Постанова

від 10.08.2020 по справі 1.380.2019.005022

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005022 пров. № А/857/3205/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Бруновська Н.В.,

суддя Глушко І.В.

секретар судового засідання Мельничук Б.Б.

за участю:

представника позивача Мандзюк М.Б.

представника відповідача Холявка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (головуючий суддя Москаль Р.М., проголошено в м. Львів о 11:54:49, повний текст складено 03.02.2020) у справі № 1.380.2019.005022 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Буд Сервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВТК Буд Сервіс (ТОВ ВТК Буд Сервіс , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (ГУ ДПС у Львівській області) яким просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 12.09.2019: - №0000230502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 114014 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 28503,50 грн., всього 142517,50 грн.; - №0000240502, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 510 грн.

Обгрунтовуючи адміністративний позов позивач посилався на те, що оскаржені рішення контролюючого органу є такими, що не відповідають закону, а висновки акту перевірки є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Зазначає, що під час проведення перевірки контролюючий орган не проводив дослідження та з`ясування фактичної реальності операцій, а керувався припущеннями за наслідками аналізу даних з реєстрів та інформаційних баз даних контролюючого органу. Позивач стверджує, що договірні відносини з ТОВ Комвестбуд мали реальний характер, ТОВ Комвестбуд відобразило операції у складі податкових зобов`язань в податковій звітності в повному обсязі. Вказує, що в процесі проведення перевірки товариство надало контролюючому органу усі первинні документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарський операцій із означеним контрагентом, а саме: договори, акти прийому виконаних будівельних робіт, виписки банку, оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках між контрагентом, у зв`язку з цим посилання в акті перевірки контролюючого органу на те, що жодних документів платником податку не надано не відповідає дійсності. Вказує, що ТОВ ВТК Буд Сервіс не може нести відповідальність за ймовірні (які припускаються контролюючим органом) порушення податкового законодавства його контрагентом. Сам позивач перед початком співпраці з постачальником перевірив його правосуб`єктність та реєстрацію у відповідних державних реєстрах.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0000230502 від 12.09.2019. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог просить рішення в частині задоволених вимог скасувати, та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю. Апелянт зазначає, що операції ТОВ ТОВ ВТК Буд Сервіс та ТОВ Комвестбуд фактично не відбулися. Стверджує, що ТОВ Комвестбуд не могло фактично виконувати будівельні роботи, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна та віддаленості контрагентів один від одного, недостатності трудових ресурсів.

Представник позивача в судовому зсіданні проти поданої апеляційної скарги заперечує.

Представник відповідача підтримує вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлені наступні обставини.

08.02.2017 ТОВ Торгівельно виробнича компанія Львівхолод (по Договору - Замовник) та ТОВ ВТК Буд Сервіс (по Договору - Підрядник) уклали договір Генерального підряду №129, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору будівельні та ремонтні роботи на об`єктах Замовника. Згідно з пунктом 6.1 цього Договору для виконання робіт Підрядник може залучати робочу силу в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією.

ТОВ ВТК Буд Сервіс , як генпідрядник, залучило в грудні 2018 року для виконання будівельних робіт за вказаним вище договором ТОВ Комвестбуд в якості субпідрядника, про що укладено договір субпідряду №23-11-18 від 23.11.2018. Відповідно до цього договору Підрядник, ТОВ Комвестбуд зобов`язується виконати роботи по ремонту приміщень магазину Рукавичка ТОВ ТВК Львівхолод за адресою с. Муроване Пустомитівського району, а Замовник, ТОВ ВТК Буд Сервіс зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 (КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 (КБ-3) від 28.12.2018 Субпідрядник виконав роботи по ремонту приміщень магазину на загальну суму 684081,6 грн., в т.ч. ПДВ 114019,6 грн.

ТОВ ВТК Буд Сервіс здійснило оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученням №304 від 14.01.2019 на суму 84081,60 грн., №307 від 17.01.2019 на суму 300000 грн., №309 від 29.01.2019 на суму 150000, №311 від 05.02.2019 на суму 150000 грн.

Стан розрахунків між сторонами відображено в бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується даними обігово-сальдової відомості за рахунком 63.1.2 за період з 01.01.2018 по 05.02.2018.

За фактом отримання оплати ТОВ Комвестбуд 28.12.2018 склало податкові накладні №5 на суму 101089,20 грн., №8 на суму 148597,20 грн., №9 на суму 149703,60 грн., №7 на суму 140502, грн., №6 на суму 144189,60 грн.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними, отриманими від ТОВ Комвестбуд та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ ВТК Буд Сервіс включило до складу податкового кредиту в грудні 2018 року.

ТОВ ВТК Буд Сервіс передало Замовнику ТОВ ТВК Львівхолод виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт(та витрат) за грудень 2018, підсумковими відомостями ресурсів.

Головне управлінням ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТК Буд Сервіс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Комвестбуд (ЄДРПОУ 41416920) за період грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 01.08.2019 №1122/14.13/39685195.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції між ВТК Буд Сервіс та ТОВ Комвестбуд у грудні 2018 року фактично не здійснювались, тому податкові накладні видані ТОВ Комвестбуд не є підставою для бухгалтерського обліку, відповідно, не підлягають відображенню і у податковому обліку, оскільки вони, не фіксують факт здійснення господарських операцій. Це підтверджує неможливість реального здійснення господарських операцій, а отже перевіркою встановлено відсутність фактичного отримання ТОВ ВТК Буд Сервіс будівельних робіт (послуг) від ТОВ Комвестбуд на загальну суму 684081,6 грн., крім того ПДВ 114013,6 гривень.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Львівській області дійшло висновку про порушення ТОВ ВТК Буд Сервіс - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 статті 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого підприємство занизило податок на додану вартість за грудень 2018 року на суму ПДВ 114014 грн.; - п.85.2 статті 85, п. 121.1 статті 121 ПК України, платник податків не надав до перевірки документів.

На підставі висновків акта перевірки від 01.08.2019 №1122/14.13/39685195 ГУ ДФС у Львівській області прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом, а також недобросовісність платника податків є припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас надані позивачем докази свідчать про реальне здійснення господарських операції, на підставі якої формувалися показники його бухгалтерського обліку та податкової звітності. З огляду на це у відповідача не було підстав збільшувати грошове зобов`язання ТОВ ВТК Буд Сервіс з податку на додану вартість на 142517,50 грн., а також застосовувати до платника санкції в розмірі 25% від суми збільшення грошового зобов`язання.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0000240502 від 12.09.2019 суд першої інстанції виходив з того, що позивач після завершення перевірки міг подати заперечення на акт перевірки, до якого долучити копії проігнорованих ревізором документів. Оскільки представник позивача не надав суду доказів подання платником податків заперечень на акт перевірки, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно застосував до платника податків штраф в сумі 510 грн. на підставі пункту 120.1. статті 120 ПК України (податкове повідомлення - рішення від 12.09.2019 №0000240502).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до пп. а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Цією постановою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Державна фіскальна служба України листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначила критерії ризиковості платника податку. Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частин першої, другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 73.5. статті 75 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки. Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 ПК).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).

Згідно з пунктом 121.1. статті 120 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

ТОВ Комвестбуд в охопленому перевіркою періоді (грудень 2018 року) перебувало на обліку в органах ДФС (у відповідача) та було зареєстроване платником податку на додану вартість; основний вид діяльності підприємства за КВЕД - будівництво житлових і нежитлових будівель. Відповідач не надав суду доказів того, що за результатами моніторингу цей платник податку відповідав критеріям ризиковості платника податку, що мало б наслідком зупинення реєстрації виданих ним податкових накладних. При цьому суд зауважує, що відповідач не представив суду доказів про наявність кримінальних проваджень щодо ТОВ Комвестбуд (щодо фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків тощо).

З огляду на ці обставини суд першої інстанції та колегія суддів пересвідчились, що ТОВ Комвестбуд було наділене правосуб`єктністю як платник ПДВ та не відносилося контролюючим органом до ризикових, тому укладення ТОВ ВТК Буд Сервіс з цим підприємством договору субпідряду на виконання будівельних робіт не викликає застережень щодо добросовісності чи обачності позивача як платника податків.

Долучені до справи письмові докази свідчать про те, що ТОВ ВТК Буд Сервіс як генпідрядник доручило ТОВ Комвестбуд виконання будівельних робіт, а саме: - ремонт приміщення магазину Рукавичка ТОВ ТВК Львівхолод в селі Муроване Пустомитівського району Львівської області. ТОВ Комвестбуд на замовлення ТОВ ВТК Буд Сервіс виконало ці будівельні роботи на загальну суму 684081,60 грн. По факту оформлення первинних документів на виконані роботи ТОВ Комвестбуд виписало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні, що, з огляду на норми п.198.6. статті 198, п.201.10 статті 201 ПК України, було підставою для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту ТОВ ВТК Буд Сервіс в грудні 2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в грудні 2018 року: - не відносив ТОВ Комвестбуд до переліку ризикових суб`єктів господарювання; - не зупиняв реєстрацію та не відмовляв в реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних ТОВ Комвестбуд . Отже, за наслідками проведеного в грудні 2018 - січні 2019 року аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації (моніторингу) відповідач не виявив об`єктивних ознак наявності ризиків порушення ТОВ Комвестбуд норм податкового законодавства та зареєстрував видані ним податкові накладні. Аналіз тих самих відомостей/інформації в серпні 2019 року призвів до цілком протилежного висновку. Відповідач не пояснив суду причин для такої кардинальної переоцінки ним тієї самої податкової інформації з баз даних/реєстрів ДФС.

Оцінюючи твердження відповідача про те, що ТОВ Комвестбуд фактично не виконувало будівельні роботи з огляду на час, оперативність проведення операцій, місцезнаходження майна та віддаленість контрагентів один від одного, недостатності трудових ресурсів тощо колегія суддів зазначає.

Ревізори проаналізували лише наявну в базах даних/ЄРПН інформацію та потрактували її на свій розсуд. При цьому відповідач міг провести зустрічну звірку з ТОВ Комвестбуд (перебуває на обліку як платник податків у відповідача). В процесі цієї звірки контролюючий орган міг та повинен був з`ясувати, за допомогою яких трудових та матеріальних ресурсів (власних працівників, залучених субпідрядників чи працівників за цивільно-правовими угодами тощо) ТОВ Комвестбуд виконувало будівельні роботи для ТОВ ВТК Буд Сервіс . Однак відповідач не скористався своїм правом, так як в справі відсутні такі докази.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.09.2019 №0000230502 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки таке прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

При цьому висновок суду про неправомірність рішень податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об`єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 1.380.2019.005022 - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч.5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко Повне судове рішення складено 11 серпня 2020 року.