Рішення

від 29.07.2020 по справі 440/524/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/524/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,

представника позивача - Захарова О.Ю.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2019 № 0000871405, 0000861405.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що обставини, встановлені в акті перевірки, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/524/20. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

20.03.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначав, що в ході перевірки позивача встановлено факти, що доводять нереальність господарських операцій з ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза", ТОВ "Теніура", ТОВ Юкка опт" та свідчать про реалізацію вищевказаними контрагентами товару невідомого походження, введених в обіг шляхом оформлення недостовірних документів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

З 07.08.2019 по 13.08.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Крето" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Айгер торг" (код 42501833), ТОВ "Сквадер" (код 42515804), ТОВ "Надокса" (код 42441392), ТОВ "Рошшуар" (код 42449145), ТОВ "Халбрей" (код 42511972), ТОВ "Каланцас" (код 42437247), ТОВ "Янтініт" (код 42512138), ТОВ "Клакес" (код 42437082), ТОВ "Франтоза" (код 42508582), ТОВ "Теніура" (код 42509586), ТОВ "Юкка опт" (код 42515893), ТОВ "Тедіс Україна" (код 30622532) протягом січня-грудня 2018 року та відображення вказаних операцій в деклараціях з податку на додану вартість та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по задекларованим господарським взаємовідносинам з вказаними постачальниками /том 2, а.с. 166-250, том 3 а.с. 1-31/.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження: - податку на прибуток на загальну суму 3055127 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 3055127 грн.; - податку на додану вартість на загальну суму 3447248,00 грн., у тому числі у листопаді 2018 року в сумі 2700488 грн., у травні 2019 року в сумі 746760,00 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області 13.09.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000861405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3818908,75,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 3055127 грн., за штрафними санкціями в сумі 763781,75 грн. /том 3 а.с. 37/;

- № 0000871405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4309060 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 3447248 грн., за штрафними санкціями в сумі 861812 грн. /том 3 а.с. 39/.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході проведення перевірки правомірності визначення податкового кредиту встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 3447248 грн. у зв`язку з включенням податкового кредиту сум ПДВ по нереальним господарським операціям з придбання товару (охолоджувачів) у ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза", в тому числі у листопаді 2018 року на суму 2700488 грн. та у травні 2019 року на суму 746760 грн.

ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза" знаходяться на обліку у ГУ ДФС у Кіровоградській області (м. Світловодськ), зареєстровані в період вересень-жовтень 2018 року.

Для перевірки платником надавались договори поставки від 29.11.2018 № 15-11/18 (продавець ТОВ "Айгер Торг"), від 27.11.2018 № 17-2711/18 (продавець ТОВ "Сквадер"), від 22.11.2018 № 2211/18 (продавець ТОВ "Надокса", від 22.11.2018 № 2311/18 (продавець ТОВ "Рошшуар"), від 29.11.2018 № 15-11/18 (продавець ТОВ "Рошшуар"), від 29.11.2018 № 15-11/18 (продавець ТОВ "Халбрей"), від 01.11.2018 № 1-11/18 (продавець ТОВ "Каланцас"), від 10.12.2018 № 2 (продавець ТОВ "Янтініт"), від 12.11.2018 № 1211/18 (продавець ТОВ "Клакес"), від 13.12.2018 № 5-12/18 (продавець ТОВ "Франтоза"); податкові накладні на загальну суму ПДВ 3447248 грн.

Згідно із наданими документами (договорами зберігання) та отриманими пояснення платника встановлено, що датою придбання товару (охолоджувачів) у продавців ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза" охолоджувачі передавалися на безоплатне зберігання самим же продавцям, відповідно руху товару не було.

Згідно із договорами зберігання, передане майно зберігається на складі у зберігача за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Підгірна, 1.

В той же час, зберігачі за вказаними в договорах адресами не зареєстровані, відомості про наявність у них складських приміщень чи інших об`єктів оподаткування за зазначеними в договорах адресами відсутні.

Оплата за товар не проводилася, в окремих випадках проводиться взаємозалік заборгованостей за придбані охолоджувачі.

При проведенні перевірки досліджено ланцюг постачання придбаного ТОВ "ТД "Крето" товару (охолоджувачів) у зазначених постачальників (з моменту їхньої реєстрації), в результаті чого встановлено, що 20 охолоджувачів придбані у ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза".

Встановлено подальшу реалізацію 19 з них на ці ж підприємства, 14 охолоджувачів було повернуто покупцями, тобто на дату закінчення перевірки проданими є 5 охолоджувачів.

ТОВ "Торговий дім "Крето" надано документи на підтвердження подальшої реалізації охолоджувачів, а саме: договори поставки від 21.11.2018 № 1-11/18 (покупець ТОВ "Айгер торг"), 27.11.2018 № 4-11/18 (покупець ТОВ "Сквадер"), від 29.11.2018 № 6-11/18 (покупець ТОВ "Халбрей"), від 28.11.2018 № 3-11/18 (покупець ТОВ "Рошшуар"), від 14.12.2018 № 2-12/18 № 2-12/18 (покупець ТОВ "Юкка опт"), від 17.12.2018 (покупець ТОВ "Франтоза"), видаткові накладні, накладні на повернення товару.

Таким чином позивачем не доведено реальних змін у структурі своїх господарських активів, що мали б настати у разі дійсності операції з купівлі ним відповідних охолоджувачів. Окремі первинні бухгалтерські документи, надані позивачем, не дають змоги достовірно ідентифікувати товарно-матеріальні цінності як такі, що дійсно придбані й використані у своїй господарській діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Такий висновок був сформований Верховним Судом, наприклад, у справі №820/12033/15 постанова від 19 грудня 2019 року.

Також у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/821/14 Верховний Суд вказав, що тільки за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

У постанові від 19 листопада 2019 року у справі №810/5849/14-а Верховний Суд вказав, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Отже, проаналізувавши господарські правовідносини позивача з ТОВ "ТД "Крето" та ТОВ "Айгер Торг", ТОВ "Сквадер", ТОВ "Надокса", ТОВ "Рошшуар", ТОВ "Халбрей", ТОВ "Каланцас", ТОВ "Янтініт", ТОВ "Клакес", ТОВ "Франтоза", ТОВ "Теніура", ТОВ Юкка опт", суд констатує правомірність висновків контролюючого органу про порушення ТОВ "ТД "Крето" пункту 44.1 статті 44; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження: - податку на прибуток на загальну суму 3055127 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 3055127 грн.; - податку на додану вартість на загальну суму 3447248,00 грн., у тому числі у листопаді 2018 року в сумі 2700488 грн., у травні 2019 року в сумі 746760,00 грн.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000871405, 0000861405 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крето" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 серпня 2020 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко