Ухвала

від 12.08.2020 по справі 922/4201/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" серпня 2020 р. Справа №922/4201/19

Суддя Гетьман Р.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія Ко (вх.№1989Х/1 від 11.08.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у справі №922/4201/19 (повний текст рішення складено 16.06.2020, суддя Чистякова І.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія , м. Люботин Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія Ко , м. Люботин Харківської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_1 , м. Люботин, Харківська область,

- ОСОБА_2 , м. Харків,

- Товариство з обмеженою відповідальністю Рідна Мрія , м. Люботин, Харківська область,

про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства та рішення учасника товариства , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Актінія Ко , оформлене протоколом №15/02 від 15.02.2018. Визнано недійсним рішення учасника ТОВ Актінія Ко №21/05 від 21.05.2019. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3842,00 грн. покладено на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Актінія Ко . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія Ко на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Актінія Ко звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 по справі №922/4201/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на обставини введених обмежень та карантинних заходів, що діяли під час винесення оскаржуваного рішення.

Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати частини судового збору. Апелянт посилається на те, що відповідач не здійснює господарської діяльності, оскільки вже більше року перебуває у стані припинення, а відтак не має фінансової можливості сплатити судовий збір одразу під час подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, що діяла на момент звернення до суду першої інстанції, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позов містить дві вимоги немайнового характеру. Розмір прожиткового мінімуму на 1 січня 2019 року становив - 1921,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить: 1921,00 грн.*2*150% = 5763,00 грн.

Натомість, апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується доданою до апеляційної скарги квитанцією.

Таким чином, апелянт повинен сплатити решту судового збору у сумі 5763,00 грн. - 2000,00 грн. = 3763,00 грн.

Водночас, у тексті апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт посилається на те, що відповідач не здійснює господарської діяльності, оскільки вже більше року перебуває у стані припинення, а відтак не має фінансової можливості сплатити судовий збір одразу під час подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.

Крім того, скаржник не надав будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Також, суд зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.

Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом доказів сплати решти судового збору в розмірі 3763,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись чч.1, 2 ст.174, ст.234, п.2 ч.3 ст.258, ст.260 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Актінія Ко залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Суддя - доповідач Р.А. Гетьман