Постанова

від 11.08.2020 по справі 569/3757/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м. Рівне

Справа № 569/3757/20

Провадження № 22-ц/4815/909/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Шимківа С.С., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

за участю представника позивача -адвоката Жуковського О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 червня 2020 року в складі судді Ковальова І.М., проголошене в 17 год. 07 хв. в м. Рівне,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позов мотивує тим, що 28 вересня 1996 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом актів цивільного стану м. Мелітополя Запорізької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №768.

27 листопада 2018 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/18370/17 шлюб між ними розірвано.

Зазначає, що за час перебування у шлюбі, спільними зусиллями та за спільні кошти, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року ними було набуто нерухоме майно, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 17 700 кв м., розташована за адресою в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 655 683,00 грн., яка була зареєстрована на ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Управління комунальної власності Виконавчого комітету Рівненської міської ради №08-610 від 08 липня 2015 року заборгованість за земельну ділянку загальною площею 17 700 кв. м у ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2018 року відсутня.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року ніким не скасований та не визнаний недійсним з підстав його фіктивності, є чинним і по теперішній час.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, виконаний ТОВ "НІКОС землевпорядна компанія" на замовлення ОСОБА_2 , вказана земельна ділянка згідно експлікації земель складається з двох земельних ділянок площею 0,3397 га та 1,4303 га.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказані земельні ділянки внесені відомості до держреєстру, а саме: 1) земельна ділянка площею 0,3397 га, розташована за адресою в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:002:0141, реєстраційний номер: 357180156101; 2) земельна ділянка площею 1,4303 га, розташована за адресою в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:002:0142, реєстраційний номер: 357215756101. Власником вказаних земельних ділянок зазначено ТОВ "Комфорт-Лайн", директором якого є ОСОБА_2 .

Вважає, що у відповідності до частини першої статті 60 СК України вищевказані земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 , однак вибули із володіння ОСОБА_2 поза її волею шляхом створення певної схеми з метою зменшення обсягу майна подружжя, що підлягає поділу.

На даний час вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо розподілу вищевказаного спільного майна та ОСОБА_2 не визнає його спільною сумісною власністю.

На підставі викладеного просить суд визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,3397 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0141, реєстраційний номер: 357180156101 розташовану за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,4303 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0142 реєстраційний номер 357215756101 розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,3397 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:002:0141; реєстраційний номер: 357180156101 та на 1/2 земельної ділянки площею 1,4303 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:002:0142 реєстраційний номер 357215756101.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 4 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,3397 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0141, реєстраційний номер: 357180156101 розташовану за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,4303 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0142 реєстраційний номер 357215756101 розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 на земельну ділянку площею 0,3397 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:002:0141; реєстраційний номер: 357180156101.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 на земельну ділянку площею 1,4303 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:002:0142 реєстраційний номер 357215756101.

Рішення суду мотивовано тим, що земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані за спільні кошти сторін в період перебування у шлюбі.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що позов ОСОБА_4 є передчасним, оскільки право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Комфорт-Лайн" та на момент звернення ОСОБА_4 із позовною заявою рішення Рівненського міського суду у справі №569/14094/19 від 13 лютого 2020 року про скасування державної реєстрації права власності на спіні земельні ділянки за ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , ще не набрало законної сили.

Суд не надав оцінки тим обставинам, що з моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10 жовтня 2008 року право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 оформлено не було, відтак, після скасування записів про державну реєстрацію права власності спірні земельні ділянки за ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , вони повернуться у комунальну власність, а тому визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, яке не перебуває у власності жодного з них, суперечить інституту спільної сумісної власності подружжя.

Також, суд не з`ясував і тих обставин справи, що на спірних земельних ділянках розташовані будівлі цілісного майнового комплексу, який належить йому на праві особистої приватної власності та є предметом поділу між подружжям у справі №570/4572/17, що перебуває на розгляді у Рівненському районному суді Рівненської області, а тому окремий розгляд даних справ є неможливим.

Висновки суду про те, що спірне майно було придбано за спільні кошти сторін в період перебування у шлюбі вважає помилковими. З наявного у матеріалах справи договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29 жовтня 2008 року вбачається, що майно належить йому на праві особистої приватної власності, що спростовує доводи суду про не доведеність його придбання за кошти відповідача.

Вказаний договір не містить пункту про надання дружиною згоди на вчинення ним цього правочину, не оформлено такої згоди і у вигляді окремого документа, а відтак підстави вважати, що дане майно придбане за спільні кошти подружжя відсутні.

Доводить, що спірну земельну ділянку було придбано за кошти, які він отримав від ОСОБА_5 за борговою розпискою від 17 жовтня 2008 року.

Суд не взяв до уваги, що спірні земельні ділянки на час розгляду справи перебувають у власності ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , а розміщені на них будівлі цілісного майнового комплексу перебувають в іпотеці АТ "УкрСиббанк", а тому рішення у даній справі впливає на права та інтереси вказаних осіб, яких не було залучено до участі в справі.

Крім того, судом не враховано його заяву про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки вона має значний інтерес для нього, ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , є дуже складною та заплутаною, обсяг доказів у справі є значним та в подальшому виникне необхідність у витребуванні судом додаткових доказів від позивача, проведенні ще одної експертизи щодо вартості майна, виклику та допиту свідків, залученні третіх осіб до участі у справі.

Звертає увагу на те, що у провадженні Рівненського районного суду уже перебувала справа № 570/4572/17 між тими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а тому були достатні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підстав наданих сторонами доказах, яким суд дав правильну оцінку. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду-без змін.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 28 вересня 1996 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області 27 листопада 2018 року.

29 серпня 2006 року ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав у Підприємства споживчої кооперації "РІКОС-ПЛЮС" будівлі за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 36-39).

На підставі вказаного договору 30 серпня 2006 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на будівлі за зазначеною адресою, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 42).

Відповідно до рішення Рівненської міської ради №746 від 26 квітня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 29 серпня 2006 року надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 17700 кв.м. у АДРЕСА_1 для надання у власність шляхом викупу громадянину ОСОБА_2 для обслуговування будівель та споруд, відвівши цю ділянку за рахунок земель, наданих у постійне користування підприємству споживчої кооперації "Рівненський завод торговельного обладнання" (а.с. 50).

На підставі вказаного рішення міської ради на замовлення ОСОБА_2 ТОВ "НІКОС землевпорядна компанія" було виконано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу, в якому згідно плану відведення земельна ділянка у АДРЕСА_1 складається з двох земельних ділянок площею 3397 кв.м та 14303 кв.м. (а.с. 53).

Рішенням Рівненської міської ради №1627 від 12 червня 2008 року затверджено проект землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 17700 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , фізичній особі ОСОБА_2 для обслуговування будівель та споруд. Також, вказану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу (а.с. 22).

10 жовтня 2008 року між Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №2647 (а.с. 15, 16).

За умовами вказаного договору продавець зобов`язався продати у власність покупця земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 17700 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що вартість земельної ділянки становить 655683 грн.

Відповідно до довідки Управління комунальної власності Виконавчого комітету Рівненської міської ради №08-610 від 8 липня 2015 року у ОСОБА_2 по розрахунках за земельну ділянку загальною площею 17 700 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року відсутня (а.с. 67).

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2014 року ОСОБА_5 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання за нею права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 17700 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та призначена для обслуговування будівель і споруд. Свої вимоги ОСОБА_5 мотивувала тим, що 10 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 позичили у неї кошти в сумі 657 000 грн., однак відповідач позикове зобов`язання не виконав. Також, вказувала, що було визначено спосіб забезпечення виконання вказаного зобов`язання, а саме за рахунок нерухомого майна, що було власністю ОСОБА_2 . Внаслідок чого ОСОБА_5 просила суд про визнання за собою права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 17 700 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для обслуговування будівель та споруд. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2014 року було визнано мирову угоду, пунктом 3 якої визнано за ОСОБА_5 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 17700 кв.м, ява знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка призначена для обслуговування будівель та споруд. Постановою апеляційного суду Рівненської області від 6 лютого 2018 року ухвалу Рівненського міського суду від 17 березня 2014 року про затвердження мирової угоди скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року у справі №569/678/14-ц, що набрало законної сили, та яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у сумі 657000 грн. відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано фіктивним договір позики, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо надання грошових коштів в розмірі 657000 грн. зі строком повернення 17 жовтня 2013 року (а.с. 74-79).

Крім того, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року встановлено , що отриману ОСОБА_5 відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2014 року земельну ділянку поділено на дві земельні ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:002:041 площею 0,3397 га та з кадастровим номером 5610100000:01:002:042 площею 1,4303 га. Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт-Лайн" від 20 травня 2014 року, оформлене протоколом №01, ОСОБА_5 внесла до статутного капіталу ТОВ "Комфорт-Лайн" обидві земельні ділянки, у зв`язку з чим отримала частку 98,40% у статутному капіталі. Згідно протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт-Лайн" від 18.12.2017 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора ТОВ "Комфорт-Лайн".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ТОВ "Комфорт-Лайн" 02 липня 2014 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, площею 0,3397 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а 03 липня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142, площею 1,4303 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

13 лютого 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області ухвалено рішення у цивільній справі №569/14094/19, яким позов ОСОБА_2 до ТОВ "Комфорт-Лайн" в особі директора ОСОБА_2., ОСОБА_5., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування записів про державну реєстрацію задоволено повністю. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Комфорт-Лайн" за №6202245 від 02 липня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, площею 0,3397 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Комфорт-Лайн" за №6204573 від 3 липня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142, площею 1,4303 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за №5611106 від 12 травня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0141, площею 0,3397 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за №5611556 від 12 травня 2014 року на земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:002:0142, площею 1,4303 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.81-84).

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 125 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (частина перша статті 126 ЗК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно із статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року) підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є у тому числі нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, земельної ділянки.

У частинах третій, четвертій статті 334 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року) визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

За вимогами статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року)купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З аналізу вказаних норм матеріального права, можна зробити висновок, що ОСОБА_2 набув у власність спірні земельні ділянки, уклавши нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, проте від державної реєстрації прав на вказані земельні ділянки відповідач ухиляється.

Будь-яких доказів про придбання спірних земельних ділянок за особисті кошти ОСОБА_2 суду не надано та презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно не спростовано.

Ненадання ОСОБА_1 згоди на укладення відповідачем договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 жовтня 2008 року також не свідчить, що спірне майно придбано за його особисті кошти.

Не підтверджують даної обставини і покликання ОСОБА_2 на придбання спірної земельної ділянки за кошти, які він отримав від ОСОБА_5 за борговою розпискою від 17 жовтня 2008 року, так як рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року у справі №569/678/14-ц, що набрало законної сили, вказаний договір позики визнано фіктивним.

Таким чином, оскільки спірні земельні ділянки були придбані відповідачем за нотаріально посвідченим договором, укладеним в порядку, встановленому законом, в період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про віднесення їх спільного майна подружжя, яке підлягає поділу між сторонами.

Відсутність державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки обмежує сторін у повноваженні щодо розпорядження ними, проте не позбавляє права володіння і користування як складових права власності (стаття 317 ЦК України).

З огляду на наведене, апеляційний суд не приймає доводи відповідача в частині, що земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1 , не підлягають розподілу, оскільки у нього не виникло право власності на зазначені об`єкти нерухомості.

Доводи апеляційної скарги про передчасність позову ОСОБА_4 в зв`язку з не набранням законної сили рішенням Рівненського міського суду у справі №569/14094/19 від 13 лютого 2020 року про скасування державної реєстрації права власності на спіні земельні ділянки за ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , є безпідставними та не можуть бути підставою для відмови в захисті порушеного права позивача на спільне майно подружжя.

Необґрунтованими є також доводи відповідача щодо розташування на спірних земельних ділянках будівлі цілісного майнового комплексу, який належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки за ним зареєстровано право власності лише на окремі нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спір між сторонами щодо поділу вказаних будівель, як спільного майна подружжя, є предметом розгляду у справі №570/4572/17, що перебуває в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області, а тому питання про їх належність ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності не є предметом дослідження у даній справі.

Оскільки, земельна ділянка площею 0,3397 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0141 та земельна ділянка площею 1,4303 га, кадастровий номер 5610100000:01:002:0142, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не є предметом спору в справі № 570/4572/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, підстави для залишення позову у даній справі без розгляду відсутні.

Також, не можуть бути прийняті доводи апеляційної скарги про неможливість окремого розгляду даної справи та справи №570/4572/17, оскільки предметом спору в них є різні об`єкти нерухомого майна та їх окремий розгляд не може вплинути на виконання судових рішень, ухвалених за наслідками їх розгляду.

Доводи відповідача на порушення рішенням у даній справі прав ТОВ "Комфорт-Лайн" та ОСОБА_5 , у власності яких перебувають спірні земельні ділянки, спростовуються рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2020 року в справі №569/14094/19, яким скасовано записи про державну реєстрацію прав власності на спірні земельні ділянки за вказаними особами.

АТ "УкрСиббанк", в іпотеці в якого перебувають будівлі, розміщені на спірних земельних ділянках, рішення суду першої інстанції у даній справі не оскаржує та будь-які дані про уповноваження ним ОСОБА_2 на захист своїх інтересів в матеріалах справи відсутні.

Покликання відповідача на необхідність розгляду даної справи за правилами загального, а не спрощеного позовного провадження, не заслуговують на увагу, оскільки предметом позову в даній справі є вимоги, що випливають із сімейних правовідносин, правове регулювання, яких не представляє складності, а тому є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, в зв`язку чим мотивованою ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 4 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перехід у справі до загального позовного провадження залишено без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 червня 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту б пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 червня 2020 року залишити без змін.

Понесені витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.08.2020 року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.

Ковальчук Н.М.