Рішення

від 07.05.2010 по справі 2-780/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-780\2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2010 року Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Камінської О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди удаваної, розірвання договору довічного утримання та повернення права власності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просить визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 05 липня 2007 року, який був укладений між ним та відповідачкою удаваним, визнати укладеним між сторонами договору довічного утримання та розірвати його, в зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за цим договором, також ОСОБА_1 просить повернути у його власність вищезазначену квартиру.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, при цьому пояснила, що насправді вони з ОСОБА_1 , який є її батьком, домовились, що вона буде його доглядати, а за це він передає їй у власність свою квартиру Вона певний час сумлінно виконувала обов`язки по догляду за батьком, але в теперішній час не може цього робити у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Представник відповідачки підтримав пояснення ОСОБА_2 , при цьому зазначив, що договірні відносини які виникли між відповідачкою та ПАТ "УкрСиббанк" не можуть впливати на суть розгляду даної справи.

Представник 3-ої особи: публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що угода дарування між сторонами укладалася без буд-якого примусу, насильства або погроз, крім того відповідно до ст. 172 СК України моральний обов`язок відповідачки піклуватися та надавати допомогу своєму батькові, позивачу по справі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно договору дарування від 05 липня 2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., зареєстрованого в реєстрі за №2919, ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Укладаючи зазначений договір сторони домовились, що відповідачка бере на себе зобов`язання про надання позивачу матеріальне забезпечення з утримання у вигляді харчування, щомісячної виплати, забезпечення ліками і т.і., тобто вчиняти на користь позивача певні дії майнового характеру протягом невизначеного часу, а позивач за це безоплатно передає у дар ОСОБА_2 належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються також укладеним в простій письмовій формі 19 червня 2007 року між тими ж особами договором довічного утримання, який був посвідчений головою ЖБК Вимпел - 15 ОСОБА_3 , крім того сторони по справі не заперечують з приводу умов які були між ними узгоджені при укладанні договору дарування 05 липня 2007 року, а тому відповідно до ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.

Договір, що встановлює обовязок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеруяку , не є договором дарування, а відповідно г.744 ЦК України є договором довічного утримання (догляду) за яким одна сторона ужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач в`язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що укладений сторонами по справі очин за своєю юридичною суттю є договором довічного утримання, а не договором вання, а тому договір дарування від 5 липня 2007 року, посвідчений приватним ріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., зареєстрований в грі за № НОМЕР_1 є удаваним правочином, який мав за мету приховати іншій правочин, а : договір довічного утримання, який був насправді вчинений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За правилами ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що ючин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді шли, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді нили, а тому суд вважає, що до спірного договору дарування необхідно застосовувати ті ми діючого законодавства, які регулюють порядок укладання, зміни та розірвання зворів довічного утримання.

Відповідно до ст.755ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути ірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, алежно від його вини. Так як відповідачкою не оскаржується той факт, що в зв`язку з утним матеріальним становищем вона не може належним чином виконувати взяті на себе ів`язки по договору довічного утримання укладеному між нею та ОСОБА_1 , суд вважає, договір довічного утримання (догляду) повинен бути розірваний.

Як вбачається зі ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання гляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за -овором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право лагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та догляд чужувача, не підлягають поверненню.

ГІри таких обставинах, суд вважає вимоги ОСОБА_1 доведеними, обгрунтованими та тягаючими задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 235, 717, 744, 755, 756 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року №3 .,Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 д 05 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ірською В.В., зареєстрований в реєстрі за №2919 - удаваним правочином.

Визнати угоду укладену 05 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - договором довічного утримання.

Договір довічного утримання укладений між ОСОБА_1 та , ОСОБА_2 05 липня 2007 року - розірвати.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду )деської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня іроголошення рішення заяви про апеляційне Оскарження і поданням після цього протягом :0 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 сі.295 ЦПК України.

Суддя І,В. Огренич