Рішення

від 31.07.2020 по справі 160/3249/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Справа № 160/3249/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Піддубцеві О.В.

за участю:

представника позивача Зубанова І.В.

представника відповідача 1 Єфіменка О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАКСИМУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «МАКСИМУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України в якій позивач просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.06.2020 р.) :

- скасувати рішення комісії Державної податкової служби України №1346069/32650687 від 06.12.2019 р. про відмову приватному підприємству «МАКСИМУС» в реєстрації податкової накладної №11081 від 08.11.2019 р.;

- зобов`язати до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11081 від 08.11.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити приватне підприємство «МАКСИМУС» з категорії пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» від 26.11.2019 р. та п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» від 04.02.2020 р.

В обґрунтування позову вказано, що рішення про відмову в реєстрації ПН за своїм характером є необґрунтованим нормативно та документально. ДПС не взято до уваги специфіку діяльності приватного підприємства МАКСИМУС та неправомірно прийнято рішення. Приватне підприємство МАКСИМУС є юридичною особою приватного права, одним з профільних видів діяльності якого є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього. В рамках вказаного напрямку діяльності ПП МАКСИМУС реалізує металеві вироби контрагентам-покупцям. Підприємство придбало відповідний товар (а саме труби) у ТОВ ПІВДЕНТРАНСБУДКОМПЛЕКТ код ЕДРПОУ 24238290 та ТОВ ІНТЕРПАЙП Україна код ЕДРПОУ 33668606. Від ТОВ ПІВДЕНТРАНСБУДКОМПЛЕКТ по договору №471 від 01.12.2018 р., на підставі рахунку здійснювалась сплата з розрахункового рахунку підприємства (рахунок №16340 від 06.11.2019 р. на суму 71904,01 грн., платіжне доручення №332 від 07.11.2019 р.; № 333 від 08.11.2019 р.). Отримання товару підтверджено видатковою накладною за №10830 від 08.11.2019 р. на суму 71904,01 грн. Від ТОВ ПІВДЕНТРАНСБУДКОМПЛЕКТ Приватне Підприємство МАКСИМУС отримало податкові накладні за № 293 від 07.11.2019 р.; № 342 від 08.11.2019 р. з кодами УКТ ЗЕД 7304191090 - імпорт. Від ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА , на підставі рахунку № 1085010-СДнІ від 06.11.2019 р. здійснювалась сплата з розрахункового рахунку підприємства, платіжні доручення № 331 від 07.11.2019 р., та № 334 від 08.11.2019 р. Отримання товару підтверджується видатковою накладною №1085010 від 08.11.2019 р. на суму 55908,98 грн., ТТН №1085010 від 08.11.2019 р. Від ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА Приватне Підприємство МАКСИМУС отримало податкові накладні за №1085010 від 07.11.2019 р.; № 1085011 від 08.11.2019 р. з кодами УКТ ЗЕД 7306304990, сертифікат якості в кількості 1 шт. Між Приватним Підприємством МАКСИМУС (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІГАТЕРМ , ЕДРПОУ 32723241 (покупець) був укладений договір за № 228-18 від 28.02.2018 р. Товар, за вказаним вище Договором був реалізований ТОВ ЛІГАТЕРМ в повному обсязі та своєчасно, що підтверджено підписаною видатковою накладною №11081 від 08.11.2019 р. на і суму 167413,58 грн., товарно-транспортною накладною за № Р11081 від 08.11.2019 р. та сплачено за рахунком № 11051 від 05.11.2019 р., платіжне доручення № 728 від 12.11.2019 р. На думку позивача, ДПС порушила правила розблокування ПН. Крім того, в оскаржуваному рішенні комісії ДПС №1346069/32650687 від 06.12.2019 р. не зазначено належної та правової підстави для відмови в реєстрації ПН.ПП МАКСИМУС , керуючись п.п. 198.1, 198.1 ст. 198 та п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно умов Договору, відпустив товар, підписав відповідну видаткову накладну та ТТН, склало та направило для реєстрації податкову накладну на загальну суму 167 413,58 грн., в тому числі ПДВ - 27 902,26 грн. Ця накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи Приватного підприємства МАКСИМУС засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3249/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 р. відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 04.05.2020 р. о 10:20 год.

У підготовче судове засідання 04.05.2020 р. прибув представник позивача, представники відповідачів не з`явилися, причини неявки не повідомили. Для повторного виклику сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 10:40 год. 25.05.2020 р.

12.05.2020 р. до суду надійшли відзиви на первісну позовну заяву.

У підготовче судове засідання 25.05.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1.

У зв`язку із поданням представником позивача додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 12:00 год. 15.06.2020 р.

01.06.2020 р. до суду надійшли відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно яких позивач наполягає на задоволенні вимог позову.

Ухвалою суду від 02.06.2020 р. заяву позивача про уточнення позовних вимог повернуто заявнику.

У підготовче судове засідання 15.06.2020 р. прибув представник позивача та відповідача 1. Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено до 12:00 год. 01.07.2020 р.

22.06.2020 р. до суду надійшла заява про уточнення (зміну) позовних вимог з доказами її направлення на адресу відповідачів.

01.07.2020 р. засобами електронного зв`язку до суду надійшли відзиви на уточнену позовну заяву.

Так, відповідач 2 вказує, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 06.12.2019 р. №1346069/32650687 про відмову ПП МАКСИМУС в реєстрації податкової накладної №11081 від 08.11.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем заявлено до неналежного відповідача. Крім того, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку.

Відповідач 1, заперечуючи проти вимог позову вказав, що підприємством подано на реєстрацію податкову накладну оформлену на користь ТОВ ЛІГАТЕРМ" (код 32723241, ГУ ДПС у Вінницькій області: від 08.11.2019 №11081 на суму 167413,58 грн. (ПДВ 27902,26 грн.) на реалізацію товару з наступною номенклатурою: труба _40х 8 ст20 (ндл), труба 45x10 ст20 (ндл), труба 95x10 ст20 (ндл), труба ІЗЗх 5 ст20 (ндл), труби сталеві водогазопровідні м/с 1-Зпс ГОСТ 3262-75 40,00x3,50 6000-6100. Для винесення рішення щодо реєстрації зазначеної податкової накладної ПП "МАКСИМУС" не надані первинні документи щодо транспортування товару, наявності у підприємства складських приміщень. Відповідач 1 вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 06.12.2019 р. №1346069/32650687 про відмову ПП МАКСИМУС в реєстрації податкової накладної №11081 від 08.11.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Головного управління у Дніпропетровській області зареєструвати податкову накладну №11081 від 08.11.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем заявлено до неналежного відповідача. Комісією ГУ ДФС у м. Києві відповідно до п. 1.6 Критеріїв ПП "МАКСИМУС" внесений до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (Протокол від 26.11.2019 №155). З 01.02.2020 року вступила в законну дію постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку «коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання п. 8 Критеріїв №1165 ПП "МАКСИМУС" включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій (Протокол від 03.02.2020 року №2, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 6004). Підставами для включення платника в перелік ризикових слугувала інформація яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: при проведенні аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН виявлено що ПП "МАКСИМУС" у вересні 2019 року придбані труби різних сортаментів у TOB "ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ" (код 42441586, ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛ.(ЦЕНТРАЛЬНИЙ Р-Н М.МАРІУПОЛЬ, основний вид діяльності - будівництво житлових і не житлових будівель) та ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ" (42871215, ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ Р-Н.) основний вид діяльності - оптова торгівля одягом і взуттям). Ланцюг постачання по придбаним трубам не відслідковується до виробника або імпортера. Інформація щодо транспортуванню товару, наявності у підприємства складських приміщень відсутня, відомості про об`єкти оподаткування не задекларовані.

У підготовче судове засідання 01.07.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1.

Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 11:20 год. 31.07.2020 р.

У судове засідання 31.07.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та відповідача 1.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти вимог позову заперечував у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, які прибули до судового засідання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням положень Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. щодо введення карантинних заходів на всій території країни, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство МАКСИМУС подано на реєстрацію податкову накладну від 08.11.2019 р. №11081, оформлену на користь ТОВ "ЛІГАТЕРМ" (код 32723241, ГУ ДПС у Вінницькій області) на суму 167413,58 грн. (ПДВ 27902,26 грн.) на реалізацію товару з наступною номенклатурою: труба 40х 8 ст20 (ндл), труба 45x10 ст20 (ндл), труба 95x10 ст20 (ндл), труба ІЗЗх 5 ст20 (ндл), труби сталеві водогазопровідні м/с 1-Зпс ГОСТ 3262-75 40,00x3,50 6000-6100.

За наслідками розгляду додатково надісланих позивачем документів для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову у реєстрацій ПН/РК в ЄРПН №1346069/32650687 від 06.12.2019 р.

В якості підстави відмови зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування , навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

В графі додаткова інформація вказано: відсутні договори на транспортування та ТТН .

Протоколом Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 26.11.2019 №155 відповідно до п. 1.6 Критеріїв ПП "МАКСИМУС" внесений до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій

Протоколом від 03.02.2020 року №2, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 6004, на виконання п. 8 Критеріїв №1165, ПП "МАКСИМУС" включено до переліку ризикових платників податку, як таке, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі Податковий кодекс, ПК України).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац перший пункту 74.1).

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю (абзац другий пункту 74.1).

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3).

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезеня товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на момент реєстрації спірної ПН був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до реєстрації в ЄРПН було подано податкову накладку №11081 від 08.11.2019 р.

Згідно квитанції №1 від 26.11.2019 р. реєстрацію ПН було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачу запропоновано надати документи, достатні для реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п.16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04.12.2019 р. було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено №2.

Кількість додатків:1.

Отже, позивачем, з метою реєстрації спірної ПН було подано письмові пояснення, зміст який ідентичний обґрунтуванню вимог позову.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано документів, які підтверджують транспортування товару, ТТН, на які посилається в поясненнях.

Пояснення з даного приводу в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у податкового органу були відсутні у повному обсязі відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій та оцінка таких відомостей здійснена не була, що унеможливлює реєстрацію заявленої ПН у встановлений законом спосіб.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.22, п.23 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Судом встановлено, що звернене позивачем до оскарження рішення комісії ДПС України про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідачем 2 не приймалося.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для скасування рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, яке просить позивач, відсутні, оскільки фактично відсутнє та до матеріалів справи не долучене.

Щодо віднесення позивача до переліку ризикових платників податку суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що протокол Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 26.11.2019 №155 відповідно до п. 1.6 Критеріїв ПП "МАКСИМУС" внесений до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій

Протоколом від 03.02.2020 року №2, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 6004, на виконання п. 8 Критеріїв ризиковості №1165, ПП "МАКСИМУС" включено до переліку ризикових платників податку, як таке, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій.

Рішення про віднесення позивача до таких, що відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості прийнято на підставі інформації відповідних структурних підрозділів, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення (внесення) реєстрів ризикових платників до відповідного переліку.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020 р.), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно пункту 6 вищевказаного Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, вищевказаною нормою передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто Порядком передбачено оскарження рішень комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, які є зокрема: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Отже, Порядком встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Згідно із пунктами 6, 7, 8 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року №523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України; розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків. Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у своїх доводах вказує, що позивач підпадає під 8 пункт Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Підставами для включення платника в перелік ризикових слугувала інформація яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: при проведенні аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН виявлено що ПП "МАКСИМУС" у вересні 2019 року придбані труби різних сортаментів у TOB "ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ" (код 42441586, ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛ.(ЦЕНТРАЛЬНИЙ Р-Н М.МАРІУПОЛЬ, основний вид діяльності - будівництво житлових і не житлових будівель) та ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ" (42871215, ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ Р-Н.) основний вид діяльності - оптова торгівля одягом і взуттям). Ланцюг постачання по придбаним трубам не відслідковується до виробника або імпортера. Інформація щодо транспортуванню товару, наявності у підприємства складських приміщень відсутня, відомості про об`єкти оподаткування не задекларовані.

Проте, жодні документальні докази наведеним вище обставинам суду не надані.

Наявна в матеріалах справи інформаційна довідка про включення ПП МАКСИМУС до переліку ймовірно ризикових слугувала підставою для прийняття рішення про віднесення позивача до переліку ризикових у відповідності до пп. 1.6 Критеріїв згідно протоколу Комісії від 26.11.2019 №155 в період дії Критеріїв, затверджених листом ДФС від 08.08.2019 р. № 25693/7/99-99-29-01-01-17.

Проте, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд не може розглядати вказане рішення на предмет його відповідності закону з огляду на те, що воно прийнято податковим органом (ГУ ДФС у м.Києві), яке не є відповідачем по справі.

Вимоги позивача щодо скасування рішення про виключення ПП "МАКСИМУС" з переліку ризикових звернені лише до ГУ ДПС у Дінпропетровській області.

Згідно даної інформаційної довідки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено наявність інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій:

-відсутність складських приміщень (площадок) власних або орендованих для зберігання придбаних ТМЦ;

-відсутня інформація щодо транспортування товару;

-недостатня чисельність працівників для ведення господарської діяльності;

-пересорт товарних позицій по ланцюгах придбання.

Суд зазначає, що інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо ризиковості контрагентів позивача (Інформаційна довідка), не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона не є може слугувати доказом в розумінні процесуального Закону та носить виключно інформативний характер. Питання дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин між підприємствами можуть бути встановлені лише під час проведення документальних перевірок відповідно до п.п.75.1.2. п. 75.1 т. 75 Податкового кодексу України. Відомості щодо таких перевірок відсутні.

Процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За таких обставин, відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України. Відтак документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Отже, податкова інформація, на яку робить посилання відповідач 1, як на підставу прийняття спірного рішення, не може слугувати доказом ризиковості платника податків при веденні його господарської діяльності.

Суд зазначає, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних - застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Зі змісту рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що мало передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, оскільки питання щодо реєстрації ПН за наслідками спірних господарських операцій були вчиненні до прийняття рішення про віднесення позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Рішення винесене Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних 04.02.2020 року, тобто при вирішенні законності такого рішення має використовуватися новий нормативний акт, - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

З огляду на що судом встановлено порушення податковим органом процедури прийняття рішення контролюючого органу про відповідність СГ критеріям ризиковості, що є підставою для його скасування.

При цьому, задовольняючи позов в цій частині, суд керуючись ст. 245 КАС України, виходить за межі позовних вимог, а саме з метою належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, з огляду на положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2020 р. №6004 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «МАКСИМУС» з переліку ризикових платників податків.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних наслідків здійснення судочинства.

Решта доводів сторін висновків суду за наслідками розгляду справи не спростовують.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до ст. 139 КАС України за наслідками розгляду даної справи документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «МАКСИМУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2020 р. №6004 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «МАКСИМУС» з переліку ризикових платників податків;

В іншій частині позовних вимог відмовити;

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Приватного підприємства «МАКСИМУС» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 серпня 2020 року.

Суддя В.С. Віхрова