Ухвала

від 07.08.2020 по справі 199/4450/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/4450/20

(2-з/199/65/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

Від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову з посиланням на норми ст.ст. 149-153 ЦПК, в якій позивач просить суд накласти заборону на відчуження будинку АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )..

Суд, розглянувши підстави заявленого клопотання, дійшов до висновку, що зазначена заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2, ч.1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Ч.3. ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільногопроцесуальногозаконодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ст. 151 ЦПК України (в попередній редакції Кодексу), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що позов має бути забезпечений шляхом заборони власнику спірного майна та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду 1\2 частини спірного майна. В іншій частині суд вважає за необхідне відмовити, оскільки предметом позову є поділ майна подружжя та визнання права власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна.

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149,150, 153,157 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,- задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, оренди тощо Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 1210100000:01::592:0044), що розташована по АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний термін з дня її проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.

Суддя