Рішення

від 09.11.2020 по справі 120/3906/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2020 р. Справа № 120/3906/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчити дії

УСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації (далі - відповідач). У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.02.2020 № 1 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2017 № 0000446923;

- зобов`язати відповідача поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб запис про неї із моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 21.12.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що з 21.12.2017 перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб про що їй видано довідку № 0000446923.

Листом відповідача від 05.02.2020 № 01-22/233 її повідомлено, що відповідно до рішення начальника управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації № 1 від 03.02.2020 ОСОБА_1 з 03.02.2020 знято з обліку як внутрішньо переміщену особу, та скасовано довідку внутрішньо переміщеної особи № 0000446923 від 21.12.2017. Підставою для прийняття рішення став лист Жмеринського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про подання завідомо недостовірних відомостей при оформленні статусу.

Не погоджуючись із рішенням № 1 від 03.02.2020 позивачка 14.05.2020 звернулася із заявою до відповідача у якій просила скасувати рішення від 03.02.2020 № 1 та поновити дію довідки внутрішньо переміщеної особи № 0000446923 від 21.12.2017. Однак письмової відповіді на вказану заяву не отримала.

Позивачка вважає рішення відповідача від 03.02.2020 № 1 протиправним і таким що підлягає скасуванню, оскільки з метою отримання довідки внутрішньо переміщеної особи № 0000446923 від 21.12.2017 нею подано виключно достовірні відомості, а лист Жмеринського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області не може вважатися беззаперечним доказом протилежного. Тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 10.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.08.2020 до суду надійшла заява про усунення, вказаних в ухвалі від 10.08.2020, недоліків.

Ухвалою від 04.09.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Також витребувано за ініціативою суду у відповідача належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи із додатками до неї, рішення від 03.02.2020 № 1 "Про скасування дії довідки ОСОБА_1 " та документи, які враховувалися при прийнятті оскаржуваного рішення.

16.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також відповідачем надано витребувані документи.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 21.12.2017 позивачка звернулася із заявою про взяття її на облік у статусі внутрішньо переміщеної особи на підставі якої їй 21.12.2017 видано довідку № 0000446923.

Відповідач зазначає, що на підставі листа Жмеринського міськрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 31.01.2020 № 53/ж/179-21нт прийнято рішення № 1 від 03.02.2020 про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку із тим, що позивачка з 2008 року по теперішній час фактично перебуває (проживає та працює) на території Вінницької області.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

21.12.2017 позивачка звернулася до відповідача із заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи. До вказаної заяви позивачкою додано: копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 ; копія свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_3 ; оригінал довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 6634.

21.12.2017 відповідачем на підставі заяви позивачки видано довідку № 0000446923 про взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи та включено ОСОБА_1 до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с.17).

Листом відповідача від 05.02.2020 № 01-22/233 позивачку повідомлено, що відповідно до рішення начальника управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації № 1 від 03.02.2020 за подання завідомо недостовірних відомостей, інформація про що надійшла від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, її з 03.02.2020 знято з обліку як внутрішньо переміщену особу, та скасовано довідку внутрішньо переміщеної особи № 0000446923 від 21.12.2017 (а.с.11, 14, 18).

Не погоджуючись із рішенням № 1 від 03.02.2020 позивачка 14.05.2020 звернулася із заявою до відповідача у якій просила скасувати рішення від 03.02.2020 № 1 та поновити дію довідки внутрішньо переміщеної особи № 0000446923 від 21.12.2017 (а.с.19).

Позивачка зазначає, що письмової відповіді на вказану заяву не отримала, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернулася до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Спірним питанням цієї справи є правомірність рішення відповідача, щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2017 № 0000446923 наслідком чого стала втрата ОСОБА_1 соціального статусу внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб закріплені Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон від 20.10.2014 № 1706-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За приписами ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім`я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Відповідно до п. 7-1 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Судом встановлено, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення № 1 від 03.02.2020 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 21.12.2017 № 0000446923 зіслався на п. 5 ст. 12 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Щодо висновків відповідача про подання позивачкою завідомо недостовірних відомостей з метою отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, то суд надаючи їм оцінку керується такими мотивами.

Ознаками суб`єктивної сторони такої протиправної поведінки як "подання завідомо недостовірних відомостей" є наявність прямого умислу в діях особи, що звертається із заявою. Прямий умисел характеризує ставлення особи до протиправних дій які вона вчиняє, за якого така особа: 1) усвідомлює як відсутність у неї підстав для набуття статусу так і зазначення у заяві з метою створення фіктивних підстав недостовірних відомостей; 2) передбачає, що подання недостовірних відомостей стане підставою для набуття статусу внутрішньо переміщеної особи; 3) бажає, щоб за результатом оцінки органом державної влади поданих нею недостовірних відомостей настали наслідки у вигляді прийняття позитивного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У межах цього спору, підставою кваліфікації дій позивачки як "подання завідомо недостовірних відомостей" став лист Жмеринського міськрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 31.01.2020 № 53/ж/179-21нт.

Суд встановив, що листом Жмеринського міськрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 31.01.2020 № 53/ж/179-21нт, відповідача повідомлено про наявність факту подання позивачкою недостовірних відомостей про фактичне місце проживання у заяві про надання статусу.

Зокрема у листі від 31.01.2020 № 53/ж/179-21нт вказано, що " ОСОБА_1 з червня 2008 року по теперішній час фактично перебуває (проживає та працює) на території Вінницької області. Крім того, ОСОБА_1 має сина ОСОБА_4 , який народився в 2012 році у м. Вінниця".

Однак суд критично оцінює зазначені аргументи, оскільки заява позивачки від 21.12.2017 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не містить і не повинна містити такого реквізиту як дата переміщення позивачки. Водночас як в оскаржуваному рішенні так і в листі від 31.01.2020 № 53/ж/179-21нт, що став підставою для його прийняття не наведено інформації яка б ставила під сумнів достовірність тих відомостей, що зазначені позивачкою у заяві, а саме: місце фактичного проживання, інформація про дітей, освіта, громадянство, зареєстроване місце проживання, обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, повідомлення про непричетність до вчинення злочинів, згода на обробку персональних даних, дата подання заяви.

Крім того, посилання відповідача в рішенні № 1 від 03.02.2020 на те, що ОСОБА_1 зазначила недостовірну дату переміщення " 21.12.2017 ", суд оцінює критично, ще й з огляду на те, що ні Законом від 20.10.2014 № 1706-VII, ні Порядком № 509 не передбачено строк з моменту переміщення, протягом якого особа повинна звернутися до відповідного органу із заявою про взяття на облік у статусі внутрішньо переміщеної особи.

Відносно посилання відповідача в рішенні № 1 від 03.02.2020 на те, що ОСОБА_1 з 2008 року фактично перебуває (проживає та працює) на території Вінницької області, а тому є підстави для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2017 № 0000446923, то суд вважає, що такі не можуть вважатися беззаперечною підставою для скасування довідки, адже статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

З огляду на викладене, суд зазначає, що будь-яких обмежень ОСОБА_1 для пересування по території України не встановлено, а тому перебування на території Вінницької області не може бути безумовною підставою для позбавлення її статусу внутрішньо переміщеної особи.

Водночас суд зазначає, що в силу ч. 2 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Тому, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що умовою надання позивачці статусу внутрішньо переміщеної особи та взяття на її облік є проживання в Автономній Республіці Крим на момент її тимчасової окупації і подальше залишення місця проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків тимчасової окупації.

Однак, із наданих відповідачем доказів неможливо встановити факт безперервного знаходження позивачки на територій Вінницької області із 2008 року як і те, що на момент тимчасової окупації Автономної Республіки Крим позивачка не проживала на її території.

Також суд зазначає, що в силу п. 1 ч. 10 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених у статті 1 цього Закону, могло бути підставою для відмови позивачці у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а не подальше скасування вже прийнятого рішення.

Однак відповідачем за результатом розгляду заяви позивачки від 21.12.2017 прийнято позитивне рішення про надання їй відповідного статусу.

Крім того, відповідно до абзацу 2 ч. 7 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, у разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

Як встановлено із змісту заяви від 21.12.2017 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивачкою зазначено, що обставиною, що спричинила внутрішнє переміщення є "тимчасова окупація Автономної Республіки Крим".

Із відмітки на сторінці № 11 паспорта позивачки встановлено, що її місце проживання зареєстровано у місті Севастополь.

Про факт реєстрації місця проживання у місті Севастополь тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим позивачка зазначила й у заяві від 21.12.2017.

Відтак, повідомлені позивачкою у заяві від 21.12.2017 відомості підтверджуються дослідженими судом доказами, а тому висновок відповідача про подання нею завідомо недостовірних відомостей з метою отримання статусу внутрішньо переміщеної особи є необґрунтованими та не можуть вважатися правомірною підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Тому, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №1 від 03.02.2020 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2017 № 0000446923 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 7-1 Порядку № 509 рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.

Оскільки наслідком прийнятого рішення від 21.12.2017 № 0000446923 стало внесення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запису про скасування дії довідки, то скасування такого рішення є підставою для зобов`язання відповідача поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб запису відносно ОСОБА_1 з моменту взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто з 21.12.2017.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн., належить стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації від 03.02.2020 № 1 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 21.12.2017 № 0000446923;

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб запис відносно ОСОБА_1 з моменту взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме з 21.12.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації (вул. Першотравнева, 6, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300, код ЄДРПОУ 03191710).

Суддя Богоніс Михайло Богданович