Постанова

від 12.08.2020 по справі 461/3463/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3463/20 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 33/811/1037/20 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року суддя судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Завади Т.Р., представника Галицької митниці Держмитслужби України Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби України Хоми Т.Б. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 02 липня 2020 року, відносно ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

в с т а н о в и в:

цією постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0027/20900/20 від 03.01.2020 року: транспортний засіб марки Mercedes , модель Sprinter , р.в. 2013 , р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , тип палива - дизель, об`єм циліндрів двигуна - 2987, 00 куб. см.; технічний паспорт серія НОМЕР_4 від 17.07.2013 року 1 шт.; контрольний талон для проходження по червоному коридору серія TFC номер 235889 1 шт.; CMR б/н 1 шт.; Фактура № ZE 20191224-1 від 24.12.2019 року 1 шт. постановлено повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій ним особі після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.

При цьому, в постанові зазначено, що згідно протоколу про порушення митних правил, 25.12.2019 року близько 16 год. 15 хв. в зону митного контролю митного поста Рава-Руська Галицької митниці Держмитслужби із Республіки Польща до України смугою руху червоний коридор з метою пропуску через митний кордон України з подальшим митним оформленням в Галицькій митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб марки Mercedes , модель Sprinter , р.в. 2013 , р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .

До митного оформлення гр. ОСОБА_1 особисто подав наступні документи: - паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_6 , виданий 03.08.2018 року, орган 7310; - контрольний талон для проходження по червоному коридору серія TFC номер 235889; - свідоцтво про реєстрацію т/з серія НОМЕР_4 від 17.07.2013; - CMR б/н; - Інвойс № ZE 20191224-1 від 24.12.2019 року згідно якого вартість автомобіля становить 8600 євро, що на момент ввезення становить 221 708 грн.

Відправником транспортного засобу являється фірма MAYACAR PL 59-140 Chocianow Trebnsza 166 Польща, а отримувачем згідно товаросупровідних документів та ПП ДКД-ЕЕ UA 401000 2019 907 459, ТОВ Зе Драйф-Авто , Хмельницька область, Староконстянтинівський р-н, сільрада Григорівська вул. 143+558 ліворуч автодороги Н03 Житомир-Чернівці .

Під час проведення митного огляду автомобіля в салоні автомобіля в сумці водія було виявлено наступні документи: 1. Faktura 60/2019 від 23.12.2019 року на суму 40 000 zl; 2. Митна декларація країни відправлення типу MRN 19PL301010E1082910 на суму 40 000 zl, де отримувачем вказаного автомобіля є гр. ОСОБА_2 , а відправником H.I.T. ZdislawTchorzewski PL.

26.12.2019 року Галицькою митницею Держмитслужби за вих. № 7.4-08-20-01/12/1548 на адресу фірми H.I.T. ZdislawTchorzewski PL було надіслано запит з проханням надати копії всіх документів, які були підставою для експорту транспортного засобу марки Mercedes , модель Sprinter , р.в. 2013 , р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

02.01.2020 року Галицькою митницею Держмитслужби була отримана відповідь вх. 17/74-08-20, а саме: 1) опії Faktura 60/2019 від 23.12.2019 року на суму 40 000 zl; 2) Митна декларація країни відправлення типу MRN 19PL301010E1082910 на суму 40 000 zl, де отримувачем вказаного автомобіля є гр. ОСОБА_2 , а вартість на момент ввезення транспортного засобу на митну територію України становить 242 000 гривень України.

Прийняте рішення про закриття відносно ОСОБА_1 даного адміністративного провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення суд мотивував тим, що під час судового розгляду, в діях ОСОБА_1 не встановлено факту подання ним документів з неправдивими відомостями.

Не погоджуючись із постановою суду, представник Галицької митниці Держмитслужби Хома Т.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 02 липня 2020 року, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення передбачене даною статтею в повному обсязі, а також стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці, вилученого протоколом про порушення митних правил №0027/20900/20.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує висновки суду першої інстанції необґрунтовані, судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права.

Зазначає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги належні та допустимі докази, які знаходяться у справі. Разом з тим, судом не дотримано вимог ст. 245 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду її апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка правопорушника чи його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши виступ представника Галицької митниці Держмитслужби, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст.ст. 486 МК України та 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, в тому числі і порушення митних правил, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

І як вбачається зі ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції даної вимоги закону дотримався у повній мірі та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Так, статтею 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

В свою чергу, під час розгляду справи судом першої інстанції не здобуто доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, що ставиться йому у вину органом митниці, в його діях не встановлено факту подання ним документів з неправдивими відомостями.

Згідно з ч.2 ст.460 МК України, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 4 МК України, перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи Довіреності б/н без дати видачі (а.с. 8), компанія ZE DRAIF AUTO (Код ЄДРПОУ 43079220) уповноважила ОСОБА_1 транспортувати товар: тип: автобус; транспорт: НОМЕР_2 ; VIN: НОМЕР_3 в наступних цілях: доставити товар в митний орган для оформлення на компанію ZE DRAIF AUTO (Код ЄДРПОУ 43079220) у відповідності до Контракту; здійснити митне оформлення; надати необхідні документи і здійснювати необхідні платіжки під час митного оформлення.

Згідно наявного в матеріалах справи Інвойсу (Фактури) № ZE 20191224-1 від 24.12.2019 року покупцем транспортного засобу виступала компанія ZE DRAIF AUTO (Код ЄДРПОУ 43079220).

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що під час складання протоколу про порушення митних правил №0027/20900/20 від 03.01.2020, митним органом не було отримано пояснень від представника компанії ZE DRAIF AUTO (Код ЄДРПОУ 43079220), яка є безпосереднім покупцем транспортного засобу марки Mercedes , модель Sprinter , р.в. 2013 , р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 щодо обставин придбання транспортного засобу та його декларування.

Крім цього, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги пояснення адвоката Завади Т.Р., з яких вбачається, що ОСОБА_1 не було відомо про обставини, пов`язані з придбанням транспортного засобу, оскільки останній його митним оформленням не займався, а діяв виключно як перевізник та для перевезення йому було достатньо наданих продавцем документів, у достовірності яких, сумніву не мав.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 за своїм статусом є лише перевізником, то згідно встановлених обставин справи він не може нести відповідальність за ст.483 МК України.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 483 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.6 Постанови від 3 червня 2005 року №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.

Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і те, що ним були умисно подані до митного органу документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки до митного оформлення ним було подано документи, які були надані Власником товару - компанією ZE DRAIF AUTO (Код ЄДРПОУ 43079220), сумнівів в достовірності яких він не мав і об`єктивно не міг знати про невідповідність таких документів вимогам законодавства.

ОСОБА_1 , діючи на виконання договору перевезення, виконуючи обов`язки перевізника товару, надав митним органам документи, які в свою чергу були надані йому продавцем товару, не маючи при цьому жодного умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно статті 2 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Закону України Про електронні документи та електронний документообіг поширюються на відносини, що виникли в даній справі про порушення митних правил, оскільки безпосередньо пов`язані зі створенням, відправлення, передавання, використання електронних документів.

Згідно статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до статті 1 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Відтак, суд констатує, що юридичну силу мають виключно ті електронні документи, які містять обов`язкові реквізити електронного документа у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Судом встановлено, що, на запиті Галицької митниці Держмитслужби № 7.4.-08-20-01/12/1548 від 26.12.2019 року, скерованого на адресу H.I.T. ZdislawTchorzewski PL з проханням надати копії всіх документів, які були підставою для експорту транспортного засобу марки Mercedes , модель Sprinter , р.в. 2013 , р.н. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , відсутні обов`язкові реквізити електронного документа, зокрема електронний підпис, або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Наведене також стосується відповіді H.I.T. ZdislawTchorzewski PL, надісланої електронною поштою від 30.12.2019 року (вх. № 17/7.4-08-20 від 02.01.2020) та наданих таким листом документів, зокрема: 1. Faktura 60/2019 від 23.12.2019 року на суму 40 000 zl; 2. Митна декларація країни відправлення типу MRN 19PL301010E1082910 на суму 40 000 zl , оскільки відсутні обов`язкові реквізити електронного документа, а тому такі не мають жодної юридичної сили.

Крім цього, при оцінці відповіді Палати фіскальної адміністрації в Вроцлаві №0201-IGM.541.177.2020.2.RLM (а.с. 35) на предмет її належності та допустимості, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що таку теж не можна розцінювати як належний та допустимий доказ, оскільки є скан-копією та на ній відсутній електронний підпис відповідальної особи. Крім цього Галицькою митницею Держмитслужби не надано доказів належності електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 компанії H.I.T. ZdislawTchorzewski PL, а тому надані у відповідь документи викликають сумнів у їх достовірності.

Судом вірно зазначено, що докази підробки, незаконності отримання товаросупровідних документів, поданих до митного контролю в Україні відсутні, адже вказані документи недійсними у встановленому законом порядку не визнавались.

Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що працівниками Галицької митниці Держмитслужби при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, оскільки наявні в матеріалах справи документи не відповідають вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , а працівниками митниці не була проведена належна перевірка інвойсу (рахунку-фактури) № ZE 20191224-1 від 24.12.2019 року.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що дії ОСОБА_4 не містять складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю належних, допустимих та достовірних доказів його вини, а тому приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим відмовляє представнику представника Галицької митниці Держмитслужби України Хомі Т.Б. в задоволенні його апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби України Хомі Т.Б. залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 02 липня 2020 року, відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.