Рішення

від 03.06.2020 по справі 752/16505/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16505/19

Провадження № 2/752/2482/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 червня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ломоносова 75 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

у серпні 2019 року ОСББ Ломоносова 75 звернулося з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, в якому просило зобов`язати відповідача надати доступ представникам і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через квартиру відповідача, зокрема, до стояків центрального опалення, в обсязі достатньому для обстеження їх технічного стану та виконання ремонтно-відновлювальних робіт, та стягнути з відповідача 10 294,82 грн. витрат на ремонтно-відновлювальні роботи з приведення стояків центрального опалення до початкового (проектного) плану.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що всередині жовтня 2018 року, напередодні опалювального сезону, коли з опалювальної системи було злито теплоносій і відбувалась підготовка до її сезонного запуску, відповідач - власник квартири АДРЕСА_1 , самовільно і без будь-яких узгоджень втрутилася у загальнобудинкову систему центрального опалення шляхом вирізання фрагменту опалювальних стояків, встановлення на шляху циркуляції теплоносія вентилів, що перекривають його циркуляцію на стояку в цілому, заміни труб стояка на непроектні (іншого перерізу і з інших матеріалів). При цьому зрозумілих пояснень правлінню ОСББ і про мету вчинення цих дій відповідачем не надавалось, надати доступ до стояків для відновлення їх до попереднього стану відповідач відмовилась, відновити ї стояки до попереднього стану самостійно відповідач також відмовилась.

В цій ситуації члени Правління ОСББ комісійно склали акт про подію, що містив письмову вимогу до відповідача відновити порушену систему опалення до попереднього стану. Проте, не зважаючи на значний проміжок часу, відповідач жодних дій не вчинила, тому, вважаючи всі аргументи і шляхи впливу на відповідача вичерпаними і не вбачаючи інших шляхів захисту прав співвласників будинку і відновлення властивостей майна, що перебуває в їх сумісній власності, на підставі ст. ст. 382, 369 ЦК України, ст. ст. 16-18 Закону України Про ОСББ вимушені звернутись до суду даним позовом.

Ухвалою від 09.08.2019 року відкрито спрощене провадження з розгляду справи та призначено дату судового розгляду без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 15-16).

Ухвалою від 18.11.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання з повідомленням учасників справи на 24.02.2020 року (а.с. 55-56).

Ухвалою від 24.02.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд по справі на 03.06.2020 року (а.с. 66).

В судовому засіданні 03.06.2020 року представник позивача - Жидков О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача - ОСОБА_2 проти заявленого позову заперечив за його безпідставністю та необґрунтованістю, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечено сторонами у справі, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду, позивач посилався на самовільне і без будь-яких узгоджень втручання відповідачем у загально будинкову систему центрального опалення.

В обґрунтування свої вимог надав акт-вимогу № 47 від 23.10.2018 року, підписаний членами правління ОСББ та власником квартири АДРЕСА_2 , заяви мешканців будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , акти №№ 12, 13 від 29.01.2020 року та примітки, що містяться на а.с. 10, 36.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.

Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Правами, наданими цивільним процесуальним законодавством щодо витребовування доказів, заявлення клопотань про призначення будівельно-технічної експертизи, позивач не скористався

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази щодо втручання відповідачем у загальнобудинкову систему центрального опалення, що призвело до порушень прав позивача як представника інших співвласників.

При цьому, суд враховує посилання відповідача на звіт щодо технічного щодо технічного стану об`єкта у м. Києві по виконанню робіт по частковій заміні стояків, як належний та допустимий доказ, котрий відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростований (а.с. 43-53).

Згідно останнього монтаж систем опалення виконано відповідно до рекомендацій Мінрегіонбуду та вимог ДБН 2.4-15-2000.

Крім того, Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Так, ст. 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В силу ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

За приписами ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується своїм майном па власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував на те, що відповідачем порушено його право, шляхом вчинення зобов`язання відповідача надати доступ представникам і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через квартиру відповідача, зокрема, до стояків центрального опалення, в обсязі достатньому для обстеження їх технічного стану та виконання ремонтно-відновлювальних робіт.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи те, що вказане нежитлове приміщення є власністю відповідача , а тому він уповноважений самостійно вирішувати порядок його використання.

Крім того відсутні будь-які законодавчі приписи, що зобов`язували б відповідача надати ключ до його приватної власності та забезпечити безперешкодний доступ представникам позивача.

Статтею 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку.

З даної статті виходить, що відповідач, повинен надати доступ тільки у невідкладних випадках з метою ліквідації аварії.

Враховуючи зазначене, суд надходить до висновку, що працівники позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг, що надаються власникам (наймачам) жилих і нежилих приміщень вказаного багатоквартирного будинку не мають право на вільний, безперешкодний, у будь-який час і без згоди власника доступ до вказаних приміщень, які належать відповідачу на праві приватної власності, а тому вимога позивача про зобов`язання відповідача надати доступ представникам і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через квартиру відповідача, зокрема, до стояків центрального опалення, в обсязі достатньому для обстеження їх технічного стану та виконання ремонтно-відновлювальних робіт, задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.

Як наслідок, не підлягає й задоволенню похідна вимога позивача про стягнення з відповідача 10 294,82 грн. витрат на ремонтно-відновлювальні роботи з приведення стояків центрального опалення до початкового (проектного) плану, так як перед судом не доведено належними та допустимими доказами як факт наявності та необхідності проведення ремонтно-відновлювальних робіт, так і їх розмір.

Згідно ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 9 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ломоносова 75 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів - відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ломоносова 75 (ЄДРПОУ 37165353, адреса: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 75) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 9 000, 00 грн. (дев`ять тисяч гривень)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суду м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко