Ухвала

від 12.08.2020 по справі 360/2019/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження у справi

12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2019/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

представника позивача - Фоменка Д.А.,

представника відповідача - Білак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки або позивач) до Рубіжанської міської ради Луганської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області сьомого скликання від 06.05.2020 № 110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 26.10.2016 .

В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 06.05.2020 № 110/11 відповідачем скасовано власне рішення від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС , у зв`язку з порушенням законодавства під час його прийняття, та порушенням законодавства під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі; визнано нікчемною додаткову угоду від 11.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренду землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, укладеного між Рубіжанською міською радою Луганської області та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств, у зв`язку з порушенням законодавства під час її укладення та визначено Рубіжанській міській раді Луганської області звернутись до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання додаткової угоди від 11.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, недійсною.

Позивач вважає вказане рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 110/11 від 06.05.2020 необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, які є ненормативними актами одноразового застосування та вичерпали свою дію фактом їх виконання.

Також зазначив, що органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями визнавати нікчемними або недійсними правочин.

Отже, на думку позивача, Рубіжанська міська рада не мала правових підстав для визнання нікчемною додаткової угоди від 14.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренду землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006, що свідчить про протиправність рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №110/11 від 06.05.2020 та наявність підстав для його скасування.

З огляду на вищевикладене просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанської міської ради Луганської області сьомого скликання від 06 травня 2020 року № 110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 26.10.2016 .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити його у повному обсязі.

Згідно наданої відповіді на відзив пояснив, що предметом доказування в даній справі є правомірність оскаржуваного рішення Рубіжанської міської ради Луганської області сьомого скликання від 06.05.2020 № 110/11, яким відповідач скасував своє власне рішення від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС , яке є ненормативним актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання.

При цьому, оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та інтересів позивача, оскільки ним скасовано рішення про поновлення договору оренди землі, укладеного між міською радою та позивачем, тому, на думку представника позивача, не заслуговують на увагу доводи відповідача, що оскаржуваним рішенням не порушено права позивача.

Відповідно до рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС у ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем своїх суб`єктивних прав та інтересів. Зокрема, 14.11.2016 між сторонами укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006) строком до 08.11.2026 та внесенні відповідні зміни до договору оренди землі, на підставі чого позивач до теперішнього часу продовжує користуватись земельною ділянкою за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, № 94, та сплачує орендну плату.

Відсутність реєстрації додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі, на думку позивача, не припиняє права оренди земельної ділянки ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств.

Також зауважив, що оскаржуваним рішенням відповідач визнав нікчемною додаткову угоду від 11.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренду землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, укладеного між Рубіжанською міською радою Луганської області та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств.

Разом з тим, Законом України Про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями визнавати нікчемними або недійсними правочини, що укладені з суб`єктами господарювання, а вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в судовому порядку (в разі наявності відповідного спору).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, про що надав відзив на позовну заяву, суду пояснив наступне (а.с.33-38).

До Рубіжанської міської ради Луганської області надійшли депутатські звернення депутата Рубіжанської міської ради Луганської області Єльчанінової В.М. від 27.03.2020 №12/10 та від 23.04.2020 №13/11, у яких остання вимагала винести на розгляд сесії Рубіжанської міської ради Луганської області проект рішення Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 26.10.2016 та наводила факти та підстави для прийняття такого рішення, розглянувши та перевіривши які, Рубіжанською міською радою Луганської області було прийнято спірне рішення, виходячи із наступного.

08.11.2006 між Рубіжанською міською радою Луганської області та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств було укладено договір оренди земельної ділянки від 08.11.2006 №040642000125, з чітко визначеною площею земельної ділянки - 2,9810 га., розташованої за адресою Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Визволителів 94, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 4412500000:09:003:0003.

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС було вирішено поновити вказаний вище договір оренди земельної ділянки, та вказано зовсім іншу площу земельної ділянки - 2,9613 га., про що також зазначає сам позивач у своїй позовній заяві.

Тобто, у період з 08.11.2006 до 26.10.2016 земельна ділянка, розташована за адресою Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Визволителів 94, зазнала змін, з її складу було вилучено частини у загальному розмірі 0,0179 га.

Таким чином, у зв 'язку зі зміною меж земельної ділянки, ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки було зобов`язано звернутись із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробити проект землеустрою та подати на затвердження Рубіжанської міської ради Луганської області, після чого мало би право укласти договір оренди земельної ділянки.

Проте, жодна із перелічених вимог закону дотримана не була. Отже, на думку відповідача, під час поновлення договору оренди Рубіжанською міською радою Луганської області було порушено встановлений Законом порядок надання земельних ділянок в оренду та винесено незаконне рішення.

14.11.2016 між ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки та Рубіжанською міською радою Луганської області було укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренду землі від 08.11.2006 №040642000125, яка була підписана від імені міської ради секретарем Рубіжанської міської ради Луганської області Соловйовим В.І., якого своїм рішенням міська рада не уповноважувала на підписання додаткової угоди до договорів оренди земельних ділянок. При цьому, розмір земельної ділянки є істотною умовою договору оренди землі.

У відповідності до листа Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області від 17.12.2019 №8302/9/12-32-21-12, ,земельна ділянка за кадастровим номером 4412500000:09:003:0003, що знаходиться за адресою Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Визволителів 94, була скасована та припинила своє існування як об`єкт цивільних прав.

Наслідком прийняття вказаного вище незаконного рішення міської ради стало те, що з моменту укладення вказаної додаткової угоди ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки з 26.10.2016 в порушення частини першої статті 182 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 334 Земельного кодексу України, пунктів 27, 28, 29, 30, 34, 40 договору оренди землі від 08.11.2006, пункту 6 додаткової угоди від 14.11.2016, не здійснило державну реєстрацію вказаної вище додаткової угоди, продовжуючи користуватися земельною ділянкою, не маючи на це достатніх правових підстав.

Тому на думку відповідача, укладення додаткової угоди від 11.11.2016 до договору оренди землі, у зв 'язку з порушенням норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , тобто його укладення не у формі, передбаченій Законом (частина четверта статті 203 Цивільного кодексу України), не спричинило та не могло спричинити будь-яких юридичних наслідків.

Крім того, зазначає, що о 15.02.2016 ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки звернулось до Рубіжанської міської ради Луганської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі якої було прийнято рішення Рубіжанської міської ради №9/50 від 30.03.2016 про надання дозволу ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вже на іншу площу 2.9609 га. із земель комунальної власності з метою передачі в оренду, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 94, для розміщення об`єкту нерухомого майна (Рубіжанський ринок).

Отже, на думку відповідача, позивач достовірно усвідомлював, що укладена додаткова угода від 11.11.2016 до договору оренди землі від 08.11.2006 6 №040642000125 є нікчемною та в подальшому може бути оскаржена або настануть інші негативні юридичні наслідки.

Фактично рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 08.11.2016 №16/20 виконано не було та будь-яких юридично значущих наслідків не спричинило, тобто не вичерпало свою дію фактом його виконання. Крім того, зауважив, що питання регулювання земельних відносин є виключним, дискреційним повноваженням органу місцевого самоврядування.

Також, 28.07.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вважає доводи позивача необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.81-85).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01547924, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд. 94) у встановленому законом порядку зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.08.2020 за № 1006999828 (а.с.108-111).

08.11.2006 між Рубіжанською міською радою Луганської області (Орендодавець) та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (Орендар) було укладено договір оренди землі (державна реєстрація за № 040642000125), відповідно до умов якого Орендодавець, на підставі рішення №9/22 9 сесії 5-го скликання від 27 вересня 2006 року, передав Орендарю в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 2,9810 га., для розміщення ринку за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 94 (а.с.8-11).

Пунктом 8 даного договору визначено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Скориставшись переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств повідомило Рубіжанську міську раду Луганської області про намір поновити строк дії договору.

Рішенням Рубіжанської міської ради від 26 жовтня 2016 року №16/20 вирішено поновити договір оренди (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006), земельна ділянка кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, площею 2,9613 га, розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Возволителів, № 94, для розміщення ринку. Пунктом 2 даного рішення визначено ДП Рубіжанський ринок Луганської облспоживспілки укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою до договору оренди землі та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди землі (а.с.14).

На підставі рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі (державна реєстрація від 08.11.2006 № 040642000125, Рубіжанська міська рада (Орендодавець), з одного боку, та ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (Орендар), з другого боку, уклали додаткову угоду від 14.11.2016, пунктом 1 якого визначено поновити термін дії договору оренди землі (державна реєстрація від 08.11.2006 № 040642000125) на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:00003), строком до 08.11.2026. Внести зміни до договору оренди землі (державна реєстрація від 08.11.2006 № 040642000125) (пункт 2 додаткової угоди). Також, пунктом 4 додаткової угоди визначено, що вона є невід`ємною частиною договору оренди землі (державна реєстрація від 08.11.2006 № 040642000125) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації (а.с.15).

Рішенням Рубіжанської міської ради від 06.05.2020 № 110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 26.10.2016 , відповідачем:

1) скасовано рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.10.2016 №16/20 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС , у зв`язку з порушенням законодавства під час його прийняття, та порушенням законодавства під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі;

2) визнано додаткову угоду від 11.11.2016 (допущено описку, додаткова угода від 14.11.2016, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні) про поновлення терміну дії договору оренду землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, укладеного між Рубіжанською міською радою Луганської області та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств нікчемною, у зв`язку з порушенням законодавства під час її укладення;

3) Рубіжанській міській раді Луганської області визначено звернутись до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання додаткової угоди від 11.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, недійсною (а.с.17).

Вважаючи рішення відповідача від 06.05.2020 № 110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 26.10.2016 незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Органи місцевого самоврядування можуть бути як суб`єктами приватних правовідносин, так і суб`єктами публічних правовідносин. Причому правовий статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права публічно-правового характеру (цивільні чи публічні) вони мають намір реалізувати.

Вказану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 по справі № К/9901/5888/18 (363/2449/14-а).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України встановлено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Земельний кодекс України (далі - ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов`язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем оскаржується рішення Рубіжанської міської ради сьомого скликання від 06.05.2020 № 110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 16/20 від 20.10.2016 .

В свою чергу, рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.10.2016 за №16/20 було поновлено договір оренди (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006), укладений між Рубіжанською міською радою та ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, площею 2,9613 га, розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Возволителів, № 94, для розміщення ринку із укладанням додаткової угоди до договору оренди землі.

Отже, предметом спору у цій справі є рішення відповідача, яким останнім скасовано власне рішення № 16/20 від 26.10.2016 про поновлення договору оренди землі, яка є власністю держави, з ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств. Тобто, Рубіжанська міська рада Луганської області під час здійснення повноважень розпорядника землями державної власності є рівноправним суб`єктом земельних відносин.

Таким чином, в спірних правовідносинах виник спір про цивільне право, і подальше оспорювання права оренди на спірну земельну ділянку не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права оренди на земельні ділянки.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 20.06.2018 у справі № 727/10968/17 (провадження № 11-524апп18), ід 03.04.2019 у справі № 727/1002/17 (провадження № 11-1492апп18) та від 04.09.2019 у справі № 812/1184/17 (провадження № 11-360апп19).

Суд зауважує, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на розгляді у Господарському суді Луганської області перебуває справа № 913/411/20 за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області до Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006 та внесення змін до нього від 14.11.2016, укладеної між Рубіжанською міською радою та ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) строком до 08.11.2026.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі або припинення відповідних прав щодо неї, не може бути розглянутий за правилами КАС України.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судом, та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки даний спір не відповідає всім ознакам публічно-правового спору, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що згідно із частиною другою статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Одночасно суд зазначає, що зідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу право звернення з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір з врахуванням вимог частини шостої статті 143 КАС України.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 12 серпня 2020 року.

Суддя К.Є. Петросян