Ухвала

від 11.08.2020 по справі 640/7401/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

11 серпня 2020 року м. Київ№ 640/7401/20 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С доГоловного управління ДФС у Київській області, Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С (адреса: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7-А, ідентифікаційний код - 41473554) (далі - позивач або Товариство або ТОВ Ватерпас-С ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДФС у Київській області (адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код - 39393260) (надалі - відповідач-1 або ГУ ДФС у Київській області) та Державної податкової служби України (надалі - відповідач-2 або ДПС України) (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.03.2019 № 1109180/41473554, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної № 6 від 06.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасували Рішення комісії з питань розгляду скарг № 19702/41473554/2 від 05.04.2019, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення Головного управління ДФС у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.03.2019 року № 1109180/41473554 без змін;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ Ватерпас-С № 6 від 06.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Мотивуючи позовні вимоги Товариство наголошує, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено, сама господарська операція має реальний характер, а позивач має відповіді людські та матеріально-технічні ресурси, необхідні для здійснення господарської операції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7401/20.

05.06.2020 представником ГУ ДПС у Київській області Яровим А.А. подано клопотання б/н б/д про залишення позовної заяви без розгляду.

Заявник в обґрунтування клопотання зазначив, що позовна заява ТОВ Ватерпас-С подана з порушенням строку звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому повинна бути залишеною без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 запропоновано позивачу подати до суду письмові пояснення щодо заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

29.07.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказано, по-перше, що практика звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування рішень контролюючих органів про відмову у реєстрації податкових накладних після завершення процедури адміністративного оскарження, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (протягом 1095 днів - трьох років), є сталою та застосовується судами України щонайменше 5 років, по-друге, поважність пропущення строку не звернення до суду пояснюється тривалою підготовкою чотирьох позовних заяв та тяжким фінансовим станом підприємства, пов`язаним із глобальними кризовими процесами.

Суд, розглянувши питання дотримання позивачем строків на звернення до адміністративного суду з даним позовом, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17) та від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19) суд прийшов до висновку, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Водночас, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року (справа № 640/20468/18) судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів вирішено відступити від висновку про застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах та сформульовано новий правовий висновок.

Судом касаційної інстанції зазначено, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Разом з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при вирішенні питання дотримання позивачем строків на звернення до суду, виборі та застосування відповідних норм права має застосовувати останню правову позицію, викладену у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 640/20648/19.

Судом з тексту позовної заяви встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішення № 1109180/41473554 від 18.03.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 06.02.2019, звернувшись 27.03.2019 до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 1, за результатами розгляду якої Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення № 19702/41473554/2 від 05.04.2019 про залишення скарги ТОВ Ватерпас-С без задоволення та рішення Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.03.2019 № 1109180/41473554 без змін.

Таким чином, з огляду на зазначені положення КАС України та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, суд прийшов до висновку, що позивач мав звернутися до адміністративного суду з даним позовом у тримісячний строк з дня отримання рішення № 19702/41473554/2 від 05.04.2019 про відмову у задоволенні скарги, разом з тим, останній позовну заяву направив поштою 26.03.2020, тобто, з очевидним пропущенням строку на звернення до суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Враховуючи, що позивач при зверненні з позовом до суду мав право звернутися з заявою про відстрочення сплати судового збору з наведенням обґрунтувань про об`єктивну відсутність можливості сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів, беручи до уваги, що дана справа не становить високу складність та не вимагає тривалого дослідження фактичних обставин, нормативного регулювання та правових позицій, суд приходить до висновку, що несвоєчасне подання позивачем позову з підстав відсутності коштів для сплати судового збору та у зв`язку з підготовкою позовних заяв, що зайняло значний час, не є поважними підставами для пропущення строку на звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах Стаббігс та інші проти Великобританії , Девеер проти Бельгії , суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося вище по тексту цієї ухвали суду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначене, судом не встановлено обґрунтованих підстав як для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так і для його поновлення, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, а відтак, на думку суду, клопотання представника ГУ ДПС у Київській області Ярового А.А. б/н б/д є обґрунтованим, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 122, ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 243, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

2. Клопотання представника ГУ ДПС у Київській області Ярового А.А. б/н б/д про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

3. Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Пащенко