Ухвала

від 10.08.2020 по справі 120/3906/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 серпня 2020 р. Справа № 120/3906/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчити дії.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що в позовній заяві позивачкою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Проте до позовної заяви позивачкою не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при перевірці позовної заяви встановлено, що позивачкою подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовується тим, що позивачка є одинокою матір`ю двох малолітніх дітей, знаходиться в декретній відпустці та не отримує заробітну плату, а розмір щомісячних соціальних виплат становить лише 200 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивачку від сплати судового збору за її клопотанням і однією з підстав для цього є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд ураховує, що Закон від 08.07.2011 № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).

Клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що вона є одинокою матір`ю двох малолітніх дітей, знаходиться в декретній відпустці та не отримує заробітної плати, а розмір щомісячних виплат становить 200 грн. Також позивачка зазначила, що є переселенкою з м. Севастополь та не має власного житла.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачкою подано витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батьків відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00014241729 від 29.07.2014 та № 00024707803 від 26.11.2019. Інформація яка зазначена у витягах дає підстави для висновку про те, що позивачка є матір`ю двох малолітніх дітей.

Однак зміст наданих позивачкою витягів не дає суду можливості перевірити факти наявності у позивачки джерел доходів.

Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 по справі № 0840/4075/18 дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Поряд з цим, сама лише наявність умов, визначених цією статтею, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, у разі, якщо він не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє йому сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.

Позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки володіє статусом одинокої матері, не отримує інших доходів окрім соціальної допомоги та змушена орендувати житло. Однак надані нею витяги з Державного реєстру актів цивільного стану не містять інформації про майновий стан особи, а інших доказів у підтвердження аргументів про те, що майновий стан позивачки не дозволяє сплатити судовий збір при зверненні до суду не подано.

Відтак, позивачкою не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема довідка органів Державної податкової служби України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 840,80 грн.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачці слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн. або подати до суду достатні докази отриманих у 2019 році доходів для вирішення питання про її звільнення від сплати судового збору.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

достатніх доказів сум отриманих позивачкою у 2019 році доходів (зокрема у виді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки про отримання інших виплат, тощо).

Керуючись ст. 132, 160, 161, 169, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчити дії, залишити без руху.

3. Запропонувати позивачці у 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович