Ухвала

від 13.08.2020 по справі 910/11847/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/11847/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс (04205, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 14-Г; ідентифікаційний код 32528639) до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 16; ідентифікаційний код 37371727), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15; ідентифікаційний код 34691374) про визнання права спільної часткової власності на нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права спільної часткової власності на нежитлові приміщення.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати право спільної часткової власності на індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34, що знаходиться у володінні ТОВ Сакцент Плюс ;

- розподілити частки співвласників наступним чином 8779/10000 за ТОВ Сакцент Плюс , а 1221/10000 за територіальною громадою міста Києва в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснити державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ Сакцент Плюс на 8779/10000 частки на нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2102 грн.

Згідно з п.п.1 п.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається із прохальної частини вказаної позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Також, ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п.3.1 Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

На підставі викладеного, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 4204 грн та одну позовну вимогу майнового характеру, виходячи із вартості майна.

В той же час, позивачем додано до матеріалів позовної заяви платіжні доручення №291 від 24.06.2019 на суму 1921 грн та №411 від 31.07.2020 на суму 181 грн.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної зави, позивач заявляючи вимогу про визнання права часткової власності на нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м в розмірі частки 87,79%, визначив ціну позову в сумі 89886,20 грн, однак, в матеріалах наявний Висновок про вартість майна станом на 31.12.2003 (ще до проведених позивачем поліпшень) яка становить 156785,38 грн, що в свою чергу свідчить про невідповідність визначеної позивачем вартості частки спірного майна, та відповідно ціни позову.

З огляду на викладене, позивачу необхідно визначитись з дійсною вартістю частки спірного майна, на яке останній просить визнати право власності та сплатити судовий збір за вказану позовну вимогу у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в порядку і розмірах встановлених законом, та подати суду докази сплати судового збору.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Так судом встановлено, що у лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс зверталось до Господарського суду міста Києва із позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві з аналогічними позовними вимогами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/2056/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс було залишено без руху з огляду на встановлення судом факту несплати судового збору у визначеному Законом розмірі.

В подальшому, з огляду на не усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020, позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу без розгляду.

В той же час суд зазначає, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 13.08.2020.

Суддя Я.В. Маринченко