Ухвала

від 11.08.2020 по справі 904/5192/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.08.2020 м.Дніпро Справа № 904/5192/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Кузнецова І.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської бласті від 16.03.2020р. (суддя Петренко І.В.,повний текст рішення підписано 17.03.2020р. м. Дніпро) у справі № 904/5192/19

за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЛАСИКА"

про стягнення шкоди у розмірі 287618,99грн., завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020р. у задоволенні позовних вимог ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЛАСИКА" про стягнення шкоди у розмірі 287618,99грн., завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 (головуючий суддя, доповідач - Антонік С.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: подання доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (6471,42 грн).

Копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 була надіслана 13.05.2020 направлена на адресу апелянта.

Відповідно до поштового повідомлення, відправлення за номером 4900082245702, в якому апелянту було надіслано копію ухвали суду від 15.03.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, було вручено останньому 18.05.2020, таким чином, строк на усунення недоліків закінчився 28.05.2020 (включно).

Частиною 6 статті 116 ГПК України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 ГПК строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Колегією суддів враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 цього кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року).

Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи №904/5192/19, апелянтом ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була отримана 18.05.2020 та майже протягом трьох місяців ним не вчиняється жодних дій для усунення визначених судом недоліків з метою забезпечення розгляду його апеляційної скарги та вирішення спору по суті, не зважаючи на те, що органи поштового зв`язку та банківські установи працювали весь час під час дії карантину.

Такі дії Позивача свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи, внаслідок чого порушується право Відповідача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не усунуто недоліків апеляційної скарги у строк, визначений апеляційним господарським судом, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської бласті від 16.03.2020р. у справі № 904/5192/19 скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками № б/н від 12.05.2020 на 16 аркушах.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.Л. Кузнецова