоги від боржника основної заборгованості за Основним договором - Договору банківського кредиту, право вимоги суми нарахованих процентів за Основним договором, процентів, неустойки, штрафу, пені, тощо), що не суперечить ознакам та змісту договору цесії. Оскільки спірний договір про відступлення права вимоги вочевидь містить всі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги, він не може одночасно бути іншим договором, зокрема договором факторингу. Також звертають увагу, що укладений між відповідачами оскаржуваний договір відступлення права вимоги від 23.09.2016 не є договором факторингу, оскільки відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі вартості відступленого права вимоги до боржників, тобто, факт отримання прибутку новим кредитором за даною угодою відсутній. До відповідача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що відповідає вимогам статті 514 ЦК України. Оскільки між відповідачами було укладено саме договір відступлення права вимоги (придбання майнових прав), який не вимагає наявності у Відповідача-2 ліцензії на здійснення фінансових операцій, відсутні підстави, наведені позивачем у позовній заяві, для визнання такого договору недійсним. Додатково звертають увагу, що судом скасовано запис до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 4877698, який фактично відсутній. Тобто судом першої інстанції надано поверхневу оцінку як поданим позивачем документам, так і заявленій позовній вимозі.

В апеляційній скарзі ТзОВ Готель Європа-Броди просять скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вважать, що рішення є незаконним та необґрунтованим і таким, що винесене із порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначають, що позивач по справі не є стороною кредитних правовідносин, які склались між банком та ОСОБА_2 , ні договір кредиту ні договір поруки, ні договір іпотеки не підписаний позивачем по справі та він не перебував і не перебуває по даних зобов`язаннях стороною. Іпотекодавцем за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором є ОСОБА_2 . Станом на сьогодні кошти відповідачу 1, як новому кредитору не повернуті. В позові не вказано на якій підставі слід визнати недійсним договір відступлення права вимоги. Зазначають, що важливим є те, що згідно договору іпотеки п.18 вбачається, що договір діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання. Станом на сьогодні існує заборгованість перед відповідачем 1. Тому договір іпотеки є дійсним і не припиненим та момент відступлення права вимоги за іпотечним договором існувала заборгованість, яка не була погашеною. Вказують, що позивач та його представник посилаються на те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2013 року по справі №465/2229/13-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 (третьої особи) значну суму боргу та те, що дане рішення по сьогодні не виконане і те, що предмет іпотеки за іпотечним договором за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним майном боржника ОСОБА_2 . Однак позивач в порушення норм ЦПК України, вводить в оману суд, щодо деяких обставин виконавчого провадження про стягнення із ОСОБА_2 , оскільки рішення частково виконано в порядку примусового виконання, оскільки було продано земельні ділянки із прилюдних торгів на суму 44543, 40 грн., 186 686, 00 грн. та частину земельних ділянок передано в рахунок погашення заборгованості позивачу на суму 127 336, 30 грн., 83 928,60 грн. В межах даного виконавчого провадження було передано на реалізацію на погашення заборгованості предмет іпотеки за іпотечним договором за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно із прилюдних торгів дане майно не було продано через те, що не було охочих придбати дане майно з перших торгів за 12 066 068 грн., з других торгів 9 652 854, 40 грн., з третіх торгів 8 446 247, 60 грн. тобто із вказаного вбачається, що жодного права позивача не порушено, оскільки предмет іпотеки за іпотечним договором за адресою: АДРЕСА_1 реалізовувався з метою погашення заборгованості позивача, проте дане майно не було реалізоване через відсутність покупців. Отже, жодних прав та інтересів позивача не порушено та позивач не надав доказів того, що будь-які його права та інтереси порушуються оспорюваними договорами. Також зазначають, що суд першої інстанції не звернув увагу на зміст рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2013 року, а саме на те, коли виникли зобов`язані відносини між позивачем та ОСОБА_2 . В рішенні Франківського районного суду м. Львова встановлено, що 30 червня 2010 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір позики, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 1250793грн. Факт одержання грошей підтверджується розпискою від 30.06.2010 року, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики, а саме 205000 доларів США та 60000 євро. А кредитні правовідносини та відповідно договір іпотеки були укладені 09.04.2010 року, тобто до правовідносин ОСОБА_2 та позивача. Із вказаного вбачається, що зобов`язальні відносини по оспорюваних договорах виникли раніше ніж зобов`язальні відносини між позивачем та ОСОБА_2 , що виключає порушення будь-яких прав та законних інтересів позивача по даній справі. Окрім того, вказують, що в оскаржуваному рішенні суду, із мотивувальної частини вбачається, що суд робить висновок, що між відповідачами було укладено договір факторингу, а не договір відступлення права вимоги. Проте між відповідачами укладено договір відступлення прав вимоги, а не договір факторингу, тому відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України. Позивач помилково ототожнив договір факторингу та договір відступлення права вимоги. Сторони спірного договору при його укладенні досягли реального настання правових наслідків, не маючи на меті фінансування однієї сторони іншою шляхом надання їй грошових коштів.

В судове засідання окрім позивача решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання представника ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням дії карантину на всій території з 01.08.2020 року до 31.08.2020 року колегія суддів вважала не обґрунтованим зважаючи на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відтак, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс .

Вказане, також, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача в заперечення апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, відзивів на неї, апеляційних скарг, відзивів на них, а також інших усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 4, ч.1 ст. 13, ст. 76, ч.1 ст. 82, ч.1-5 ст. 95, 263, 264 ЦПК України, рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп1/2004, ч.3 ст.216, ст.ст.512-519, ч.1 ст. 514, ч.1 ст. 1054, ст.ст. 1077,1078, 1079 ЦК України, п.1 ч.1 ст. 1, п.11 ч. 1 ст. 4, ч.1 ст. 5, ч.1 ст. 7, п.14 ч.1 ст. 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , п.3 ч.3 ст. 47, ч.1 ст. 49, п.3 ч.3 ст. 47 Закону України Про банки і банківську діяльність , Постанови Верховного Суду України від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16, від 18.12.2018 по справі №501/2309/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 401 /2467/ 14-ц, від 16 жовтня 2018 року в справі № 923/151/17та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 09.04.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк Укргазпромбанк та Закритим акціонерним товариством Олеський завод мінеральних вод було укладено Договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 2 КЛ/10-Л. Зазначеним договором було передбачено надання позичальнику кредиту в сумі 4 000 000,00 грн. зі строком повернення 08.04.2011 року та з щомісячним перерахуванням плати за користування кредитом в розмірі 25% річних. В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 09.04.2010 року укладено іпотечний договір між ВАТ АТ Укргазпромбанк та ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 722. Згідно договору іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку іпотекодержателю ВАТ АТ Укргазпромбанк нерухоме майно для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань щодо повернення позичальником ЗАТ Олеський завод мінеральних вод кредиту, сплати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, будь яких інших платежів, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюються договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-KЛ/10-Л від 09.04.2010 року та будь якими змінами та доповненнями до нього. Предметом іпотеки визначено нерухоме майно: 1.готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить готель, приміщення громадського харчування, житлова квартира житловою площею 158,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна 12828043); 2.земельна ділянка площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий номер земельної ділянки 4620310100:11:004:0004. 08.06.2016 року між ВАТ АБ Укргазпромбанк і ТОВ Аріо Фортіс Фінанс було укладено договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами. 26.09.2016 року між ТОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа-Броди укладено договір про відступлення права вимоги № 2, згідно якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги за договором банківською кредиту (кредитна лінія) № 2 КЛ/10-Л від 09.04.2010 року, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ЗАТ Олеський завод мінеральних вод . Згідно п. 1.2. цього договору право вимоги за кредитним договором відступається у повному обсязі та на умовах, що існують на момент відступленим права вимоги. Сума права вимоги за кредитним договором станом на 23.09.2016 року склала 2 334 482 гривні. Відповідно до п. 4.1. договору новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору суму у розмірі 149 900 гривень. 23.09.2016 року між ТОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа Броди було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 09.04.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівською міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 722. Згідно цього договору, у зв`язку з укладенням між сторонами договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016 року, за умовами якого було відступлено право вимоги за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-КЛ/І0-Л від 09.04.2010 року, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ЗАТ Олеський завод мінеральних вод , первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором від 09.04.2010 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ОСОБА_2 , згідно якого право вимоги за іпотечним договором відступається у повному обсязі і на умовах, що існують на момент відступлення права вимоги. У даній справі право вимоги за кредитним та іпотечним договором овердрафту та іпотечним договором перейшло до ТОВ Готель Європа-Броди , яке не має повноважень на здійснення фінансових операцій як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів та договорів іпотек. Крім того за умовами п. 1.1. договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016 року первісний кредитор ТОВ Аріо Фортіс Фінанс відступає новому кредитору ТОВ Готель Європа-Броди право вимоги, що випливає з договору банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-KЛ/10-Л від 09.04.2010 року. Відповідно до п. 1.2. договору новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за кредитним договором та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за кредитним договором. Права кредитора за кредитним договором переходять на нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Станом на дату укладення цього договору загальний розмір заборгованості за кредитом, несплаченими відсотками за користування кредитом та неустойки за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-KЛ/10-Л від 09.04.2010 року складає 2 334 482,94 грн. Згідно з п. 4.1. договору ціна відступлення права вимоги становить 149 900,00 грн. За змістом п. 3.1. договору право вимоги до боржника переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору, який підписується відповідно до вимог пункту 6.2.4 цього договору та після здійснення розрахунків між сторонами відповідно до вимог розділу 4 договору. За своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року є договором факторингу. За умовами договору про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року новий кредитор сплатив первісному кредитору грошові кошти у сумі 149900,00 грн. Натомість, первісний кредитор передав новому кредитору право грошової вимоги до боржника в сумі 2 334 482,94 грн. Виходячи із положень статті 1077 Цивільного кодексу України про те, що плата клієнта фактору визначається у будь який передбачений договором спосіб, відповідно різниця між переданим за цим договором права вимоги в сумі 2 334 482,94 грн., які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору та сплаченою сумою в розмірі 149900,00 гривень і є платою за передачу фактором (ТОВ Готель Європа-Броди ) грошових коштів клієнту (ТОВ Аіро Фортіс Фінанс ), передбаченою договором про відступлення права вимоги. Отже, розмір грошової вимоги значно перевищує ціну відступлення вимоги. Таким чином у договорі про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року ТОВ Готель Європа-Броди не підтвердило свого права набувати право вимоги за договором факторингу. Суд погодився з позицією представника позивача, що договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року за своїм змістом є договором факторингу, а оскільки новий кредитор ТОВ Готель Європа-Броди не є фінансовою установою, даний договір є недійсним. Таким чином, при укладені договору про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року сторони не дотримали вимог закону, що є підставою його недійсності. Також суд погодився з твердженням представника позивача про те, що договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року, укладений між ТОВ Аіро Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа-Броди є недійсним, виходячи з такого. 23.09.2016 року між ТОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа-Броди укладено договір відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу Писанець О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 907. Згідно п. 1.1 цього договору у зв`язку з укладенням між новим іпотекодержателем ТОВ Готель Європа-Броди та первісним іпотекодержателем ТОВ Аріо Фортіс Фінанс договору про відступлення права вимоги № 2 від 23 вересня 2016 року, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-KЛ/10-Л від 09.04.2010 року з урахуванням усіх змін та доповнень, внесених до нього, первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором від 09 квітня 2010 року, посвідченим Новосад О.П., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області та зареєстрованим в реєстрі за № 722 з всіма змінами та доповненнями, внесеними до нього. Наслідком визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016 року є недійсність (нікчемність) договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року. На підставі оспорюваних договорів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Писанець О.О. було прийнято ряд рішень про державну реєстрацію прав та внесені записи до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна предметів іпотеки, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29963394 від 08.06.2016 року, на підставі якого було внесено запис про іпотеку № 14877329; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29963879 від 08.06.2016 року, на підставі якого було внесено запис про обтяження № 14877899; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29963729 від 08.06.2016 року, на підставі якого було внесено запис про обтяження № 14877698. На думку суду, наведені вище обставини спростовують твердження представників ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс про те, що у даних правовідносинах сторін відсутні елементи договору факторингу. На їх думку, договір відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року не є договорами факторингу, оскільки не містить ознак договору факторингу чи договорів фінансових послуг. Цей договір не містить умов, які б передбачали передачу грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договору не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за спірним правочином не є відносинами у сфері факторингу. Спірний договір передбачає купівлю-продаж прав вимоги та є за своєю правовою природою договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється статтями 512-519 Цивільного кодексу України та суб`єктний склад на укладення якого не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, а отже, наявність у ТзОВ Готель Європа-Броди як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу не вимагається. В обґрунтування своєї вимоги представники ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс просили врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) та правовий висновок наведений в постанові ВС від 18.12.2018 по справі № 501/2309/16-ц. Вони вважали, що у правовідносинах сторін відсутні елементи договору факторингу. А договір іпотеки є дійсним і не припиненим та на момент відступлення права вимоги за Іпотечним договором існувала заборгованість, яка не була погашеною. Також не знайшли свого підтвердження і спростовано наведеним вище твердження представника ТзОВ Готель Європа-Броди Пащук А.І., який просив врахувати, що позивач не є стороною правовідносин, які склались між банком та ОСОБА_2 ; у позові не зазначено, на якій підставі слід визнати недійсним договір відступлення вимоги; згідно п. 18 договору іпотеки договір діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак частина обставин, які суд вважав встановленими не доведена, висновки в цій частині обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, а тому рішення суду підлягає частковому скасуванню.

ОСОБА_1 (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди , Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Олеський завод мінеральних вод , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Писанець Ольга Олександрівна, у якому просив:

-визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ Aріо Фортіс Фінанс і ТзОВ Готель Європа-Броди ;

-визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ Aріо Фортіс Фінанс і ТзОВ Готель Європа-Броди ;

-скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 4877698.

В обґрунтування позову зазначив, що 23 вересня 2016 року між ТзОВ Агріо Фортіс фінанс (первісний іпотекодержатель) і ТзОВ Готель Європа-Броди (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги, за п.1.1 якого первісний іпотекодержавтель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором від 09 квітня 2010 року, укладеним між ПуАТ Укргазпромбанк та фізичною особою ОСОБА_2 . Вважає вказаний договір таким, що суперечить чинному законодавству України, а тому підлягає визнанню недійсним. Вказує, що за своєю природою договір про відступлення права вимого №2 від 23.09.2016 року є договором факторингу. Зазначає, що право вимоги за кредитним та іпотечним договором перейшло до ТзОВ Готель Європа-Броди , яке немає повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів та договорів іпотек. Зазначає, що відповідно до рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 квітня 2013 року у справі № 465/2229/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в сумі 244350 доларів США та 71400 євро, інфляційні втрати 29185 грн. та 3% річних в сумі 62540 грн. Дане рішення по даний час не виконано, відповідний виконавчий лист знаходиться на виконанні органів ДВС. Предмет іпотеки за іпотечним договором за адресою АДРЕСА_1 є єдиним майном ОСОБА_2 , відповідно позивач зацікавлений в отриманні коштів за рахунок реалізації цього майна, а протиправні зазіхання інших осіб на це майно суперечать його інтересам.

З матеріалів справи вбачається, що 9.04.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк Укргазпромбанк та Закритим акціонерним товариством Олеський завод мінеральних вод було укладено Договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 2 КЛ/10-Л. Зазначеним договором було передбачено надання позичальнику кредиту в сумі 4000000,00 грн. зі строком повернення 08.04.2011 року та з щомісячним перерахуванням плати за користування кредитом в розмірі 25% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 9.04.2010 року укладено іпотечний договір між ВАТ АТ Укргазпромбанк та ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 722. Згідно договору іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку іпотекодержателю ВАТ АТ Укргазпромбанк нерухоме майно для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань щодо повернення позичальником ЗАТ Олеський завод мінеральних вод кредиту, сплати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, будь яких інших платежів, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюються договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-KЛ/10-Л від 09.04.2010 року та будь якими змінами та доповненнями до нього.

Предметом іпотеки визначено нерухоме майно:

1.готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить готель, приміщення громадського харчування, житлова квартира житловою площею 158,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна 12828043);

2.земельна ділянка площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий номер земельної ділянки 4620310100:11:004:0004.

8.06.2016 року між ВАТ АБ Укргазпромбанк і ТОВ Аріо Фортіс Фінанс було укладено договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Після цього, 23.09.2016 року між ТОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа-Броди укладено договір про відступлення права вимоги № 2, який оспорюється у даній справі, згідно якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги за договором банківською кредиту (кредитна лінія) № 2 КЛ/10-Л від 09.04.2010 року, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ЗАТ Олеський завод мінеральних вод .

Згідно п. 1.2. цього договору право вимоги за кредитним договором відступається у повному обсязі та на умовах, що існують на момент відступленим права вимоги. Сума права вимоги за кредитним договором станом на 23.09.2016 року склала 2 334 482 гривні.

Відповідно до п. 4.1. договору новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору суму у розмірі 149 900 гривень.

Також, 23.09.2016 року між ТОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТОВ Готель Європа Броди було укладено оспорюваний у даній справі договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 09.04.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівською міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 722. Згідно цього договору, у зв`язку з укладенням між сторонами договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016 року, за умовами якого було відступлено право вимоги за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 2-КЛ/І0-Л від 09.04.2010 року, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ЗАТ Олеський завод мінеральних вод , первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором від 09.04.2010 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ОСОБА_2 , згідно якого право вимоги за іпотечним договором відступається у повному обсязі і на умовах, що існують на момент відступлення права вимоги.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26 березня 2013 року у справі №465/2229/13-ц в інтересах позивача ОСОБА_1 було накладено арешт та заборонено вчиняти дії ОСОБА_2 щодо відчуження та зміни правового статусу готельного комплексу Європа , що на АДРЕСА_1 (іпотечне майно).

Згодом рішенням Франківського районного суду м.Львова від 01 квітня 2013 року у справі № 465/2229/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в сумі 244350 доларів США та 71400 євро, інфляційні втрати 29185 грн. та 3% річних в сумі 62540 грн.

Дане рішення на даний час набрало законної сили, є чинним, не скасоване та виконується, однак не виконано, відповідний виконавчий лист знаходиться на виконанні органів виконавчої служби.

Також, з матеріалів справи, пояснень позивача (чого іншими учасниками справи не оспорювалось) вбачається, що в інтересах позивача здійснювалася реалізація згаданого переданого в іпотеку майна за виконавчими провадженнями. Таке майно реалізоване не було, однак після третіх торгів позивач ОСОБА_1 вирішив залишити майно за собою в рахунок погашення заборгованості та 10 липня 2018 року подав відповідну заяву у Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області.

Зважаючи на вказане слід вважати, що правочини, які стосуються спірного майна, а також пов`язані чи такі, що можуть вплинути на подальшу долю спірного майна (договори відступлення права вимоги за кредитним договором, в забезпечення якого передано спірне майно за іпотечним договором) впливають на права та інтереси позивача з часу накладення арешту на це майно в його інтересах, тобто з 23.03.2013 року.

Також, відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Зважаючи на вказані вимоги закону слід вказати про те, що фактором, та відповідно особою до якої може перейти право вимоги, зокрема, за кредитним договором може бути виключно Банк або інша фінансова установа, будь-яка фізична чи юридична особа відповідно фактором бути не може та таких прав набути не може.

Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

Також, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Крім цього, згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

За ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тому, слід вказати і про те, що договір про відступлення прав вимоги, який передбачає фінансування передання на умовах платності є по суті договором факторингу та назва договору жодним чином не може змінити його суті, яка від такої назви може відрізнятися. Тобто якщо за договором за певну винагороду передається право вимоги грошового боргу, то такий договір є договором факторингу, за яким фактором може бути виключно банк або інша фінансова установа, які вправі здійснювати факторингові операції.

Як вбачається із оспорюваного договору Про відступлення права вимоги № 2 від 23.06.2016 року, що укладений між ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТзОВ Готель Європа-Броди , за таким, право вимоги відповідно до кредитного договору №2-КЛ/10-Л від 09.04.2020 року за плату передано ТзОВ Готель Європа-Броди .

Тобто між сторонами по суті укладено договір факторингу та за таким договором фактором є ТзОВ Готель Європа-Броди .

З укладенням договору про відступлення права вимоги у договорі банківською кредиту (кредитна лінія) № 2 КЛ/10-Л від 09.04.2010 року відбулася заміна кредитодавця, на іншу юридичну особу, - ТОВ Готель Європа-Броди , яке здійснює діяльність оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; організування конгресів і торговельних виставок; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів; діяльність інших засобів тимчасового розміщування; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; постачання готових страв для подій; постачання інших готових страв; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та не є банком та не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно згаданий договір, як такий, що укладений особою як фактором, що не могла такий укладати слід вважати недійсним, тобто договором, що укладений без дотримання вимог закону, стосовно належності сторони договору.

Також відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Крім цього, відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

Зважаючи на вказане у зв`язку із недійсністю договору про відступлення прав вимоги недійсним є і Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 09.04.2010 року, укладений між ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТзОВ Готель Європа-Броди .

При ухваленні рішення суд першої інстанції також правильно посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові №909/968/16 від 11.09.2018 року, які слід вважати визначальними у даних правовідносинах та такими, що підлягають врахуванню судами при вирішенні даної справи на відміну від висновків, на які посилаються апелянти, та які слід вважати такими, що суперечать висновкам у згаданій постанові та прийняті не Великою Палатою Верховного Суду та відповідно застосуванню не підлягають.

Враховуючи вказане суд першої інстанції зробив правильні висновки стосовно необхідності задоволення перших двох заявлених позовних вимог та рішення суду в частині вирішення цих вимог слід вважати таким, що відповідає вимогам закону та обставинам, що мають значення для справи.

Що ж стосується вирішення вимоги про скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698, то слід вважати, що рішення про задоволення такої вимоги є помилковим та у задоволенні такої суду першої інстанції слід було відмовити.

Так, вказані оспорювані рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2016 року та відповідні записи, винесені в державні реєстри на підставі договорів про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладених між ВАТ АБ Укргазпромбанк і ТОВ Аріо Фортіс Фінанс від 8.06.2016 року, які не оспорювались позивачем та є чинними та такі рішення та записи внесені не на підставі договорів, які визнані судом недійсними, як помилково вважав суд.

Зважаючи на вказане рішення суду в частині вирішення позову про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698 слід скасувати та ухвалити в цій частині у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698 слід відмовити.

В решті рішення суду відповідно слід залишити без змін.

Вказаним апеляційні скарги слід задовольнити частково, визнавши їх доводи частково обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди - задовольнити частково.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 березня 2019 року в частині вирішення позову про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісью Готель Європа-Броди , Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698 - відмовити.

В решті рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2020 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра