Вирок
від 10.08.2020 по справі 359/8406/15-к
БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8406/15-к

Провадження № 1-кп/359/14/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10серпня 2020року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарях судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

за участю прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_16 , його захисника - адвоката ОСОБА_17 , представників потерпілого ОСОБА_18 , та адвоката ОСОБА_19 , представника потерпілої ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 , свідків: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ,

розглянувши у відкритому (частково з закритому) судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12014110100000806,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань15.09.2015року,та узакритому судовомузасіданні зтехнічною фіксацієюв залісуду кримінальнепровадження № 12013100070001678, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого, вироком Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 року за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі -

у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 198 КК України, -

в с т а н о в и в :

В ходісудового розгляду, прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_12 , на підставі п. 15, ч. 2 ст. 36, ст. ст. 337, 338, 341 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 341 КПК України, складено та погоджено з керівником органу прокуратури обвинувальний акт, в якому змінено обсяг та формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_16 . Копії обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням було вручено обвинуваченому та його захиснику в судовому засіданні, а також отримано потерпілими та долучено до матеріалів кримінального провадження.

ОСОБА_16 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 198 КК України, за наступних обставин.

Так, 9 листопада 2008 року, близько 4 години, на вулиці Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, у ОСОБА_16 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник умисел на здійснення насильницького статевого акту з ОСОБА_20 (на час вчинення злочину ОСОБА_33 ).

Реалізуючи свій злочинний умисел, пов`язаного із небажанням вступити у статевий контакт, ОСОБА_16 9 листопада 2008 року, близько 4 години, на вулиці Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, обхватив останню руками за тулуб та повалив на землю, і подолавши її фізичний опір із нанесенням удару кулаком в голову, ОСОБА_16 насильно стягнув з неї штани разом з нижньою білизною, після чого здійснив насильницький статевий акт з ОСОБА_34 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 636 від 12.12.2008 року у ОСОБА_35 ( ОСОБА_20 ) виявлено наступні пошкодження: крововилив за правою вушною раковиною, крововилив на спинці носа праворуч, забійна рана на верхній губі, крововилив на верхній поверхні правого плеча, два крововиливи з садном на лівій молочній залозі, крововилив на передній поверхні правого стегна, по одному садну на верхнє-зовнішньому квадраті правої сідниці та верхнє-внутрішньому квадраті лівої сідниці, два крововиливи на верхнє-зовнішньому квадраті правої сідниці, один синець на першому пальці правої ступні, гіперемія пері анальної ділянки, дві тріщини шкіряних покривів анального отвору, крововилив на передній стінці анального отвору. Рана на верхній губі та розриви анального отвору відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Всі інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Після того як ОСОБА_16 із застосуванням фізичного насильства вступив у статеві зносини з ОСОБА_36 він запропонував ОСОБА_37 здійснити насильницький статевий акт із ОСОБА_36 , на що останній погодився. В подальшому, ОСОБА_38 9 листопада 2008 року, близько 4 години, на вулиці Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, використовуючи безпорадний стан потерпілої здійснив з ОСОБА_36 насильницький статевий акт.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у зґвалтуванні, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчиненого групою осіб, ОСОБА_16 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 152 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_16 09.11.2008 року, близько 4 години, знаходячись на вулиці Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою скоїти насильницький статевий акт з ОСОБА_36 шляхом задоволення статевої пристрасті неприродним способом, та продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи особою, яка вчинила злочин передбачений ст. 152 КК України, застосував свою фізичну перевагу та погрожуючи ОСОБА_39 застосуванням фізичного насильства, перевернув її на живіт та задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, а саме вчинив з ОСОБА_36 аногенітальний контакт. Відразу після цього ОСОБА_16 , застосовуючи фізичну силу рук, нахиляв голову ОСОБА_40 до свого статевого органу, чим змусив її здійснювати орогенітальний контакт.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 636 від 12.12.2008 року у ОСОБА_20 ( ОСОБА_35 ) маються наступні пошкодження: гіперемія періанальної ділянки, дві тріщини шкіряних покривів анального отвору, крововилив на передній стінці анального отвору. Розриви анального отвору відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Всі інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений статтею 152 КК України, ОСОБА_16 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 153 КК України.

Крім того, на початку квітня 2015 року, у вечірній час, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_16 перебував на території ТОВ "Шельф ТК", розташованого по вул. Виставкова, 1-Б в с. Чубинське Бориспільського району Київської області. У цей час невстановлена особа запропонувала ОСОБА_16 придбати майно, яке знаходилось на території вказаного підприємства, на що останній погодився.

При цьому ОСОБА_16 , будучи достовірно обізнаним про те, що майно, яке він погодився придбати, не належить невстановленій особі, в цей же день, завантажив, спільно з вказаною невстановленою особою, у вантажний фургон: один насос марки "LPG PK-1" вартістю 63 000 грн., один насос марки "LPG PK-2" вартістю 63 000 грн., рукав для пального діаметром 19 мм, довжиною 50 м, рукав для пального марки "LPG" довжиною 180 м та рукав для пального марки "LPG 38 мм" довжиною 60 м, які знаходились на відкритій місцевості на території ТОВ "Шельф ТК".

Таким чином, ОСОБА_16 , будучи достовірно обізнаним про те, що дане майно здобуте злочинним шляхом, заздалегідь не обіцяючи, отримав таке майно та почав зберігати таке майно в орендованому вантажному фургоні з метою збуту.

В подальшому ОСОБА_16 реалізував, невстановленим досудовим розслідуванням особам, завідомо одержане злочинним шляхом майно: один насос марки "LPG PK-1" вартістю 63 000 грн., один насос марки "LPG PK-2" вартістю 63 000 грн., рукав для пального діаметром 19 мм, довжиною 50 м, рукав для пального марки "LPG" довжиною 180 м та рукав для пального марки "LPG 38 мм" довжиною 60 м, яке належить ТОВ "Шельф ТК".

Таким чином,своїми умиснимидіями,які виразилисьу заздалегідьне обіцяномупридбанні,зберіганні тазбуті майна,завідомо одержаногозлочинним шляхомза відсутностіознак легалізації(відмивання)доходів,одержаних злочиннимшляхом, ОСОБА_16 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 198 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_16 у судовомузасіданні винув інкримінованихйому кримінальнихправопорушеннях визнаву повномуобсязі,та виявивкаяття ускоєному,зазначив,що зробивдля себеналежні висновки,та розуміє,що внаслідокйого дійбуло заподіяношкоду потерпілій,а такожпросив йогосуворо некарати. Зазначив, що заявленого представником потерпілого ТОВ "Шельф ТК" цивільного позову про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди не визнає, оскільки внаслідок його дій шкода підприємству завдана не була.

При цьому повністю підтвердив обставини, вчиненого ним злочину, передбаченого ст. 198 КК України, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що в березні 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_22 (якого він знав до того часу) та запропонував йому купити будівельні матеріали та металолом, оскільки він на той час займався будівництвом, зокрема заливав фундаменти за наймом, а тому йому необхідний був різний металопрофіль. Також він іноді займається реалізацією подібного майна. Того ж дня він приїхав на об`єкт до ОСОБА_22 , де останній працював охоронцем, який знаходився в якомусь селі Бориспільському районі (район ресторану "Кідев") по вул. Виставковій, 1, для огляду товару та його купівлі. Він оглянув товар, там був металопрфіль, арматура, його все влаштовувала. Він запитав, звідки ОСОБА_22 взяв вказане майно, на що останній відповів, що його привезли знайомі з м. Дебальцеве та попросили його реалізувати. В нього виникали сумніви, що можливо це майно отримано було незаконним шляхом, зокрема викрадене, але його повністю влаштовувала ціна, тому він погодився його купити. Через два дні близько 19:00 чи 20:00 год., він взяв, взявши оренду транспортний засіб, типу "бус", за кермом якого був ОСОБА_41 , приїхав до вказаного об`єкту. Після чого зателефонував ОСОБА_22 та останній відкрив йому ворота, автомобіль заїхав на територію, де він разом із ОСОБА_22 загрузили в машину арматуру. Після чого він на місці розрахувався з ним, заплативши йому 5000 гривень. Так, він приїжджав до ОСОБА_42 на вказаний об`єкт 5-6 разів, лише у вечірній та нічний час, де купував різний товар, після чого відразу розраховувався з останнім. Декілька разів він приїжджав із іншим водієм. Також ОСОБА_22 попросив в нього реалізувати два насоси, шланги, бухти. Так, як він не займався реалізацією такого майна, то зателефонував до свого знайомого ОСОБА_43 , який цим займався. ОСОБА_44 приїхав на об`єкт, оглянув насос, його все влаштовувало, і він погодився його реалізувати. Він його так само придбав, і водій, якого він найняв ОСОБА_41 , за доплату, погодився вказаний насос перевести з території підприємства куди необхідно було ОСОБА_45 . Через декілька днів, він зустрівся із Ворончуком Геннадієм в м. Бориспіль, і останній передав йому певну суму коштів від реалізації насосу. При цьому обвинувачений вказав, що ОСОБА_22 постійно позичав у нього гроші для його власних потреб. Так, він позичив 15 000 гривень, для ОСОБА_42 , в ОСОБА_23 , який являється його гарним товаришем, і в якого він неодноразово позичав кошти для себе. Враховуючи, що в цей раз він позичив значну суму коштів, то в якості гарантії повернення боргу (застава) він разом із ОСОБА_22 , в якісь день, рано вранці, завезли ОСОБА_23 один насос та 16 бухт (шлангів) додому. В подальшому вказане майно було виявлене та вилучене працівниками поліції за його вказівкою.

Обвинувачений ОСОБА_16 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, визнав повністю, зазначивши, що пройшов вже тривалий час, і він зрозумів неправомірність своїх дій по відношенню до потерпілої ОСОБА_20 , і зробив для себе належні висновки. Завдана потерпілій шкода була ним самостійно та добровільно відшкодована в повному обсязі, і остання будь-яких претензій до нього не має. В той же час показання давати відмовився, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_16 визнав себе винним, його вина у вчиненні, інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст.. 198 КК України, повністю підтверджується, наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами у їх сукупності, які є належними та допустимими доказами, оцінка яким надана судом в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України.

Так, за епізодами зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, винуватість обвинуваченого ОСОБА_16 підтверджується наступними доказами.

Допитана усудовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 ( ОСОБА_46 ) показала, що ОСОБА_16 вона знає десь із 2008 року, він проживав по сусідству в с. Селичівка Баришівського району Київської області. ОСОБА_16 був товаришем її чоловіка, вони разом займалися спільним бізнесом, і саме через чоловіка вона з ним познайомилась. Вони спілкувалися, дружили, ходили один до одного в гості. 9 листопада 2008 року вони відпочивала разом зі свою подругою ОСОБА_47 в кафе "Молодіжне", що знаходиться в смт. Баришівка Київської області. В кафе вона разом із ОСОБА_48 випили по бокалу пива. Пізніше в це кафе прийшов ОСОБА_16 , він підійшов до них, поспілкувалися трохи з ним, як друзі, однак разом за столиком вони не сиділи. Точно не пам`ятає чи ОСОБА_16 вжив алкогольні напої, наче так. Трохи згодом, вона зібралася їхати додому, і ОСОБА_16 сказав, що також буде їхати і викличе таксі, і вийшов з кафе. Через декілька хвилин вона з подругою вийшла з кафе, і побачила, що через дорогу автомобіль марки "Жигуль", світлого кольору, поряд з яким перебував ОСОБА_16 , і вона туди підійшла. ОСОБА_16 сів на пасажирське сидіння спереду, а вона на заднє, за ним. Сівши в автомобіль, вона побачила, що там сидіть ще якісь хлопець, раніше їй незнайомий ( ОСОБА_38 ). Вони всі разом поїхали додому. Однак, по дорозі, вона побачила, що вони проїхали поворот на с. Селичівка, і поїхали далі. Вона запитала у ОСОБА_16 куди вони їдуть, на що останній повідомив, що спочатку вони завезуть малого ( ОСОБА_31 ) додому, а потім вже вони поїдуть додому. Після чого, таксі звернуло на якусь ґрунтову дорогу, майже безлюдну, де-ніде були поодинокі будинку, і там зупинився. ОСОБА_16 вийшов із автомобіля, підійшов до дверей, які поряд із нею, відкрив їх і чи то в наказові, чи тов грубі, чи то в зневажливі формі, сказав їй вийти із авто. По його голосу та інтонації, вона зрозуміла, що відбувається щось не то, подумала, можливо вона його чимось образила. На що вона відповіла, що вона нікуди не піде. Потім із авто виліз ОСОБА_49 . Після чого ОСОБА_16 , схопивши її за куртку, витягнув та викинув із автомобіля. Таксі відразу поїхало звідти. Вона, навіть не встигла ще піднятися, як ОСОБА_16 на неї накинувся, почав знімати з неї одяг, спочатку стягнув, не розстібаючи довгі чоботи, здирав з неї штани, які потім порвав. Вона від нього відбивалася, просила цього не роботи, оскільки таким вчинком вони псують її життя. На що ОСОБА_38 , який стояв поруч, на відстані близько 1 1,5 метри, засміявся, і сказав, чим це вони їй псують життя. Вона продовжила оборонятись, кричати. Потім ОСОБА_16 сказав ОСОБА_37 , щоб останній ніс зброю ("ствола"), і він її вб`є. Вона вказані погрози сприйняла як реальні. ОСОБА_38 сказав ОСОБА_16 , щоб останній робив, що хоче, але тільки не вбивав її. Потім ОСОБА_16 натягнув їй на обличчя курточку, яка була вдягнена на ній, завів руки за голову, які тримав, і здійснив з нею статевий акт. Вона втрачала свідомість, тому не знає скільки часу це тривало і скільки разів. При цьому, коли вона лежала на землі, то її вдарив ще по голові, із правого боку. Спочатку ОСОБА_16 зґвалтував її природнім способом, після чого, перевернувши її, ще зґвалтував неприроднім способом. Потім її зґвалтував ще ОСОБА_49 . Безпосередньо момент, в який до неї поліз ОСОБА_38 , вона не пам`ятає, оскільки була без свідомості. Коли прийшла до тями, то ОСОБА_38 вже був на ній. Після цього ОСОБА_38 кудись зник, а ОСОБА_16 знову почав до неї чіплятися і ґвалтувати її, і природнім, і неприроднім способом. Також нахиляв її голову до свого статевого органу, чим змусив її здійснювати орогенітальний контакт. Все це відбувалось проти її волі, вона як могла відбивалась, однак навіть фізично цього не могла зробити, з огляду на тілобудову ОСОБА_16 , та те, що він набагато сильніший за неї. В неї було багато синяків і саден, а також ОСОБА_16 дуже сильно, до ран, покусав їй груди. Вона хотіла хоч комусь зателефонувати, щоб її допомогли, однак засунувши руку до карману, помітила, що в неї немає мобільного телефону. Як виявилось пізніше в неї його забрав ОСОБА_16 , та викликав собі таксі. По приїзду таксі, вона сиділа роздягнена на холодній, замерзлій землі. Автомобіль проїхав мимо, освітивши фарами прямо на неї, розвернувся, забрав ОСОБА_16 і поїхав. ОСОБА_16 забрав ще її сумку. Марку і модель автомобіля таксі, вона не пам`ятає. Вона піднялась, почала шукати свої речі, знайшла штани, які були повністю розірвані, які неможливо було вдягнути, а тому вона підв`язалася, знизу, курткою. Потім вона побачила, що знову їде якісь автомобіль, злякалась, бо подумала, що то ОСОБА_16 повертається назад, і побігла до будинку в якому горіло світло. Прибігши туди, почала стукати, вийшла якась бабуся, яка її не впустила, однак направила її до іншого будинку. Прийшовши до вказаного будинку, вона постукала, звідти вийшов якісь чоловік, як пізніше виявилось, його прізвище ОСОБА_29 , вона йому все розповіла, і він її впустив в будинок. Також він їй дав якусь стару спідницю, щоб вона одяглася. Вона хотіла викликати поліцію, однак у ОСОБА_29 не було мобільного телефону, і він їй сказав, що зранку відвезе її додому. Зранку, вона не захотіла їхати у такому вигляді додому, вся розпатлана, побита, у не зрозумілій одежі, оскільки в неї був вдома маленький син, і їй було дуже соромно, тому вона попросила ОСОБА_29 відвезти її до своєї подружки ОСОБА_50 у смт. Баришівка. Приїхавши до ОСОБА_50 , вона її приютила, допомогла, а пізніше зателефонувала її чоловіку, який приїхав до подружки додому з роботи, і вони пішли разом до поліції писати заяву про злочин. Після цього її направили на медичну експертизу для встановлення, завданих їй тілесних ушкоджень. Із висновком експерта ознайомлювалася, все відповідає дійсності. ОСОБА_16 після вчинення злочину, будь-яким чином їй не допоміг, і не пропонував навіть, лише питав, чи буде вона звертатись до поліції. Враховуючи стан в якому вона перебувала, та боячись за своє життя, відповіла йому, що не буде звертатись до поліції. Крім того, після того, що ОСОБА_16 з нею вчинив, останній ще поїхав до неї додому, де вона проживала разом з чоловіком ОСОБА_51 та її сином, і викрав з будинку гаманець її чоловіка. Її чоловік побачив ОСОБА_16 вже в той момент як останній вибігав з будинку та втік. Також зазначила, що дійсно ОСОБА_16 добровільно відшкодував їй 50 000 грн., через незначний проміжок часу після події.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_52 показала, що потерпіла ОСОБА_20 її подруга, з якою вони дружать з 2006 року. ОСОБА_16 знає лише наглядно, як сусіда ОСОБА_20 і товариша її чоловіка. Точної дати вона не пам`ятає, близько 11 років назад, вона разом із потерпілою ОСОБА_20 відпочивали в кафе "Молодіжне", що знаходилося в смт. Баришівка. Також тоді в кафе перебував і ОСОБА_16 , який пропонував їм посидіти разом, однак вони відмовилися, бо хотіли по спілкуватися між собою. ОСОБА_16 був трохи напідпитку. Потім, десь під кінець вечора, близько опівночі, можливо і пізніше, до потерпілої ОСОБА_20 підійшов ОСОБА_16 , поцікавитись, як саме вона буде добиратися додому та запропонував поїхати разом, на що ОСОБА_20 погодилася, оскільки вони проживали по сусідству. Потім провівши ОСОБА_20 до дверей кафе, під`їхало таксі, світлого кольору, марки вона не пам`ятає. ОСОБА_20 разом із ОСОБА_16 сіли у вказане таксі і поїхали додому. Вона ще залишилася у кафе, бо зустріла свою подругу. Зазначила, що ОСОБА_20 за весь вечір самостійно до ОСОБА_16 не підходила, а лише останній підходив до них. На наступний день, зранку, близько 08:00-09:00 год., вона прокинулася від того, що хтось гучно стукав у двері. Вибігши на вулицю, вона побачила там ОСОБА_20 , зовнішній вид якої був жахливий: побита, опухле обличчя, розтріпана, в якісь траві, вдягнена в якусь стару спідницю. При цьому ОСОБА_20 перебувала в розгубленому, шоковому, навіть істеричному, стані, вся в сльозах, косметика розтерта по обличчю. Побачивши ОСОБА_20 в такому вигляді та стані, вона зрозуміла, що її зґвалтували і хто саме це зробив, оскільки остання поїхала додому разом із ОСОБА_16 . Вона навіть нічого не розпитуючи у ОСОБА_20 , щоб її ще більше не травмувати, завела її в будинок, дала заспокійливе, і поклала її спати, щоб хоч трохи вона прийшла в себе. Потім вже ОСОБА_20 як прокинулась, то розповіла, що її зґвалтував ОСОБА_16 , від якого вона і не могла такого очікувати, бо це був товариш її чоловіка. Також вона дала їй свій одяг, і коли ОСОБА_20 переодяглася, то побачила на її тілі були синці, груди в неї були у синяках та дуже сильно покусані. Трохи згодом, вона вже точно не пам`ятає, чи вона зателефонувала, чи до неї зателефонував чоловік потерпілої ОСОБА_53 , якому вона повідомила, що сталось із ОСОБА_20 , без будь-яких подробиць, оскільки вони їй не були відомі. Трохи згодом до неї додому приїхав ОСОБА_53 , і вони всі разом пішли до поліції, щоб написати заяву про вчинення злочину. Також в цей день ОСОБА_20 відправили на медичний огляд для встановлення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_53 показав, що потерпіла ОСОБА_20 це його дружина. ОСОБА_16 це його сусід, з яким раніше він перебував у гарних дружніх відносинах. Десь на початку листопада 2008 року, точної дати не пам`ятає, він разом зі своєю, на той момент, цивільною дружиною ОСОБА_20 поверталися додому із м. Києва, куди їздили на день народження до свої друзів. По дорозі додому, близько 20:00-21:00 год., до ОСОБА_20 зателефонувала її подруга ОСОБА_54 , яка проживала в смт Баришівка, і запропонували їм зустрітись. Він вийшов у с. Селичівка, а дружина поїхала до смт Баришівка до подруги. Прийшовши додому, він відразу ліг спати. Проснувся близько 05:00 чи 06:00 год. через те, що почув якісь шум в коридорі, в прихожій. В них там постійно горить світло для дитини, а тому виглянувши в коридор, він там побачив ОСОБА_16 , якій рився в його речах. На його питання, що відбувається і що ОСОБА_16 робить в його будинку, останній відразу вибіг, і через город почав тікати. Він вибіг за ним, і побачив під двором таксі. Він підійшов до таксиста, і останній підтвердив йому, що привіз ОСОБА_16 . Двері в будинок він не зачиняв, оскільки повинна була повернутися дружина, а в неї не було ключів, а тому ОСОБА_16 без будь-яких проблем зміг зайти до будинку. Після цього він відразу направився до будинку, де проживав ОСОБА_16 , щоб дізнатися з якою метою останній заходив до його будинку. Прийшовши, він почав під двором кликати ОСОБА_16 , і до нього вийла мати, яка повідомила, що ОСОБА_16 вдома немає. Потім мати зателефонувала до ОСОБА_16 , і він сказав, що перебуває в смт Баришівка. Після цього, він прийшов додому, оскільки дружини вдома ще не було, то він до неї зателефонував. Однак, не зміг додзвонитися, оскільки її телефон був відключений. Зранку він зібрався і поїхав на роботу. Близько 11:00 год. до нього зателефонувала ОСОБА_54 , і повідомила йому про те, що його дружина знаходиться у неї і що з нею сталося, а саме, що вона прийшла до неї додому під ранок у напівроздягненому вигляді, заплакана, побита, і перебувала у шоковому стані. Як тільки ОСОБА_54 дізналась від ОСОБА_20 , що з нею сталося, то відразу зателефонувала до нього. Він відпросившись із роботи, відразу поїхав до ОСОБА_55 . Коли він побачив свою дружину, то вона була вдягнена не в той одяг, в якому їздила до друзів у гості напередодні. Як потім виявилось, це був одяг ОСОБА_54 , якій вона дала його дружині, щоб остання переодяглась. ОСОБА_20 перебувала у шоковому стані, і майже нічого не говорила. На її обличчі та руках були легкі садна та синці. Після цього вони відразу поїхали до поліції, написати заяву про вчинення злочину. Потім чи в цей день, чи на наступний, вони ходили разом із дружиною до лікаря-експерта з метою встановлення тілесних ушкоджень. Пізніше дружина, в загальних рисах, розповіла, що з нею сталося, а саме, що вона разом із ОСОБА_48 пішли в кафе "Молодіжне" в смт Баришівка, де відпочивали, трохи випили пива. Близько 01:00 чи 02:00 год. вона зібралася додому, і ОСОБА_16 , який там також перебував, запропонував поїхати додому їм разом на таксі, щоб було дешевше. Вона погодилася, оскільки були сусідами, добре знала ОСОБА_16 , бо вони всі разом товаришували. Коли приїхало таксі, то разом з ними до автомобіля сів хлопець на ім`я ОСОБА_56 ( ОСОБА_38 ), якого, як повідомив ОСОБА_16 , вони спочатку завезуть додому, бо це по дорозі, а потім вже вони поїдуть додому. Потім їдучи по дорозі, ОСОБА_16 сказав таксисту їхати трохи далі, в район "Швачиха", на поле, де він сказав зупинити авто. Його дружину витягнули із авто, і сказали таксисту їхати звідти. Після цього ОСОБА_16 та ОСОБА_38 , по черзі, зґвалтували його дружину природним та неприродним способом, подробиці йому невідомі. При цьому ОСОБА_16 погрожував його дружині вбити її, щоб вона не звернулась до поліції. Однак, ОСОБА_38 був проти, і вони її просто залишили серед поля. Вона вийшла до дороги і хтось з сторонніх людей надав їй допомогу, і підвіз до будинку, де проживала ОСОБА_54 . Після цього випадку він жодного разу із ОСОБА_16 не спілкувався.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що деталей обставин даної події вже майже не пам`ятає, оскільки пройшов значний час. Після вказаної події із ОСОБА_16 він взагалі не спілкувався, до цього товаришували, він йому допомагав по роботі. Зазначив, що близько 11 років назад (восени 2008 року), точної дати не пам`ятає, вночі, десь ближче під ранок, він разом із потерпілою та ОСОБА_16 їхали на таксі додому з кафе "Молодіжне", що знаходилося в смт Баришівка. Потерпілу він до цього не знав. Він та потерпіла сиділи на задньому сидінні, а ОСОБА_16 на передньому пасажирському. По дорозі додому, десь на полі, в районі хутора Швачиха, ОСОБА_16 зупинив автомобіль, з якої причини, йому невідомо. Після цього ОСОБА_16 вийшов із автомобіля, підійшов до дверей, де сиділа потерпіла, відкрив їх, та обнявши потерпілу за тіло, витягнув її із авто, поваливши на землю. Він також вийшов із авто, і таксі відразу поїхало. ОСОБА_16 накинувся на потерпілу, розірвав на ній штани, та зґвалтував її. Він в цей час стояв неподалік, на відстані 5-7 м, курив. Після чого ОСОБА_16 запропонував йому вступити в статевий акт з потерпілою, на що він погодився. Потім він зґвалтував потерпілу, і зрозумівши, що зробив, відразу після цього пішов звідти додому, оскільки проживав неподалік. Все це відбувалося близько 30 хвилин. Подробиць зґвалтування описати не може, бо не пам`ятає. Підтвердив, що спочатку потерпілу зґвалтував ОСОБА_16 , а потім він. Що було потім йому невідомо, оскільки він після зґвалтування відразу пішов. Чи наносив ОСОБА_16 потерпілій тілесні ушкодження не пам`ятає. Зранку до нього додому приїхав ОСОБА_16 , і просився в нього переночувати. Однак, він його не пустив, і за ним наче приїхав його брат, і забрав його додому. Будь-яких інших обставин даної події більше не пам`ятає. При цьому підтвердив, що обставини, які зазначені у вироку, яким його було засуджено за ч. 3 ст. 152 КК України до позбавлення волі, яке він повністю відбув, є такими, що відповідають дійсності. Вирок не оскаржував, оскільки був повністю з ним згоден.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_57 показав, що точної дати він не пам`ятає, десь у 2008 році, він працював водієм в таксі, на своєму автомобілі марки ВАЗ 2106", д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору. Він працював цілу ніч, і десь під ранок, завозив якогось хлопця на хутір ОСОБА_58 , де майже не було будинків, і він вийшов в полі. Вказане замовлення він отримав від диспетчера. Враховуючи, що пройшов тривалий проміжок часу, не зміг підтвердити, чи це був саме обвинувачений ОСОБА_16 чи ні. Кількість пасажирів не пам`ятає, а тому не може стверджувати чи був один, чи ні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав,що зприводу подій,які відбувалисяу 2008році,він нічогоповідомити неможе,оскільки вжене пам`ятає,з оглядуна йогопохилий вік.Лише зазначив,що у2008році вінразом зісвоєю дружиноюпроживав убудинку,що розташованийна хутірШвачина,селище передсмт Баришівка.На тоймомент внього бувавтомобілі марки"АВЗ22".Будь-якихінших обставинповідомити незміг,оскільки гетьнічого непам`ятає.

В той же час, показання, допитаного в ході судового розгляду, свідка ОСОБА_29 , який показав, що з приводу подій, які відбувалися у 2008 році, нічого повідомити не може, оскільки він нічого не пам`ятає, з огляду на його похилий вік, суд визнає неналежним доказом, так як він не повідомив даних, що мають значення для підтвердження або ж спростування обставин, що підлягають доказуванню у справі по обвинуваченню ОСОБА_16 .

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_16 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- копією постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, винесеної 11.11.2008 року слідчим СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_59 за результатами розгляду матеріалів перевірки Баришівського РВ по ЖРПЗ № 1719 від 09.11.2008 року (т.6 а.с.1), з якої вбачається, що порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України;

- копією постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, винесеної 13.01.2009 року слідчим СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_59 за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 01-6347 (т.6 а.с.8), з якої вбачається, що порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України;

- копією письмової заяви ОСОБА_35 про вчинення злочину від 09.11.2008 року (т.5 а.с.142), зі змісту якої вбачається, що 09.11.2008 року близько 02:00 год. ночі, на полі, поблизу с. Власівка Баришівського району, ОСОБА_16 із застосування фізичного та психологічного насильства зґвалтував її, яка була зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Баришівським РВ за № 1719 від 09.11.2008 р.;

- копією протоколу огляду місця події земельної ділянки, що розташована поруч із ґрунтовою дорогою, яка проходить через дачний масив хутір "Швачиха" Баришівського району Київської області від 09.11.2008 року з фототаблицями до даного протоколу (т.5 а.с.143, 144-146). В ході цієї слідчої дії оглянуто дану земельну ділянку, де зліва від дороги, по напрямку до смт Баришівка, виявлено ділянку місцевості, розміром 2х1 м, з прим`ятою травою. Також в ході цієї слідчої дії було встановлено сліди злочину. Так, у ході даного огляду було виявлено та вилучено: на відстані один метр від дороги чорні, короткі жіночі штани в пошкодженому вигляді, з лейбою "Exclusive collection", на яких знаходяться рештки трави та плями білого кольору; на відстані 50 см від вказаних штанів два недопалки від сигарет, на фільтрі одного з яких міститься напис: "Neхt blue edition", а на фільтри іншого "Glamour Amber", на відстані 50 см від яких знаходиться прим`ята, порожня пачка від вказаних сигарет;

- копією протоколу огляду місця події від 09.11.2008 року (т.5 а.с.147), згідно якого, з 17 год. 10 хв. до 17 год. 20 хв. в службовому кабінеті № 25 в приміщенні Баришівського РВ ГУМВС України, розташованого по вул. Леніна, 37 в смт Баришівка Київської області, слідчим в присутності двох понятих, в гр. ОСОБА_16 було вилучено чоловічі труси сірого кольору з синьо-жовтими вставками "Ukraine", якіпоміщено до чорного поліетиленового пакету;

-копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 14.11.2008 року (т.5 а.с.149-151), складеного слідчим СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_59 , у приміщенні Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області, у присутності адвоката ОСОБА_60 , про те, що відповідно до ст. 106 (115) КПК України (в редакції 1960 року), здійснено затримання особи, підозрюваного ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України;

-даними, що містяться у копії протоколу відтворення обстановки та обставин події від 15.11.2008 року за участю підозрюваного ОСОБА_16 з фототаблицею до даного протоколу (т.5 а. с.152-153, 154-155), з яких вбачається, що ОСОБА_16 , разом із слідчим СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_59 , за участю його захисника ОСОБА_60 , у присутності двох понятих, прибули на місце скоєння злочину, а саме: дачний масив "Швачиха" Баришівського району Київської області, дорогу до якого вказав ОСОБА_16 , як аналогічний маршрут по якому вони рухалися на таксі, автомобілі марки "ВАЗ 2106", разом із ОСОБА_61 та ОСОБА_36 , а також ОСОБА_16 вказав на місце, де він наказав зупинитися автомобілю. В ході даної слідчої дії, ОСОБА_16 розповів про обставини скоєного їм злочину, зазначивши, що він витягнув потерпілу із авто, повалив її на землю, де роздягнув та здійснив насильницький статевий акт. При цьому показав та відтворив механізм як саме: він витягнув потерпілу із авто та повалив її на землю, після чого розірвав на штани, зняв спідню білизну, тримав її за руки, а потім наніс їй один удар в голову. Після закінчення статевого акту з потерпілою статевий акт здійснив ОСОБА_38 , після чого він знову почав здійснювати статевий акт з потерпілою. Так, зі змісту вказаного протоколу вбачається, вся зафіксована в ньому інформація викладена у спосіб, передбачений нормами КПК 1960 року, чинного на момент проведення вказаних слідчих дій. Будь-яких зауважень та заперечень від учасників даної слідчої дії не надійшло. Це в свою чергу вказує на те, що підстав сумніватися у правдивості показань, наданих під час проведення даної слідчої дії немає. Тим більше, що це були початкові показання, відібрані через незначний проміжок часу після події, і вони найбільш об`єктивно відображають обставини, що відбулися. При цьому свої показання він давав добровільно без будь-якого стороннього впливу, у присутності захисника та понятих;

-копією постанови про визнання потерпілої, за підписом слідчого СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_62 , від 14.11.2008 року (т.6 а.с.34), згідно якої ОСОБА_63 визнано потерпілою по даній кримінальній справі;

-даними, що містяться у копії протоколу відтворенняобстановки таобставин подіївід 15.11.2008року за участю потерпілої ОСОБА_35 з фототаблицею до даного протоколу (т.5 а. с.156-157, 158-160). В ході цієї слідчої дії, на місці скоєння злочину за адресою: дачний масив "Швачиха" Баришівський район Київська область, потерпіла ОСОБА_46 , в присутності двох понятих, детально розповіла та відтворила обставини, які сталися 09.11.2008 р., за яких ОСОБА_16 та ОСОБА_38 скоїли з нею насильницький статевий акт, які, в цій частині, є аналогічні його показанням, наданими під час допиту в судовому засіданні. Зокрема, в ході даної слідчої дії потерпіла вказала на місце, де зупинився автомобіль, відобразила механізм того як ОСОБА_16 витягнув її з автомобіля та повалив на землю, після чого насильно зірвав одяг та здійснив з нею насильницький статевий акт. Після цього ОСОБА_38 також здійснив з нею насильницький статевий акт. Потерпіла вказала напрямок руху, в якому з місця події поїхав ОСОБА_16 , а також показала будинок, де проживав ОСОБА_29 до якого вона звернуся за допомогою;

-даними, що містяться у копії протоколу пред`явленнядля впізнанняза фотознімкамивід 15.11.2008року з додатком та довідкою до нього, за участю потерпілої ОСОБА_35 (т.5 а.с.161, 162, 163). В ході цієї слідчої дії потерпіла ОСОБА_64 , серед пред`явлених їй фотознімків трьох чоловіків, впізнала особу, яка зображена на фотознімку № 3 (свідок ОСОБА_38 ), як особу, з яким 09.11.2008 року вона разом їхала в автомобілі-таксі, який потім разом із ОСОБА_16 зґвалтував її. Дану особу вона впізнала по зачісці та формі обличчя;

-даними, що зафіксовані у копії протоколу явки з повинною ОСОБА_31 , складеного о/у СКР Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_65 , 09.11.2008 року (т.5 а.с.148), з якого вбачається, що ОСОБА_38 чисто сердечно признався про здійснення насильницького статевого акту з потерпілою, після того здійснення насильницького статевого акту з потерпілою ОСОБА_16 , зазначивши детально про обставини вчинення злочину;

-даними, що містяться у копії протоколу відтворення обстановки та обставин події від 15.11.2008 року за участю свідка (підозрюваного) ОСОБА_31 з фототаблицею до даного протоколу (т.5 а. с.164, 164-166), з яких вбачається, що ОСОБА_38 , разом із слідчим СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_59 , за участю його захисника ОСОБА_66 , у присутності двох понятих, прибули на місце скоєння злочину, а саме: дачний масив "Швачиха" Баришівського району Київської області, дорогу до якого вказав ОСОБА_38 , як аналогічний маршрут по якому вони рухалися на таксі, разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_36 , а також ОСОБА_38 вказав на місце, де зупинився автомобіль. В ході даної слідчої дії, ОСОБА_38 розповів про обставини, за яких він разом із ОСОБА_16 скоїли насильницький статевий акт з потерпілою. При цьому ОСОБА_38 показав місце, де саме ОСОБА_16 витягнув потерпілу з автомобіля, повалив її на траву, стягнув з неї штани та спідню білизну, після чого здійснив з нею насильницький статевий акт. Потім ОСОБА_38 вказав на місце, де він здійснив насильницький статевий акт з потерпілою. Після чого він пішов звідти, показавши напрямок в якому він рухався, а ОСОБА_16 залишився там з потерпілою;

-даними, що містяться у копії протоколу пред`явленнядля впізнанняза фотознімкамивід 25.11.2008року з додатком та довідкою до нього, за участю свідка ОСОБА_67 (т.5 а.с.167, 168, 169). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_68 , серед пред`явлених йому фотознімків трьох чоловіків, впізнав особу, яка зображена на фотознімку № 1 (підозрюваний ОСОБА_16 ), як особу на прізвисько " ОСОБА_69 ", який їхав в його автомобілі-таксі 09.11.2008 року о 03:00 год. ночі разом із дівчиною та молодим хлопцем, а також який потім витягнув дівчину за руку з автомобіля. Дану особу він впізнав по кольору волосся, зачісці та формі обличчя;

-даними, що містяться у копії висновку спеціаліста № 31 від 12.11.2008 року, наданого експертом Баришівського РВ ОСОБА_70 , який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення дактилоскопічної експертизи, на підставі постанови слідчого про призначення судової експертизи, з фототаблицями до нього (т.5 а.с.170-172, 173-174), згідного якого жіночі шорти (штани), представлені на дослідження, вилучені при ОМП 09.11.2008 року, пошкоджені у верхній частині, біля блискавки, які були розірвані шляхом прикладання фізичної сили;

-даними, що містяться у копії висновку експерта № 636 від 12.12.2008 року, наданого судово-медичним експертом 4 кваліфікаційного класу, 9 рангу, ОСОБА_71 (т.5 а.с.177), з якого вбачається, що у ОСОБА_72 маються наступні пошкодження: крововилив за правою вушною раковиною, крововилив на спинці носа праворуч, забійна рана на верхній губі, крововилив на внутрішній поверхні правого плеча, два крововиливи з садном на лівій молочній залозі, крововилив на передній поверхні правого стегна, по одному садну на верхнє-зовнішньому квадраті правої сідниці та на верхнє-внутрішньому квадраті лівої сідниці, два крововиливи на верхнє-зовнішньому квадраті правої сідниці, один синець на першому пальці правої ступні, гіперемія періанальної ділянки, дві тріщини шкіряних покривів анального отвору, крововилив на передній стінці анального отвору. Пошкодження на голові, грудях, кінцівках та сідницях характерні для дії тупих предметів і могли виникнути від ударів кулаками рук сторонньої особи чи осіб. Крововилив та два розриви стінки анального отвору могли виникнути при введенні в анальний отвір напруженого статевого прутня. Рана на верхній губі та розриви анального отвору відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Інші ушкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. По давності пошкодження у ОСОБА_72 можуть відповідати строку вказаному у постанові. Пошкодження у ОСОБА_72 могли бути причинені під час статевих зносин при обставинах, викладених у постанові;

-копією постанови слідчого Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_62 про приєднання до справи речових доказів (т.5 а.с.178), згідно якої, вилучені 09.11.2008 року під час огляду жіночі шорти, які мали механічні пошкодження, а також виявлена та вилучена 09.11.2008 року нижня білизна потерпілої, визнано речовими доказами в даній кримінальній справі;

-копією протоколу огляду речових доказів від 08.02.2009 року (т.5 а.с.179), згідно якого слідчий Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_73 в службовому кабінеті, в присутності понятих, здійснено огляд, вилучених в ході огляду місця події 09.11.2008 року, речей, зокрема: жіночих шортів (короткі штани) чорного кольору, на яких міститься напис "Exclusive collection", розмір 42, на яких виявлені механічні пошкодження, а саме: на передній частині, в області блискавки, мається розрив тканини по шву;

-копією вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29.11.2012 року (т.5 а.с.198-200), який набрав законної сили, яким ОСОБА_31 засуджено за ч. 3 ст. 152 КК України за скоєннянаступних дій.Так, 9 листопада 2008 року, близько 4 години, знаходячись на вулиці Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, ОСОБА_38 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, після того, як особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, із застосуванням фізичної сили скоїла зґвалтування ОСОБА_72 , застосовуючи фізичне насильство, притримуючи та стискаючи руки потерпілої, погрожуючи їй застосуванням фізичного насильства, а також використовуючи безпорадний стан потерпілої, здійснив з нею насильницький статевий акт, після чого з місця скоєння злочину зник;

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 02.09.2015 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю потерпілої ОСОБА_20 (т.5 а. с. 201-202, 203), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_20 детально розповіла та показала як саме ОСОБА_16 разом із ОСОБА_61 здійснили з нею насильницький статевий акт, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, дії, які вчинення по відношенню до неї ОСОБА_16 із застосуванням насильства, про свою поведінку до, під час та після вчинення злочину, які в цій частині, є аналогічні її показанням, наданими під час допиту в судовому засіданні. За допомогою статиста та з використанням автомобіля потерпіла ОСОБА_74 продемонструвала яким чином ОСОБА_16 , відкривши задні праві двері в автомобілі, поряд з якими вона сиділа, витягнув її із авто, а саме: схопив її за куртку спереду, викинув із машини на землю, вона впала, і ще не встигла піднятися як на неї зверху навалився ОСОБА_16 , та застосовуючи насильство зґвалтував її. За допомогою статиста потерпіла відтворила яким саме чином ОСОБА_16 застосував до неї фізичну силу та насильство, а саме: спочатку стягнув з неї довгі чоботи, не розстібаючи на них блискавки, потім розірвав штани на ній, стягнув спідню білизну, натягнув їй на голову курточку, тримаючи її за руки, не даючи їй змогу вирватися таким чином, почав здійснювати з нею статевий акт. Коли вона намагалася вирватися, то отримана один удар з правої сторони по голові. При цьому потерпіла вказала, що ОСОБА_16 погрожував її вбити. Після того як її зґвалтував ОСОБА_16 , з нею здійснив насильницький статевий акт ОСОБА_38 , який до цього весь час перебував поряд, і після цього відразу десь зник. ОСОБА_16 залишився та продовжив здійснювати з нею насильницький статевий акт як природнім, так і неприроднім способом;

-ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_75 від 03.09.2015 р. № 1-кс/355/177/15, 355/514/14-к (т.5 а.с.209-210), згідної якої слідчому СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_76 надано дозвіл на тимчасовий доступ для ознайомлення та вилучення копій матеріалів кримінальної справи № 01-6347 від 11.11.2008 року по обвинуваченню ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, які знаходяться в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2015 р. з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т.5 а.с.211-213, 214-216). В ході цієї слідчої дії слідчий СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_76 , в приміщенні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, ознайомилася із зазначеними в ухвалі слідчого судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_75 від 03.09.2015 р. № 1-кс/355/177/15, 355/514/14-к від 03.09.2015 р., документами, а саме з матеріалами кримінальної справи № 01-6347 від 11.11.2008 року по обвинуваченню ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Вилучено: фотокопії матеріалів даної кримінальної справи відповідно до опису;

-постановою про приєднання до кримінального провадження та зберігання при матеріалах кримінального провадження, вилучених матеріалів кримінальної справи № 01-6347, винесеної слідчим СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_76 , 10.09.2015 року (т.5 а.с.217-219), згідною якої вилучені матеріали кримінальної справи № 01-6347 в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області, із зазначенням переліку документів, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12013100070001678, від 31.12.2013 року.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України.

В той же час, не можутьбути покладенів основувироку якненалежні,що немістять будь-якихфактичних данихна підтвердженнячи спростованняобставин обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненніінкримінованих йомузлочинів,передбачених ч.3ст.152,ч.2ст.153КК України,фактичні данів дослідженомусудом копії висновку № 309 від 21.01.2009 року (т.5 а.с.175-176), відповідно до якого на спідній білизні (трусах), що належить ОСОБА_78 , наданій на дослідження, сперматозоїди не були виявлені.

При цьому,приєднані стороноюобвинувачення, напідтвердження винуватості ОСОБА_16 ,у вчиненніінкримінованих йомузлочинів,передбачених ч.3ст.152,ч.2ст.153КК України, доматеріалів справи протоколи слідчих дій, а саме: протоколи допиту потерпілої, свідків, підозрюваних, протоколи очної ставки, а також письмові пояснення, з огляду на те, що в цих протоколах містяться показання підозрюваних, свідків та потерпілої, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці показання та письмові пояснення були надані слідчому та оперативним працівникам під час досудового розслідування, враховуючи положення ч. 4ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому судом дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_67 , однак надалі прокурор, в ході судового розгляду відмовився від клопотання щодо допиту вказано свідка, оскільки на момент розгляду кримінального провадження в суді, вказаний свідок помер (т.5 а.с.33-36). Сторона захисту не наполягала на виклику вказаного свідка. Указані обставини, на думку суду, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

За епізодом придбання, зберігання та збуту майна, одержаного злочинним шляхом, винуватість обвинуваченого ОСОБА_16 підтверджується наступними доказами.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ТОВ "Шельф ТК" ОСОБА_18 , показав, що в грудні 2014 року ТОВ "Шельф ТК" придбало земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Згодом, вказану територію, було огороджено та розпочато там будівництво, для чого були найняті відповідні працівники. Керівництво підприємства завозило будівельний матеріал, в невеликій кількості, на 2-3 дня, по 3-5 тон. В квітні 2015 року розпочалися внутрішні роботи і до них на роботу приїхали люди, які працювали в м. Дебальцеве Донецької області, які виявили бажання працювати в них. При цьому з м. Дебальцеве, зі складів, було також перевезено все обладнання, серед якого були насоси, шланги і крани. Все це обладнання зберігалося на території ТОВ "Шельф ТК", на вулиці, і було накрите плівкою від атмосферних опадів, бруду, оскільки приміщення для їх зберігання ще не було збудовано. В січні 2015 року підприємство ТОВ "Шельф ТК" уклало договір з фірмою про охорону об`єкту. Охоронці спочатку працювали в денну пору доби, а потім були переведені на цілодобову зміну. Вказав, що обладнання з території можна було вивезти лише через одні ворота, де знаходилась будка з охороною, оскільки вся територія огороджена високим парканом, заввишки 2,6 м. Відеоспостереження на підприємстві не проводилось. Так, в кінці березня чи на початку квітня 2015 року керівництво ТОВ "Шельф ТК" помітило, що в них зникло декілька нових насосів та ящиків, які необхідні для видачі скріпленого пального. Вартість одного насосу становить 56000 гривень. Після чого було проведено інвентаризацію всього майна та виявлено, що у них ще зникли шланги високого тиску різного розміру, які знаходилися в бухтах, біля насосів, зі сторони забору. Через декілька днів ОСОБА_18 зателефонував давній знайомий ОСОБА_79 , який знаходився в м. Біла Церква і сказав, що йому необхідний газовий модуль, але частину обладнання для того, щоб було дешевше, він надасть своє. Він сфотографував обладнання, яке у нього було, і прислав йому фото, на якому він побачив, що зображений один, із викрадених насосів, їхньої марки. ОСОБА_18 відразу повідомив ОСОБА_80 про викрадений насос і запитав, де він його придбав, на що останній відповів, що купив його в м. Борисполі та залишив в себе номер телефону людей на випадок, якщо буде ще щось необхідно, оскільки останні йому пропонували ще шланги та інше обладнання. Дізнавшись вказані номери телефонів, він звернувся до поліції, однак працівники поліції нічим йому не допомогли. Після чого, він самостійно з`ясував, що вказані номери телефонів належать: ОСОБА_24 , ОСОБА_23 та ОСОБА_25 . Потім він знову звернувся до працівників поліції, вже надавши їм пояснення вказаних осіб, і останні в подальшому затримали ОСОБА_16 . Через декілька днів зателефонували з поліції та повідомили, що вони можуть віддати майно, яке було викрадено. Він приїхав до поліції, куди через деякий час під`їхав ОСОБА_23 на своєму автомобілі, та в причепі привіз один насос "РК-2" без електродвигуна та шланги (індивідуалізовані логотипом їхньої фірми). Вказане майно їм повернули. В той же час зник 1 насос марки "РК-1" та 4 насоси марки "РК-2". Практично в день виявлення крадіжки майна з ТОВ "Шельф ТК" вся охорона вказаного об`єкту була звільнена. Одним із звільнених охоронців був ОСОБА_81 , який пропрацював з січня по березень 2015 року. У вечірній час на території підприємства знаходився лише один охоронець та інших осіб, які б працювали після 18:00 год. там не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що в 2015 році ОСОБА_82 запропонував йому роботу на посаді охоронця, на пропозицію якого він погодився. Працював він на підставі договору, укладеного між ним та начальником охорони, строком на один рік. Згідно договору в його обов`язки входило впускати на територію автомобілі, відповідно до повідомленого йому переліку, але не випускати без дозволу керівництва. Працював він позмінного, а саме сутки працює два дні відпочинку. Об`єкт, який він охороняв знаходився в АДРЕСА_3 . Вказаний об`єкт був огороджений парканом, але вночі дуже погано освітлювався. На території вказаного об`єкту, на вулиці, стояли мотори, частина з яких була упакована, в деревні ящики, а частина, на скільки пам`ятає, 5 моторів, - ні. Він їх особисто не бачив. Зазначив, що із ОСОБА_16 познайомився близько 4-5 років назад, вони товаришували. Він займався вікнами, дверима, і ОСОБА_16 до нього неодноразово звертався з цього приводу. Десь у березні 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_16 , попросити зробити йому стулки на вікна, і вході цієї розмови він йому повідомив, що працює охоронцем на об`єкті, де ведеться будівництво. Згодом обвинувачений, на легковому автомобілі, з якимось чоловіком за кермом, приїхав до нього на місце роботи, та попросив його впустити на територію, для того щоб сходити в туалет, після чого він поїхав звідти. Через декілька днів, він вже заступив на нову зміну, ОСОБА_16 до нього зателефонував та просив взяти мотор з території, яку він охороняє, на що він відмовився, оскільки він там працював. Почувши відмову, ОСОБА_16 трохи пригрозив йому та його сім`ї, сказавши, що він ними займеться. Через деякий час, це вже була знову інша його зміна, близько 22:00-23:00 год. ОСОБА_16 приїхав до нього на роботу, але вже на іншому автомобілі, типу "бус", білого кольору, і за кермом якого був інший водій, не той що минулого разу. Він відкрив їм ворота, і вказаний автомобіль заїхав на територію ТОВ "Шельф ТК", проїхав десь до середини території, і припаркувався там, десь поряд із парканом. Він залишився біля воріт. Що там робив ОСОБА_16 йому невідомо, оскільки він знаходився від них на відстані 150-170 м. На території автомобіль перебував близько 10-15 хвилин. і територія не освітлювалася там, а потім виїхав назад, ОСОБА_16 , відкривши вікно, сказав, що він поїхав, а він закрив ворота. Після того як автомобіль виїхав і покинув територію ТОВ "Шельф ТК", він зрозумів, що можливо вони щось загружали, оскільки помітив, що зникло три маркованих ящика з моторами в середині, і один не упакований мотор. Про те, що в ящика були мотори чув від свого напарника, однак особисто цього не бачив З цього приводу керівництву він нічого не повідомляв, працівників поліції не викликав. Він не пропонував ОСОБА_16 придбати це майно. Також зазначив, що за день до цього, близько 20:00 год. до нього на роботу приїжджав ОСОБА_83 , який привозив ОСОБА_16 пляшку горілки, який вже знаходився біля воріт території підприємства, і останній випивши півпляшки, поїхав звідти. Після цього, їх як охоронців прибрали з об`єкту, повідомивши, що більше не потрібні послуги охорони.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він із ОСОБА_16 знайомий, вони товаришують. Десь навесні 2015 року, точної дати не пам`ятає, до нього звернувся ОСОБА_16 з прохання надати йому на тиждень кошти у позику на суму 15000 гривень, а він в свою чергу залишить йому певне майно під заставу. До цього, ОСОБА_16 неодноразово позичав в нього гроші і завжди вчасно повертав. Тому, він без будь-яких вагань позичив йому 15000 грн. Потім, в якісь день, зранку, близько 05:00 год. ранку, до нього зателефонував ОСОБА_16 та попросив вийти на вулицю. Вийшовши за подвір`я, він побачив, що ОСОБА_16 приїхав до нього на автомобілі з причепом і повідомив йому, що привіз майно під заставу за позичені кошти, і через тиждень його забере. Також сказав, що всі речі він купив та вони є його власністю, і в разі, якщо він не зможе з ним розрахуватись, вказане майно він може продати, покрити весь його борг. Він побачив, що у причепі знаходилися: шланги скручені у мотки (бухти), або 24, або 25, на яких були якісь позначення, платформа, на якій був установлений двигун білого кольору і редуктор, - деталь до газової установки. Разом з обвинуваченим в машині перебував молодий хлопець, який був водієм та на задньому сидінні лежав чоловік, 35-40 років, в камуфляжній формі, яких він до того не знав і не бачив. Вказане майно вони перенесли до нього на подвір`я, і воно залишилось в нього на зберіганні, на дачі за адресою: АДРЕСА_4 . Потім ОСОБА_16 поїхав. Пройшла одна неділя, друга, ОСОБА_16 так і не з`явився, і він вже почав його шукати, їздив до його батька, однак останній також не знав, де він знаходиться. Пройшов тривалий проміжок часу, а ОСОБА_16 так і не з`явився, і він вже побачив його тоді, коли він, будучи заарештованим, приїхав до нього разом із працівниками Бориспільського ВП, і при цьому ОСОБА_16 сказав, щоб він все майно віддав працівникам поліції, а борг він поверне пізніше. Працівники поліції оглянули, описали все це майно, та в подальшому його вилучили. Йому дали підписати протокол, який він підписав без будь-яких зауважень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що перебуває в дружніх відносинах із ОСОБА_16 . Десь весною 2015 року, точної дати не пам`ятає, йому зателефонував ОСОБА_16 , і попросив продати насос для перекачки газу, який перебуває у його власності. Щодо природи походження вказаного товару, він не цікавився. Так, як він займався перепродажем різних запчастин, зокрема, двигунів, насосів, редукторів, то на вказану пропозицію погодився. Через декілька днів він зустрівся із ОСОБА_16 на окружній дорозі м. Бориспіль, поряд із районом "Розвилка", де вони перенесли насос в його машину, поставивши на заднє сидіння. Вказаний насос був на станції, білого кольору, мав вигляд нового, з відповідними логотипами та маркою. Згодом через мережу Інтернет, він знайшов покупця, який перебував в м. Біла Церква. Разом зі своїм знайомим ОСОБА_84 , він поїхав до м. Біла Церква, на СТО, де вони попередньо домовилися зустрітися з покупцем. Прибувши на місце, до нього підійшла дівчина, яка оглянула насос, який вони привезли, її все влаштувало, і він продав їй насос за 10000 гривень. Повернувшись назад в м. Бориспіль, він зустрівся із ОСОБА_16 , неподалік ринку "Зоряний", де передав останньому 8000 гривень за реалізований товар, оскільки 2000 грн. ОСОБА_16 заплатив йому за пророблену ним роботу по продажу насосу. Також вказав, що одного разу під`їжджав до підприємства в с. Чубинське, привізши ОСОБА_16 пляшку горілки, який вже знаходився біля вхідних воріт на територію. Поряд з воротами також перебував ОСОБА_22 , якого він наглядно знає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що обвинуваченого він знає, як односельчанина. Десь весною 2015 року до нього приїхав його товариш ОСОБА_25 , з проханням сісти за кермо його автомобіля марки "Део Нексія", щоб відвезти його в м. Біла Церква. Він був дуже зайнятий, однак побачивши, що ОСОБА_25 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, він погодився. Сівши за кермо автомобіля, він побачив, що на задньому сидінні лежить насос, накритий якоюсь ганчіркою. ОСОБА_25 сказав, що вказаний насос необхідно відвести в м. Біла Церква. Знав, що ОСОБА_25 займається перепродажем насосів. Походження цього насосу не питав. У м. Біла Церква вони поїхали на територію СТО, де згрузили вказаний насос, який був білого кольору, та мав вигляд нового. На території СТО їх зустріла молода дівчина, яка передала гроші ОСОБА_25 за вказаний насос. Після чого вони повернулися в м. Бориспіль, де він висадив ОСОБА_25 біля ринку "Зоряний", а сам поїхав додому. За вказані послуги він отримав від ОСОБА_25 1000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що весною 2015 року він працював протягом двох тижнів охоронцем на ТОВ "Шельф ТК", де познайомився із ОСОБА_22 з яким працював позмінно. Після чого їх було відсторонено від охорони вказаного об`єкту, оскільки мали питання до їх керівництва, так як з території підприємства зникло 10-12 смужок арматури. Трудового договору з ним ніхто не укладав, і вони не були матеріально відповідальними особами. Відповідно до покладених на нього обов`язків, він повинен впускати машини підприємства і випускати лише з дозволу керівництва. Також він повинен був раз на годину здійснювати обхід території. З приводу пропажі майна з території ТОВ "Шельф ТК" йому нічого не відомо, очевидцем вказаних подій не був.

Крім показань представника потерпілого та свідків, вина ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12015110100000806 (т.3 а.с.151-152), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення за фактом зникнення майна, належного ТОВ "Шельф ТК", серед іншого, одного насосу марки "LPG PK-1", одного насосу марки "LPG PK-2", рукава для пального діаметром 19 мм,, рукава для пального марки "LPG" довжиною 180 м та рукава для пального марки "LPG 38 мм" довжиною 60 м, що зберігалось на території вказаного підприємства, розташованого по АДРЕСА_3 ;

-карткою первинногообліку інформації,яка надійшлапо телефону о 19 год. 10 хв. 14.04.2015 р. від громадянина ОСОБА_18 (т.3 а.с.153) про те, що з території підприємства ТОВ "ШельфТК",що знаходитьсяза адресою:Бориспільський район,с.Чубинське,вул.Виставкова,1,невідомі особинамагались здійснитикрадіжку насоса, яка була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бориспільським МВ ГУМВС України в Київській області за № 4675 від 14.04.2015 р.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.05.2015 р. (т.3 а.с.154-155) з якого вбачається, що в період часу з 01.04.2015 року по 09.04.2015 року невідомі особи, проникли на територію ТОВ "Шельф ТК", розташованого по вул. Виставкова, 1-Б в с. Чубинське Бориспільського району Київської області, звідки таємно викрали п`ять насосів марки "LPG PK-1" та 4 насоси марки "LPG PK-2", рукав для пального та шланг високого тиску;

- заявою ОСОБА_18 від 14.04.2015 р. (т.3 а.с.156) про надання дозволу працівниками поліції провести огляд місця події приміщення (території), розташованого по вул. Виставкова, 1-Б в с. Чубинське Бориспільського району Київської області;

- протоколом огляду місця події території ТОВ "Шельф ТК", розташованого по вул. Виставкова, 1-Б в с. Чубинське Бориспільського району Київської області, від 14.04.2015 р. з фотоілюстрація до даного протоколу (т.3 а.с.157-158, 159-160), яким встановлено місце вчинення кримінального правопорушення та сліди злочину. В ході цієї слідчої дії було оглянуто ділянку місцевості, належну ТОВ "Шельф ТК", та виявлено порожнє місце, де перебувало зникле майно;

- письмовою заявою ОСОБА_18 (т.3 а.с.161) про надання дозволу працівниками поліції провести огляд, належного йому автомобіля марки "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Комуністична, 4;

- протоколом огляду місця події автомобіля марки "Hyundai ІХ35", д.н.з. НОМЕР_2 , розташованого на узбіччі дороги, поблизу вул. Комуністична, 4 в м. Бориспіль, від 15.04.2015 р. з фотоілюстрація до даного протоколу (т.3 а.с.162-163, 164-166), відповідно до якого оглянуто салон вказаного автомобіля, в ході якого із багажного відділення вилучено один насос марки "PK-1", білого кольору, на якому мається металева табличка з надпис: "Shelf LPG PK № 07497";

- даними протоколу огляду предметів від 15.04.2015 року з ілюстративною таблицею зображень до нього (т.3 а.с.167, 168), відповідно до якого слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_85 в приміщенні службового кабінету № 212, оглянуто промисловий насос білого кольору, на фасадній стороні якого знаходиться металева бірка з надписом: "Shelf LPG PK-1", під даними літерними позначеннями містяться цифрові та інші літерні позначення іноземною мовою, а саме: "Q.3 mh n 1450 rpo H 70 m P 4 kw 2011". Також на вказаному насосі знаходиться пояснювальна бірка, складена слідчим Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_86 , з наступним написом: насос марки "Shelf LPG PK № 07497", вилучений під час огляду місця події від 15.04.2015 року за адресою: м. Бориспіль, вул. Комуністична, 4", яка підписана слідчим та понятими;

- даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, винесеної слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_85 , 15.04.2015 року (т.3 а.с.169), згідно якої промисловий насос білого кольору з маркуванням "Shelf LPG PK-1", визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та передано під зберігальну розписку представнику потерпілого ОСОБА_18 на відповідальне зберігання;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з фотоілюстрацією до нього, від 15.04.2015 року, за участю свідка ОСОБА_87 (т.3 а.с.172-175, 176). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_88 , в присутності двох понятих, вказала, що особа під номером 2 (свідок ОСОБА_25 ) це особа в якої вона 09.04.2015 р. придбала насос. Дану особу вона впізнала за рисами обличчя;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з ілюстративною таблицею до нього, від 10.07.2015 року, за участю свідка ОСОБА_25 (т.3 а.с.177-179, 180). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_25 , в присутності двох понятих, вказав, що особа під номером 1 зліва на право (обвинувачений ОСОБА_16 ) це особа, який вчинив кримінальне правопорушення. Дану особу він впізнав за: структурою тілобудови, зростом, рисами обличчя;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з ілюстративною таблицею до нього, від 10.07.2015 року, за участю свідка ОСОБА_22 (т.3 а.с.181-183, 184-185). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_22 , в присутності двох понятих, вказав, що особа під номером 1 зліва на право (обвинувачений ОСОБА_16 ) це особа, який вчинив кримінальне правопорушення. Дану особу він впізнав за: структурою тілобудови, зростом, рисами обличчя;

- письмовою заявою ОСОБА_23 від 11.07.2015 року (т.3 а.с.229) про надання дозволу працівниками поліції провести огляд, належного йому автомобіля з причепом синього кольору;

- протоколом огляду місця події автомобіля марки "PeugeotExpert", д.н.з. НОМЕР_3 , з причепом синього кольору, розташованого на узбіччі дороги, поблизу вул. Комуністична, 4 в м. Бориспіль, від 11.07.2015 р. (т.3 а.с.230-232), відповідно до якого оглянуто вказаний автомобіль з причепом, в ході якого із причепу вилучено: один насос марки "Shelf LPG PK-2", білого кольору, з маркуванням на електродвигуні "5.5 КВ", серійний номер: " НОМЕР_4 "; чотири мотка бухти шлангу, що обмотані клейкою стрічкою синього кольору; дванадцять бухт шлангу, що обмотані клейкою стрічкою зеленого кольору; одна бухта-котушка чорного кольору, обмотана прозорою стрічкою;

- даними протоколу огляду предметів від 11.07.2015 року з ілюстративною таблицею зображень до нього (т.3 а.с.233, 234-238), відповідно до якого слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_85 в приміщенні службового кабінету № 212, оглянуто промисловий насос білого кольору, на фасадній стороні якого знаходиться металева бірка з надписом: "Shelf LPG PK-2", під даними літерними позначеннями містяться цифрові та інші літерні позначення іноземною мовою, а саме: "Q.3 mh n 34982 rpo H 70 m P 5.5 КВ"; чотири мотка бухти шлангу, що обмотані клейкою стрічкою синього кольору; дванадцять бухт шлангу, що обмотані клейкою стрічкою зеленого кольору; одна бухта-котушка чорного кольору, обмотана прозорою стрічкою;

- даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, винесеної слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_85 (т.3 а.с.239), згідно якої промисловий насос білого кольору з маркуванням "Shelf LPG PK-2"; чотири мотка бухти шлангу синього кольору; дванадцять бухт шлангу, обмотаних зеленою стрічкою; котушку-бухту, обмотано прозорою стрічкою, визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та передано під зберігальну розписку представнику потерпілого ОСОБА_18 на відповідальне зберігання;

- письмовою розпискою ОСОБА_18 від 11.07.2015 року (т.3 а.с.240) відповідно до якої останній отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання речові докази;

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 03.09.2015 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_22 (т.3 а. с. 241-243, 244), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, в присутності понятих, свідок ОСОБА_22 розповів про обставини, відтворив обстановку та обставини події, за яких на початку квітня 2015 року, коли він перебував на зміні охорони території ТОВ "Шельф ТК", що знаходиться по вул. Виставкова, 1-б в с. Чубинське Бориспільського району Київської області, ОСОБА_16 на автомобілі типу "бус", марки "Мерседес", білого кольору, за кермом якого був невідомий йому раніше чоловік, через ворота, які він йому відчинив, заїхав на територію підприємства, та зупинився, показав безпосередньо місце зупинки, де зберігалося майно, що належить ТОВ "Шельф ТК", де ОСОБА_16 разом із водієм завантажили до багажного відділення автомобіля 4 промислових насоси, після чого сіли в авто та покинули територію підприємства;

- даними, що містяться у копії довідки інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей придбані напівфабрикати і комплектуючі (202) від 16.04.2015 року, виданої ТОВ "Шельф ТК" (т.4 а.с.14), відповідно до якої на балансі ТОВ "Шельф ТК" знаходилися: 4 насоси "LPG PK-2"; насос "LPG PK-1"; рукав паливний 19 мм, 150 м; рукав "LPG", 200 м; рукав "LPG" 38 мм, 200 м, які станом на 16.04.2015 року фактично відсутні;

- даними виписки по рахунку 202 "Придбані напівфабрикати і комплектуючі" від 16.04.2015 року, виданої ТОВ "Шельф ТК" (т.4 а.с.15), згідно якої загальна вартість майна, а саме: 4 насосів "LPG PK-2"; насосу "LPG PK-1"; рукава паливного 19 мм, 150 м; рукава "LPG", 200 м; рукава "LPG" 38 мм, 200 м, становить 901 800 грн.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази та процесуальні витрати у справі.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, у відповідності до вимог КПК України (в редакції 1960 року) чинного на момент проведення вказаних слідчих дій, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_87 , але в подальшому прокурор, у судовому засіданні 29.05.2017 р., відмовився від клопотання щодо допиту вказано свідка. Сторона захисту не наполягала на виклику вказаного свідка.Указані обставини, на думку суду, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

Також, досліджений в судовому засіданні висновокексперта № 12-4/779 від 04.05.2018 року (т.4 а.с.133-135), згідно якого встановити ринкову вартість, станом на 02.04.2015 року, чотирьох насосів "LPG PK-2"; насоса "LPG PK-1"; рукава для пального діаметром 19 мм, довжиною 150 м; рукав для пального марки "LPG", довжиною 200 м; рукав для пального "LPG 38 мм", довжиною 200 м;16 мотків шлангу, не видається за можливе, на думку суду, даний доказ ані підтверджує, ані спростовує обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому не може бути покладений як доказ вини або невинуватості обвинуваченого, а тому суд вважає його неналежним доказом і не приймає до уваги.

Крім того, судом досліджено в судовому засіданні доказ сторони обвинувачення, а саме: протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2015 року (т.4 а.с.170-171), який суд визнає недопустимими з огляду на те, що вказаний доказ отриманий з порушенням порядку, передбаченого КПК України.

В ч. 6 ст. 228 КПК України зазначено, що за необхідності впізнання може проводитись за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті.

Так, метою проведення такої слідчої дії як впізнання особи за фотознімками є не лише встановлення причетності конкретної особи до певних подій, а і виявлення здатності особи, яка впізнає, за конкретними індивідуальними ознаками відрізнити особу, яку впізнають, він інших, схожих на неї осіб, що і забезпечується тим, що особі, яка впізнає, пред`являється щонайменше чотири фотознімки схожих осіб без різких відмінностей у зовнішності та віці для обрання фотознімку тієї особи, причетність якої до певних подій, перевіряється.

В той же час, як вбачається зі змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2015 року (т.4 а.с.170-171), проведеного за участю свідка ОСОБА_87 , при складанні даного протоколу допущено порушення вимог ст. 228 КПК України, оскільки в цьому протоколі відсутні конкретні дані про осіб, які пред`являлися для впізнання, а також не зазначено, яку саме конкретну особу з прізвищем та ім`ям було впізнано свідком ОСОБА_89 . Натомість в протоколі міститься лише зазначення порядкового номеру фото із зображенням особи чоловічої статі, на якого вказала свідок ОСОБА_90 під час пред`явлення для впізнання. Тобто в протоколі відсутні дані хто ж саме зображений на фото під номером № 1 і кого саме впізнала свідок ОСОБА_91 .

З огляду на викладене, суд визнає протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.04.2015 року, проведеного разом із свідком ОСОБА_92 недопустимим доказом, та не приймає його до уваги, оскільки він отриманий у порушення порядку, передбаченого КПК України, що виключає можливість прийняття його до уваги при ухваленні вироку.

Визнання вказаного доказу недопустимим не потягло визнання інших, досліджених судом доказів, недопустимими, які в свою чергу є достовірними, належними та достатніми для встановлення усіх обставин справи та висновку про доведеність вини обвинуваченого, в інкримінованих злочинах, поза розумним сумнівом.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази надані стороною обвинувачення щодо обставин вчинення протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_16 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою та вказують на існування об`єктивних даних, які беззаперечно свідчать про причетність ОСОБА_16 до вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України, за якими його визнано винуватим, за обставин встановлених судом.

Крім того, за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні 20.07.2017 року, судом було допитано свідка захисту ОСОБА_27 , який показав, що він займається перевезенням вантажу, та весною 2015 року йому зателефонував ОСОБА_16 , якого він до того не знав, та запитав чи він зможе перевезти металопрофіль. В ході телефонної розмови, вони домовилися про ціну та за час перевезення, а саме на вечір цього ж дня. Трохи пізніше, вже сутеніло, коли вони зустрілися із ОСОБА_16 , і разом, на його автомобілі марки "Renault Master", поїхали до місця призначення, а саме в с. Чубинське, до території якогось підприємства, яка була огороджена парканом. Приїхавши туди, ОСОБА_16 зайшов на охоронюваний об`єкт, і через деякий час він вийшов з охоронцем на ім`я ОСОБА_93 , який був одягнений у форму темно-синього кольору, і останній відкрив ворота на територію об`єкта, і він туди заїхав, де ОСОБА_16 разом з вказаним охоронцем загрузили в його автомобіль металопрофіль, який лежав на вулиці. В процесі загрузки матеріалу ОСОБА_16 спілкувався із охоронцем нормально, спокійно, ніяких конфліктних ситуацій між ними не виникало. Загрузивши автомобіль, він разом із ОСОБА_16 та охоронцем поїхали в сторону м. Баришівки, до садового товариства, що знаходиться поряд із табором " ОСОБА_94 ". Приїхавши туди, ОСОБА_16 пішов до якогось двору, відкрив ворота, він заїхав на територію подвір`я, де ОСОБА_16 разом із охоронцем розвантажили його авто, витягнувши трьохметровий металопрофіль білого кольору, а півтораметровий метал, який залишився в машині, охоронець попросив, завезти до нього додому, а саме в с. Любарці, точної адреси не пам`ятає. За вказане перевезення металопрофілю ОСОБА_16 розрахувався з ним, згідно їх домовленості, заплативши йому 500 грн. Після чого, півтораметровий металопрофіль він разом із охоронцем та ОСОБА_16 завезли в с. Любарці, за місцем проживання останнього, де він йому доплатив ще 200 гривень. Після чого ОСОБА_16 він відвіз до с. Селичівка Баришівського району, а сам поїхав додому. більше ніяких перевезень вказаним особам не здійснював.

Також за клопотанням представника потерпілого адвоката ОСОБА_19 , яке було судом задоволено, в судовому засіданні 25.09.2017 року, в порядку , передбаченому ч. 14 ст. 352 КПК України, було проведено одночасний допит свідка ОСОБА_22 та свідка захисту ОСОБА_27 .

Так, під час одночасного допиту свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_27 кожен з них підтвердив свої показання, дані ними раніше у судовому засіданні, а також підтвердили, що вони знають один одного. При цьому, свідок ОСОБА_22 зазначив, що йому нічого не відомо з приводу вивезення з території підприємства ТОВ "Шельф ТК" металопрофілю. Заперечував факт того, що ОСОБА_27 на своєму автомобілі, возив його разом із ОСОБА_16 , а також, що він разом із ОСОБА_16 вивозив з території підприємства ТОВ "Шельф ТК" металопрофіль, який в подальшому розвантажував на подвір`ї за місцем свого проживання в с. Любарці.

В той же час, свідок ОСОБА_27 стверджував, що привозив в с. Любарці разом із ОСОБА_16 та охоронцем, який перебуває в судовому засіданні ОСОБА_22 , саме металопрофіль, за що останній заплатив йому 200 гривень. Підтвердив, що окрім метало профілю з території підприємства, що знаходилося в с. Чубинське, він нічого не привозив.

Разом з тим, показання свідка захисту ОСОБА_27 суд визнає неналежним доказом, оскільки він не повідомив даних, що мають значення для підтвердження або ж спростування обставин, що підлягають доказуванню у справі по обвинуваченню ОСОБА_16 . Так, останній в ході його допиту повідомив лише про обставини за яких він разом із ОСОБА_16 їздив на територію підприємства, розташованого в с. Чубинське, звідки вивозили металопрофіль. Разом з тим, як вбачається із обсягу пред`явленого обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, останньому не інкриміновано придбання, зберігання та збут, завідомо одержаного злочинним шляхом майна, що належить ТОВ "Шельф ТК", у виді металопрофілю, а тому згадана обставина не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.

З аналогічних підстав суд також вважає неналежним доказами показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_27 , надані ними під час їх одночасного допиту в ході судового розгляду.

Від допиту іншого, заявленого свідка ОСОБА_95 , сторона захисту у судовому засіданні 25.09.2017 року, відмовилась, з огляду на неможливість його виклику в судове засідання.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченим ОСОБА_16 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

При цьому визнання судом деяких доказів неналежними та недопустимими доказами не впливає на правильність та обґрунтованість висновків суду щодо винуватості ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 198 КК України.

Дії ОСОБА_16 кваліфіковані:

- за ч. 3 ст. 152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчиненого групою осіб;

-за ч. 2 ст.153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України;

-за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого колегія суддів вважає правильною.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 2, 3 постанови № 5 від 3 травня 2008 року "Про судову практику в справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи", за змістомстатті 152КК Українизґвалтуванням слідрозуміти природністатеві зносиниміж особамирізної статівсупереч абоз ігноруваннямволі потерпілоїособи іззастосуванням фізичногонасильства,погрози йогозастосування абоз використаннямбезпорадного станупотерпілої особи. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153 КК) виключає природний статевий акт і може полягати, у вчиненні акту мужолозтва, лесбійства, а також в інших діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті суб`єкта злочину (чоловіка або жінки) неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Фізичним насильством, передбаченим диспозиціями статей 152, 153 КК, слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо.

З фактичних обставин та матеріалів кримінального провадження, що повністю підтверджується як показаннями потерпілої ОСОБА_20 , так і показаннями свідків та обвинуваченого, встановлено, що 09.11.2008 року після дванадцятої голини ночі, біля кафе "Молодіжне", що знаходиться в смт Баришівка, перебували потерпіла та обвинувачений, який знаходився у стані алкогольного сп`яніння, які товаришували, та свідок ОСОБА_38 (знайомий ОСОБА_16 ), які всі разом сіли в таксі, автомобіль марки "Жигулі", з метою спільної поїздки додому, оскільки проживали поряд, до с. Селичівка Баришівського району. Ідучи по дорозі, обвинувачений ОСОБА_16 сказав таксисту звернути надругорядну дорогу, повернувши до хутору Швачиха, де на вул. Індустріальна хутору Швачиха Баришівського району, приказав зупинитися. В свою чергу, ОСОБА_16 вийшовши із автомобіля, проти волі потерпілої ОСОБА_20 , із застосуванням фізичної сили, обхвативши останню руками за тулуб, витягнув її автомобіля, та повалив на землю, наказавши таксисту їхати звідти. В подальшому, обвинувачений проти волі потерпілої, яка не бажала вступати з ним в статеві зносини, що ОСОБА_16 підтвердив у судовому засіданні, однак, з огляду на те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, він подолавши її фізичний опір, нанесенням удару кулаком руки в голову, насильно стягнув з неї штани разом із нижньою білизною, після чого вступив із потерпілою ОСОБА_20 в статеві зносини природним способом проти її волі. Після чого, застосовуючи свою фізичну перевагу та погрожуючи ОСОБА_20 застосуванням фізичного насильства, перевернув її на живіт, насильно задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом, скоївши з нею насильницький аногенітальний контакт. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на насильницьке задоволення статевої пристрасті у неприродній формі, примусив потерпілу ОСОБА_20 задовольнити його статеву пристрасть орогенітальним способом.

Вид, характер та локалізація, виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, згідно висновку судово-медичної експертизи № 636 від 12.12.2008 року, в їх сукупності, об`єктивно свідчать про те, що метою нанесення обвинуваченим одного удару кулаком руки в голову потерпілій ОСОБА_20 була необхідність саме подолання опору останньої для подальшого задоволення статевої пристрасті, та підтверджує, що вказані тілесні ушкодження отримані потерпілою ОСОБА_20 саме під час її зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

При цьому, суд приймає до уваги показання потерпілої про погрози обвинуваченого щодо застосування фізичного насильства, враховуючи обстановку та обставини події - безлюдне місце (поле), найближчі будинки знаходилися на значній відстані, нічний час, наявність на місці двох чоловіків, поведінка ОСОБА_16 та характер його протиправних дій, вчинених по відношенню до потерпілої, його явна фізична перевага,раптовість для неї таких посягань, за обставин встановлених в ході судового розгляду, давали ОСОБА_20 достатні підстави сприймати як реальну загрозу заподіяння їй значної фізичної шкоди.

Тому з огляду на наведені докази, у судовому засіданні з достатньою повнотою встановлено, що 09.11.2008 р. близько 04:00 год. на вул. Індустріальній хутора Швачиха Баришівського району Київської області, ОСОБА_16 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, маючи злочинний намір, направлений на насильницьке задоволення своєї статевої пристрастіприродним та неприродним способом, з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_20 , наніс їй один удар кулаком руки в голову. Подолавши активний опір ОСОБА_20 , із застосуванням фізичного насильства, здійснив з нею насильницький статевий акт. Після насильницького задоволення своєї пристрасті природним способом (зґвалтування),обвинувачений ОСОБА_16 ,продовжуючи своюзлочинну діяльність, керуючись метою задоволення статевих пристрастей неприродним способом, застосовуючи свою фізичну перевагу та погрожуючи потерпілій ОСОБА_20 застосуванням фізичного насильства, вступив з нею в аногенітальний сексуальний контакт, після чого змусив її здійснювати орогенітальний контакт.

При цьому, оцінюючи питання наявності в діях обвинуваченого такої кваліфікуючої ознаки як скоєння злочину, передбаченого ст. 152 КК України, групою осіб, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 28 КК України злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Виходячи із коментованої ст. 28 КК України, специфічними ознаками даного різновиду співвиконавства, визначеними на нормативному рівні, є: а) наявність серед співучасників принаймні двох осіб, які вчиняють злочин як виконавці; б) відсутність у виконавців попередньої змови на вчинення даного злочину. З урахуванням положень ч. 2 ст. 27 КК кримінально-правовий зміст першої з зазначених вище ознак передбачає: а) в межах даного прояву співучасті принаймні два співучасника діють не просто як виконавці, а як співвиконавці злочину; б) взаємодія між співвиконавцями носить простий характер, тобто полягає у спільному виконанні ними діяння (частини діяння) або узгодженому виконанні окремих діянь, що передбачене (передбачені) як елемент відповідного юридичного складу злочину. З урахуванням положень ч. 2 ст. 28 КК кримінально-правовий зміст другої специфічної ознаки передбачає, зокрема, що змова на спільне вчинення злочину у співвиконавців відсутня взагалі; це означає, що домовленість між ними про спільне вчинення злочину як окремий елемент співучасті місця не має і таке вчинення відбувається або спонтанно, або шляхом ситуаційного узгодження діяння одного співвиконавця з діянням іншого.

Так, за встановлених судом фактичних обставин, встановлено, що сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, а саме: перебування безпосередньо на місці вчинення злочину двох осіб: ОСОБА_16 та ОСОБА_31 , послідовність, узгодженість та взаємодія їх злочинних дій, а також їх поведінка до та під час вчинення злочину, вказують на те, що їхні дії полягали у спільному, почерговому, виконанні ними протиправного діяння у виді насильницького задоволення своєї пристрасті природним способом (зґвалтування). При цьому жодний із співучасників не відмовився від злочину, не зупинив або не стримував дії іншого співучасника, а, навпаки, своєю присутністю, створювали перевагу у більшості, що сприяли тому, щоб подавити волю потерпілої.

Тому така взаємодія між діями обвинуваченого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_31 , вказує, що домовленість між співвиконавцями про спільне вчинення злочину була спонтанною та співпадає з початковим моментом вчинення ОСОБА_16 діяння, яке передбачене як елемент об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 152 КК України. При цьому реалізація зазначеної домовленості відбувається, у вигляді приєднання відповідного діяння одного співвиконавця до діяння, яке продовжується іншим співвиконавцем. Тому зґвалтування має ознаку його вчинення групою осіб.

Про це також додатково свідчить і той факт, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29.11.2012 року (т.5 а.с.198-200), який набрав законної сили, ОСОБА_31 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчиненого групою осіб.

Також, суд доходить до висновку, що ОСОБА_16 вчинив умисні протиправні дії, які виразилися у насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, після зґвалтування потерпілої, а тому в його діях наявна кваліфікуюча ознака: вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.152 КК України.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_16 за ст. 198 КК України слід зазначити наступне.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 198 КК України, полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном, завідомо здобутим злочинним шляхом, у формі: 1) придбання; 2) отримання; 3) зберігання; 4) збуту.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, отримує, збуває або зберігає майно, здобуте злочинним шляхом, і бажає вчинити такі дії. Усвідомлення того, що майно здобуте злочинним шляхом, є обов`язковою ознакою інтелектуального моменту умислу винного. При цьому точна обізнаність про характер та конкретні обставини вчиненого так званого предикатного злочину не вимагається.

Так, аналізуючи вищезазначені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_16 прибув на територію ТОВ "Шельф ТК", що розташована по вул. Виставкова, 1-Б в с. Чубинське Бориспільського району, на пропозицію невстановленої особи, щоб придбати майно, яке знаходилося на вказаній території, яка огороджена парканом. При цьому, сукупність всіх вказаних обставин придбання майна ОСОБА_16 , а саме: час - нічний, місце територія підприємства, яка була огороджена парканом та охоронялась, вид та стан речей, наявність на них індивідуального маркування, однозначно свідчило, що вказане майно належить підприємству, відсутність на них у продавця документів, що підтверджують право власності на вказане майно, а також його поведінка після придбання цього майна його збут іншим особам, вказують на те, що дії ОСОБА_16 були цілеспрямованими та обдуманими, що в свою чергу свідчать про направленість його умислу на досягнення протиправного результату, а саме придбання, зберігання та збут майна, попередньо одержаного злочинним шляхом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_16 наявні всі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 198 КК України, що узгоджується з матеріалами кримінального провадження, оскільки, як встановлено судом, останній знав, що майно, яке він придбав та вивіз із території ТОВ "Шельф ТК", та в подальшому продав, не належали особі, в якої він їх придбав, і були одержані у злочинний спосіб.

Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить про доведення обвинуваченням всіх вищезазначених ознак злочинів, що інкриміновані ОСОБА_16 .

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_16 повинен бути засудженим:

за ч. 3 ст. 152 КК України, за зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчиненого групою осіб;

-за ч. 2 ст.153 КК України, за задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України;

-за ст. 198 КК України, за заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Призначаючи покаранняобвинуваченому,суд враховуєступінь тяжкостівчинених нимзлочинів,обставини їхвчинення,дані проособу обвинуваченогой обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій, визначених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 198 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_16 вчинив три злочини: один з яких є нетяжким злочином, один - тяжким злочином, та один злочин відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Суд також враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим злочинів. Так, обвинувачений вчинив два злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, такі його дії, суперечать загальноприйнятому природному укладу статевих відносин, поєднані із застосуванням фізичного насильства, здатні спричинити шкоду здоров`ю потерпілої особи як фізичному, так і психічному, що безумовно свідчить про значну суспільну небезпечність скоєних злочинів. Крім того, обвинувачений вчинив один злочин проти власності.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, колегія суддів, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить добровільне усунення заподіяної шкоди.

Так, потерпілій ОСОБА_20 по факту кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України, під часдосудового слідстваобвинуваченим ОСОБА_16 було повністювідшкодовано моральнута матеріальнушкоду, що підтверджується копіями її розписок (т.3 а.с.79, 80). При цьому, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 підтвердила, що обвинувачений, через незначний проміжок після вчинення злочину, добровільно їй компенсував повністю заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Також суд враховує, що потерпіла ОСОБА_20 до обвинуваченого позову про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, в ході судового розгляду не пред`являла. Це в свою чергу додатково свідчить про те, що вона жодних претензій до обвинувачуваного ні морального, ні матеріального характеру не має, і що завдана їй шкода відшкодована в повному обсязі.

При цьому суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, щире каяття.

Так, під час допиту в судовому засіданні 17.07.2020 року, після зміни раніше пред`явленого йому обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_16 визнав свою вину майже повністю у вчиненні, інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки оспорював деякі фактичні обставини висунутого проти нього обвинувачення, та даючи не повністю правдиві показання. Це в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_16 визнав вину частково.

Лише згодом, під час уточнюючих питань сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_16 свою вину у скоєнні зазначених вище кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі. При цьому обвинувачений пояснив, що дійсно вчинив злочини, за вказаних в обвинувальному акті обставин. Також обвинувачений вперше, в судовому засіданні, вибачився за вчинене та висловили свій жаль з приводу вчинених злочинів. При цьому зазначивши, що визнає вину у вчинених злочинах, оскільки пройшов досить тривалий проміжок часу, а тому він зрозумів, що вчинені ним дії були протиправними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений визнав свою вину тільки під тиском беззаперечних доказів, що не може свідчить про його бажання визнати вину добровільно, та вказує на те, що дані показання він дав з метою введення суду в оману, переслідуючи, при цьому, мету уникнення більш суворого покарання.

Тому не має підстав вважати, що зі сторони обвинуваченого має місце дійсно щире каяття, оскільки щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа беззаперечно визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, критично та негативно оцінює свої дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини, демонструє готовність відшкодувати завдану шкоду та понести заслужене покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом, відповідно до ст. 67 КК України, визнається вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_16 вказує на те, що він ранішесудимий за вчинення корисливого злочину, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де проживає разом зі своєю родиною, та характеризується з посередньої сторони, на облікуу лікарівпсихіатра танарколога замісцем проживанняне перебуває,розлучений,має двохнеповнолітніх дітей: ОСОБА_96 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та ОСОБА_97 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (офіційнобатьком якоївін незареєстрований,оскільки натой часзнаходився вСІЗО,хоча єїї біологічнимбатьком), маєсередньо-спеціальнуосвіту, хочаофіційно іне працевлаштований,однак дозатримання займався(неофіційно)суспільно корисноюпрацею (займавсябудівництві),але постійногоі стабільногоджерела доходівне мав, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності його особи.

Крім того, за час відбування покарання у Черкаській виправній колонії № 62 обвинувачений зарекомендував себе з позитивної сторони, працевлаштований в їдальні на посаду пекаря, має 8 заохочень, та одне стягнення.

Разом з тим, під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_16 ухилявся від суду, у зв`язку з чим оголошувався в розшук.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

При цьому, з матеріалів кримінального провадження слідує, що матеріальна шкода вчиненим злочином, передбаченого ст. 198 КК України фактично завдана не була, та майно повернуто представнику потерпілого.

Суд вважає,що обставинивстановлені підчас судовогорозгляду,спосіб іобстановка вчиненнязлочинів,їх соціальнуприроду,а такождані проособу обвинуваченогосвідчать,що ОСОБА_16 є особою суспільно небезпечною, до якого необхідно застосувати відповідні заходи примусу, що буде полягати у обмеженнях прав і свобод обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Таким чином, із урахуванням ступеня тяжкості вчиненихкримінальних правопорушень та їх підвищеної суспільноїнебезпечності, конкретних обставин їх вчинення, умисний протиправний характер діяння, форму вини, ступеня здійснення злочинного наміру, мотивацію вчинених кримінальних правопорушень,пом`якшуючих таобтяжуючих обставинта данихпро особуобвинуваченого, а також із урахуванням думки потерпілих, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_16 необхідно призначити покарання за вчинення кожного злочину у виді позбавлення на певний строк. При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Крім того, оскільки обвинувачений вчинив вказані злочини до постановлення вироку Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 р., яким ОСОБА_16 було засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, то остаточну міру покарання обвинуваченому необхідно призначати за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст.70КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком з покаранням за попереднім вироком.

Підсумовуючи вищезазначене колегія вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою длявиправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

При цьому, в строк відбуття покарання обвинуваченому слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 р. у ДУ "Черкаська виправна колонія № 62" в період з 20.11.2017 по 10 серпня 2020 року, зарахувавши у вказаний строк, строк його затримання по підозрі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, відповідно до ст. 208 КПК України з 30.07.2017 року по 1 серпня 2017 року, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, що становить 2 роки 8 місяців 23 дні.

Також, згідно ч. 5 статті 72КК України в редакції Закону України № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада2015 року,зарахування судомстроку попередньогоув`язненняу разізасудження допозбавлення волів межахтого самогокримінального провадження,у межахякого доособи булозастосовано попереднєув`язнення,провадиться зрозрахунку одиндень попередньогоув`язненняза двадні позбавленняволі.

Відповідно до Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення", який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції: "Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування".

Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Так, у постанові від 13 березня 2018 р. Верховним Судом України колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 440/853/17, викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ч. 5 ст.72КК України. У випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст.72КК вредакції Закону України № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст.5КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

При цьому Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі "Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03).

З огляду на вищевикладене та на підставі вимог статей 4, 5КК України, суд приходить до висновку, що при зарахуванні ОСОБА_16 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення правильно застосувати редакцію закону, яка діяла на момент вчинення ОСОБА_16 інкримінованих йому злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 року, попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

При цьому, відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26.11.2015 року) у строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Так, постановою Баришівського районного суду Київської області від 17.11.2008 року (т.6 а.с.42-43) відносно ОСОБА_16 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з моменту його затримання, а саме з 14 листопада 2008 р., з утриманням його в Чернігівському СІЗО Державного департаменту з питань виконання покарань в Чернігівській області.

В подальшому, за результатами розгляду кримінальної справи, за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_16 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, Баришівським районним судом Київської області 30.03.2009 року винесено вирок (т.6 а.с.144-146), згідно якого ОСОБА_16 засуджено до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три року. Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_16 з тримання під вартою змінено на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти в залі суду. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17.06.2009 року (т.6 а.с.147-151) вказаний вирок було скасовано, а кримінальну справу направлено Баришівському міжрайонному прокурору для додаткового розслідування.

Вироком Баришівського районного суду Київської області від 21.10.2011 року (т.6 а.с.318-326) ОСОБА_16 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, та, із застосуванням ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі. При цьому у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_16 зараховано строк його перебування під вартою з 14.11.2008 року по 30.03.2009 року, з 21.10.2009 року по 06.10.2010 року. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.01.2012 року (т.3 а.с.200-202) вказаний вирок скасовано, а справу направити на новий розгляд у той же суд іншим суддею.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.04.2012 року (т.6 а.с.327-330) підсудного ОСОБА_16 оголошено в розшук.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 12 липня 2015 року (т.5 а.с.195-196) щодо підозрюваного ОСОБА_16 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, з моменту його затримання, а саме з 11 липня 2015 р., з утриманням його в Київському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київський області.

В ході судового розгляду даної справи, термін дії, обраного відносно ОСОБА_16 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ухвалами суду, в порядку ст. 331 КПК України, продовжувався, включно до 26 червня 2017 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суд Київської області від 26.06.2017 року (т.3 а.с.114-119) обвинуваченому ОСОБА_16 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку. ОСОБА_16 негайно звільнено під варти в залі суду.

Тому, з урахуванням наведеного та керуючись вимогами ч. 5 ст.72КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), суд вважає, що до строку покарання, призначеного ОСОБА_16 , слід зарахувати строк їхнього попереднього ув`язнення, а саме з 14 листопада 2008 року по 30 березня 2009 року, з 21 жовтня 2009 року по 6 жовтня 2010 року, з 11 липня 2015 року по 26 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що становить 6 років 6 місяців.

Отже, на теперішній час строк відбутого покарання ОСОБА_16 становить 9 років 2 місяці 23 дні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

При цьому обвинувачений ОСОБА_16 на час розгляду даної справи утримується у Черкаській виправній колонії № 62, оскільки відбуває покарання у виді 4 років позбавлення волі, призначене вироком Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 року, за ч. 1 ст. 187 КК України.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_16 перебуває під вартою, а саме в установі відбування покарання, у зв`язку з відбування покарання у виді позбавлення волі, ризики відсутні, то з урахуванням наведеного, підстави для обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні, відсутні.

Таким чином, строк відбування покарання ОСОБА_16 слід рахувати з моменту оголошення вироку, тобто з 10.08.2020 року.

В ходірозгляду кримінальногопровадження,через канцеляріюсуду,представником потерпілогоТОВ "ШельфТК",в особідиректора ОСОБА_98 ,було пред`явивдо ОСОБА_16 цивільний позовпро відшкодуванняматеріальної шкоди,завданої внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення.Просить судстягнути накористь ТОВ"ШельфТК"з ОСОБА_16 матеріальну шкоду в розмірі 494 420 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник потерпілого ТОВ "Шельф ТК" ОСОБА_18 з приводу цивільного позову зазначив, що покладається на розсуд суду.

Захисник адвокат ОСОБА_17 та обвинувачений ОСОБА_16 заперечували проти задоволення позову.

Вирішуючи цивільний позов представника потерпілого ТОВ "Шельф ТК" про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_16 , суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У ч. 5 даної статті закріплено, щоцивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, заявлений цивільний позов представником потерпілого ТОВ "Шельф ТК", в особі директора ОСОБА_98 , щодо відшкодування завданих матеріальних збитків на суму 494 420 грн., підлягає залишенню без розгляду. При цьому суд роз`яснює право представнику потерпілого звернутися до суду в рамках цивільного провадження, оскільки представником потерпілого не було надано доказів в підтвердження заподіяної матеріальної шкоди, в рамках даного кримінального провадження, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 143 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 50, 65-70, 72, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 198 КК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_16 визнати винниму вчинені злочинів, передбачених ч.3ст.152,ч.2ст.153,ст.198КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

за ч. 2 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ст. 198 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_16 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 року за ч. 1 ст. 187 КК України, шляхом часткового складання, призначити ОСОБА_16 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з моменту проголошення вироку суду , а саме з 10 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_16 перебування в установах попереднього ув`язнення в період: з 14 листопада 2008 року по 30 березня 2009 року; з 21 жовтня 2009 року по 6 жовтня 2010 року; з 11 липня 2015 року по 26 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що становить 6 років 6 місяців.

В строк відбуття покарання ОСОБА_16 зарахувати відбуту ним частину покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2017 року, з 20 листопада 2017 року по 10 серпня 2020 року включно, зарахувавши при цьому у строк відбування покарання строк його затримання за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, з 30 липня 2017 року по 1 серпня 2017 року, включно, що становить 2 роки 8 місяців 23 дні.

Стягнути з ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Оболонським РВ ГУДМС України в місті Києві 24.01.2015 року, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 ) на користь Держави України, - 143 (сто сорок три) грн. 00 коп., витрат пов`язаних із залученням експертів.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ "Шельф ТК", пред`явлений директором ОСОБА_99 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на суму 498 420 гривень 00 копійок, - залишити без розгляду.

Речові докази,після набраннявироком судузаконної сили,а саме: вилучене на місці події 09.11.2008 року: жіночі шорти, які мали механічні пошкодження, та нижня білизна потерпілої, - знищити; промисловий насос білого кольору з маркуванням "Shelf LPG PK-1"; промисловий насос білого кольору з маркуванням "Shelf LPG PK-2"; чотири мотка бухти шлангу синього кольору; дванадцять бухт шлангу, обмотаних зеленою стрічкою; котушку-бухту, обмотано прозорою стрічкою, - залишити в користуванні представника потерпілого ТОВ "Шельф ТК" ОСОБА_18 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а також направити начальнику Державної установи "Черкаської виправної колонії № 62" для передачі засудженому та направити потерпілим

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2


Суд	Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	10.08.2020
Оприлюднено	13.02.2023
Номер документу	90884537
Судочинство	Кримінальне

Вознюк С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 10.08.2020 по справі 359/8406/15-кБОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —359/8406/15-к

Вирок від 10.08.2020

Вирок
від 10.08.2020 по справі 359/8406/15-к
БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ