Постанова

від 11.08.2020 по справі 620/906/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/906/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Чаку Є.В.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009201305 від 10.07.2019, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009161305 від 10.07.2019, яким позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 692,28 грн., в тому числі 71 794,85 грн за податковим зобов`язанням та 35 897,43 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009171305 від 10.07.2019, яким позивачу донараховано військовий збір у розмірі 8 974,34 грн, в тому числі 5 982,91 грн за податковим зобов`язанням та 2 991,46 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009221305 від 11.07.2019, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції з акцизним податком на пальне у розмірі 172 457,33 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009211305 від 10.07.2019, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 183 281,45 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019, яким позивачу донараховано ПДВ у розмірі 130 354,75 грн, в тому числі 104 283 грн за податковим зобов`язанням та 26 070,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77, пункту 78.2 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК), посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.18.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2019 № 350/13/ НОМЕР_1 згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення:

- пункту 177.1 та пункту 177.2 статті 177 ПК, а саме: занижено суму доходу, отриману від реалізації бензину, дизельного пального та пиломатеріалів, яка надійшла на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 протягом 2016 року на 179,99 грн;

- пункту 177.2, пункту 177.4 та пункту 177.4.9 статті 177 ПК у зв`язку із завищенням задекларованих витрат через віднесення до їх складу вартості всього придбаного товару, незалежно від його реалізації або використання у господарській діяльності та віднесення суми амортизаційних нарахувань обладнання, по якому минув строк корисного використання, на загальну суму 398 680,22 грн, в тому числі за 2017 рік на 346 871,82 грн та за 2018 рік на 51 808,40 грн;

У зв`язку із викладеним, донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 71794,85 грн., в тому числі за 2016 рік - 32,40 грн., за 2017 рік - 62436,93грн., за 2018 рік - 9325,52 грн;

- пункту 16-1 підрозділу 10 ПК, а саме занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 5 982,91 грн., а саме: за 2016 рік на 2,70 грн., за 2017 рік на 5203,08 грн., за 2018 рік на 777,13 грн.

Усього донараховано військового збору за актом перевірки - 5982,91 грн., в тому числі за 2016 рік - 2,70 грн., за 2017 рік - 5203,08 грн., за 2018 рік - 777,13 грн;

- пункту 176.2 статті 176 ПК, а саме ФОП ОСОБА_1 подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 кв. 2016 року - 4 кв. 2018 року та не відображено суму доходу, яка виплачувалась фізичним особам-підприємцям.

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , внаслідок чого платником було занижено суму єдиного соціального внеску за 2016 рік на 22 грн. в частині визначення бази нарахування, а саме: сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць у разі якщо, таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році. Донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого на розмір мінімального страхового внеску за актом перевірки - 22,00 грн., в тому числі за 2016 рік - 22,00 грн;

- пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено суму єдиного соціального внеску за червень 2016 рік на суму 1993,33 грн. в частині нарахування кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Донараховано єдиного внеску, нарахованого роботодавцем - фізичною особою підприємцем, яка в діяльності використовує працю інших осіб за актом перевірки - 1993,33 грн., в тому числі за червень 2016 рік - 1993,33 грн;

- пункту 4 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 3.1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, а саме: ФОП ОСОБА_1 не подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року;

- пункту 198.5 статті 198 ПК, а саме ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за 2017 рік на 86 612,66 грн та за 2018 рік на 13 713,33 грн;

- пункту 198.1 статті 198 ПК, а саме ФОП ОСОБА_1 завищено суму податкового кредиту в перевіряємому періоді на 3957 грн.

У зв`язку із цим, вказано про порушення пункту 198.1 та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 ПК, а саме ФОП ОСОБА_1 занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за 2017 рік на 90570 грн та за 2018 рік на 13 713 грн;

- пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК, пункту 5 та пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, а саме ФОП ОСОБА_1 у 2017 та 2018 роках не зареєстровано податкові накладні за щоденним підсумком на загальну суму ПДВ 366 559,79 грн.

- перевіркою дотримання вимог касової дисципліни ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення пункту 2,6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) (із змінами та доповненнями).

- пункту 231.1, пункту 231.3, пункту 231.6 статті 231 ПК а саме порушення терміну реєстрації податкової накладної.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 00009201305 від 10.07.2019, яким за порушення пункту 176.2 статті 176 ПК (подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 кв. 2016 року - 4 кв. 2018 року та не відображено суму доходу, яка виплачувалась фізичним особам-підприємцям) до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510 грн;

- № 00009161305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 177.1 та пункту 177.2, пункту 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 ПК (занижено суму доходу, отриману від реалізації бензину, дизельного пального та пиломатеріалів, яка надійшла на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 протягом 2016 року; завищення задекларованих витрат через віднесення до їх складу вартості всього придбаного товару, незалежно від його реалізації або використання у господарській діяльності та віднесення суми амортизаційних нарахувань обладнання, по якому минув строк корисного використання) донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 692,28 грн, в тому числі 71 794,85 грн за податковим зобов`язанням та 35 897,43 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00009171305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 16-1 підрозділу 10 ПК (занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету) донараховано військовий збір у розмірі 8 974,34 грн, в тому числі 5 982,91 грн за податковим зобов`язанням та 2 991,46 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00009221305 від 11.07.2019, до позивача за порушення пункту 231.1, пункту 231.3, пункту 231.6 статті 231 ПК (порушено термін реєстрації податкової накладної) застосовано штрафні (фінансові) санкції за акцизним податком на пальне у розмірі 172 457,33 грн;

- № 00009211305 від 10.07.2019, яким до позивача за порушення пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК, пункту 5 та пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (не зареєстровано податкові накладні за щоденним підсумком) застосовано штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 183 281,45 грн;

- № 00009151305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 198.1 та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 ПК (занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету) донараховано ПДВ у розмірі 130 354,75 грн, в тому числі 104 283 грн за податковим зобов`язанням та 26 070,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на законних підставах та у відповідності до норм податкового законодавства і скасуванню не підлягають.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009201305 від 10.07.2019, яким за порушення пункту 176.2 статті 176 ПК (подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 кв. 2016 року - 4 кв. 2018 року та не відображено суму доходу, яка виплачувалась фізичним особам-підприємцям) до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510 грн.

Відповідно до пунктів б , ґ пункту 176.2 статті 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 00009201305 від 10.07.2019 слугували висновки акту перевірки про те, що у поданих податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 кв. 2016 року - 4 кв. 2018 року позивачем не відображено суму доходу, яка виплачувалась фізичним особам-підприємцям.

Так, згідно пунктів 3.2, 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Згідно пункту 119.2 статті 119 ПК неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач ні у позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не спростовує висновків контролюючого органу про те, що у поданих податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 кв. 2016 року - 4 кв. 2018 року позивачем не відображено суму доходу, яка нараховувалась та виплачувалась фізичним особам-підприємцям. Не надає позивач і жодних доказів на спростування цих обставин.

З огляду на викладене, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від № 00009201305 від 10.07.2019, відповідач діяв неправомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 198.1 та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 ПК (занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету) донараховано ПДВ у розмірі 130 354,75 грн, в тому числі 104 283 грн за податковим зобов`язанням та 26 070,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, на визначення податкових зобов`язань згідно вказаного податкового повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019 в частині 100 325,99 грн, вплинув висновок податкового органу про те, що понесені позивачем витрати на придбання насіння соняшника, засоби захисту рослин та запчастин не пов`язані з провадженням господарської діяльності підприємця, оскільки документально не підтверджено використання їх у господарській діяльності або реалізація.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що платником можуть формуватися суми податкового кредиту за операціями з придбання товарів чи послуг, які використовуються або будуть використовуватися ним у власній господарській діяльності.

При цьому, пункт 198.5 статті 198 ПК визначає один із способів визначення використання придбаних товарів операціях, що не є господарською діяльністю платника податку: встановлення нестачі придбаних платником товарів в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу.

Колегія суддів наголошує на тому, що встановлення нестачі товарів в акті інвентаризації не є єдиною підставою для висновку про використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Податкове законодавство не обмежує контролюючий орган у виборі інструментів встановлення таких фактів, наділяючи його правом, а не обов`язком вимагати проведення вибіркової (часткової) інвентаризації (пункт 20.1.9 статті 20 ПК).

У даному ж випадку, факт відсутності залишків товарно-матеріальних цінностей встановлений відповідачем на підставі власноручного написаного позивачем пояснення.

Тому, колегією суддів відхиляються посилання позивача на нездійснення вибіркової (часткової) інвентаризації як підстави для неправомірності висновків відповідача в цій частині.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2017 році ФОП ОСОБА_1 у постачальника ТОВ "ІНКРІС-АГРО" було придбано та включено до податкового кредиту:

- насіння соняшника Європа КЛП (F0252X4N1 157) в кількості 94 мішка за ціною 2 644,49 грн без ПДВ згідно податкової накладної від 12.04.2017 №113, а реалізовано 17 мішків (залишок повинен складати 77 мішків на суму без ПДВ 203 625,73 грн);

- насіння соняшнику ПАН 901 (F1160X160476) в кількості 25 мішків за ціною 2 644,49 грн без ПДВ згідно податкової накладної від 09.06.2017 №184, а реалізовано 12,8 мішків (залишок повинен складати 12,2 мішків на суму без ПДВ 32 262,78 грн);

- КАССІУС, ВП, гербіцид в кількості 1,5 кілограма за ціною 4 832,2 грн без ПДВ згідно податкової накладної від 09.06.2017 №183, який не було реалізовано (залишок повинен складати 1,5 кілограма на суму без ПДВ 7 248,30 грн);

- магнію сульфат гептагідрат в кількості 500 кілограмів за ціною 5,92 грн без ПДВ згідно податкової накладної від 05.07.2017 №42 який не було реалізовано (залишок повинен складати 500 кілограмів на суму без ПДВ 2 960,00 грн.).

- Самшит, КС (5л) в кількості 5 літрів за ціною 863,3 грн без ПДВ згідно податкової накладної від 05.07.2017 №42, який не було реалізовано (залишок повинен складати 5 літрів на суму без ПДВ 4 316,50 грн.);

- Квін Стар Макс, КЕ (5л) в кількості 230 літрів, а саме: 60 літрів за ціною 272,22 грн. без ПДВ згідно податкової накладної від 05.07.2017 №42, в кількості 70 літрів за ціною 272,22 грн. без ПДВ згідно податкової накладної від 24.07.2017 №97 та в кількості 100 літрів за ціною 270,13 грн. без ПДВ згідно податкової накладної від 26.07.2017 №107, а реалізовано 60 літрів (залишок повинен складати 170 літрів на суму без ПДВ 45 922,10 грн);

- Антисапа ВГ (1кг) в кількості 15 кілограмів за ціною 672,07 грн. без ПДВ згідно податкової накладної від 09.06.2017 №183 який не було реалізовано (залишок повинен складати 15 кілограмів на суму без ПДВ 10081,05 грн.).

Крім того, у 2018 році ФОП ОСОБА_1 , у постачальника ТОВ "ІНКРІС-АГРО" було придбано та включено до податкового кредиту:

- Авангард Р. р. , мінеральне добриво (Картопля) 20 л в кількості 360 літрів, а реалізовано 160 літрів (залишок повинен складати 200 літрів на суму без ПДВ 9 912,00 грн.);

- ДОБРИВА Quantum - БОР АКТИВ кан. 20 л в кількості 20 штук, а реалізовано 10 штук (залишок повинен складати 10 штук на суму без ПДВ 24035,90 грн.);

- ДОБРИВА Quantum кан. 20 л в кількості 6 штук, а саме 5 шт. за ціною 1966,5 грн., а реалізовано 1 шт. (залишок повинен складати 5 шт. на суму без ПДВ 9832,50 грн.).

Як встановив відповідач в акті перевірки, та вбачається з матеріалів справи згідно письмового пояснення позивача від 17.04.2019 (додаток щодо залишку товарно-матеріальних цінностей) (вх.№ від 19.04.2019) залишки насіння соняшника Європа КЛП (F0252X4N11 57), Насіння соняшнику ПАН 901 (Fl 160X160476), КАССІУС, ВП, гербіцид, Магнію сульфат гептагідрат, Самшит, КС (5л), Квін Стар Макс, КЕ (5л), Антисапа ВГ (1кг), Авангард Р, р.. мінеральне добриво(Картопля)/20л/, ДОБРИВА Quantum - БОР АКТИВ кан. 20л, ДОБРИВА Quantum - ХЕЛАТ ЦИНКУ кан. 20л відсутні.

Окрім того, як встановлено відповідачем в акті перевірки та не заперечено позивачем, ФОП ОСОБА_3 у 2017 та 2018 роках до податково кредиту віднесені суми ПДВ з вартості придбаних запчастин та матеріалів, які не використовувалися в господарській діяльності платника та не були реалізовані згідно наступних податкових накладних накладних: №50 від 21.02.2017 на загальну суму 4459,15 грн., в тому числі ПДВ; №51 від 21.02.2017 на загальну суму 37822,09 грн., в тому числі ПДВ 6303,68 грн; № 7 від 02.03.2017 року на загальну суму 20457,23 грн., в тому числі ПДВ 3409,54 грн; № 17 від 10.03.2017 на загальну суму 22778,96 грн, в тому числі ПДВ 3796,49 грн № 45 від 14.03.2017 на загальну суму 9096,36 грн, в тому числі ПДВ 1516,06 грн; № 43 від 14.03.2017 на загальну суму 1026,95 грн, в тому числі ПДВ 171,16 грн; № 42 від 14.03.2017 на загальну суму 5326.82 грн, в тому числі ПДВ 887,8 грн; № 44 від 14.03.2017 на загальну суму 7448,86 грн, в тому числі ПДВ 1 241,48 грн постачальника TOB "СМАРТ ІНСТАЛ" (код ЄДРПОУ 40280441); №7 від 28.03.2017 на загальну суму 23 240 грн., в тому числі ПДВ 3 873,33 постачальника ТОВ "ААЙСБЕРГ" (код ЄДРПОУ 38510192); №8 від 30.03.2017 на загальну суму 20 319,77 грн., в тому числі ПДВ 3 386,64 грн постачальника ТОВ "БУДТОРГ-ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 38647292); № 644 від 19.07.2018 на загальну суму 29 743,5 грн, в тому числі ПДВ 4 957,25 грн постачальника ТОВ "ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАЄТИНА".

Як встановив відповідач в акті перевірки, на перевірку не надано жодних документів які б підтверджували використання придбаних запчастин і матеріалів у постачальників у господарській діяльності позивача. Згідно згаданого вище письмового пояснення позивача від 17.04.2019 (вх.№ від 19.04.2019) залишки запчастин і матеріалів відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем вірно встановлено використання позивачем придбаних товарів операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Посилання позивача на наявність у матеріалах справи доказів реалізації насіння соняшника та добрив колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначалося, такими документами не підтверджено реалізації всього обсягу придбаної продукції.

Безпідставними є також посилання позивача на податкову накладну № 1 від 15.04.2019, оскільки матеріали справи не містять доказів надання такої накладної до перевірки, яка проводилася у період з 08.04.2019 по 26.04.2019, а вказану накладну зареєстровано у ЄДРПН лише 06.05.2019, що підтверджується відповідною квитанцією. Відсутні також докази того, що перевіряючим до перевірки надавалися первинні документи за операцією, за якою оформлено вказану накладну.

Також при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019 відповідачем було враховано, що по постачальнику ТОВ СМАРТ ІНСТАЛ мало місце коригування податку на додану вартість за податковими накладними № 50 від 21.02.2017 та № 51 від 21.02.2017. Не зважаючи на це, позивачем не було у повній мірі здійснено зменшення податкового кредиту у податковій звітності, що призвело до виникнення розбіжності на суму 3957 грн.

Спростувань наведеним обставинам позивач ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не навів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що збільшуючи позивачу податкові зобов`язання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019, відповідач діяв правомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009161305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 177.1 та пункту 177.2, пункту 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 ПК (занижено суму доходу, отриману від реалізації бензину, дизельного пального та пиломатеріалів, яка надійшла на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 протягом 2016 року; завищення задекларованих витрат через віднесення до їх складу вартості всього придбаного товару, незалежно від його реалізації або використання у господарській діяльності та віднесення суми амортизаційних нарахувань обладнання, по якому минув строк корисного використання) донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 692,28 грн, в тому числі 71 794,85 грн за податковим зобов`язанням та 35 897,43 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 статті 167 ПК передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом підпунктів 177.4.1, 177.4.3, 177.4.5 пункту 177.4 ПК до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем .

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що до складу витрат фізичної особи - підприємця для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включаються лише ті витрати, зокрема на купівлю сировини, матеріалів, товарів тощо, що пов`язані провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем.

Так, відповідач в акті перевірки окрім іншого наголошував на тому, що позивачем до витрат господарської діяльності було включено витрати на придбання:

- запчастин (труби теплоізоляційні, труби мідні) у постачальника ТОВ "ААЙСБЕРГ" на суму 15 494,22 грн;

- запчастин (кран кульовий д/поливу, редуктор тиску) у ТОВ "БУДТОРГ-ЧЕРНІГІВ" па суму 16 933,14 грн;

- насіння соняшника та засоби захисту рослин у контрагента ТОВ "ІНКРІС-АГРО" на суму 306 416.46 грн та 43 780,40 грн.

Відповідач в акті перевірки вказав про те, що вказані вище витрати не пов`язані з провадженням господарської діяльності підприємця, оскільки документально не підтверджено використання їх у господарській діяльності або реалізація.

Позивач в обґрунтування своїх вимог не наводить будь-яких доводів дотримання ним пункту 177.1 та пункту 177.2 177 ПК, порушення яких було встановлено у ході перевірки, не надає доказів використання у власній господарській діяльності придбаної у вказаних вище контрагентів продукції.

Окрім того, висновки щодо неправомірності формування позивачем сум податкової звітності у зв`язку із відсутністю доказів використання у власній господарській діяльності придбаної продукції з огляду на встановленням відсутності їх залишків, наведені судом вище при оцінці податкового повідомлення-рішення № 00009151305 від 10.07.2019 щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує висновки відповідача та суду першої інстанції про порушення позивачем пункту 177.1 та пункту 177.2 статті 177 ПК внаслідок віднесення до витрат господарської діяльності придбання продукції, відомості про використання якої відсутні.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 00009161305 від 10.07.2019, відповідач також вказував про неправомірність формування позивачем витрат на амортизацію.

Відповідно до пункту 14.1.3 статті 14 ПК амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно пунктів 177.4.7 - 177.4.9 статті 177 ПК розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об`єктом.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів: капітальні витрати на поліпшення земель, не пов`язані з будівництвом - 15 років; будівлі, споруди, передавальні пристрої - 10 років; машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше 5 років; нематеріальні активи - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія цього підпункту поширюється виключно на об`єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що нарахування амортизації напряму залежить від строку корисного використання (експлуатації) активів. При цьому, пункт 177.4.9 статті 177 ПК визначає мінімальний строк, протягом якого має нараховуватись амортизація на окремі групи активів.

Так, відповідачем вказано, що у ході проведення документальної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до витрат у 2017 було віднесено амортизаційні відрахування на суму 13 320 грн.

Зокрема, у 2018 році амортизаційні відрахування віднесено по обладнанню: колонки паливороздаточні 3 шт. 2007 року придбання загальною вартістю 33 740 грн.; комп`ютер 2016 року придбання вартістю 4598 грн; пульт для ТРК2 2007 року придбання загальною вартістю 6 400 грн.; касовий апарат АЗС POS MINI 2016 року придбання вартістю 24 050 грн.

Відповідач пославить на положення пункту 177.4.9 статті 177 ПК дійшов висновку про те, що по обладнанню, яке придбане позивачем у 2007 році (колонки паливороздаточні та пульт для ТРК2) минув строк корисного використання, а тому позивач не мав права здійснювати нарахування їх амортизації.

Дійсно, визначені у пункті 177.4.9 статті 177 ПК строки не є періодом корисного використання об`єкта основних засобів, а є виключно строком, протягом якого обов`язково здійснюється нарахування амортизації таких засобів. Норми чинного законодавства не містять заборони здійснювати нарахування амортизації обладнання понад встановлений мінімально допустимий строк його корисного використання.

Водночас, позивачем не наведено будь-яких доказів того, що строк корисного використання обладнання, придбаного у 2007 році не скінчився. Як наслідок, позивачем не наведено спростування та не наданого доказів помилковості висновків відповідача щодо неправомірності нарахування амортизації спірного обладнання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що збільшуючи позивачу податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 00009161305 від 10.07.2019, відповідач діяв правомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009171305 від 10.07.2019, яким позивачу за порушення пункту 16-1 підрозділу 10 ПК (занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету) донараховано військовий збір у розмірі 8 974,34 грн, в тому числі 5 982,91 грн за податковим зобов`язанням та 2 991,46 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 162.1 статті 162 ПК тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ пункту 163.1 статті 163 ПК об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

Підпунктами 1.3-1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК визначено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пункт 171.1, підпункт а пункту 171.2 статті 171 ПК).

Отже, база оподаткування військовим збором збігається з базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб.

За таких обставин, враховуючи наведені вище висновки суду щодо заниження позивачем доходу від здійснення підприємницької діяльності, що вплинуло на визначення об`єкту оподаткування військовим збором, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правовірним визначення позивачу зобов`язань зі сплати такого збору у податковому повідомленні-рішенні № 00009171305 від 10.07.2019.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009221305 від 11.07.2019, до позивача за порушення пункту 231.1, пункту 231.3, пункту 231.6 статті 231 ПК (порушено термін реєстрації податкової накладної) застосовано штрафні (фінансові) санкції за акцизним податком на пальне у розмірі 172 457,33 грн.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Згідно пункту 231.3 статті 231 ПК акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.

Згідно пункту 231.6 статті 231 ПК реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до пункту 120-2.2 статті 120-2 ПК відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом акцизна накладна складається та реєструється за кожною операцією з повної або часткової реалізації пального. Водночас, норми ПК визначають також і випадки, за яких акцизна накладна може складатися за щоденними підсумками або щомісяця.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 00009221305 від 11.07.2019, відповідач наполягав на тому, що позивач складала акцизні накладні у підсумку за місять, за 2-12 днів, а не щодня. У зв`язку із цим, відповідач застосував до позивача санкцію 120-2.2 статті 120-2 ПК вказавши, що відповідні щоденні податкові накладні зареєстровані не були.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що позивачем були зареєстровані щомісячні акцизні накладі за результатами реалізації пального у перевіряємий період. Відповідачем не ставилась під сумнів реальність господарських операцій щодо реалізації пального згідно цих накладних. Крім того, під час реєстрації щомісячних акцизних накладних відповідач не скористався правом відмовити у їх реєстрації у разі, якщо вважав порушеним порядок її реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним притягнення позивача до відповідальності за пунктом 120-2.2 статті 120-2 ПК, яка містить санкцію за нездійснення реєстрації накладних, та не встановлює будь-яких наслідків за порушення порядку чи строку їх складення та реєстрації.

До того ж, як вказано в акті перевірки, заборгованість зі сплати акцизного податку у позивача відсутня.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00009211305 від 10.07.2019, яким до позивача за порушення пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК, пункту 5 та пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (не зареєстровано податкові накладні за щоденним підсумком) застосовано штрафні (фінансові) санкції з ПДВ за нереєстрацію податкових накладних у розмірі 183 281,45 грн;

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.4 статті 201 ПК платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено .

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено .

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються .

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що як і у випадку акцизних накладних, накладні з ПДВ у встановлених ПК випадках можуть складатися та реєструватися за результатами сукупності операцій. Крім того, штрафні санкції, визначені пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК можуть бути застосовані лише у випадку відсутності реєстрації податкової накладної за результатами відповідної операції.

Відповідач вказує, що у 2017-2018 роках ФОП ОСОБА_1 не було зареєстровано податкові накладні згідно наданих на перевірку контрольних касових стрічок та книг обліку розарахункових операцій за щоденним підсумком на суму 366 559,79 грн.

У свою чергу, відповідачем не заперечено того, що позивачем реєструвалися зведені податкові накладні не за щоденним, а щомісячним підсумком.

Відповідачем, як зазначалося, не ставилась під сумнів реальність господарських операцій щодо реалізації товару згідно цих накладних. Крім того, під час зведених накладних відповідач не скористався правом відмовити у їх реєстрації у разі, зупинити реєстрацію, якщо вважав порушеним порядок їх реєстрації.

Здійснення позивачем реєстрації зведених податкових накладних щомісячно, а не щоденно не свідчить про нездійснення реєстрації накладних за результатами відповідних операцій та не є підставою для застосування санкції пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК, який не передбачає відповідальність за порушення порядку та строку накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень № 00009211305 від 10.07.2019 та № 00009221305 від 11.07.2019. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає податкові повідомлення-рішення № 00009171305 від 10.07.2019, № 00009161305 від 10.07.2019, № 00009151305 від 10.07.2019, № 00009201305 від 10.07.2019 правомірними.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині податкових повідомлень-рішень № 00009211305 від 10.07.2019 та № 00009221305 від 11.07.2019, а позов в цій частині задоволенню.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції задовольняє позов на суму позовних вимог 355 738,78 грн (сума зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях № 00009211305 від 10.07.2019 та № 00009221305 від 11.07.2019), то на користь позивача відповідно до статті 139 КАС належить стягнути 8 893,47 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень № 00009221305 від 11.07.2019 та № 00009211305 від 10.07.2019.

У скасованій частині ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009221305 від 11.07.2019, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку на пальне у розмірі 172 457,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00009211305 від 10.07.2019, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 183 281,45 грн.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області сплачений судовий збір у розмірі 8 893 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 47 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Є.В. Чаку

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 12.08.2020.