Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2020 р. справа № 520/2970/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Бондар О.В.,
за участю: представника позивача - Бойко Д.В., представника відповідача - Павленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (с. Іванівка, Вовчанський район, Харківська область,62521) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Н" № 0002165404 від 17.02.2020 року.
В обґрунтування позову представник позивача вказав, що СТОВ "Моноліт" за господарською операцією з ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" по поставці кукурудзи у 17.10.2018 році було створено податкову накладну № 4 на суму 2759682,50 грн., яка однак, була помилково датована 17.10.2017 року. Вказану накладну від 17.10.2017 року № 4 СТОВ "Моноліт" було зареєстровано в ЄРПН 09.11.2018 року. Представник позивача вказав, що вказану помилку було виявлено лише в грудні 2018 року, після чого підприємством вчинено перелік необхідних та передбачених чинним законодавством дій з метою виправлення допущеної помилки. З огляду на зазначене, представник позивача вважає, що контролюючим органом протиправно застосовано до СТОВ "Моноліт" штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної № 4, оскільки мала місце лише технічна помилка у зазначенні року формування вказаної податкової накладної.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що СТОВ "Моноліт" допущено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 4 від 17.10.2017 року, яку було зареєстровано лише в 2018 року, тобто кількість днів між датою реєстрації та граничною датою реєстрації становить 357 днів. Таким чином, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Н" № 0002165404 від 17.02.2020 року.
У судовому засіданні 03.08.2020 року представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України (покупець) та СТОВ Моноліт (постачальник) укладено договір поставки № ХАР0192-С від 16.10.2018 року, предметом якого була поставка кукурудзи 3-го класу вагою 627,2 тон загальною вартістю 2759,682,50 коп.
Виконання вказаного договору підтверджується накладкою № 16 відд 17.10.2018 року, актом приймання - передачі від 17.10.2018 року, довіреністю на одержання товару № 1610-7 від 16.10.2018 року.
Як пояснив позивач, ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України проведено оплату позивачу товару 23.10.2018 року платежем в сумі 2299729,49 грн. (за фактом поставки продукції 17.10.2018 року) та 14.11.2018 року платежем в сумі 459950,01 грн., що підтверджується банківськими виписками.
В подальшому, контролюючим органом 03.04.2019 року проведено камеральну перевірку податкової звітності СГОВ Моноліт , за результатом чого складено акт № 16/20-40-54-04-09/30773112.
Згідно висновків вищезазначеного акту перевірки, СГОВ Моноліт допущено порушення строків реєстрації податкової накладної № від 17.10.2017 року на 357 днів, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідальність за що передбачена с. 120-1 ст. 120-1 ПК України.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області складено податкове повідомлення - рішення від 17.02.2020 року № 0002165404 , відповідно до якого до СГОВ Моноліт застосовано штрафні санкції у розмірі 40 % за затримку реєстрації податкової накладної від 61 і більше календарних днів.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 201.1. статті 201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
За правилами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Судом встановлено, що СТОВ Моноліт 17.10.2018 року за першою партією відвантаженого на користь ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України виписано податку накладну № 4 на суму 2759682,50 грн., яка була зареєстрована позивачем в ЄРПН 09.11.2018 року, що підтверджується квитанцією № 1 та відображена позивачем в декларації з ПДВ за жовтень 2018 року.
Однак, як зазначив позивач, під час формування вказаної накладною помилково зазначено дату 17.10.2017 року замість вірної 17.10.2018 року.
В судовому засіданні, представник позивача пояснив, що вказану помилку СТОВ Моноліт в самостійному порядку було виявлено лише в грудні 2018 року, з огляду на що СТОВ Моноліт 20.12.2018 року було складено і подано розрахунок коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної № 4.
Так, як вбачається зі змісту вищезазначеного розрахунку, СТОВ Моноліт зменшило кількість товару, обсяг постачання та суму ПДВ, обнуливши відповідні значення в податковій накладній № 4 від 17.10.2017 року.
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний розрахунок прийнято контролюючим органом 21.12.2018 року, згідно квитанції № 1.
Одночасно, замість відкоригованої податкової накладної № 4 від 17.10.2017 року, СТОВ Моноліт сформовано нову податкову накладну № 4 від 17.10.2018 року з аналогічними показниками, а саме - на суму 2759682,50 грн., обсяг постачання 2299735,42 грн., сума ПДВ 459947,08 грн.
Вказана накладна зареєстрована в ЄРПН згідно квитанції №1 від 21.12.2018 року.
Також, СТОВ Моноліт подано уточнюючий розрахунок з ПДВ до декларації по ПДВ за жовтень 2018 року, в якому позивач зменшив обсяг постачання на 2299735,42 грн та суму ПДВ 459947,08 грн. щодо податкових накладних за жовтень 2017 року та збільшив вищевказані значення на аналогічні суми щодо податкових накладних за жовтень 2018 року.
Таким чином, податкова накладна № 4 від 17.10.2017 року, за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН якої до СТОВ Моноліт застосовано штрафні санкції, була відкоригована (фактично анульована) позивачем шляхом виписки розрахунків коригувань до такої податкової накладної (з повним обнуленням), доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.
Відтак, фактично відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної, яка станом на дату проведення перевірки та складання акту фактично анульована та не призвела до змін у податковій звітності позивача з ПДВ, що також не спростовано відповідачем.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року N 21).
Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, що була складена без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.
Вказані обставини, в свою чергу, спростовують необхідність застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладною, яка була помилково складена за відсутності у вказаний період господарської операції, тобто самої підстави формування такої податкової накладної.
Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).
При цьому, помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 05.03.2019 року по справі № 806/2975/16.
Отже, оскільки позивач (самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованої податкової накладної) було виписано відповідний розрахунок коригування та зареєстровано зазначені документи в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виправлення раніше допущеної помилки, то зазначені дії не можуть бути розцінені як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку-продавця. Касаційний суд дійшов висновку, що зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних Аналогічного змісту правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.11.2018 у справі 810/222/18 та від 26.03.2019 у справі №821/826/16.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано до суду докази того, що поставка товару 17.10.2017 року не відбулася (а відбулася 17.10.2018 року), відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної від 17.10.2017 року в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак суд дійшов висновку, що помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене, відсутні і підстави для застосування до СТОВ Моноліт штрафних санкцій за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, яка викладена у постанові від 28.03.2019 року по справі №809/1420/17.
Окрім того, стосовно дати складання розрахунку коригування до помилкової податкової накладної, то суд зазначає , що жодних строків ПКУ не встановлює, такий розрахунок коригування складається датою виявлення помилки (інших дат для виправляючого розрахунку коригування немає).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22 серпня 2018 року у справі №804/1366/17.
В свою чергу, відповідачем доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №4 від 17.10.2017 не надано, а відтак відповідачем, на якого покладається обов`язок доказування всупереч вимог ст. 77 КАС України, не довезено правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.
Натомість, як вбачається з відзиву на позов, правова позиція контролюючого органу ґрунтується лише на тому, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, вина платника податків не передбачена як обов`язків елемент складу податкового право рушення згідно ст.. 120-1 ПК України (а.с. 48).
Суд зазначає, що загальні положення про відповідальність платника податків закріплені ст. 109 ПК України, якою визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України лише за наявності його вини.
Передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.
З наведеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, можна зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.
Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 03 квітня 2017 року у справі № К/800/7609/17.
Так, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.05.2018 року у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 року у справі №808/2127/17, від 27.04.2018 року у справі №820/4064/17, від 11.09.2018 року у справі №826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема, ст.109 ПК України зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.
Отже, позивачем було доведено безпідставність нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення граничних норм реєстрації податкової накладної за спірним податковим повідомленням-рішенням.
У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи докази, що надані сторонами, суд зазначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той же час відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості спірного рішення.
З огляду на зазначене, а також на те, що відповідачами не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області форми "Н" № 0002165404 від 17.02.2020 року, яким до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" застосовано штрафні санкції у розмірі 183978 (сто вісімдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 83 коп. за затримку реєстрації податкової накладної.
Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (с. Іванівка,Вовчанський район, Харківська область,62521, код ЄДРПОУ 30773112) сплачену суму судового збору у розмірі 2759 (дві тисячі сімсот пятдесят девять) грн. 68 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2020 року.
Суддя О.О. Горшкова
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2020 |
Оприлюднено | 12.08.2020 |
Номер документу | 90888854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Горшкова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні