Рішення

від 10.08.2020 по справі 914/2490/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 Справа № 914/2490/19

За позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

до відповідача: Львівського обласного відділення Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність» , м. Львів

про стягнення 38 240, 46 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Толочко І.І.

За участю представників:

від позивача: Горбунова О.Л. - представник;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» подано позов до Львівського обласного відділення Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність» про стягнення 38 240, 46 грн недоврахованої електричної енергії, нарахованої згідно з рішенням засідання комісії від 17.05.2019 № 032641-б з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито загальне позовне провадження.

Розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте від його представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім того, зазначив, що відповідач звернувся до позивача із заявою про врегулювання питання щодо стягнення 38 240, 46 грн. Керівник Львівського обласного відділення Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність» намагався потрапити на особистий прийом до керівництва відповідача, однак через запроваджений карантин особисті прийоми не проводяться. Вказав, що у випадку стягнення з благодійного фонду спірної суми, відповідач змушений буде розглядати питання про ліквідацію та припинення благодійної діяльності, тому просив надати час для отримання відповіді від позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки строк розгляду спору закінчився.

Також суд бере до уваги те, що розгляд справи уже відкладався неодноразово з метою надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку. Щодо неявки представника відповідача, суд зазначає, що благодійний фонд не позбавлений права забезпечити участь іншого представника у судове засідання чи здійснити представництво та захист власних інтересів через керівника фонду.

Аргументи сторін справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що зафіксовано в Акті про порушення № 032641 від 20.03.2019, а саме: відсутність пломби з відбитками тавр енергопостачальника на дообліковому автоматичному вимикачі. На підставі зазначеного акта позивачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 032641-б від 17.05.2019, про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, яка за розрахунком позивача склала 38 240, 46 грн.

Відповідач у письмових поясненнях заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зокрема, ствердив, що позивач не зазначив про фактичні обставини справи, які мали місце, а саме, 18-19 березня 2019 року за адресою: м. Львів, вул. Туган-Барановського, 4 був зламаний щиток вузла обліку електроенергії і викрадений дообліковий вимикач невідомою особою, яка є невстановленою. Звернув увагу, що пломби на лічильнику порушені не були, 20.03.2019 був повідомлений інспектор ПрАТ Львівобленерго і складений акт № 032641 та вимога № 095067. Надалі новий дообліковий вимикач був повірений у лабораторії, проведено його пломбування, встановлення складено акт проведення технічної перевірки та відновлено електропостачання.

Твердження позивача про використання відповідачем необлікованої електричної енергії вважає необґрунтованими, оскільки вузол обліку електричної енергії знаходиться на сходовій клітці при вході в будинок, тому, на думку останнього, це неможливо. Також відповідач заперечив щодо отримання листа-запрошення позивача на засідання комісії 17.05.2019 та зазначив, що акт про порушення складався 20.03.2019 по вул. Шевченка у м. Львові, фотофіксація зламаного щитка і підключення електропостачання з метою не облікованого споживання електроенергії відсутня, відтак вважає що є всі правові підстави для відмови в позові.

17.06.2020 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких зазначено: в акті про порушення зафіксовано про відсутність пломби на лічильнику відповідача, а не підключення до електричної мережі поза приладом обліку, що є самостійним порушенням, яке відповідачу не інкримінується; письмового повідомлення споживача чи звернення до правоохоронних органів про викрадення, пошкодження третім особами чи зрив пломби на лічильнику відповідачем не долучено; наявні суперечності в поясненнях відповідача, зокрема, у листах до позивача вказано про злам невідомими особами щитка вузла 18.03.2019, а в поясненнях - 19.03.2019, що ставить під сумнів достовірність викладених відповідачем фактичних обставин справи; ні в акті про порушення, ні в подальших листах та поясненнях відповідача, ні на засіданнях комісії відповідач не зазначав, що акт про порушення складено не на місці порушення, а у графі Зауваження до акта зазначено, що такі відсутні. Зважаючи на викладене позивач просив позов задоволити в повному обсязі.

Обставини справи.

04 вересня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (за текстом договору - постачальник) та Львівським обласним відділенням Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність» (за текстом договору - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 55188, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 25-34).

Сторонами також укладено додатки до договору, а саме: № 2 "Порядок розрахунків", № 6 Однолінійна електрична схема ЛОВ ВБФ Соборність м. Львів, вул. Туган-Барановського М. 4 , № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та № 11 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 35-41).

04.09.2017 сторонами підписано акт № 570617 про пломбування та встановлення індикаторів на лічильнику № 15011979 в нежитловому приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Туган-Барановського 4 (а.с. 45-46).

Позивач 27.09.2018 проводив контрольний огляд засобу обліку відповідача, зауважень не встановлено (а.с. 47-48).

20.03.2019 представниками ПрАТ Львівобленерго здійснено перевірку, під час якої встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Львів, вул. Туган-Барановського, 4 порушив п. 2.1 Методики, п. 2.3.4, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме: відсутність пломби з відбитками тавр енергопостачальника на дообліковому автоматичному вимикачі ОА3422 (а.с. 49-51).

Також 20.03.2019 позивачем складено вимогу щодо приведення розрахункового вузла обліку електричної енергії у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, в якій зазначено про необхідність обладнати засоби обліку електроенергії пристроями, при наявності яких буде забезпечено можливість опломбування обладнання від усіх дооблікових кіл, ВА 32А; встановити комутаційний апарат (автоматичний вимикач) в дообліковому розриві із тепловою вставкою згідно дозволеної потужності та відновити облік енергії до 29.03.2019.

Акт та вимога складені двома представниками ПрАТ Львівобленерго за участю голови правління відповідача - Карпана Б.І. та підписано без зауважень.

Засідання з розгляду акта про порушення призначено на 29.03.2019 (п. 9 акта).

29.03.2019 комісія Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення вирішила перенести засідання комісії до відновлення обліку та скерувала 03.05.2019 відповідачу лист-запрошення для участі у засіданні комісії 17.05.2019 (а.с. 52-54).

17.05.2019 на засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення представник відповідача не прибув. На підставі акта про порушення від 20.03.2019 позивачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 032641-б від 17.05.2019, про застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії. За розрахунком позивача вартість недоврахованої електричної енергії та збитків склала 38 240, 46 грн (а.с. 55-56).

Копію протоколу № 032641-б від 17.05.2019 та рахунку до сплати № 32-032641-б від 17.05.2019 на суму 38 240, 46 грн скеровано 20.05.2019 відповідачу (а.с. 58-59).

Відповідач 29.07.2019 звернувся до позивача з питань складеного 20.03.2019 акта про порушення, в якому зазначив, що 18.03.2019 невідомими особами був зламаний щиток вузла обліку електроенергії і викрадений дообліковий вимикач. Зазначив, що пломби на лічильнику порушені не були, про що складено акт та вимога від 20.03.2019, тому споживання необлікованої енергії не могло бути.

Позивач розгляд зазначеного акта призначив на 07.08.2019 (а.с. 60).

07.08.2019 засідання по розгляду акта перенесено на 14.08.2019 (а.с. 61).

14.08.2019 позивачем за участю голови правління відповідача - Корпана Б.І. прийнято рішення, оформлене протоколом № 032641 а - ЛОЕ про залишення рішення комісії ЛМЕМ № 032641-б від 17.05.2019 без змін (а.с. 62).

Представник споживача - Корпан Б.І. зазначив в акті, що з рішенням комісії не згідний, оскільки у протоколі вказано про недоврахування електричної енергії та збитки, що не відповідає фактичним обставинам справи (прилад обліку був опломбований і щиток розподілу енергії знаходиться поза приміщенням у коридорі, а приміщення у дворі будинку). Також зазначив, що ними оплачено середнє за час відсутності електропостачання. Також просив врахувати, що щиток розподілу електроенергії був зламаний невідомими особами і викрадено вимикач електроенергії до приладу обліку, тому вини і злочинного умислу нема.

Як стверджує позивач, відповідачем, у встановлений строк, вартість недоврахованої електричної енергії не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до ч. 1, п. 14 ч. 2 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Згідно з пунктом 2.3.4 глави 2.3 ПРРЕЕ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

В додатку №11 до договору Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін балансова належність електромереж та установок власника електричних мереж - споживача встановлена на ЛЕП-1 кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою нежитлових приміщень, ввідний пристрій нежитлових приміщень. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності електромереж та установок встановлюється на кабельних наконечниках ЛЕП-1 кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою нежитлових приміщень в ввідному пристрої будинку. Споживач несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою нежитлових приміщень на вул. Туган-Барановського, 4 ЛЕП-1 кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою нежитлових приміщень та стан внутрішньої електромережі.

Отже, саме на відповідача покладався обов`язок щодо збереження цілісності встановлених пломб.

Згідно з підпунктами 8.2.5, 8.2.6 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 235, ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Сторони погодили в п. 4.2.3 договору, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі, зокрема, зняття пломб із засобів обліку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Методики, така застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Згідно з п. 2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт · год) визначається за формулою: Wдоб = P · t доб · Kв (2.4),

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

Kв (Kв.і ) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв= 0,75.

При розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії позивач застосував погоджену сторонами дозволену потужність обладнання - 6 кВт, кількість робочих днів на тиждень - 7, кількість годин роботи на добу - 24, а також коефіцієнт використання - 0,5, що відповідає вимогам Методики.

Відповідно до розрахунку від 17.05.2019 нарахування проведено за 222 дні, що передували дню виявлення правопорушення, а саме: за період з 27.09.2018 (дата проведення останнього контрольного огляду) по 07.05.2019 (дата відновлення обліку).

В акті про порушення представник відповідача не заперечив факт відсутності пломб. Однак при розгляді звернення, за результатами якого прийнято комісією рішення, яке оформлене протоколом від 14.08.2019 зазначив, що щиток розподілу електроенергії був зламаний невідомими особами і викрадено вимикач електроенергії до приладу обліку, тому вини і злочинного умислу нема.

Відповідно до вимог підпункту 25 пункту 5.5.5 розділу 5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов`язаний оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про:

- порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача;

- порушення, які пов`язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача.

Згідно з абз. 2 пункту 1.2 Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Однак матеріали справи не містять звернень відповідача до позивача, тому позивач правомірно застосував Методику для визначення вартості необлікованої електричної енергії за виявлене порушення.

Згідно з пунктом 7 додатка №2 до договору Порядок розрахунків тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунків, крім рахунків для проведення планових платежів, термін оплати яких передбачено у п. 4 даного додатку.

Рахунок №32-032641-б від 17.05.2019 на оплату вартості донарахованої електричної енергії в розмірі 38 240, 46 грн надіслано споживачу 20.05.2019 супровідним листом №3001552 від 20.05.2019.

Відповідач не оплатив вартість донарахованої електричної енергії згідно рахунку позивача.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується правомірність застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 38 240, 46 грн відповідно до акта про порушення №032641 від 20.03.2019.

Крім того, доводи відповідача не підтверджені матеріалами справи та жодним чином не спростовують факту відсутності пломби з відбитками тавр на дообліковому автоматичному вимикачі.

Враховуючи викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 8 000 грн.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 19/10-6 від 31.10.2019, укладеного Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус та ПрАТ Львівобленерго об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.

Вартість правничої допомоги становить: авансова оплата: 8 000, 00 грн. Оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього договору (п. 4.1., 4.2. договору).

На виконання умов договору адвокатським об`єднанням виставлено позивачу рахунок на оплату на суму 8 000, 00 грн та згідно з платіжним дорученням № 25859 від 15.11.2019 такий оплачено.

У рахунку на оплату зазначено, що вартість години роботи адвоката становить 800, 00 грн, загальна вартість наданих послуг - 8 000, 00 грн, з яких: вивчення та аналіз матеріалів справи - 2 год, аналіз законодавства та судової практики у справі - 2 год, складання клопотань, заяв, заперечень та інших - 3 год, участь в судовому засіданні 3 год.

Матеріалами справи підтверджено, що при розгляді позовної заяви ПрАТ Львівобленерго його інтереси в суді представляв адвокат Горбунова О.Л. на підставі ордеру на надання правової допомоги від 12.11.2019 №10075483, виданого адвокатським об`єднанням Юріс Консультус на виконання договору про надання правової допомоги №19/10-6 від 31.10.2019.

Отже, позивачем доведено надання Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус вказаних послуг в Господарському суді Львівської області.

Проте представник відповідача у судових засіданнях заперечував щодо заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив суд врахувати те, що відповідач є неприбутковою благодійною організацією.

Проаналізувавши матеріали справи, характер спірних правовідносин, врахувавши, що відповідач у справі є благодійною організацією, для дотримання балансу інтересів обох сторін, суд дійшов висновку, що розмір гонорару є завищеним, а співмірною є сума - 3 200, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти 4 800, 00 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Львівського обласного відділення Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність» (місцезнаходження: 79000, м. Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7 офіс, ідент. код: 25249456) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (місцезнаходження: 79026, місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3, ідент. код: 00131587) 38 240, 46 грн вартості необлікованої електричної енергії, 1 921, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 200, 00 витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.08.2020.

Суддя Галамай О.З.