Постанова

від 09.11.2020 по справі 520/2970/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.

09 листопада 2020 р.Справа № 520/2970/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

04.03.2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт (далі - СТОВ Моноліт , підприємство) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган) форми Н № 0002165404 від 17.02.2020 року, яким до СТОВ Моноліт застосовано штраф у сумі 183.978,83 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що підприємством за господарською операцією з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України по поставці кукурудзи 17.10.2018 року було створено податкову накладну № 4 на суму 2.759.682,50 грн. та 09.11.2018 року зареєстровано в ЄРПН. Зазначену податкову накладну помилково датовано 17.10.2017 року, однак помилку виявлено лише у грудні 2018 року. Після чого, підприємством вчинено перелік необхідних та передбачених чинним законодавством дій з метою виправлення допущеної помилки.

Позивач вважає, що контролюючим органом протиправно застосовано до нього штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної № 4, оскільки мала місце лише технічна помилка у зазначенні року формування вказаної податкової накладної.

У відзиві на адміністративний позов відповідач ГУ ДПС у Харківській області, не погоджуючись з вимогами СТОВ Моноліт , зазначив, що ним правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 0002165404 від 17.02.2020 року, оскільки позивачем допущено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 4 від 17.10.2017 року, її було зареєстровано лише в 2018 року, тобто кількість днів між датою реєстрації та граничною датою реєстрації становить 357 днів.

Також, відповідач зазначив, що помилки, які виникли при складанні податкової накладної є виключно виною бухгалтера або іншої відповідальної особи, яка складала податкову накладну/розрахунок коригування та не можуть розцінюватися судом як обставиною, що звільняє платника податків від фінансової відповідальності.

У відповіді на відзив на позовну заяву СТОВ Моноліт , зазначає, що строк реєстрації податкових накладних в ЄРПН фактично обраховується, починаючи з дати фактичного складання відповідної податкової накладної. Дата фактичного складання податкової накладної обумовлюється датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ у платника податків. Датою виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ на суму 459.947,08 грн. була дата відвантаження товарів ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , а саме 17.10.2018 року. В цей же день фактично і була складена податкова накладна № 4, помилково датована 17.10.2017 року. При цьому, очевидним є факт того, що фактично 17.10.2017 року підприємство зазначену накладну не складало, і не могло складати, оскільки для цього не було підстав. Вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 09.11.2018 року, тобто, в межах строку для її реєстрації.

Також, позивав зазначив, що за наслідками коригування спірної податкової накладної № 4 сума ПДВ за нею (база для нарахування штрафу) дорівнює нулю, 40 % від нуля також складає нуль.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року (повний текст рішення виготовлено 11.08.2020 року) адміністративний позов СТОВ Моноліт задоволений у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області форми "Н" № 0002165404 від 17.02.2020 року, яким до СТОВ "Моноліт" застосовано штрафні санкції у розмірі 183.978,83 грн. за затримку реєстрації податкової накладної.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь СТОВ "Моноліт" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 2.759,68 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг). При цьому, помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.

Також, суд зазначив, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 ПК України, можливе лише за наявності його вини.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що між ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (покупець) та Сільськогосподарським ТОВ Моноліт (постачальник) укладено договір поставки № ХАР0192-С від 16.10.2018 року, предметом якого була поставка кукурудзи 3-го класу вагою 627,2 тон загальною вартістю 2.759.682,50 грн. (а.с. 13-16).

Виконання вказаного договору підтверджується накладкою № 16 від 17.10.2018 року, актом приймання - передачі від 17.10.2018 року, довіреністю на одержання товару № 1610-7 від 16.10.2018 року (а.с. 17-19).

23.10.2018 року ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України проведено оплату позивачу товару платежем в сумі 2.299.729,49 грн. (за фактом поставки продукції 17.10.2018 року) та 14.11.2018 року платежем в сумі 459.950,01 грн. (а.с. 20-21 )

28.01.2020 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності Сільськогосподарського ТОВ Моноліт з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за жовтень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт № № 16/20-40-54-04-09/30773112 від 28.01.2020 року (а.с. 10-11), в якому зафіксовано порушення:

- граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, чим порушено абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідальність за що передбачена п. 120 1 .1 ст. 120 1 розділу ІІ ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 року, а саме:

- № 0002165404, згідно з яким у зв`язку з встановленням порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 183.978,83 грн. (а.с. 12).

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

За правилами п. 120 1 .1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що СТОВ Моноліт 17.10.2018 року за першою партією відвантаженого на користь ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України виписано податку накладну № 4 на суму 2.759.682,50 грн., яка була зареєстрована позивачем в ЄРПН 09.11.2018 року, що підтверджується квитанцією № 1 та відображена позивачем в декларації з ПДВ за жовтень 2018 року.

Однак, як зазначив позивач, під час формування вказаної накладною помилково зазначено дату 17.10.2017 року замість вірної 17.10.2018 року. Вказану помилку СТОВ Моноліт в самостійному порядку було виявлено лише в грудні 2018 року, з огляду на що СТОВ Моноліт 20.12.2018 року було складено і подано розрахунок коригування кількісних і якісних показників до податкової накладної № 4 (а.с. 26).

Як вбачається зі змісту вищезазначеного розрахунку, СТОВ Моноліт зменшило кількість товару, обсяг постачання та суму ПДВ, обнуливши відповідні значення в податковій накладній № 4 від 17.10.2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний розрахунок прийнято контролюючим органом 21.12.2018 року, згідно квитанції № 1.

Одночасно, замість відкоригованої податкової накладної № 4 від 17.10.2017 року, СТОВ Моноліт сформовано нову податкову накладну № 4 від 17.10.2018 року з аналогічними показниками, а саме - на суму 2.759.682,50 грн., обсяг постачання 2.299.735,42 грн., сума ПДВ 459.947,08 грн.

Вказана накладна зареєстрована в ЄРПН згідно квитанції №1 від 21.12.2018 року.

Також, СТОВ Моноліт подано уточнюючий розрахунок з ПДВ до декларації по ПДВ за жовтень 2018 року, в якому позивач зменшив обсяг постачання на 2.299.735,42 грн. та суму ПДВ 459.947,08 грн. щодо податкових накладних за жовтень 2017 року та збільшив вищевказані значення на аналогічні суми щодо податкових накладних за жовтень 2018 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податкова накладна № 4 від 17.10.2017 року, за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН якої до СТОВ Моноліт застосовано штрафні санкції, була відкоригована (фактично анульована) позивачем шляхом виписки розрахунків коригувань до такої податкової накладної (з повним обнулінням), доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Відтак, фактично відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної, яка станом на дату проведення перевірки та складання акту фактично анульована та не призвела до змін у податковій звітності позивача з ПДВ, що також не спростовано відповідачем.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року N 21).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, що була складена без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Вказані обставини, в свою чергу, спростовують необхідність застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладною, яка була помилково складена за відсутності у вказаний період господарської операції, тобто самої підстави формування такої податкової накладної.

Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).

При цьому, помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 05.03.2019 року по справі № 806/2975/16.

Отже, оскільки позивач (самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованої податкової накладної) було виписано відповідний розрахунок коригування та зареєстровано зазначені документи в ЄРПН з метою виправлення раніше допущеної помилки, то зазначені дії не можуть бути розцінені як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку-продавця.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано до суду докази того, що поставка товару 17.10.2017 року не відбулася (а відбулася 17.10.2018 року), відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної від 17.10.2017 року в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п. 120 1 .1 ст. 120 1 ПК України.

З огляду на зазначене, відсутні і підстави для застосування до СТОВ Моноліт штрафних санкцій за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.03.2019 року по справі №809/1420/17.

Крім того, щодо дати складання розрахунку коригування до помилкової податкової накладної, колегія суддів зазначає, що жодних строків ПК України не встановлює, такий розрахунок коригування складається датою виявлення помилки (інших дат для виправляючого розрахунку коригування немає).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 804/1366/17.

В свою чергу, відповідачем доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною № 4 від 17.10.2017 не надано, а відтак відповідачем, на якого покладається обов`язок доказування всупереч вимог ст. 77 КАС України, не довезено правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.

Натомість, як вбачається з відзиву на позов, правова позиція контролюючого органу ґрунтується лише на тому, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, вина платника податків не передбачена як обов`язків елемент складу податкового право рушення згідно ст. 120 1 ПК України (а.с. 48).

Колегія суддів зазначає, що загальні положення про відповідальність платника податків закріплені ст. 109 ПК України, якою визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120 1 ПК України лише за наявності його вини.

Передбачені ст. 120 1 ПК України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

З наведеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, можна зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 ПК України, можливе лише за наявності його вини.

Так, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 року у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 року у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 року у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 року у справі № 826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема, ст.109 ПК України зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 13 листопада 2020 року.