Ухвала

від 13.08.2020 по справі 910/11847/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/11847/20

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс про вжиття заходів забезпечення позову, без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права спільної часткової власності на нежитлові приміщення у якій позивач просить суд:

- визнати право спільної часткової власності на індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34, що знаходиться у володінні ТОВ Сакцент Плюс ;

- розподілити частки співвласників наступним чином 8779/10000 за ТОВ Сакцент Плюс , а 1221/10000 за територіальною громадою міста Києва в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснити державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ Сакцент Плюс на 8779/10000 частки на нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34.

Разом із вказаною позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі №910/17133/18 щодо виселення ТОВ Сакцент Плюс з нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34.

Заява обґрунтована тим, що виселення заявника із нежитлових приміщень площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34 унеможливить виконання рішення суду у даній справі, так як майно, що частково належить заявнику може бути знищено, пошкоджено новим користувачем, щодо нього можуть виникнути інші права третіх осіб, правовий статус майна (право власності), що має виключне суттєве значення для усіх учасників правовідносин, що склались у справі №910/17133/18 не визначено.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Так, обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що на думку останнього існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до неможливості виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом зазначається, що в поданій заяві, міститься лише посилання на можливе порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, також заявником не надано жодних доказів підтвердження загрози відчуження, пошкодження або знищення зазначеного в заяві майна.

Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи вище зазначене, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1051 грн за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс .

Керуючись ст.ст.136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дата підписання: 13.08.2020.

Суддя Я.В. Маринченко