Рішення

від 10.08.2020 по справі 911/1443/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. Справа № 911/1443/20

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін у місті Києві матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15»

про стягнення 46 544, 17 грн

Обставини справи:

19.05.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» (далі - відповідач) про стягнення 46 544, 17 грн заборгованості, з яких: 38 918,56 грн пені та 7 625,61 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2020 відкрито провадження у справі № 911/1443/20, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 20.06.2020.

09.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 04.06.2020 (вх. № 11202/20), згідно якого представник відповідача

просить суд зменшити нарахований позивачем розмір пені на 60 % до 23 351,14 грн та стягнути 1 800 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 2100/1718-БО-17, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору.

Згідно п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 12.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017 за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року поставлено, а відповідачем прийнято від позивача природний газ на загальну суму 1 868 398,62 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором виконав неналежним чином, розрахувався за отриманий природний газ з простроченням строку, встановленого п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємств, наданою НАК Нафтогаз України , банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017 природний газ відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 38 918,56 грн пені та 7 625,61 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017 за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року поставлено, а відповідачем прийнято від позивача природний газ на загальну суму 1 868 398,62 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи; відповідач свої зобов`язання за договором виконав неналежним чином, розрахувався за отриманий природний газ з простроченням строку, встановленого п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємств, наданою НАК Нафтогаз України , банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017 природний газ відсутній.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017, позивачем за період з 26.12.2017 по 27.09.2018 нарахована пеня в сумі 38 918,56 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2. договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.01.2018 до договору постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017) сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 26.12.2017 по 27.09.2018 становить загалом 38 918,56 грн. Відтак, вимога про стягнення 38 918,56 грн пені є обґрунтованою.

Також представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 60 % до 23 351,14 грн.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач пояснив, що враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості за договором, незначний період прострочення виконання зобов`язання, залежність відповідача від своєчасності та періодичності розрахунків з боку бюджетних установ та організацій, ненадання позивачем доказів на підтвердження погіршення власного фінансового стану, виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання йому збитків у результаті дій саме відповідача з виконання умов договору, наявні обґрунтовані підстави для зменшенні пені на 60 %.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не доведено суду того, що внаслідок наявного у відповідача складного фінансового стану належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Зокрема, відповідачем не надано суду жодного документа на підтвердження свого тяжкого фінансового становища, як-то балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, інформації про фінансово-економічний стан підприємства.

Наведені обставини свідчать про відсутність факту завдання відповідачу значних збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені на 60 %, відтак вимога про стягнення 38 918,56 грн пені підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання за договором постачання природного газу № 2100/1718-БО-17 від 13.09.2017, позивачем за період з 26.12.2017 по 27.09.2018 нараховано 7 625,61 грн 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних, арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 26.12.2017 по 27.09.2018 складає 7 625,61 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 7 625,61 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 38 918,56 грн пені та 7 625,61 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» про стягнення 46 544, 17 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Теплоенерго» Приватного акціонерного товариства «Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15» (07823, Київська обл., Бородянський район, село Загальці, вулиця Шевченка, будинок 7; ідентифікаційний код 31334433) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 38 918 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень) 56 коп. пені, 7 625 (сім тисяч шістсот двадцять п`ять гривень) 61 коп. 3 % річних та 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 10.08.2020.

Суддя П.В.Горбасенко