Рішення

від 05.08.2020 по справі 910/225/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020Справа № 910/225/20

За позовом Черкаської міської ради

до Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 567739,54 грн.,

зустрічним позовом Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва м. Києва

до Черкаської міської ради

про визнання додаткової угоди недійсною.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від позивача: Слинько М.Г.,

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2019 року Черкаська міська рада звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі від 14 травня 2015 р., згідно з яким він на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-1140 від 2 квітня 2015 р. передав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7000 га по вул. Котовського, 97/3 у м. Черкаси (кадастровий номер 7110136700:04:059:0006) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Строк дії договору встановлений два роки з дати прийняття Черкаською міської радою указаного рішення.

6 червня 2017 р. між сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди, згідно з умовами якої було поновлено термін дії договору оренди землі строком на 2 роки, змінено адресу земельної ділянки на вул. М.Грушевського, 97/3 у м. Черкасах, встановлено річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 162613,50 грн.

Всупереч умов договору відповідач протягом 14 травня 2015-31 жовтня 2019 років частково сплатив йому орендну плату за користування указаною земельною ділянкою, заборгувавши 542110,14 грн.

Також зазначав, що відповідно до умов підп. "з" п. 31 договору орендар зобов`язався відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради № 2-1140 від 2 квітня 2015 р. до моменту набуття чинності договору оренди.

Всупереч умов указаних умов договору відповідач не відшкодував йому суму упущеної вигоди, заборгувавши 12365,39 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 554475,53 грн. боргу (542110,14+12365,39), 13264,01 грн. неустойки, а також понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку. У відзиві на позовну заяву проти позову заперечував.

У процесі розгляду справи відповідач подав зустрічний позов про визнання додаткової угоди від 6 червня 2017 р. до договору оренди землі від 14 травня 2015 р. недійсною, оскільки відповідно до вимог ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, а вказана угода не посвідчена нотаріально, як був посвідчений договір оренди.

Позивач у запереченнях на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти заявлених відповідачем вимог заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі від 14 травня 2015 р., посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починюк Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1-1081, згідно з яким позивач на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-1140 від 2 квітня 2015 р. передає відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7000 га по вул. Котовського, 97/3 у м. Черкаси (кадастровий номер 7110136700:04:059:0006) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до умов п. 9 договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладення договору становить 107058 грн. - землі житлової забудови.

Строк дії договору відповідно до п. 8 договору встановлений з дати прийняття рішення Черкаської міської ради № 2-1140 від 2 квітня 2015 р. і діє два роки.

Також встановлено, що 6 червня 2017 р. між сторонами по справі укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди, згідно з умовами якої сторони погодили поновлення терміну дії договору оренди землі строком на 2 роки, змінили адресу земельної ділянки на вул. М.Грушевського, 97/3 у м. Черкасах, визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5420450 грн., встановили річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 162613,50 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копією вищезгаданого договору, додаткової угоди.

Як на підставу своїх зустрічних вимог відповідач посилається на укладення додаткової угоди від 6 червня 2017 р. без додержання вимог ст. 654 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 р., оскільки вказана угода не посвідчена нотаріально.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Доказів невідповідності спірного договору вимогам чинного законодавства суду не надано.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Закон України "Про оренду землі" є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу оренди землі та не встановлює імперативної вимоги щодо нотаріального посвідчення договору оренди землі.

Отже, сторони такого договору, хоча б він і був нотарільно посвідчений під час укладення, на час зміни були праві на власний розсуд утриматися від її нотаріального посвідчення.

Доказів висловлення відповідачем на час зміни договору оренди землі бажання посвідчити такий правочин нотаріально не надано.

Тому підстави вважати, що зміна договору, вчинена у простій письмовій формі, порушує права відповідача, відсутні.

Виходячи з наведеного, у задоволенні зустрічного позову про визнання додаткової угоди від 6 червня 2017 р. недійсною відповідно до вимог ст. 203 ЦК України слід відмовити.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 14 травня 2015 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу орендованої на підставі спірного договору земельної ділянки.

Заявлені позивачем вимоги стосуються оплати орендної плати за період 14 травня 2015-31 жовтня 2019 років у розмірі 554475,53 грн., а також стягнення передбаченої договором упущеної вимоги у розмірі 12365,39 грн.

Відповідно до умов п. 11 договору орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця на ступного за звітним в розмірі Ѕ річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Згідно умов підп. "з" п. 31 договору орендар зобов`язався відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради № 2-1140 від 2 квітня 2015 р. до моменту набуття чинності договору оренди.

З урахуванням того, що строк оплати відшкодування упущеної вигоди не встановлений, перебіг позовної давності за таким зобов`язанням відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України розпочався від дня, коли у позивача виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання, тобто від часу укладення договору 14 травня 2015 р.

З матеріалів справи слідує, що в суд з указаним позовом позивач звернувся 27 грудня 2019 р., тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності щодо цих вимог, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Тому у позові про стягнення 12365,39 грн. упущеної вигоди відповідно до вимог 267 ЦК України слід відмовити.

Поясненнями позивача викладеними у позовній заяві, наявним у матеріалах справи розрахунком, проведеним відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, підтверджується той факт, що належна за період користування 14 травня 2015-31 жовтня 2019 років орендна плата в розмірі 681783,27 грн. відповідачем оплачена частково у розмірі 139673,13 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягають стягненню 542110,14 грн. боргу (681783,27-139673,13).

У зв`язку з простроченням оплати позивач набув права вимагати від відповідача сплати належної відповідно до умов п. 14 договору пені.

Вимоги про стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за період 14 травня 2015 - 31 жовтня 2019 років правомірно заявлені у розмірі 10367,70 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені заявлені з пропуском встановленого п. 1 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності, про застосування якого також заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Оскільки позов задоволено частково, у зустрічному позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Черкаської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Державної організації Центральне територіальне управління капітального будівництва (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28-А, код 34578571) на користь Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код 25212542) 542110,14 грн. боргу, 10367,70 грн. пені, 8287,17 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

У зустрічному позові Державної організації Центрального територіального управління капітального будівництва м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 11 серпня 2020 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар