Рішення

від 13.08.2020 по справі 911/862/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2020 р. Справа № 911/862/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Агро", 08304, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Завокзальна, будинок 5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмаре", 09145, Київська область, Білоцерківський район, село Іванівка, вулиця Центральна, будинок 64

про стягнення 28 136,97 грн за договором купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Агро" звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмаре" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019 в розмірі 28 136,97 грн, з яких: 24 466,93 грн сума основного боргу та 3 670,04 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу після отримання даної ухвали надати суду заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 14.04.2020 була надіслана судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (16.04.2020) на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Із повернутого відділенням поштового зв`язку рекомендованого повідомлення за № 0103272985778 вбачається, що поштове відправлення вручено 24.04.2020, однак не зазначено спосіб вручення та кому вручено. У зв`язку з чим судом зроблено витяг із офіційного веб-сайту Укрпошти за трек-номером 0103272985778, згідно інформації з якого поштове відправлення вручено особисто 24.04.2020 (витяг знаходиться в матеріалах справи). У зв`язку з неповним заповненням суб`єктом поштового зв`язку реквізитів вручення поштового відправлення супровідним листом Господарського суду Київської області від 30.06.2020 було повторно направлено на адресу відповідача копію ухвали від 14.04.2020, однак 16.07.2020 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103273868490 без зазначення необхідних реквізитів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України було встановлено карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)", яким Розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ".

Водночас, 17.07.2020 набув чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни у пункт 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення його в наступній редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Поряд з цим, згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, враховуючи обмеженість строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, внесені Законом України від 18.06.2020 № 731-IX зміни в Господарський процесуальний кодекс України, відсутність відповідних заяв про інше (про продовження процесуальних строків), суд вирішив здійснювати розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес-Агро" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ла-Маре" (Покупець) (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмаре") було укладено договір купівлі-продажу № 2, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти товар та оплатити у номенклатурі і кількості, за ціною та на умовах, викладених у даному Договорі та у рахунках-фактурах і накладних (пункт 1.1 Договору).

Товаром за даним Договором є харчові продукти. Найменування, асортимент, ціна і загальна вартість товару узгоджується сторонами на підставі заявки Покупця і вказуються в товарних накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору сума договору складається із суми вартості всіх переданих Покупцю товарів згідно накладних протягом дії Договору.

Загальна сума Договору складає (орієнтовно) 800 000 (вісімсот тисяч) гривень (пункт 2.2 Договору).

Пунктами 2.3-2.5 Договору передбачено:

- оплата за товар здійснюється покупцем згідно з рахунком-фактурою Продавця в національній валюті України в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 2.3);

- покупець зобов`язується оплатити продукцію протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня одержання продукції на суму, вказану у видатковій накладній. Строк оплати можу бути змінений лише за двохсторонньою угодою за наявності заяви Покупця (пункт 2.4);

- всі грошові кошти, що надійшли від Покупця Продавцю на розсуд Продавця незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу, приймаються в рахунок погашення заборгованості Покупця, що виникла згідно хронологічного порядку раніше (пункт 2.5).

Згідно з пунктом 4.1 Договору Продавець зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) днів відвантажити товар після отримання замовлення Покупця.

Пунктом 4.3 Договору узгоджено, що днем одержання товару вважається дата оформлення видаткової накладної.

Відповідно до пункту 4.4 Договору Покупець повинен протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару перевірити відповідність якості визначеним пунктам 3.1, 3.2, 3.3 Договору та у випадку виявлення неналежної якості чи кількості товару повідомити про це постачальника. Якщо протягом встановленого строку Покупець не повідомить Постачальника про виявлені недоліки товару, товар вважається прийнятим Покупцем по якості і кількості.

Пунктами 7.1 та 7.2 Договору передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором; у випадку несвоєчасної оплати за поставлену продукцію Покупець сплачує основну суму боргу, штраф в розмірі 15% від несвоєчасно оплаченої суми боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 січня 2020 року (пункт 8.1 Договору).

Цей Договір вступає в дію з моменту його оформлення сторонами і є чинним до повного виконання сторонами своїх обов`язків по Договору (пункт 10.1 Договору).

Доказів розірвання договору сторонами за відповідною угодою чи визнання його недійсним сторонами не надано.

Як стверджує позивач на виконання зобов`язань за Договором ним було поставлено відповідачу у період з 01.02.2019 по 16.12.2019 товар на загальну суму 320 187,04 грн, що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви.

Позивачем направлялась відповідачу претензія з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за договором купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019.

Позивач вказує, що відповідачем з урахуванням повернутого товару було здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 295 720,11 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку ТОВ "Гермес-Агро", відкритому в АТ "Прокредит Банк", у зв`язку з чим позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару повністю не виконав, а тому станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 24 466,93 грн.

Позивач також зазначає, що найменування покупця за договором № 2 від 01.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла-Маре" було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмаре" та змінено адресу місцезнаходження товариства, про що 17.03.2020 зроблено відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено в статті 175 Господарського кодексу України.

Згідно частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частин першої та другої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази (видаткові накладні), встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу позивач передав відповідачу товар за наступними видатковими накладними: № РН-00146 від 01.02.2019 на суму 8 019,36 грн; № РН-00147 від 01.02.2019 на суму 25 687,50 грн; № РН-00182 від 07.02.2019 на суму 5 625,00 грн; № РН-00206 від 12.02.2019 на суму 11 869,86 грн; № РН-00235 від 20.02.2019 на суму 6 721,86 грн; № РН-00321 від 11.03.2019 на суму 13 950,66 грн; № РН-00398 від 25.03.2019 на суму 13 188,06 грн; № РН-00444 від 04.04.2019 на суму 16 038,18 грн; № РН-00509 від 17.04.2019 на суму 20 051,46 грн; № РН-00565 від 02.05.2019 на суму 6 755,22 грн; № РН-00626 від 21.05.2019 на суму 16 467,36 грн; № РН-00668 від 04.06.2019 на суму 5 664,24 грн; № РН-00728 від 03.07.2019 на суму 16 836,37 грн; № РН-0804 від 25.07.2019 на суму 12 036,25 грн; № РН-0897 від 20.08.2019 на суму 15 662,34 грн; № РН-0994 від 02.09.2019 на суму 18 827,76 грн; № РН-1156 від 26.09.2019 на суму 18 074,70 грн; № РН-1266 від 09.10.2019 на суму 16 205,39 грн; № РН-1423 від 31.10.2019 на суму 9 940,19 грн; № РН-1516 від 14.11.2019 на суму 7 193,27 грн та № РН-1549 від 21.11.2019 на суму 20 289,12 грн.

Відповідно до копій вищеперелічених видаткових накладних, підписаних сторонами та скріпленими їх печатками, які містяться в матеріалах позовної заяви, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 285 104,15 грн.

Отже твердження позивача про те, що ним поставлено товар відповідачу на загальну суму 320 187,04грн, не підтверджено доданими до позовної заяви видатковими накладними.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується позивачем, що відповідачем було частково повернуто товар позивачу на загальну суму 1 700,40 грн, згідно накладних за 23.01.2020 № 1-00000001 (1 043,39 грн), № 1-00000002 (465,01 грн), № 1-00000003 (96,00 грн) та № 1-00000004 (96,00 грн). Підписані та скріплені печатками сторін дані накладні містяться в матеріалах справи.

За твердженнями позивача, відповідачем станом на дату подання позовної заяви частково сплачено товар на загальну суму 295 720,11 грн, а тому з урахуванням суми повернутого товару заборгованість становить 24 466,93 грн, про стягнення якої і заявлений цей позов.

Судом встановлено, що за період з 12.02.2019 по 12.03.2020 відповідачем перераховано на відкритий в банку АТ "Прокредит Банк" рахунок ТОВ "Гермес-Агро" 294 019,71 грн з відповідними призначеннями платежів (згідно дог. № 2 від 01.02.2019р.). В реквізитах кореспондента по даних виписках банку зазначено "Код банку: 321842; Рахунок: 26007053048096; ЄДРПОУ: 42714191; ЛА-МАРЕ ТОВ", тобто платником зазначено ТОВ "ЛА-МАРЕ".

Як вже зазначалось, найменування покупця за договором № 2 від 01.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла-Маре" 17.03.2020 було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмаре" та змінено адресу місцезнаходження товариства, дані відомості відображені у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, позивачем стверджується та судом на підставі наданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів встановлено, що відповідачем повернутого товару на 1 700,40 грн та сплачено позивачу 294 019,71 грн, що разом становить 295 720,11 грн, дана сума відображена і в доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ "Грандмаре" перед ТОВ "Гермес-Агро" згідно Договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019 з урахуванням штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (відповідно до наданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів) передано відповідачу товар на загальну суму 285 104,15грн, натомість відповідачем сплачено на користь позивача 294 019,71 грн та повернуто товар на суму 1 700,40грн, що разом становить 295 720,11 грн.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що у відповідача станом на 12.03.2020 наявна переплата по договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019.

З доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості ТОВ "Грандмаре" перед ТОВ "Гермес-Агро" згідно Договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019 з урахуванням штрафу вбачається, що позивачем до даного розрахунку включено видаткові накладні № РН-1611 від 03.12.2019 та № РН-1708 від 16.12.2019, однак до матеріалів позовної заяви їх не додано.

Частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заборгованості у відповідача, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача коштів за товар згідно договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2019 у розмірі 24 466,93 грн є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю заявленої суми основної заборгованності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення суми штрафу заявленої позивачем.

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, в які включено і витрати на сплату судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 13.08.2020