Постанова

від 06.08.2020 по справі 761/5753/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Пономаренко Н.В.

Єдиний унікальний номер справи № 761/5753/20

Апеляційне провадження №22-ц/824/8542/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Фінагеєва В.О., Яворського М.А.

секретар - Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

У лютому 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №761/19841/16-ц виданого 20 вересня 2019 року Шевченківським районним судом м. Києва на підставі постанови Київського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 2 275 450 грн, трьох відсотків річних - 198 057, 66 грн, та судового збору - 6 890 грн.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка О.В. перебуває виконавче провадження № 60265013 з примусового виконання виконавчого листа № 761/19841/16-ц від 20 вересня 2019 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 2 275 450 гривень, трьох відсотків річних - 198 057, 66 грн, та судового збору - 6 890 грн.

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження 08 жовтня 2019 року приватним виконавцем Мельниченком О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60265013, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, в клопотанні зазначено, що 08 жовтня 2019 року постанова про відкриття виконавчого провадження №60265013, була направлена за адресою боржника, зазначеної у виконавчому документі, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень від 09 жовтня 2019 року. Поштове відправлення 08 листопада 2019 року було повернуто відправнику з відміткою За закінченням терміну зберігання .

Боржник, 15 жовтня 2019 року з`явився до відділу, та особисто ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджує розписка про ознайомлення. Після ознайомлення, 16 жовтня 2019 року, надав пояснення в яких зазначив, що не має можливості виконати рішення суду, оскільки у нього відсутні кошти.

В своїх поясненнях боржник ОСОБА_1 просить направляти кореспонденцію на адресу свого представника Дударенко А.М. , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тел.: ( НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно декларації про доходи та майно боржника, за боржником зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: Київська область, Иванківський район, Блідчаньска сільська рада ( кадастровий номер 3222080300:02: 002:0030 ), на банківському рахунку у відділенні АТ КБ Приват Банк наявні 69 000 грн. Інші об`єкти нерухомого чи рухомого майна, яким володіє боржник відсутні.

Боржник ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 10 грудня 2007 року органом видачі 8001 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 16 листопада 2016 року органом видачі 3202.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України боржник ОСОБА_1 перетнув державний кордон України 16 жовтня 2019 року, відразу після подання декларації про доходи та пояснень приватному виконавцю про відсутність коштів для звернення стягнення за виконавчим листом.

Крім того, як видно із довідки банку про рух коштів боржника (АТ КБ Приват Банк ) в період із 01 січня 2019 року по 26 грудня 2019 року на одному з рахунків боржника надходження за даний період складає 1 435 410 ,87 грн, витрати 1 578 866,79 грн. На валютному рахунку боржника надходження складає 4 523,15 євро, витрати 4 583,36 євро. Крім того, згідно виписки про рух коштів, ОСОБА_1 здійснював розрахунки в Домініканській Республіці, що свідчить про наявність у боржника коштів та про ухилення його від сплати боргу за виконавчим листом.

В поданні викладено ряд вчинених виконавцем дій для забезпечення виконання боржником рішення суду та виявлення майна для забезпечення виконання боржником рішення.

Приватний виконавець зазначає, що на боржника ОСОБА_1 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року у справі №761/46481/18 вже накладалося тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, згідно з якою ОСОБА_1 понад двадцять дев`ять разів перетинав державний кордон, що свідчить про те, що боржник уже неодноразово ухилявся від виконання своїх зобов`язань за виконавчими документами.

Заявник вважає, що боржник ОСОБА_1 має всі можливості виконати рішення суду, але жодних дій,спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє. За результатами здійснених виконавчих дій майна та грошових коштів боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

Проте, у наданий приватним виконавцем строк для самостійного виконання судового рішення заборгованість погашена не була через ухилення боржника від його виконання.

У зв`язку з зазначеним, приватний виконавець просить подання задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у подання приватного виконавця Мельниченка О.В. задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання. Зазначав, що судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для вирішення клопотання, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, у скарзі зазначено, що ухвала про обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1 , на яку посилається приватний виконавець,скасована, а відтак таке посилання не відповідає дійсності, крім того, як зазначив апелянт, він не ухилявся від виконання рішення, добровільно з`явився до приватного виконавця і надав всі документи, які були витребувані приватним виконавцем.

У відзиві на апеляційну скаргу, приватний виконавець Мельниченко О.В., зазначив, що рішення є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України особи, які приймають участь у справі, повідомлені про день та час розгляду справи на 06 серпня 2020 року. Заяв, клопотань про зміну місця знаходження, про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особи, які приймають участь у справі, зокрема приватний виконавець, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, його неявка не перешкоджає розгляду справи. Стягувач ОСОБА_2 згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 червня 2020 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання приватного виконавця Мельниченка Д.В., виходив із того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення протягом тривалого часу.

З такими висновками суду, колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Правильне застосування судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина та має на меті сприяти ефективному, своєчасному і законному примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Вирішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст.441 ЦПК України, та за поданням державного або приватного виконавця на підставі ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (02 червня 2016 року № 1404 -У111) у зв`язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.

Відповідно до п.2 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін`юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 (із подальшими змінами) подання готується на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Подання має обов`язково містити:

- для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - найменування суду, до якого надсилається подання;

- відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);

- прізвище, ім`я та по батькові боржника (керівника юридичної особи - боржника), дату народження (число, місяць та рік);

- громадянство боржника (керівника юридичної особи - боржника) (за наявності таких даних);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника (керівника юридичної особи) - громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті (за наявності таких даних).

У разі виконання зведеного виконавчого провадження зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, кількість виконавчих проваджень, включених до зведеного виконавчого провадження, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо;

- обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань (зобов`язань боржника - юридичної особи);

- резолютивну частину подання.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання (реєстрації) та інші відомості про особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання .

Оскільки, відповідно до ст. 441 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У поданні державного виконавця, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо ухилення боржника від виконання рішення суду.

Як видно із матеріалів справи, та як зазначено у поданні, боржник ОСОБА_1 добровільно з`явився до приватного виконавця, надав декларацію про доходи, майно, наявність рахунків у банках (т. 1 а.с. 27 - 34). Постановою приватного виконавця від 09 жовтня 2019 року накладено арешт на кошти боржника (т.1 а.с.109-110). Постановою приватного виконавця від 08 жовтня 2019 року накладено арешт на все рухоме майно (т.1 а.с. 132 - 134). З рахунків ОСОБА_1 були списані кошти в сумі 82 458,60 грн для погашення боргу . Посилання приватного виконавця, що після відкриття виконавчого провадження боржник ОСОБА_1 перестав поповнювати рахунки, спростовуються виписками з банківських рахунків , з яких видно що в період із 01 січня 2019 року по 26 грудня 2019 року відбувався рух коштів як в національній валюті, так в іноземній валюті, на які саме приватний виконавець посилався у поданні, і приватний виконавець не був позбавлений можливості виконувати рішення, за наявності постанови про накладення арешті на кошти боржника.

Посилання приватного виконавця на ту обставину, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року у справі №761/46481/18 вже накладалося тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, суд не приймає до уваги, враховуючи що вказана ухвала скасована постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року (т.1 а.с. 218-225). Крім того, вказана ухвала була постановлена в іншій справі, з приводу виконання іншого судового рішення.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання боржником будь-яких направлень від приватного виконавця щодо руху виконавчого провадження. За таких обставин, будь-які докази щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 про рух виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні. Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 перетнув кордон Україні 16 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 36). Як пояснив ОСОБА_1 необхідність виїзду за кордон пов`язана з його професійною діяльністю, оскільки він є інструктором з парашутного спорту.

Під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених законом, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом приватного виконавця; письмове повідомлення державному (приватному) виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Звертаючись з клопотанням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, приватний виконавець направив до суду подання, копію постанови про відкриття провадження, без надання будь-яких доказів про ухилення його від виконання зобов`язань. Приватним виконавцем не надано суду доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто наявність лише невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань можуть бути однією з підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Доводи приватного виконавця, що боржник ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від виконання судового рішення є безпідставними, з огляду на те, що виконавче провадження було відкрито постановою від 08 жовтня 2019 року, а з поданням про обмеження виїзду ОСОБА_1 за кордон, приватний виконавець звернувся 20 лютого 2020 року (т.1 а.с. 1), при цьому слід зазначити, що боржник добровільно з`явився до приватного виконавця, і надав свої пояснення з наданням документів про майновий стан, залишив адресу, за якою слід надсилати йому поштову кореспонденцію.

Як видно із постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 червня 2020 року, виконавче провадження закрито у зв`язку із смертю 30 травня 2020 року стягувача ОСОБА_2 . Доказів, що відповідно до вимог закону відбулася заміна сторони виконавчого провадження, матеріали справи не містять.

Приватним виконавцем Мельченком О.В. не надано суду доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто наявність лише невиконаного зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ухилення боржника від виконання судового рішення і задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , а відтак ухвала суду підлягає скасуванню, з ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні подання приватного ви конав ця Мельниченка О.В .

Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, колегія суддів ,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 серпня 2020 року.

Головуючий

Судді