Постанова

від 03.08.2020 по справі 737/936/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 серпня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 737/936/19

Головуючий у першій інстанції - Лібстер А. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/429/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Куликівська селищна об`єднана територіальна громада в особі Куликівської селищної ради

третя особа Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області у складі судді Лібстера А.С. від 26 грудня 2019 року, місце ухвалення рішення смт.Куликівка, дата складання повного тексту рішення 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Куликівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області, в якому просив: визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,7152 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7422780500:02:002:0143, яка знаходиться: Чернігівська область, Куликівський район, Бакланово-Муравійська сільська рада, як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Виблі, Куликівського району, Чернігівської області; визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,6648 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7422780500:01:001:0136, яка знаходиться: Чернігівська область, Куликівський район, Бакланово-Муравійська сільська рада, як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Виблі, Куликівського району, Чернігівської області. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входили земельні ділянки розміром 2,66 га та 4,72 га, які знаходяться на території Бакланово - Муравійської сільської ради Куликівського району, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю №013738, виданим на ім`я ОСОБА_3 . За життя, 30.11.2001 року, ОСОБА_3 заповідала все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що ОСОБА_2 , який є його батьком, після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки відповідно до довідки Куликівської селищної ради №118 від 20.03.2019 року, проживав разом з померлою без реєстрації, і після її смерті спадщину прийняв - здійснював догляд за будинком, проводив поточний ремонт, обробляв земельну ділянку, сплачував платежі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач вказує, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , при цьому інших спадкоємців за законом першої черги чи спадкоємців за заповітом, немає. Позивач зазначає, що він не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки державний акт на право приватної власності на землю на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 було видано після її смерті. Державним нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що право власності у спадкодавця ОСОБА_3 на земельні ділянки виникло і було зареєстровано за нею після її смерті, в правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 26.12.2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Куликівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26.12.2019 року є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що спірні земельні ділянки входили до спадкового майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки належали їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН 013738, який було видано ОСОБА_3 13.03.2002 року, після її смерті. Доводи апеляційної скарги стверджують, що спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі за кадастровими номерами 7422780500:01:001:0136, 7422780500:02:002:0143, тобто, в Державному земельному кадастрі право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги вказують, що за життя ОСОБА_3 зверталась з відповідною заявою про надання їй у власність земельної ділянки, і право власності, яке не скасовано, виникло після її смерті. З посиланням на статті: 182, 328, 392, 1218, 1225 ЦК України, на статтю 125 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 зазначає про обґрунтованість вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги стверджують, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Доводи апеляційної скарги вказують, що спадкова справа №3635/02-31 була заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , при цьому позивач, як його син, є єдиним спадкоємцем, ОСОБА_3 є бабусею позивача.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.104,105,106), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційного суду є 03.08.2020 року.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно заповіту від 30.11.2001 року (а.с.10), ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, сину ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 10.03.2017 року (а.с.16), спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Куликівською районною державною нотаріальною конторою не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.9).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до довідки Куликівської селищної ради №118 від 20.03.2019 року (а.с.15), ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і після смерті якої прийняв спадщину - здійснював догляд за будинком, проводив поточний ремонт, обробляв земельну ділянку, сплачував платежі.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3635/02-31 від 05.09.2019 року (а.с.14) вбачається, що державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельні ділянки площею 2,66 га та 4,72 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Бакланово-Муравійської сільської ради Куликівського району Чернігівської області.

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 013738 (а.с.12), виданого 13.03.2002 року на підставі рішення Куликівської райдержадміністрації від 20.02.2002 року №47, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,38 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Бакланово-Муравійської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №125. Земельна ділянка складається: рілля 2,66 га, пасовища 4,72 га.

Відповідно до витягу №11 від 15.03.2018 року Відділу у Куликівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с.13), вартість земельної частки (паю) згідно сертифікату ЧН №0144075 по КСП "Нива" с.Б.Муравійка Куликівського району Чернігівської області становить: 10 082 грн. х 4,796 = 48 353,27 грн. ОСОБА_3 дійсно включена до списків членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

З копії спадкової справи №817/2012 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.42-53) вбачається, що 08.11.2012 року із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Дружина та дочка спадкодавця - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовились від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, суд першої інстанції з врахуванням фактичних обставин справи і норм права, які регламентують спірні правовідносини, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що вказаний висновок суду першої інстанції не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що спірні земельні ділянки входили до спадкового майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки належали їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН 013738, який було видано ОСОБА_3 13.03.2002 року, після її смерті. Доводи апеляційної скарги стверджують, що спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі за кадастровими номерами 7422780500:01:001:0136, 7422780500:02:002:0143, тобто, в Державному земельному кадастрі право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги вказують, що за життя ОСОБА_3 зверталась з відповідною заявою про надання їй у власність земельної ділянки, і право власності, яке не скасовано, виникло після її смерті. З посиланням на статті: 182, 328, 392, 1218, 1225 ЦК України, на статтю 125 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 зазначає про обґрунтованість вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги стверджують, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Доводи апеляційної скарги вказують, що спадкова справа №3635/02-31 була заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , при цьому позивач, як його син, є єдиним спадкоємцем, ОСОБА_3 є бабусею позивача.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ч.1 статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч.2 статті 1220 ЦК України регламентують, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до заповіту від 30.11.2001 року (а.с.10), ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, сину ОСОБА_2 .

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН №013738 (а.с.12), виданого 13.03.2002 року на підставі рішення Куликівської райдержадміністрації від 20.02.2002 року №47, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,38 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Бакланово-Муравійської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №125. Земельна ділянка складається: рілля 2,66 га, пасовища 4,72 га.

На підставі вказаних документів судом встановлено, що рішенням Куликівської райдержадміністрації від 20.02.2002 року №47, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,38 гектарів в межах згідно з планом. Тобто, вказане рішення Куликівською райдержадміністрацією було прийнято 20.02.2002 року, в хронологічному порядку вже після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі даного рішення Куликівської райдержадміністрації від 20.02.2002 року №47, ОСОБА_3 13.03.2002 року було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН №013738, відповідно до якого земельна ділянка площею 7,38 гектарів розташована на території Бакланово-Муравійської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №125. Земельна ділянка складається: рілля 2,66 га, пасовища 4,72 га. Тобто, державний акт на право приватної власності на землю було видано ОСОБА_3 13.03.2002 року, в хронологічному порядку вже після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час смерті ОСОБА_3 діяв Цивільний кодекс Української РСР (введено в дію 01.01.1964р.), відповідно до статті 9 якого правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю. Згідно статті 525 Цивільного кодексу Української РСР (введено в дію 01.01.1964р.), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

За даних обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що спірні земельні ділянки не входять до складу спадкового майна померлої ОСОБА_3 , оскільки рішення Куликівської райдержадміністрації від 20.02.2002 року №47, яким ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,38 гектарів, було прийнято після смерті ОСОБА_3 . А також державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН №013738 було видано ОСОБА_3 13.03.2002 року, тобто, вже після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Державний акт на право приватної власності на землю було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №125 13.03.2002 року (а.с.12), тобто, після смерті ОСОБА_3 , при цьому цивільна правоздатність громадянина припиняється зі смертю.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що спірні земельні ділянки не входять до складу спадкового майна померлої ОСОБА_3 , і відповідно, не входять до складу спадкового майна померлого ОСОБА_2 - батька позивача. Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За даних обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Куликівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Доводи апеляційної скарги вказують, що за життя ОСОБА_3 зверталась з відповідною заявою про надання їй у власність земельної ділянки, і право власності, яке не скасовано, виникло після її смерті.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року в силу приписів статей 9, 525 Цивільного кодексу Української РСР (введено в дію 01.01.1964р.), статті 1218 Цивільного кодексу України (2004 р.).

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.12.2019 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: