ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3209/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3209/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
19 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) , визначивши в якості третьої особи Великопавлівську сільську раду Зіньківського району Полтавської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.06.2020 № 14005-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки";
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5321381400:00:050:0318, для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Велика Павлівка Зіньківського району Полтавської області.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, яка прямо суперечить приписам ст. 186 1 Земельного кодексу України, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у власність.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення даного позову.
Ухвалою судді від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). При вирішенні питання про склад учасників справи, суд не знайшов підстав для залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.
02.07.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову, просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності прийнятого щодо ОСОБА_1 рішення (а.с. 72-80).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2019 №8116-СГ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (а.с. 10).
За заявою ОСОБА_1 від 15.10.2019 та відповідно до завдання на розроблення проекту землеустрою ТОВ "НВФ "Геоінфо" у 2019 році був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (а.с. 20-65).
27.12.2019 експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Київській області сформовано висновок №13757/82-19 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема відносно гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (а.с. 63).
27.01.2020 посадовою особою відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 5321381400:00:050:0318), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 13-18).
12.05.2020 ОСОБА_1 звернулася з клопотанням (вх від 20.05.2020 №Д-11962/0/25-20) до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки за кадастровим номером 5321381400:00:050:0318 у приватну власність (а.с. 83).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.06.2020 №14005-СГ позивачу відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з наступних підстав: у зв`язку з необхідністю уточнення даних щодо санітарно захисної зони кладовища та наявності (відсутності) обмежень у використання земельної ділянки (код 03 санітарно захисна зона навколо об`єкта); даних щодо охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (ЛЕП напругою 110кВ) з урахуванням вимог пункту 5 "Правил охорони електричних мереж"; віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених пунктом "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України з метою дотримання вимог 186 1 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Крім того, при проектуванні не враховані вимоги встановленні главою 31 Земельного кодексу України, статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" щодо формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань (стор 48, план поділу земельної ділянки 5321381400:00:050:0301, земельна ділянка що формується площею 0,2207 га з співвідношенням сторін 1:25 (довжина 245,64 м, ширина 9,84 м)). Завдання на виконання робіт привести у відповідність додатку 1 до Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (уточнити дані щодо документів і матеріалів, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт, кількість примірників та адреси їх подання). Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на кадастровому плані земельної ділянки зазначаються кадастрові номери земельних ділянок; дані щодо обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту. Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність додатку 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Пунктом 4.4.6 Інструкції з топографічного знімання встановлено, що GPS-мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур і повинна бути здійснена прив`язка мережі не менш як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов`язково виконуються GPS-спостереження. Матеріали геодезичних вишукувань, передбачені в складі проекту землеустрою статтею 50 Закону України "Про землеустрій", привести у відповідність вимог встановлених пунктами 4.4.6 та 4.4.16 Інструкції з топографічного знімання (а.с. 81-82).
Позивач не погодившись із правомірністю таких висновків відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186 1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24.01.2020 у справі №316/979/18 та від 30.08.2018 у справі №817/586/17 Верховний Суд вже зазначав, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Головне управління Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Так, підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність позивача земельної ділянки слугувала, зокрема, необхідність уточнення даних щодо санітарно захисної зони кладовища та наявності (відсутності) обмежень у використання земельної ділянки (код 03 санітарно захисна зона навколо об`єкта); даних щодо охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (ЛЕП напругою 110кВ) з урахуванням вимог пункту 5 "Правил охорони електричних мереж"; уточнення даних щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених пунктом "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України з метою дотримання вимог 186 1 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".
Перевіряючи вказану обставину, суд з`ясував, що в матеріалах проекту міститься висновок в.о. начальника відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області О.М. Кеда від 18.10.2019 №890/106-19 про те, що ґрунтовий покрив земельної ділянки вказаної на викопіюванні орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області представлений ґрунтами - чорноземи типові слабогумусові та їх комплекси з слабоосолоділими ґрунтами до 30% середньосуглинкові (агрогрупа 52д), які не відносяться до особливо цінних земель (а.с. 26).
До того ж суд враховує, що безпосередньо проект землеустрою містить Перелік обмежень щодо використання земельної ділянки (а.с. 36-37), за змістом якого земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, не входить до водоохоронної зони, не містить інших обмежень щодо її використання.
З приводу іншого мотиву відмови, який зводиться до того, що завдання на виконання робіт потрібно привести у відповідність додатку 1 до Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (уточнити дані щодо документів і матеріалів, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт, кількість примірників та адреси їх подання), то такі зауваження, на думку суду, не припустимо трактувати як порушення Закону, які свідчать про невідповідність проекту законам чи іншим нормативно-правовим актам, і є перешкодою для затвердження проекту землеустрою.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про землеустрій", замовники документації із землеустрою зобов`язані: а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом; б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою; в) проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно зі статтею 28 цього ж Закону розробники документації із землеустрою зобов`язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Статтею 20 вищевказаного Закону (Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою) передбачено, зокрема, що документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 №266 затверджено Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Невід`ємною частиною цього договору, дійсно, як і стверджує відповідач, є завдання на виконання робіт.
Однак, відсутність цього завдання, за відсутності зауважень до самого договору, не може бути підставою для відмови у затвердженні технічної документації, оскільки договір, як і всі його додатки, вичерпує свою дію його виконанням.
Факт виконання договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не заперечується ні його учасниками, ні самим відповідачем.
Тож обставини документального оформлення договірних відносин вже не мають ніякого значення, а тому вимоги ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо необхідності надання завдання на виконання робіт є протиправними.
Так само суд відхиляє зауваження відповідача щодо наявних у проекті землеустрою графічних матеріалів та акта приймання-передачі межових знаків на зберігання, оскільки останні відповідають Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Щодо наявних у складі поданого на затвердження проекту землеустрою матеріалів геодезичних вишукувань, то судом не встановлено їх невідповідності вимогам Інструкції з топографічного знімання.
При цьому, як слідує з аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України, підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186 1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.
Надана суду копія проекту землеустрою містить висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.12.2019 №13757/82-19 експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Київській області (а.с. 63), де зазначено "Зауваження та пропозиції відсутні", "належність земельної ділянки до особливо цінних земель - ні", "проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам", "проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства погоджується". Строк дії висновку необмежений.
Окрім того, суд враховує те, що на підставі наданого позивачем проекту землеустрою державним кадастровим реєстратором відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5321381400:00:050:0318 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.01.2020 НВ-5315395542020 (а.с. 13-18), що також свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.
З урахуванням наведеного, оскільки проект землеустрою погоджено у визначеному законом порядку за принципом екстериторіальності та зареєстровано в Державному земельному кадастрі, у відповідача були відсутні підстави перевіряти такий проект на відповідність вимогам ЗК України та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів та висувати власні зауваження до такого проекту.
За таких обставин, суд констатує висновок про те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.06.2020 №14005-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, з урахування чого позов у цій частині вимог належить задовольнити.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5321381400:00:050:0318) у власність, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у постанові від 19.02.2020 у справі № 591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.
Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України та правового висновку Верховного Суду, суд доходить висновку про те, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними, натомість у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вищевказану вимогу позивача шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_1 загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5321381400:00:050:0318) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №917-7397613/с від 17.06.2020.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд відмовляє у його задоволенні з огляду на обставини відсутності доказів на підтвердження факту існування договірних відносин позивача з особою, яка надає правничу допомогу, як і доказів на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.06.2020 №14005-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) затвердити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5321381400:00:050:0318 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2020 |
Оприлюднено | 12.08.2020 |
Номер документу | 90888471 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Є.Б. Супрун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні