Постанова

від 12.08.2020 по справі 479/324/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.08.20

22-ц/812/1292/20

Єдиний номер справи 479/324/20

Провадження 22-ц812/1292/20 Головуючий по 1 інстанції Репушевська О.В.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Богуславська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2020р.

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про стягнення заборгованості по орендній платі, пені та відшкодування неотриманого доходу за недоговірне використання майна, пені,

встановила:

У березні 2020р. ОСОБА_1 пред`явив позов до ТОВ Агрофірма Корнацьких стягнення заборгованості по орендній платі, пені та відшкодування неотриманого доходу за недоговірне використання майна, пені.

Позивач зазначав, що є власником трьох земельних ділянок, дві з яких площами 2,7623 га, одна - 2,7622 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району з кадастровими номерами відповідно 4823983800:01:000:0035, 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037.

За трьома договорами оренди названими земельними ділянками з 2015р. користувався відповідач, який неналежно виконував зобов`язання, а тому рішеннями Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2017р., 24 жовтня 2019р. ці договори достроково розірвано.

Відповідач земельні ділянки не повернув і використовував їх протягом 2018 - 2019 років.

Посилаючись на те, що на його звернення в досудовому порядку про виплату орендної плати відповідач не відреагував, позивач просив зобов`язати відповідача виплатити орендну плату за 2019р. за користування земельною ділянкою з кадастровим номерам 4823983800:01:000:0035 в натуральній формі: пшениця - 1000 кг., ячмінь - 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза - 200 кг., стягнути 1877,7 грн. пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 0,3% за кожен день прострочення з 12 червня 2019р. по 12 березня 2020р.

Також позивач просив стягнути неотриманий дохід у вигляді орендної у зв`язку з неможливістю використовувати земельні ділянки у 2018р. з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037 шляхом зобов`язання відповідача виплатити в натуральній формі загалом: пшениця - 2000 кг., ячмінь - 1400 кг., соняшник - 200 кг., кукурудза - 400 кг. та стягнути 6035,96 грн. пені за несвоєчасне відшкодування збитків в розмірі 0,3% за кожен день прострочення за період з 27 грудня 2018р. по 12 березня 2020р.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2020р. позов задоволено частково. Постановлено зобов`язати ТОВ Агрофірма Корнацьких виплатити ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2019р. в натуральній формі: пшениця - 1000 кг., ячмінь - 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза - 200 кг., а також стягнуто з відповідача на користь останнього 607,87 грн. пені. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду в частині відхилених вимог про відшкодування збитків, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2015р. між ОСОБА_1 і ТОВ "Агрофірма Корнацьких", а також між ОСОБА_2 і ТОВ "Агрофірма Корнацьких" укладено три договори оренди, за умовами яких останнє отримало в користування на сім років дві земельні ділянки площами по 2,7623 га та одну земельну ділянку площею 2,7622 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037, 4823983800:01:000:0035, розташованих в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

06 жовтня 2017р. на ім`я ОСОБА_1 нотаріальним органом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,7623 га з кадастровим номером 4823983800:01:000:0035 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району, яку орендує ТОВ "Агрофірма Корнацьких" за договором оренди від 15 січня 2015р., укладеним з попереднім власником - ОСОБА_2 .

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019р., залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 грудня 2019р, договір оренди, укладений 15 січня 2015р. між ОСОБА_2 і ТОВ "Агрофірма Корнацьких" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823983800:01:000:0035 розірвано у зв`язку із систематичним невиконанням обов`язків по оплаті оренди.

Рішення суду в частині вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за 2019р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823983800:01:000:0035 не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог про відшкодування неотриманого доходу за недоговірне використання майна, суд виходив з їх недоведеності.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Також встановлено, що рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2017р. договори оренди, укладені 15 січня 2015р. між ОСОБА_1 і ТОВ "Агрофірма Корнацьких" щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037 розірвано у зв`язку із систематичним невиконанням обов`язків по оплаті оренди та покладено обов`язок на орендаря повернути земельні ділянки власнику.

Припинення права оренди ТОВ "Агрофірма Корнацьких" щодо цих земельних ділянок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 березня 2018р.

Вказані земельні ділянки були повернені відповідачем лише 27 і 28 вересня 2018р., що підтверджується актами прийому-передачі.

Відповідач не відреагував на звернення позивача про оплату в натуральній формі за користування в 2018р. земельними ділянками з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037.

Наведені факти свідчать про те, що позивач внаслідок несвоєчасного, тобто всупереч вказаного рішення суду, повернення земельних ділянок був позбавлений можливості використовувати земельні ділянки і відповідно був вправі очікувати дохід за їх використання щонайменше в розмірі, який є не нижчим ніж орендна плата при їх договірному використанні відповідачем.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 січня 2020р. відмовлено ОСОБА_1 у задоволені вимог до ТОВ "Агрофірма Корнацьких" про стягнення заборгованості по орендній платі за 2018р., пені за користування у земельними ділянками з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037. Постанова мотивована тим, що договори оренди між сторонами спору розірвано у грудні 2017р., а відносини за фактом користування земельними ділянками без укладення договорів за своїм правовим змістом є кондикційними. У зв`язку з чим фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а саме в частині, яка стосується оплати за користування в 2018р. відповідачем земельними ділянками з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037, позивач обґрунтовував свої вимоги, в тому числі й доводами, які були викладені в Постанові Миколаївського апеляційного суду від 16 січня 2020р.

Крім того, на відміну від попереднього позову в якому позивач просив захистити його право на підставі договору, в даній же заяві мова йде про недоговірні зобов`язання.

Отже, з цього випливає, що ОСОБА_1 пред`явив позов з інших підстав ніж ті які були підставою для відмови в попередньому позові.

Враховуючи те, що ТОВ Агрофірма Корнацьких користувалося в 2018р. вказаними земельними ділянками ОСОБА_1 без договорів оренди зберігаючи належну останньому плату за користування належним йому майном без достатньої правової підстави, то наявні підстави, передбачені ст.1212 ЦК для стягнення недоотриманих доходів. Таке тлумачення ст.1212 ЦК дано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц за подібних обставин.

Розрахунок недоотриманих позивачем по даній справі доходів було проведено з врахуванням площ земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки та мінімально визначеного актами цивільного законодавства розміру орендної плати.

Заперечень щодо такого розрахунку відповідач в суді першої інстанції не висловлював.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК в частині вимог про відшкодування неотриманого доходу за недоговірне використання майна підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог, а в частині судових витрат - зміні.

В той же час, можна погодитись з головним висновком суду про відсутність підстав для стягнення пені.

Так, за правилами ст.ст.546,547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, а неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення, вчиняється у письмовій формі. Правовим наслідком вчинення такого правочину з недодержанням письмової форми є його нікчемність.

Як зазначалось вище, договори оренди щодо користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037, в яких передбачалась пеня за порушення орендарем зобов`язань, припинили свою дію в 2018р.

Положеннями ж Глави 83 ЦК не передбачено стягнення пені в результаті набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, вимоги про стягнення пені є безпідставними, а тому й не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2020р. в частині вимог про відшкодування неотриманого доходу за недоговірне використання майна скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, а в частині судових витрат - змінити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких виплатити ОСОБА_1 в натуральній формі за недоговірне використання двох земельних ділянок, площами 2,7623 га, 2,7622 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району з кадастровими номерами 4823983800:01:000:0036, 4823983800:01:000:0037 загалом: пшениця - 2000 кг., ячмінь - 1400 кг., соняшник - 200 кг., кукурудза - 400 кг.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 1778,92 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020р.

Головуючий: Судді: