Постанова

від 05.08.2020 по справі 640/20333/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20333/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційний дім "Прожектор" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00011061402 від 07.09.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційний дім "Прожектор" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018р. № 00011061402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім Прожектор задоволено частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07 вересня 2018 року №00011061402 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 82322,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 41161,00 грн.; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в решті рішення апеляційного суду залишено без змін.

Суд касаційної інстанції вважає правильним висновок апеляційного суду про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 127440,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 63720,00 грн за господарськими операціями з ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (усього 191160,00 грн). Що стосується контрагента ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП , то колегія суддів зауважила, що апеляційний суд мотивів суду першої інстанції не спростував, а обмежився лише висновками про те, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, оскільки з наданих первинних документів неможливо встановити зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і подальшою його господарською діяльністю. Водночас Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в подібних справах, за змістом якої порушення кримінальної справи та відібрання слідчими чи співробітниками податкового органу пояснень посадової особи господарюючого суб`єкта не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Цим поясненням має бути надана правова оцінка таким, що набрав законної сили, вироком суду, або ж особи, які їх надавали, мають бути безпосередньо допитані судом, який розглядає справу, як свідка. Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 серпня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши під час нового апеляційного перегляду законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 7 вересня 2018 року №00011061402 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 82322,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 41161,00 грн (за господарськими операціями з ТОВ Батіаль Груп ), беручи до уваги наслідки касаційного провадження, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає про наступне.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у місті Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТД Прожектор з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Відсон Альянс за серпень 2017 року та ТОВ Батіаль Груп за жовтень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 28 серпня 2018 року, яким встановлено порушення позивачем, серед іншого, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 209762,00 гривень, в тому числі: за серпень 2017 року у сумі 127440,00 гривень, за жовтень 2017 року у сумі 82322,00 гривень.

07 вересня 2018 року на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №00011061402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 209762,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 104881,00 гривень, усього - 314643,00 грн; №00011051402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 226543,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 113272,00 гривень, усього - 339815,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження ДФС України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві №00011051402 від 07 вересня 2018 року, а рішення №00011061402 - залишила без змін.

Після цього, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 07 вересня 2018 року №00011061402 до суду.

Так, підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість стали господарські операції ТОВ ТД Прожектор з постачальниками ТОВ Відсон Альянс та ТОВ Батіаль Груп , в яких позивач придбавав у власність обладнання зв`язку (договори від 15 серпня 2017 року №1508 та від 19 жовтня 2017 року №1910, відповідно).

З огляду на виявлену податкову та іншу інформацію щодо контрагентів позивача, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність в означених контрагентів можливості реалізувати товари на користь ТОВ ТД Прожектор , як це було обумовлено укладеними правочинами.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що позивачем надано суду документи первинного обліку, які містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін, а отже доведено факт реального виконання умов договорів з ТОВ Відсон Альянс та ТОВ Батіаль Груп , що надає йому право на формування податкового кредиту за господарськими операціями із цими суб`єктами господарювання, і придбані у контрагентів товари були в подальшому реалізовані третім особам. На переконання окружного суду, висновки відповідача ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся.

Колегія суддів акцентує увагу, що переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 7 вересня 2018 року №00011061402 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 82322,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 41161,00 грн (за господарськими операціями з ТОВ Батіаль Груп ).

Так, в акті перевірки зазначено, що між ТОВ "ТД "Прожектор" та ТОВ "Батіаль Груп" укладено Договір поставки №1910 від 19.10.2017. До перевірки було надано видаткову накладну №БГ-0000207 від 30.11.2017 на загальну суму 493932,00 гривень, у т.ч. ПДВ 82322,00 гривень. Відповідно ІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва" підсистеми "Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва" по контрагенту покупцю ТОВ "БАТІАЛЬ ГРУП" (код 41053567) значиться наступна інформація: зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Співробітниками ОУ ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві в ході проведення комплексу заходів щодо відпрацювання ризикових платників податків встановлено місцезнаходження та опитано гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який з 19.05.2017р. по теперішній час значиться директором ТОВ "Батіаль Груп" (код 41053567, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві). У своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 зазначив, що статутні документи підприємства він не підписував, причетність до ведення фінансово-господарської діяльності не має, підтвердження чого є письмове пояснення від 20.12.2017 року.

Також в акті перевірки вказано, що відповідно "Єдиного державного реєстру судових рішень" встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017240000000017, зареєстрованому в ЄРДР 17.05.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в період 2016-2017 p.p. група осіб придбала ряд "фіктивних" та "транзитних" суб`єктів підприємницької діяльності (юридичні особи - далі СПД) з метою легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, а саме: прикриття незаконної діяльності, встановивши контроль над вищевказаними підприємствами (отримали у володіння установчі, реєстраційні документи, документи про відкриття банківських рахунків, ключі доступу до системи електронних платежів "Клієнт-Банк" та кліше круглих печаток) отримали можливість складати та видавати від імені зазначених підприємств підроблені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки; отримують від даних суб`єктів безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги та переводять їх в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування. До складу СПД з ознаками "фіктивності" входять ТОВ "Батіаль Груп" (код 41053567) та інші СГ.

Згідно до ІС "Податковий блок" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них, за 4 квартал 2017року до органів ДФС не подано, що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, в зв`язку з чим ТОВ "БАТІАЛЬ ГРУП" в адресу ТОВ "ТД "Прожектор" не мало можливості реалізовувати товари. Крім того, відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей ТОВ "БАТІАЛЬ ГРУП" оскільки не подано до органів ДФС звіту суб`єкта малого підприємництва, декларації з податку на прибуток з додатками за 2017 рік. Остання звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2017 року, а з грудня 2017 року підприємство не звітує до органів ДФС взагалі.

З огляду на викладене, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок, щодо неможливості ТОВ "Батіаль Груп" реалізовувати товари, на адресу ТОВ "ТД "Прожектор".

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать про те, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини із ТОВ "Батіаль Груп", зокрема, між Позивачем та ТОВ "Батіаль Груп" укладено Договір поставки №1910 від 19.10.2017, відповідно до якого ТОВ "Батіаль Груп" (постачальник), в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ "ТД "Прожектор", в особі директора Гвоздецького Г.В., (покупець), уклали договір про постачання обладнання зв`язку.

Продаж телекомунікаційного обладнання та апаратури (тестера 2-х Мегабітного потоку ПИТ-ЕІ та напівмуфти для кабелю П-296) за вказаним договором здійснена та підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями наступних документів: договором купівлі-продажу № 1910 від 19.10.2017 року із специфікацією № 1 від 19.10.2017; видатковою накладною № БГ-0000207 від 20.11.2017 на суму 493 932,00 грн., яка всі містить необхідні підписи та печатки; банківською випискою, що свідчить про оплату товару від 24.10.2017; податковою накладною № 207 від 24.10.2017, яка зареєстрована в ЄРПН.

До того ж, зазначені документи були надані для перевірки, про що вказано працівником ДФС на сторінці 9-11 Акту перевірки № 586/26-15-14-02-01/36177106 від 28.08.2018 року.

Наведені документи свідчать про фактичне придбання позивачем товару згідно Договору купівлі-продажу № 1910 від 19.10.2017.

Колегія суддів зауважує, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Крім того, вказані вище документи бухгалтерського обліку свідчать, що придбані у ТОВ "Батіаль Груп" товари купувались позивачем з метою подальшого продажу третім особам, що підтверджується договором купівлі-продажу із покупцем ТОВ "ВАТ Олімп" (код ЄДРПОУ 36983800) № 2108/3 від 21.08.2017, - специфікацією №2 від 12.10.2017; - видатковою накладною № ТД-0000012 від 22.11.2017 на суму 419 040 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1794 від 21.11.2017; - експрес-накладною на відправку товару покупцю через ТОВ "Нова Пошта" № 59 9980 5522 6487 від 22.11.2017; - податковою накладною № 1 від 17.10.2017 на суму 419 040 грн., зареєстрована в ЄРПН за № 9226460183 від 31.10.2017; - договором купівлі-продажу із покупцем ТОВ "ВАТ Олімп" (код ЄДРПОУ 36983800) № 2108/4 від 21.08.2017; - специфікацією №2 від 12.10.2017; - видатковою накладною № ТД-0000015 від 14.12.2017 на суму 484 704 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1858 від 13.12.2017; - експрес-накладною на відправку товару покупцю ТОВ "Нова Пошта" № 59 9980 5633 7676 від 14.12.2017; - податковою накладною № 3 від 17.10.2017 на суму 969 408 грн., зареєстрована в ЄРПН за №9236271038 від 10.11.2017 ; - випискою банку від 17.10.2017.

Вищенаведене свідчить, що позивач придбавав товари з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Висновок контролюючого органу щодо фіктивності означеного контрагента ґрунтувався на наступному: відповідно до ІС Суб`єкти фіктивного підприємництва підсистеми Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП має ознаки фіктивного підприємництва; співробітниками ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві в ході проведення комплексу заходів щодо відпрацювання ризикових платників податків опитано ОСОБА_2 який з 19 травня 2017 року по теперішній час значиться директором ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП та який пояснив, що статутні документи підприємства він не підписував, причетність до ведення фінансово-господарської діяльності не має (письмове пояснення від 20 грудня 2017 року); Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017240000000017, в ході досудового розслідування якого встановлено, що ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП має ознаки фіктивності; відсутні трудові та основні фонди, виробничі потужності; з грудня 2017 року підприємство не звітує до органів ДФС взагалі.

Колегія суддів зазначає, що факт наявності кримінального провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року (№ К/9901/1349/17) справа 816/809/16 вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Відсутність вироків за фактом скоєння злочинів, передбачених статтями 205, 209, 212 Кримінального кодексу України, що мало б безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було. В той же час необхідно врахувати, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставити їм товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року у справі №822/1815/17 (адміністративне провадження №К/9901/221/17), матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Крім зазначеного, колегія суддів акцентує на тому, що платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення. Допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Крім зазначеного, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 73, 74 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції в зазначеній частині.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві в частині - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 7 вересня 2018 року №00011061402 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 82322,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 41161,00 грн. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 10.08.2020.