Рішення

від 10.08.2020 по справі 440/2604/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2604/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про зобов`язання Великокручанську сільську раду винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої у відповідності до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (примірник для суду та копії відповідно до кількості учасників справи), у тому числі: із зазначенням змісту позовних вимог щодо предмету позову, а саме, конкретизувати, з яким саме рішенням, дією або бездіяльністю відповідача позивач не погоджується; із зазначенням дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та доказів, що підтверджують вказані обставини, а також у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду надати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

05.06.2020 від позивача до суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2020, серед яких:

- заява про поновлення строку для подачі позову;

- позовна заява та її копія з уточненими позовними вимогами про: 1) визнання протиправними дій Великокручанської сільської ради щодо невинесення на вирішення чергової сесії та розгляду питання (у відповідності до процедури визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га; 2) зобов`язання Великокручанську сільську раду винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га.

Оскільки поданням двох примірників позовної заяви з уточненими позовними вимогами, які прийняті судом, позивач фактично усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 27.05.2020, суд ухвалою від 10.06.2020 відкрив провадження у даній справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

26.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 59-61). Свою позицію мотивував посиланням на те, що листом від 07.04.2020 року №02-13/185 позивачу надано відповідь та зазначено, що розгляд його заяви відбудеться на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, орієнтовно вкінці квітня 2020 року. Вказує, що у зв`язку із запровадженням дії карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, Великокручанською сільською радою Пирятинського району Полтавської області прийнято розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД, згідно з яким з метою запобігання поширенню на території с. Велика Круча гострої респіраторної хвороби COVID-19 було тимчасово обмежено проведення масових заходів. А тому розгляд заяви позивача відкладено на наступну сесію Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області після послаблення обмежень з урахуванням епідемічної ситуації в Полтавській області. Наголошував, що відповідач фактично не відмовив позивачу у реалізації його права та не вийшов за межі наданих відповідачу дискреційних повноважень.

30.06.2020 судом одержано відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, з огляду на недотримання відповідачем порядку розгляду заяви зацікавленої особи про надання дозволу на розробку землевпорядної документації. Крім того, зазначив, що раніше він вже кілька разів звертався до відповідача з аналогічними заявами щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте такі звернення останнім були проігноровані та не винесені на розгляд сесій. Зауважував, що після отримання його заяви від 12.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 05.05.2020 проводилося засідання 50 сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області сьомого скликання, але вирішення питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки так і не відбулося (а.с. 66-70).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.03.2020 позивач звернувся до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області із заявою, в якій просив: - винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га у відповідності до вимог Земельного кодексу України; - винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га (а.с. 7-10).

Листом від 07.04.2020 вих.№02-13/185 за підписом т.в.о. сільського голови Б.Р. Алекперова позивача повідомлено про те, що його заяву стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі заявнику в приватну власність для ведення особистого селянського господарства буде розглянуто на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка відбудеться в другій декаді квітня місяця цього року, про час та місце проведення сесії буде повідомлено додатково (а.с. 62).

Позивач, розцінюючи таку відповідь суб`єкта владних повноважень як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

У той же час, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв, а обмежився формальним листуванням з заявником.

Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача в якості підстав для не розгляду заяви позивача у встановлений строк на постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392 та розпорядження Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 27.03.2020 №25-ОД, згідно з яким з метою запобігання поширенню на території с. Велика Круча гострої респіраторної хвороби COVID-19 було тимчасово обмежено проведення масових заходів, у зв`язку з чим розгляд заяви позивача відкладено на наступну сесію Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області після послаблення обмежень з урахуванням епідемічної ситуації в Полтавській області (а.с. 63).

Суд зауважує, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" /далі постанова КМУ №392/ установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно підпункту 5 пункту 3 постанови КМУ №392, на період дії карантину забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм, пряма вказівка щодо заборони на період дії карантину роботи, діяльності органів місцевого самоврядування, проведення сесій сільських, селищних, міських рад відсутня. Навпаки, вказані приписи надають можливість органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати заходи, необхідні для забезпечення їхньої роботи на період дії карантину.

Також розпорядженням Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 27.03.2020 №25-ОД (а.с. 63) "Про запровадження карантинних заходів на території громади Великокручанської сільської ради" встановлено заборону проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення: роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виконання рішень (розпоряджень) органів державної влади та органів місцевого самоврядування (підпункт 1.1 пункту 1 розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД). Великокручанській сільській раді, виконавчому комітету, підвідомчим сільській раді установам та організаціям доручено лише: ввести масковий режим; забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних умов та профілактичних заходів; максимально обмежити безпосереднє (пряме) спілкування працівників з відвідувачами (підпункти 4.1-4.3 пункту 4 розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД).

За таких обставин, у відповідача не було прямої заборони (визначеної законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії карантину здійснювати діяльність сільської ради, зокрема, проводити сесії ради та приймати на них відповідні рішення.

Крім того, у матеріалах справи наявне розпорядження Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 14.04.2020 №32-ОД "Про формування порядку денного та скликання 51 сесії 7 скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області" (а.с. 17).

Відповідачем не заперечується та обставина, що 05.05.2020 відбулось засідання 51 сесії сьомого скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, як і не заперечується те, що на розгляд засідання за погодженим порядком денним не було винесено клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Доказів того, що заява ОСОБА_1 від 12.03.2020 розглянута на якомусь із засідань Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області суду не надано, хоча за змістом листа від 07.04.2020 вих.№02-13/185, підписаного т.в.о. сільського голови Б.Р. Алекперовим розгляд заяви планувалося здійснити сільською радою на черговій сесії, яка відбудеться в другій декаді квітня місяця цього року.

Тобто, у позивача з отриманням вказаного вище листа з`явилися законні та позитивні сподівання щодо розгляду його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем відповідно до процедури визначеної законодавством з постановлянням рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що не розглянувши заяву ОСОБА_1 від 12.03.2020 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідачем порушено законні інтереси позивача щодо позитивних сподівань стосовно розгляду його заяви у встановленому законодавством порядку.

Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , а лише надіслав позивачу лист від 07.04.2020 вих.№02-13/185, у якому повідомив про те, що його заяву стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі заявнику в приватну власність для ведення особистого селянського господарства буде розглянуто на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка відбудеться в другій декаді квітня місяця цього року, і про час та місце проведення сесії буде повідомлено додатково, суд не вбачає за доцільне надавати правову оцінку вказаним у цьому листі підставам, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак не може бути предметом судового розгляду.

У контексті вказаного, суд зазначає, що відповідач, у даному випадку, не вчиняв дій щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, натомість допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 Земельного кодексу України рішень.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах ефективним засобом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та зобов`язання Великокручанську сільську раду Пирятинського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом судовий збір належить стягнути за рахунок відповідача у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (вул. Героїв Майдану, 109, с. Велика Круча, Пирятинський район, Полтавська область, 37052, ідентифікаційний код 21046236) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 березня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Зобов`язати Великокручанську сільську раду Пирятинського району Полтавської області розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 від 12 березня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава