Постанова

від 12.08.2020 по справі 904/5058/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5058/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руксус"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (судді: Антонік С.Г., Дармін М.О., Іванов О.Г.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 (суддя Соловйова А.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ревень"

до : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Руксус",

2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Гладкова Юрія Володимировича

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:

1. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна,

2. ОСОБА_1 ,

3. Товарна біржа "Січеславська, Правова"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів і відновлення запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Ревень" (далі - ПАТ "Ревень", Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руксус" (далі - ТОВ "Руксус", Відповідач-1) та Державного реєстратора Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Гладкова Ю.В. (далі - Державний реєстратор, Відповідач-2), у якому, з урахуванням заяви від 11.01.2020 просило:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину й витребувати у ТОВ "Руксус" на користь ПАТ "Ревень" будівлю магазину літ. А-1, загальною площею (кв.м): 174,7, яка складається із: 1- торгова зала, 2 - вбиральня, 3 - роздягальня, А - коридор, 5 - кухня, 6 - кабінет, 7 - приміщення, 8 - вбиральня, 9 - склад, 10 - коридор, та яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд.1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1912285712101;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно №33401217 про реєстрацію права власності (реєстрація переходу права власності) від 24.09.2019, 16:32:26, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 23.09.2019, видавник Волков В.В., Товариство з обмеженою відповідальністю "Руксус" (код ЄДРПОУ 43152415); договір купівлі-продажу, серія та номер: 20190913, виданий 23.09.2019, видавник Волков Володимир Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Руксус" (код ЄДРПОУ 43152415), посвідчений Товарною біржею "Січеславська, Правова" (код ЄДРПОУ 36207444), протокол про проведення аукціону, серія та номер 20190913, виданий 23.09.2019, видавник Товарна біржа "Січеславська, Правова" (код ЄДРПОУ 36207444), свідоцтво члена біржі, серія та номер: б/н, видавник: Товарна біржа "Січеславська, Правова", код ЄДРПОУ 36207444, відомості про який внесено до реєстру 26.09.2019 11:46:46 Державним реєстратором Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Гладковим Ю.В., індексний номер рішення 48873214;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно №33182754 від 09.09.2019 17:00:15 про реєстрацію права власності за Волковим В.В. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер ВРТ 074139, виданий 20.07.2017, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., реєстраційний №771, відомості про який внесено державним реєстратором Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Гладковим Ю.В., індексний номер рішення 48636013, та про припинення права власності 24.09.2019 16:32:26 ОСОБА_1 та ПАТ "Ревень" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 23.09.2019, видавник Волков В.В., ТОВ "Руксус" (код ЄДРПОУ 43152415); договір купівлі-продажу, серія та номер: 20190913, виданий 23.09.2019, видавник Волков В.В., ТОВ "Руксус" (код ЄДРПОУ 43152415), посвідчений Товарною біржею "Січеславська, Правова" (код ЄДРПОУ 36207444), протокол про проведення аукціону, серія та номер 20190913, виданий 23.09.2019, видавник Товарна біржа "Січеславська, Правова" (код ЄДРПОУ 36207444), свідоцтво члена біржі, серія та номер: б/н, видавник: Товарна біржа "Січеславська, Правова", код ЄДРПОУ 36207444, відомості про який внесено до реєстру 26.09.2019 11:46:46 державним реєстратором Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Гладковим Ю.В., індексний номер рішення 48873214;

- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ПАТ "Ревень", код ЄДРПОУ 23375576, на підставі №12/07-ЗВП, 26.03.1996, Наказ регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області; №12/7-7045, 21.12.2004, Перелік регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Ревень".

1.2. 25.11.2019 Позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову з вимогою заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради та його структурним підрозділам: надавати ТОВ "Руксус" та/або його орендарям чи управлінцям майна відповідні дозволи чи інші погоджувальні документи на знесення (зруйнування), реставрацію або капітальний ремонт будівлі магазину літ. А-1, загальною площею (кв.м): 174,7, яка складається із: 1-торгова зала, 2-вбиральня, 3-роздягальня, 4-коридор, 5-кухня, 6-кабінет, 7-приміщення, 8- вбиральня, 9- склад, 10-коридор, та яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1912285712101.

1.3. Вказана заява мотивована тим, що невжиття додаткових заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки на момент набуття чинності рішення суду за цією справою сама спірна будівля може бути зруйнована, а земельна ділянка може бути відведена іншій особі.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №904/5058/19, вищезазначена заява задоволена. Заборонено Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради та його структурним підрозділам надавати ТОВ "Руксус" та/або його орендарям чи управлінцям майна відповідні дозволи чи інші погоджувальні документи на знесення (зруйнування), реставрацію або капітальний ремонт будівлі магазину літ. А-1, загальною площею (кв.м): 174,7, яка складається із: 1-торгова зала, 2-вбиральня, 3-роздягальня, 4-коридор, 5-кухня, 6-кабінет, 7-приміщення, 8-вбиральня, 9-склад, 10-коридор, та яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1912285712101.

2.2. Ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції мотивовані обґрунтованістю і адекватністю вимог заявника щодо забезпечення позову, наявністю зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, обраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та забезпечити ефективний захист його порушених прав та інтересів), імовірністю ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, якщо позов буде судом задоволено, з метою запобігання порушення майнових прав учасників товариств.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1 . У касаційній скарзі ТОВ "Руксус" просить скасувати судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборон.

3.2. Скаржник доводить, що він є правомірним набувачем спірного майна та жодних порушень під час укладення оскаржуваного договору вчинено не було.

3.3. Також скаржник стверджує, що розглядаючи заяву Позивача про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій порушили норми чинного законодавства в частині захисту права приватної власності, надавши пріоритетне значення для бездоказових доводів особи, яка не є власником нерухомого майна.

3.4. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення акцентуючи необґрунтованість наведених у ній доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

3.5. У доповненнях до відзиву на касаційну скаргу Позивач наголошує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у даній справі встановлений факт вибуття спірного майна у позивача поза його волею та у незаконний спосіб, а також нікчемність правочину за яким скаржник набув право власності на спірний об`єкт нерухомості.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5058/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Багай Н.О., Дроботової Т.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №904/5058/19 вищезазначена касаційна скарга залишена без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020 відкрито касаційне провадження для здійснення перегляду оскаржуваних судових актів попередніх судових інстанцій у письмовому провадженні; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу та витребувано матеріали справи із Господарського суду Дніпропетровської області/Центрального апеляційного господарського суду.

26.05.2020 та 05.06.2020 Верховний Суд повторно витребовував матеріали справи із Господарського суду Дніпропетровської області/Центрального апеляційного господарського суду.

Матеріали справи №904/5058/19 надійшли на адресу Верховного Суду лише 01.07.2020, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється в розумний строк.

У зв`язку з відпусткою суддів Багай Н.О. та Дроботової Т.Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5058/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Міщенка І. С., Сухового В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.3. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

4.5. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

4.6. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

4.7. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.8. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

4.9. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.10. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

4.11. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

4.12. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

4.13. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

4.14. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

4.15. Як установили попередні судові інстанції та свідчать матеріали справи, у даному випадку між ПАТ "Ревень" та ТОВ "Руксус" існує спір щодо права власності на нерухоме майно (будівля магазину, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січових стрільців, будинок 1а).

4.16. Оскільки ПАТ "Ревень" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19.

4.17. Крім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призведе до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

4.18. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Позивач наголошував, що невжиття заходів забезпечення позову у цьому випадку унеможливить поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду. Позивач, зокрема, акцентував, що ТОВ "Руксус", яке на цей час значиться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як номінальний власник спірної будівлі, може ініціювати отримання різноманітних погоджувальних чи дозвільних документів в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровській області та його територіальних структурних підрозділах на знесення (зруйнування) чи капітального ремонту спірної будівлі магазину та будівництва на його місті іншої нерухомості.

4.19. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив із обґрунтованості доводів заявника щодо застосування відповідного заходу забезпечення позову, та дійшов висновку про відповідність та співмірність у цьому випадку вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру.

4.20. Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, як установив суд першої інстанції, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

4.21. При цьому того, що обраний Позивачем вид забезпечення позову, у даному випадку, призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача-1 чи інших осіб, ані місцевий господарський суд під час розгляду справи, ані суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановили, а скаржником протилежного не доведено.

4.22. Тобто, за висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погоджується суд касаційної інстанції, заходи забезпечення позову не обмежують скаржника у праві володіти та користуватися спірним майном, а скаржником не доведено, яким саме чином обраний Позивачем вид забезпечення позову обмежує його можливість здійснювати господарську діяльність шляхом користування спірним об`єктом нерухомості або до яких саме незворотних негативних наслідків може призвести.

4.23. У такий спосіб, судова колегія вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

4.24. Судова колегія відхиляє аргументи скаржника щодо правомірності набуття ним нерухомого майна та щодо відсутності порушень під час укладення оскаржуваного договору, оскільки такі твердження фактично є запереченнями щодо обґрунтованості позовних вимог та мають оцінюватися судами лише під час розгляду справи по суті, а не в межах оскарження ухвали про забезпечення позову.

4.25. При цьому, за приписами Господарського процесуального кодексу України встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руксус" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/5058/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Міщенко В. Г. Суховий