Рішення

від 05.08.2020 по справі 910/3017/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2020Справа № 910/3017/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС

про стягнення 1 308 355, 21 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД ,

2) Публічного акціонерного товариства МІК МЕГА

про визнання договору недійсним

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача/відповідача за зустрічним позовом: Онопрієнко В.Ф.;

від відповідача/позивача за зустрічним позовом: Лихвар В.А.;

від відповідача 2 за зустрічним позовом: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 308 355, 21 грн, з яких: 865 833, 09 грн основний борг, 116 423, 55 грн пені, 86 583, 32 грн штрафу, 65 523, 76 грн 3% річних та 173 991, 49 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 549, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що за договором про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, укладеним з Публічним акціонерним товариством МІК МЕГА (первісний кредитор) позивач (новий кредитор) набув право вимоги до відповідача (боржника) щодо сплати заборгованості в загальній сумі 865 887, 09 грн, яка виникла на підставі укладеного договору поставки №501/17 від 20.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

13.03.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 відкрито провадження в справі, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020.

31.03.2020 в рамках справи №910/3017/20 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС (надалі - відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД (надалі - позивач за первісним/відповідач -1 за зустрічним позовом), 2) Публічного акціонерного товариства МІК МЕГА (надалі - відповідач -2 за зустрічним позовом), у якій позивач за зустрічним позовом просить визнати договір про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 недійсним.

Зустрічний позов, з посиланням на ст.11, 16, 203, 215, 216, 509-517, 627-629 Цивільного кодексу України, мотивований тим, що позивачем за зустрічним позовом не надавалася згода на укладення спірного договору відступлення прав вимоги та на дату його укладання грошове зобов`язання в розмірі 865 887, 09 грн було відсутнє, оскільки не доведене належними та допустимими доказами.

Також, ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС було подано клопотання про застосування строків спеціальної позовної давності до вимог про стягнення з нього 116 423, 55 грн пені та 86 583, 32 грн штрафу.

Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД , 2) Публічного акціонерного товариства МІК МЕГА про визнання договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 недійсним.

Засідання призначене на 14.04.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 підготовче засідання призначено на 17.06.2020.

14.05.2020 від відповідача-1 за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній заперечує проти зустрічного позову в повному обсязі та зазначає, що позивач за зустрічним позовом був стороною договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 та при його підписанні не висловлював жодних заперечень щодо недійсності накладних, які засвідчують факти здійснення господарських операцій та наявності заборгованості. Крім того зазначив, що позивачем за зустрічним позовом 03.03.2020 здійснено оплату за товар згідно договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 у сумі 2 000, 00 грн, що свідчить про його визнання.

17.06.2020 у підготовче засідання з`явився представник відповідача за первісним позовом. Інші учасники в засідання не з`явились. Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неотриманням відзиву на зустрічну позовну заяву. Суд протокольно задовольнив клопотання про відкладення та встановив строк для надання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву до 29.06.2020 та відклав підготовче засідання на 30.06.2020.

23.06.2020 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій останній зазначає, що обставини викладені в відзиві не відповідають дійсності, оскільки спірний договір не містить чіткої та безумовної згоди боржника на заміну кредитора. Також вказує, що бухгалтером помилково було здійснено 03.03.2020 платіж у сумі 2 000, 00 грн, із призначенням згідно договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, оскільки вказаний платіж був здійснений в якості оплати за поставлений в 2020 році товар, в рамках іншого договору, а тому даний платіж не може бути прийнятий в якості доказу, як факт визнання спірного договору.

26.06.2020 від позивача за первісним позовом на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що видаткову накладну №000000084 від 27.06.2017 не внесено до переліку видаткових накладних, які були передані новому кредитору за договором відступлення прав вимоги від 29.12.2017, проте існуюча за нею часткова заборгованість була включена до загальної суми заборгованості в розмірі 865 887, 09 грн.

30.06.2020 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача за первісним позовом. Відповідач-2 за зустрічним позовом не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання часу на ознайомлення з письмовими поясненнями. Суд протокольно задовольнив клопотання та відклав підготовче засідання на 08.07.2020.

08.07.2020 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача за первісним позовом. Відповідач-2 за зустрічним позовом не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке відповідач за первісним позовом підтримав. Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, протокольно задовольнив клопотання про відкладення та відклав підготовче засідання на 21.07.2020.

У підготовче засідання 21.07.2020 з`явились представники позивача та відповідача за первісним позовом. Відповідач 2 за зустрічним позовом не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

У судовому засіданні 05.08.2020 представник позивача за первісним позовом/відповідача-1 за зустрічним підтримав позовні вимоги за первісним позовом та заперечував проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі. Представник відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом заперечував проти задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача-2 за зустрічним позовом у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача-2 за зустрічним позовом у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 05.08.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним/зустрічним позовом, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2017 між ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС (надалі - покупець) та ПАТ МІК МЕГА (надалі - постачальник) укладено договір поставки №501/17 (надалі - договір поставки), за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити ковбасні вироби та іншу м`ясо-продукцію (надалі - товар) в асортименті, по ціні, в кількості згідно видаткових накладних, які являються невід`ємною частиною цього договору, а покупцеві прийняти і оплатити товар (п.1.1).

Загальна кількість товару, що поставляється, вимірюється в кілограмах та визначається згідно з сумарною кількістю вказаною у відповідних видаткових накладних постачальника, які з моменту їх підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору (п.2.2 договору поставки).

Відповідно п.п.3.1, 3.2 договору поставки загальна сума за ним складається з окремих сум здійснених поставок товару, що вказані у видаткових накладних, в період дії цього договору. Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі видаткових накладних постачальника, що являються невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.3.3 оплата кожної партії товару здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків-фактури: з відстрочкою платежу.

У разі надання покупцю відстрочки платежу, він зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом трьох календарних днів на охолоджене м`ясо та субпродукти, та чотирнадцять календарних днів на ковбасні виробу з моменту поставки товару, моментом поставки товару вважається підписання покупцем відповідних видаткових накладних на товар (п.3.4 договору поставки).

Пунктами 8.4 та 8.5 договору поставки, передбачено, що у випадку порушення умов пункту 3.4 цього договору, а саме прострочення оплати, покупець, на вимогу постачальника, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування та сплата пені не звільняє покупця від виконання основних умов даного договору. У випадку прострочення оплати більш ніж на 7 календарних днів, постачальник має право накласти на покупця штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п.12.3 договору сторони не мають права передавати свої права за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного погашення заборгованості. Якщо ні одна із сторін за 20 днів до закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою до 31.12.2018 на тих же умовах (п.13.1 договору поставки).

На виконання умов договору поставки продавець поставив покупцю товар на загальну суму 886 494, 18 грн за наступними видатковими накладними: №000000084 від 27.06.2017 №000000086 від 03.07.2017, №000000087 від 04.07.2017, №000000089 від 05.07.2017, №000000090 від 06.07.2017, №000000092 від 07.07.2017, №000000093 від 10.07.2017, №000000095 від 10.07.2017, №000000096 від 11.07.2017, №000000098 від 11.07.2017, №000000100 від 12.07.2017, №000000102 від 13.07.2017, №000000103 від 14.07.2017, №000000104 від 14.07.2017, №000000106 від 17.07.2017, №000000107 від 17.07.2017, №000000108 від 17.07.2017, №000000109 від 17.07.2017, №000000110 від 18.07.2017, №000000112 від 19.07.2017, №000000113 від 20.07.2017, №000000114 від 24.07.2017, №000000115 від 25.07.2017, №000000116 від 26.07.2017, №000000118 від 28.07.2017, №000000119 від 28.07.2017, №000000120 від 31.07.2017, №000000121 від 31.07.2017 (т.1 а.с.14-28).

Як вбачається з відмітки зробленої ПАТ МІК МЕГА на видатковій накладній №000000084 від 27.06.2017 на суму 39 878, 40 грн за нею частково було здійснено оплату суми боргу та станом на 29.12.2017 борг за нею складав 19 217, 31 грн.

Доказів оплати за іншими накладними матеріали справи не містять.

29.12.2017 між ПАТ МІК МЕГА (первісний кредитор), ТОВ АЛЬФА ФУД (новий кредитор) та ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС (боржник) укладено договір про відступлення прав вимоги (надалі - договір відступлення прав вимоги) відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває належне первісному кредитору право вимоги до боржника, щодо сплати боржником первісному кредитору грошових коштів на загальну суму 865 887, 09 грн на підставі укладеного між ТОВ МІК МЕГА та боржником договору поставки №501/17 від 20.02.2017.

Відповідно до п.п. 2, 3 договору відступлення прав вимоги новий кредитор повідомлений про усі застереження, умови та пропозиції, які існують у боржника на момент підписання договору та/або які можуть бути висунуті проти його вимог божником, а також про зміст листування і переговорів між первісним кредитором і боржником. Зазначені права вимоги за вказаними в п.1 цього договору договором поставки переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

У пункті 4 договору відступлення прав вимоги зазначено, що боржник ознайомлений з цим договором та не заперечує проти його підписання.

Пунктом 5 договору відступлення прав вимоги передбачено, що відступлення прав вимоги за ним здійснюється на безоплатній основі.

Відповідно до п.6 договору відступлення прав вимоги одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору всі документи, з яких випливають права вимоги, що відступаються за цим договором, а саме:

- укладений між ПАТ МІК МЕГА та боржником договір поставки №501/17 від 20.02.2017, з усіма додатками, змінами та доповненнями;

- укладений між ПАТ МІК МЕГА та боржником акт звірки взаємних розрахунків за період 2017 року за договором поставки №501/17 від 20.02.2017;

- видаткові накладні за договором поставки №501/17 від 20.02.2017: №000000086 від 03.07.2017, №000000087 від 04.07.2017, №000000089 від 05.07.2017, №000000090 від 06.07.2017, №000000092 від 07.07.2017, №000000093 від 10.07.2017, №000000095 від 10.07.2017, №000000096 від 11.07.2017, №000000098 від 11.07.2017, №000000100 від 12.07.2017, №000000102 від 13.07.2017, №000000103 від 14.07.2017, №000000104 від 14.07.2017, №000000106 від 17.07.2017, №000000107 від 17.07.2017, №000000108 від 17.07.2017, №000000109 від 17.07.2017, №000000110 від 18.07.2017, №000000112 від 19.07.2017, №000000113 від 20.07.2017, №000000114 від 24.07.2017, №000000115 від 25.07.2017, №000000116 від 26.07.2017, №000000118 від 28.07.2017, №000000119 від 28.07.2017, №000000120 від 31.07.2017, №000000121 від 31.07.2017.

Підписанням цього договору сторони підтверджують, що усі документи, що передбачені пунктом 6 цього договору, є переданими належним чином та в повному обсязі (п.7 договору відступлення прав вимоги).

Відповідно до п.п. 9, 10 договору відступлення прав вимоги останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і боржника та скріплення печатками сторін і боржника. Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту, визначеного в пункті 9 цього договору, та триває до моменту повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Так, згідно із актом звірки взаєморозрахунків за період 2017 року, підписаним між ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС і ПАТ МІК МЕГА за договором №501/17 від 20.02.2017, останні погодили що заборгованість за вказаним договором становить 865 887, 09 грн. Вказаний акт є додатком до договору відступлення прав вимоги.

Таким чином, у відповідача за первісним/позивача за зустрічним наявна заборгованість за договором поставки №501/17 від 21.08.2017 в розмірі 865 887,09 грн, право вимоги якої перейшло до позивача за первісним/відповідача-1 за зустрічним позовом за договором відступлення права вимоги від 29.12.2017, яка відповідачем не погашена, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з первісним позовом.

Предметом доказування в справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення поставки, факт відступлення права вимоги та факт дійсності/недійсності договору відступлення прав вимоги.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу норм п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ст. 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до норм ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

У ст.525 ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ТОВ АЛЬФА ФУД , як кредитором та ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС , як боржником внаслідок укладання договору відступлення прав вимоги виникли господарські зобов`язання щодо оплати боргу, який виник у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС обов`язків за договором поставки, укладеного з ТОВ МІК МЕГА . Розмір боргу становить 865 887, 09 грн, що підтверджено ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС шляхом підписання без зауважень та скріплення печаткою не тільки договору відступлення прав вимоги, а ще й акту звірки взаємних розрахунків за період 2017 року.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем було частково виконано зобов`язання зі сплати заборгованості за договором відступлення прав вимоги від 29.12.2017 шляхом сплати позивачеві грошових коштів після звернення останнім до суду з даним позовом саме в розмірі 2 000, 00 грн, що підтверджується довідкою АТ ОТП Банк від 09.04.2020 за №010-01/102.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що бухгалтером помилково здійснено 03.03.2020 платіж у сумі 2 000, 00 грн, із призначенням згідно договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2017, оскільки вказані грошові кошти перераховані в якості оплати за поставлений в 2020 році товар, в рамках іншого договору, в подальшому представником відповідача зазначено, що вказаний платіж було здійснено бухгалтером на прохання представників позивача, за що бухгалтера звільнено з посади. Однак доказів на підтвердження зазначених обставин представником відповідача надано не було, в зв`язку з чим останні відхиляються судом, як необґрунтовані.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до подання позову, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

За наведених обставин, з урахуванням поданих позивачем доказів сплати грошових коштів 03.03.2020 у розмірі 2 000, 00 грн після звернення позивачем з первісним позовом до суду (26.02.2020), суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у вказаній частині, в зв`язку із чим провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 000, 00 грн підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Наявну заборгованість відповідачем за первісним договром до теперішнього часу в порушення приписів ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, умов договорів поставки та відступлення права вимоги не погашено, в зв`язку з чим позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 863 887, 09 грн підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем за первісним позовом до стягнення 116 423, 55 грн пені, 86 583, 32 грн штрафу, 65 523, 76 грн 3% річних та 173 991, 49 грн інфляційних нарахувань розрахованих за кожною видатковою накладною окремо, суд зазначає таке.

Відповідно до п.6 договору відступлення позивачу за первісним позовом були передані наступні видаткові накладні: №000000086 від 03.07.2017, №000000087 від 04.07.2017, №000000089 від 05.07.2017, №000000090 від 06.07.2017, №000000092 від 07.07.2017, №000000093 від 10.07.2017, №000000095 від 10.07.2017, №000000096 від 11.07.2017, №000000098 від 11.07.2017, №000000100 від 12.07.2017, №000000102 від 13.07.2017, №000000103 від 14.07.2017, №000000104 від 14.07.2017, №000000106 від 17.07.2017, №000000107 від 17.07.2017, №000000108 від 17.07.2017, №000000109 від 17.07.2017, №000000110 від 18.07.2017, №000000112 від 19.07.2017, №000000113 від 20.07.2017, №000000114 від 24.07.2017, №000000115 від 25.07.2017, №000000116 від 26.07.2017, №000000118 від 28.07.2017, №000000119 від 28.07.2017, №000000120 від 31.07.2017, №000000121 від 31.07.2017, які також зазначені в акті звірки взаєморозрахунків, який додано до договору відступлення прав вимоги.

Разом з тим, як встановлено судом право вимоги за видатковою накладною №000000084 від 27.06.2017 на суму 19 217, 31 грн згідно з договором про відступлення прав вимоги від 29.12.2017 позивачу за первісним позовом не відступалося, в зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 2 547, 70 грн, 1 921, 73 грн штрафу, 3% річних у сумі 1 497, 21 грн та інфляційних збитків у сумі 3 897, 21 грн нарахованих на зазначеною накладною задоволенню не підлягають.

Так, позивачем також заявлено до стягнення 113 875, 85 грн пені за наступними видатковими накладними:

№№ ВН та дата Сума ВН грнПеріод простроченняКількість днівСума пені грн 1№000000086 від 03.07.2017 38 688,00 07.07.2017-07.01.2018 185 5 107,88 2№000000087 від 04.07.2017 1 137,20 19.07.2017-19.01.2018 185 151, 61 3№000000089 від 05.07.2017 33 926,40 09.07.2017-09.01.2018 185 4 486, 60 4№000000090 від 06.07.2017 1 109,75 10.07.2017-10.01.2018 185 146, 78 5№000000092 від 07.07.2017 47 616,00 11.07.2017-11.01.2018 185 6 307, 49 6№000000093 від 10.07.2017 23 808,00 14.07.2017-14.01.2018 185 3 161, 57 7№000000095 від 10.07.2017 416, 09 25.07.2017-25.01.2018 185 55,74 8№000000096 від 11.07.2017 1 870,85 26.07.2017-26.01.2018 185 250,94 9№000000098 від 11.07.2017 35 712,00 15.07.2017-15.01.2018 185 4 746,27 10№000000100 від 12.07.2017 27 974, 40 16.07.2017-16.01.2018 185 3 720,93 11№000000102 від 13.07.2017 35 712,00 17.07.2017-17.01.2018 185 4 754, 10 12№000000103 від 14.07.2017 35 712,00 18.07.2017-18.01.2018 185 4 758, 01 13№000000104 від 14.07.2017 3 627,49 29.07.2017-29.01.2018 185 488,80 14№000000106 від 17.07.2017 33 926,40 21.07.2017-21.01.2018 185 4 531,21 15№000000107 від 17.07.2017 43 490,00 01.08.2017-01.02.2018 185 5 886,04 16№000000108 від 17.07.2017 918,84 01.08.2017-01.02.2018 185 124,24 17№000000109 від 17.07.2017 1 310,40 01.08.2017-01.02.2018 185 177,30 18№000000110 від 18.07.2017 35 712,00 22.07.2017-22.01.2018 185 4 773,67 19№000000112 від 19.07.2017 35 712,00 23.07.2017-23.01.2018 185 4 777,58 20№000000113 від 20.07.2017 35 712,00 24.07.2017-24.01.2018 185 4 781,49 21№000000114 від 24.07.2017 85 272,60 09.08.2017-09.02.2018 185 11 671,75 22№000000115 від 25.07.2017 83 328,00 29.07.2017-29.01.2018 185 11 229,87 23№000000116 від 26.07.2017 59 520,00 30.07.2017-30.01.2018 185 8 032,75 24№000000118 від 28.07.2017 35 712,00 01.08.2017-01.02.2018 185 4 833,35 25№000000119 від 28.07.2017 38 092,32 12.08.2017-12.02.2018 185 5 235,82 26№000000120 від 31.07.2017 42 028,56 15.08.2017-15.02.2018 185 5 801,02 27№000000121 від 31.07.2017 28 569,60 04.08.2017-04.02.2018 185 3 883,04 Всього 113 875, 85 Частинами 1 і 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ).

Пунктом 8.4 договору поставки, передбачено, що у випадку порушення умов пункту 3.4 цього договору, а саме прострочення оплати, покупець, на вимогу постачальника, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку, правомірно обмежені шестимісячним строком нарахування та подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, відтак, вимога позивача за первісним позовом в частині стягнення пені в сумі 113 875, 85 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 84 661, 58 грн штрафу на підставі пункту 8.5. договору суд зазначає наступне.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. (Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2018 у справі № 903/647/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17)

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем за первісним позовом більш ніж на 7 календарних днів не сплачено заборгованість за поставлений товар за видатковими накладними: №000000086 від 03.07.2017, №000000087 від 04.07.2017, №000000089 від 05.07.2017, №000000090 від 06.07.2017, №000000092 від 07.07.2017, №000000093 від 10.07.2017, №000000095 від 10.07.2017, №000000096 від 11.07.2017, №000000098 від 11.07.2017, №000000100 від 12.07.2017, №000000102 від 13.07.2017, №000000103 від 14.07.2017, №000000104 від 14.07.2017, №000000106 від 17.07.2017, №000000107 від 17.07.2017, №000000108 від 17.07.2017, №000000109 від 17.07.2017, №000000110 від 18.07.2017, №000000112 від 19.07.2017, №000000113 від 20.07.2017, №000000114 від 24.07.2017, №000000115 від 25.07.2017, №000000116 від 26.07.2017, №000000118 від 28.07.2017, №000000119 від 28.07.2017, №000000120 від 31.07.2017, №000000121 від 31.07.2017, вимога про стягнення 84 661, 58 грн (10% від суми заборгованості) штрафу в цій частині є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Разом з тим відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом заявлено про застосування спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, прострочення відповідача та нарахування пені розпочалось з 07.07.2017 по 15.02.2018, штраф розрахований за липень - серпень 2017 року, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 26.02.2020 (штамп поштового відділення), тому суд вважає, що позивач пропустив строк спеціальної позовної давності, встановлений законом для стягнення пені та штрафу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним, для заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин підстави для задоволення вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 113 875, 85 грн та штрафу в розмірі 84 661, 58 грн відсутні.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 64 026, 55 грн 3 % річних за наступними видатковими накладними:

№№ ВН та дата Сума ВН грнПеріод простроченняКількість днівСума 3% річних грн 1№000000086 від 03.07.2017 38 688,00 07.07.2017-31.02.2020 939 2 985,60 2№000000087 від 04.07.2017 1 137,20 19.07.2017-31.01.2020 927 86,62 3№000000089 від 05.07.2017 33 926,40 09.07.2017-31.01.2020 937 2 612, 53 4№000000090 від 06.07.2017 1 109,75 10.07.2017-31.01.2020 936 85,31 5№000000092 від 07.07.2017 47 616,00 11.07.2017-31.01.2020 935 3 658, 93 6№000000093 від 10.07.2017 23 808,00 14.07.2017-31.01.2020 932 1 823, 59 7№000000095 від 10.07.2017 416, 09 25.07.2017-31.01.2020 921 31,49 8№000000096 від 11.07.2017 1 870,85 26.07.2017-31.01.2020 920 141,39 9№000000098 від 11.07.2017 35 712,00 15.07.2017-31.01.2020 931 2 732,45 10№000000100 від 12.07.2017 27 974, 40 16.07.2017-31.01.2020 930 2 138,09 11№000000102 від 13.07.2017 35 712,00 17.07.2017-31.01.2020 929 2 726, 58 12№000000103 від 14.07.2017 35 712,00 18.07.2017-31.01.2020 928 2 723, 65 13№000000104 від 14.07.2017 3 627,49 29.07.2017-31.01.2020 917 273,34 14№000000106 від 17.07.2017 33 926,40 21.07.2017-31.01.2020 925 2 579,07 15№000000107 від 17.07.2017 43 490,00 01.08.2017-31.01.2020 914 3 266, 81 16№000000108 від 17.07.2017 918,84 01.08.2017-31.01.2020 914 68,96 17№000000109 від 17.07.2017 1 310,40 01.08.2017-31.01.2020 914 98,40 18№000000110 від 18.07.2017 35 712,00 22.07.2017-31.01.2020 924 2 711, 91 19№000000112 від 19.07.2017 35 712,00 23.07.2017-31.01.2020 923 2 708,97 20№000000113 від 20.07.2017 35 712,00 24.07.2017-31.01.2020 922 2 706,04 21№000000114 від 24.07.2017 85 272,60 09.08.2017-31.01.2020 906 6 349,25 22№000000115 від 25.07.2017 83 328,00 29.07.2017-31.01.2020 917 6 279,84 23№000000116 від 26.07.2017 59 520,00 30.07.2017-31.01.2020 916 4 480,71 24№000000118 від 28.07.2017 35 712,00 01.08.2017-31.01.2020 914 2 682,55 25№000000119 від 28.07.2017 38 092,32 12.08.2017-31.01.2020 903 2 826,89 26№000000120 від 31.07.2017 42 028,56 15.08.2017-31.01.2020 900 3 108,63 27№000000121 від 31.07.2017 28 569,60 04.08.2017-31.01.2020 911 2 138,95 Всього 64 026,55 Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, розрахованими згідно вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача 64 026,55 грн 3 % річних підлягає задоволенню.

Крім цього, на підставі ст.625 ЦК України позивач згідно наданого власного розрахунку просив суд стягнути з відповідача 170 094, 28 грн інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми заборгованості за накладними: №000000086 від 03.07.2017, №000000087 від 04.07.2017, №000000089 від 05.07.2017, №000000090 від 06.07.2017, №000000092 від 07.07.2017, №000000093 від 10.07.2017, №000000095 від 10.07.2017, №000000096 від 11.07.2017, №000000098 від 11.07.2017, №000000100 від 12.07.2017, №000000102 від 13.07.2017, №000000103 від 14.07.2017, №000000104 від 14.07.2017, №000000106 від 17.07.2017, №000000107 від 17.07.2017, №000000108 від 17.07.2017, №000000109 від 17.07.2017, №000000110 від 18.07.2017, №000000112 від 19.07.2017, №000000113 від 20.07.2017, №000000114 від 24.07.2017, №000000115 від 25.07.2017, №000000116 від 26.07.2017, №000000118 від 28.07.2017, №000000119 від 28.07.2017, №000000120 від 31.07.2017, №000000121 від 31.07.2017.

Суд звертає увагу на те, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період за вищевказаними накладними, за результатами якого суд погоджується із сумами нарахувань за період липень 2017 року по грудень 2019 року в загальній сумі 170 094, 28 грн, а тому первісний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відносно зустрічного позову суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вже зазначено вище, ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС зазначає, що ним не надавалася згода на укладення спірного договору відступлення прав вимоги та на дату в його укладення грошове зобов`язання в розмірі 865 887, 09 грн було відсутнє, а тому останній має бути визнаний недійсним.

Разом з тим зазначене спростовується наступним:

по-перше, що вказаний договір відступлення прав вимоги є тристороннім договором та окрім первісного та нового кредитора підписаний самим божником - ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС і скріплений печаткою зазначеного товариства;

по-друге, у вказаному договір міститься пункт 4 відповідно до якого боржник (ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС ) ознайомлений зі змістом договору та не заперечує проти його підписання;

по-третє, позивачем за зустрічним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого позивачем за зустрічним підтверджено наявність заборгованості за поставлений товар у 2017 році в розмірі 865 887, 09 грн;

по-четверте, в матеріалах справи містяться копії накладних про поставку товару та отримання його позивачем за зустрічним позовом;

по-п`яте, частковою сплатою боргу в сумі 2 000, 00 грн за спірним договором.

Вказані дії в сукупності свідчать про необґрунтованість позовних вимог позивача за зустрічним позовом щодо відсутності його згоди на підписання зазначеного правочину, а також щодо відсутності заборгованості, а тому зазначені обставини не можуть свідчити про недійсність договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та позивачем за зустрічним/ відповідачем за первісним, в порядку передбаченому ГПК України таких доказів суду не надано.

Також суд звертає увагу на те що протягом більш, як двох років після підписання договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 до моменту звернення позивача з первісним позовом до суду, від ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС не надходило ніяких заперечень щодо наявності боргу та/або дійсності вказаного договору, за яким право на його стягнення перейшло ТОВ АЛЬФА ФУД .

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищенаведене, суд частково задовольняє первісний позов ТОВ АЛЬФА ФУД та в повному обсязі відмовляє в задоволенні зустрічного позову ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС .

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на ТОВ ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС .

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження в справі в частині стягнення за первісним позовом суми основного боргу в розмірі 2000,00 грн закрити.

2. У іншій частині первісний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД СЕРВІС СОЛЮШНС (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 38960455), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ФУД (07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Грушевського, будинок 3-Б, ідентифікаційний код 39430872) 863 887 (вісімсот шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 09 коп. основного боргу, 64 026 (шістдесят чотири тисячі двадцять шість) грн 55 коп. 3 % річних, 170 094 (сто сімдесят тисяч дев`яносто чотири) грн 28 коп. інфляційних втрат та 16 470 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 12 коп. судового збору.

4. У іншій частині первісного позову відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 11.08.2020.

Суддя Я.А.Карабань