Постанова

від 10.08.2020 по справі 910/688/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. Справа № 910/688/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020

у справі №910/688/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аррівер Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй

про стягнення 92036,32 грн.

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ Аррівер Груп повідомлений, але не з`явився;

- ТОВ Капітал Інвест Строй Пономаренко К.П., адвокат, посв. №000453 від 11.03.2019;

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аррівер Груп (далі - позивач, ТОВ Аррівер Груп ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй (далі - відповідач, ТОВ Капітал Інвест Строй ) про стягнення 92036,32 грн. заборгованості, що складається з: 48839,73 грн. - сума основного боргу, 33800,00 грн. - штраф, 8591,59 грн. - пеня та 805,00 грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ Аррівер Груп посилається на статті 526, 530, 612, 625 ЦК України, статтю 193 ГК України, зазначає про неналежне виконання ТОВ Капітал Інвест Строй зобов`язання за договором поставки №04/07-18/2 від 04.07.2018 щодо повної та своєчасної оплати товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аррівер Груп 48839,73 грн. суми основної заборгованості, 8032,38 грн. пені, 805,00 грн. 3 % річних та 1317,28 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги частково, місцевий господарський суд вказав, що факт наявності у ТОВ Капітал Інвест Строй заборгованості в розмірі 48839,73 грн., 8032,38 грн. пені та 805,00 грн. 3% річних підтверджується матеріалами справи, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

При цьому, господарський суд першої інстанції, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені вказав, що ТОВ Аррівер Груп не враховано положення частини 6 статті 232 ГК України щодо нарахування пені в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, штраф, нарахований ТОВ Аррівер Груп на підставі п. 5.1 договору за кожен день прострочення невиконаного зобов`язання, за своєю правовою природою охоплюється визначенням пені (стаття 549 ЦК України); відтак позивач просить двічі стягнути пеню за одне й те саме порушення зобов`язання, в той час як у відповідності до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому вимоги про стягнення 33800,00 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Задовольняючи вимоги позову про стягнення 3% річних, місцевий господарський суд вказав, що, враховуючи положення частини 1 статті 14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягають 3% річних саме в розмірі заявленому позивачем - 805,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ Капітал Інвест Строй звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 в повному обсязі; відмовити у задоволенні позову ТОВ Аррівер Груп в повному обсязі; у разі необхідності вийти за межі апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ Капітал Інвест Строй посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме частин 1, 3, 4 статті 73, статей 80, 86, пункту 1 частини 1, частини 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України, неправильне застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, на думку ТОВ Капітал Інвест Строй , доводи ТОВ Аррівер Груп не підтверджують предмет доказування, тобто факт виставлення рахунків, що передує сплаті послуги, не відповідають фактичним обставинам справи, а надані докази не відповідають стандарту доказування та не відповідають критеріям щодо належності, достатності, допустимості та достовірності останніх.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/688/20 залишено без руху; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме: надати докази доплати судового збору у розмірі 2253,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/688/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/688/20; розгляд справи призначено на 10.08.2020.

Позиції учасників справи.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, що не є перешкодою для розгляду даної справи в розумінні статті 178 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

04.07.2018 ТОВ Аррівер Груп (постачальник) та ТОВ Капітал Інвест Строй (покупець) уклали договір поставки №04/07-18/2 (далі - договір) за умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2. договору найменування, кількість та ціна товару, вказуються у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється на умовах, зазначених в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Умовами п. 2.2. сторони погодили, що покупець зобов`язаний у письмовій або усній формі подати заявку на відвантаження визначеної кількості та виду товару, а також терміну поставки не пізніше 1 (одного) робочого дня до передбачуваної дати поставки. На підставі поданої заявки постачальник зобов`язаний поставити товар. Покупець не має права відмовитися від приймання товару після подання ним заявки постачальнику.

Документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю: рахунок-фактура, видаткова накладна і податкова накладна в електронному вигляді. Згідно чинного законодавства, постачальник зобов`язується зареєструвати в установленому порядку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. На вимогу покупця надається товарно-транспортна накладна, сертифікат якості товару та (або) паспорт якості (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 2.5. договору, моментом поставки товару вважається дата відвантаження товару, зазначена у видатковій накладній.

За умов п. п. 3.1., 3.2. договору, асортимент та ціна товару вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. В ціну товару входить вартість транспортних витрат. Транспортування товару здійснює постачальник.

Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони передбачили, що покупець здійснює 100% передоплату на підставі рахунку виставленого постачальником на суму і кількість товару зазначеного і узгодженого сторонами в рахунку або в специфікації. В разі відвантаження товару без попередньої оплати покупець зобов`язується розрахуватися за поставлений товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження товару, зазначеної у видатковій накладній.

Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим узгодженим сторонами способом, не забороненим законом. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. п. 4.3., 4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, у разі несвоєчасної оплати товару, зазначеної в п. 4.2. договору, більш ніж на 2 (два) банківських дня, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Якщо термін заборгованості перевищує 30 днів, замовник оплачує постачальнику додатково штраф у сумі 100,00 грн. за кожен день заборгованості до повного її погашення.

Умовами п. 5.4. договору визначено, що оплата пені та штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Якщо ні одна із сторін не заявить про намір припинити дію договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же самих умовах без укладення письмової додаткової угоди про продовження терміну дії (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Пунктом 8.3. договору сторони передбачили, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Специфікацією №8 від 01.06.2019, яка є невід`ємною частиною договору поставки №04/07-18/2, сторони погодили поставку піску на суму 10578,38 грн.

Специфікацією №9 від 01.06.2019, яка є невід`ємною частиною договору поставки №04/07-18/2, сторони погодили поставку піску на суму 26049,60 грн. та щебеню на суму 53148,94 грн.

14.06.2019, на виконання умов договору та відповідно до специфікації №8 від 01.06.2019, ТОВ Аррівер Груп поставило ТОВ Капітал Інвест Строй пісок на суму 10578,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №778 від 14.06.2019 на суму 10578,00 грн., товарно-транспортною накладною №Р778-1 від 14.06.2019, які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, та рахунком на оплату № 220 від 14.06.2019 на суму 10 578,00 грн.

14.06.2019, на виконання умов договору та відповідно до специфікації №9 від 01.06.2019, ТОВ Аррівер Груп поставило ТОВ Капітал Інвест Строй щебінь на суму 25294,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №779 від 14.06.2019 на суму 25294,44 грн., товарно-транспортною накладною №Р779-1 від 14.06.2019, які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, та рахунком на оплату №221 від 14.06.2019 на суму 25294,44 грн.

24.06.2019, на виконання умов договору та відповідно до специфікації №9 від 01.06.2019, ТОВ Аррівер Груп поставило ТОВ Капітал Інвест Строй пісок на суму 12966,91 грн., що підтверджується видатковою накладною №819 від 24.06.2019 на суму 12966,91 грн., товарно-транспортною накладною №Р819-1 від 24.06.2019, які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств, та рахунком на оплату №256 від 24.06.2019 на суму 12966,91 грн.

Всього, на виконання умов договору та відповідно до специфікацій №8 та №9 від 01.06.2019, ТОВ Аррівер Груп поставило ТОВ Капітал Інвест Строй товар на загальну суму 48839,73 грн.

ТОВ Капітал Інвест Строй вказаний вище товар, отриманий від ТОВ Аррівер Груп , не оплатило; доказів оплати ТОВ Капітал Інвест Строй поставленого ТОВ Аррівер Груп товару у матеріали справи не надано.

25.10.2019 ТОВ Аррівер Груп направило на адресу ТОВ Капітал Інвест Строй претензію б/н з вимогою сплатити кошти у 14-денний термін за поставлений товар в розмірі 48839,73 грн., що підтверджується описом вкладення та фіскальний чеком.

Відповіді на вищезазначену претензію матеріали справи не містять.

Посилаючись на неоплату ТОВ Капітал Інвест Строй поставленого товару, ТОВ Аррівер Груп звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ТОВ Капітал Інвест Строй 48839,73 грн. - основного боргу, а також нараховані на суму основної заборгованості 33800,00 грн. - штрафу, 805,00 грн. - 3% річних та 8591,59 грн. - пені, а всього - 92036,32 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо вимог про стягнення суми основної заборгованості.

У відповідності з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 статті 509 ЦК України).

За визначенням ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України в свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 статті 181 ГК України).

За своєю правовою природою укладений між ТОВ Аррівер Груп та ТОВ Капітал Інвест Груп договір №04/07-18/2 є договором поставки та регулюється приписами Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України (що кореспондує змісту статті 193 ГК України) передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено статтею 525 ЦК України.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини (щодо поставки товару, підписання обома сторонами відповідних документів без заперечень та зауважень, тощо), керуючись наведеними нормами, колегія суддів вважає правомірним задоволення позову в частині основного боргу - 48839,73 грн.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Капітал Інвест Строй про те, що обов`язок щодо сплати коштів за надані послуги виникає у нього лише після поставки товару позивачем, в той час як надані останнім накладні не є доказами, які фіксують факти здійснення господарської операцій, оскільки не містять обов`язкових реквізитів - з боку відповідача вказані документи містять лише підпис, який не дає можливості ідентифікувати особу, а також відсутня посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає наступне.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції . Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2., 2.4 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Як зазначено в п. 2.4. Положення, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2020 у справі №909/1073/17 зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні свідчать про перевезення (перевізниками ТОВ Аррівер Груп та ТОВ Торгівельна логістика ) товару, поставленого за спірними видатковими накладними відповідачу.

Відтак, враховуючи, що спірні накладні містять такі обов`язкові реквізити як дату їх складання, назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цими накладними, зміст та обсяг господарської операції, особисті підписи в графі від постачальника та отримав , які засвідчені відтиском печаток сторін (зокрема підпис особи, яка прийняла товар з боку ТОВ Капітал Інвест Строй скріплено відтиском печатки ТОВ Капітал Інвест Строй ), а також те, що ТОВ Капітал Інвест Строй не заперечує факту належності печатки Товариству, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Аррівер Груп до ТОВ Капітал Інвест Строй про стягнення основного боргу у сумі 48839,73 грн.

Наведене також спростовує посилання апеляційної скарги про допущені місцевим господарським судом порушення статті 86 ГПК України.

Щодо вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних.

За визначенням статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 статті 230 ГК України).

За порушення в сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 статті 193, ч. 1 статті 216 та ч. 1 статті 218 ГК України).

Згідно з ч. 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 статті 232 ГК України).

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України (ч. 1 статті 199 ГК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч.1 статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень ч. 4 статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Між тим для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі №910/29752/15 та Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що погоджений сторонами у п. 5.1. договору штраф (у сумі 100,00 грн. за кожен день заборгованості до повного її погашення) за своєю правовою природою охоплюються визначенням пені (стаття 549 ЦК України), оскільки його нарахування здійснюється за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як штраф обраховується у відсотках від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов`язання та має одноразовий характер (тобто законодавством не передбачено нарахування штрафу за кожен день прострочення).

Апеляційний господарський суд, зважаючи на положення чинного законодавства, яке регулює штрафні санкції та статтю 61 Конституції України (згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення), погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення штрафу.

Здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, перерахунок яких було здійснено місцевим господарським судом, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції, що до стягнення з ТОВ Капітал Інвест Строй на користь ТОВ Аррівер Груп підлягає 8032,38 грн. пені (враховуючи положення частини 2 статті 232 ГК України) та 805,00 грн. 3 % річних (згідно з вимогами позовної заяви).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Капітал Інвест Строй на користь ТОВ Аррівер Груп 48 839,73 грн. суми основної заборгованості, 8032,38 грн. пені та 805,00 грн. 3 % річних.

Щодо посилань апеляційної скарги на порушення місцевим господарським судом ч.ч. 1, 3, 4 статті 73 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що стаття 73 ГПК України містить лише частини 1 та 2; відтак, місцевий господарський суд не міг припуститися порушень неіснуючих частин 3 та 4 цієї статті. Водночас, ч. 1 статті 73 ГПК України надає визначення доказів і ТОВ Капітал Інвест Строй у апеляційній скарзі не вказує, яке конкретне порушення цієї норми ГПК України припустився місцевий господарський суд.

Щодо тверджень апеляційної скарги про порушення господарським судом першої інстанції статті 80 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що вказаною статтею врегульовано подання доказів, однак апелянт не вказує які саме порушення цієї статті допустив суд під час розгляду справи.

Посилання апеляційної скарги на порушення апеляційним господарським судом пункту 1 частини 1, частини 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України також не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки, як встановлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164 та 172 ГПК України, та підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, передбачені ГПК України, судом на даний час не встановлені.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з п. 1) ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду у цій справі.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Інвест Строй на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/688/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/688/20 залишити без змін.

3. Справу №910/688/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.08.2020

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак