Постанова

від 12.08.2020 по справі 200/12790/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. справа №200/12790/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Гайдара А.В., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання - Тішевського В.В., представника відповідача - Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката - Трофімчука Віталія Вікторовича про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Зеленов А.С.), складені в повному обсязі в м. Слов`янськ Донецької області 27 березня 2020 року та 27 квітня 2020 року, у справі № 200/12790/19-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світоч до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2019 року №№ 0000721414, 0000711414, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Світоч звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2019 року №№0000721414,0000711414 (а.с. 4-14 т.1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16 жовтня 2019 року форми Р №0000721414, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Світоч» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 744 569 грн., з яких 1163046грн сума грошового зобов`язання, 581523 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16 жовтня 2019 року форми ПН №0000711414, яким до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 432 800 грн. (а.с. 223-233 т.5).

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №200/12790/19-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Стягнуто на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судові витрати на правничу допомогу в розмірі 28 000 грн. (а.с. 54-57 т. 6).

Головне управління ДПС у Донецькій області із такими судовими рішеннями не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на ненадання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, що мають значення для справи,прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі (а.с. 73-75 т.6).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року апеляційні скарги залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі № 200/12790/19-а залишено без змін. Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року по справі № 200/12790/19-а залишено без змін. (а.с. 118-128 т.6).

21 липня 2020 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката - Трофімчука Віталія Вікторовича про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. (а.с. 139- т.6).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року витребувано дану справу у Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 148 т. 6).

29 липня 2020 року справа № 200/12790/19-а надійшла до Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року призначено розгляд вищевказаної заяви на 12 серпня 2020 року (а.с. 156 т. 6).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вищевказаної заяви, вказала на її необґрунтованість.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялась судом належним чином, 07 серпня 2020 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача - адвоката та прийняти додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на підставі рішення суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З заяви представника позивача слідує, що він вважає за потрібне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

На підтвердження всіх здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 3 від 31 серпня 2019 року (а.с.142-144 т.2), детальний опис витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 140 т. 6), акт приймання послуг відповідно до вказаного договору від 16 липня 2020 року (а.с. 141 т. 6), тариф вартості юридичних послуг (а.с. 145 т. 6), платіжне доручення № 536 від 17 липня 2020 року на суму 4 000,00 грн. (а.с. 146 т. 6).

Зі змісту детального опису витрат на професійну правничу допомогу по розгляду даної справи вбачається, що було виконано наступний обсяг роботи:

- складання та спрямування відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18.03.2020 року (вартість згідно договору - 3000,00 грн. - 5000,00 грн.), сума фактичних витрат - 2 500,00 грн.;

- складання та спрямування відзиву на додаткове рішення суду першої інстанції від 17.04.2020 року (вартість згідно договору - 3000,00 грн. - 5000,00 грн.), сума фактичних витрат - 500,00 грн.;

- участь у судовому засідання 15 липня 2020 року - (вартість згідно договору - 1 000,00 грн.), сума фактичних витрат - 1 000,00 грн.

Щодо відшкодування вищевказаних витрат підприємства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дійсно, в матеріалах справи наявний відзив на апеляційні скарги відповідача (а.с. 103, 104-110 т.6), при цьому, ці апеляційні скарги не були задоволені, відтак, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в частині складання відзивів у загальному розмірі 3 000,00 грн. підлягають відшкодуванню товариству.

Окрім того, представник позивача письмово 15 липня 2020 року просив прийняти рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення по суті та можливості надання доказів таких витрат протягом строку, встановленого частиною 7 статті 139 КАС України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача - адвокат Трофімчук В.В. був присутній у судовому засіданні 15 липня 2020 року, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відшкодування витрат на правничу допомогу за участь представника позивача в судовому засіданні 15 липня 2020 року розмірі 1000,00 грн., а загалом у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Апеляційний суд зазначає, що він не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн. підтверджені доказами, які наявні в матеріалах справи, а заява представника позивача є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем не доведено суду підстав неспівмірності витрат позивача.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 134,139, 252, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката - Трофімчука Віталія Вікторовича про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Світоч (код ЄДРПОУ 3083568) судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

Вступна та резолютивна частини додаткової постанови проголошені в судовому засіданні 12 серпня 2020 року.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко