Постанова

від 12.08.2020 по справі 920/116/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/116/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Сумської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019

у справі № 920/116/19

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Газсервіс"

про стягнення 68 201,90 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про зміну підстави позовних вимог) в інтересах держави в особі Сумської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Газсервіс" (далі - ТОВ "Маяк-Газсервіс", відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 68 201,90 грн за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 166/1, без правовстановлюючих документів.

Необхідність захисту прокурором інтересів держави у даній справі обґрунтована тим, що Сумською міською радою як органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, неналежним чином здійснюється захист інтересів держави, оскільки вказана особа, не дивлячись на тривале (більше 1 року) порушення відповідачем земельного законодавства та ігнорування листів позивача щодо необхідності укладення договорів оренди землі та сплати збитків за користування земельними ділянками, маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави, з позовом до суду не зверталась.

У відповідь на лист прокуратури від 25.10.2018 щодо вжиття заходів цивільно-правового захисту Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив про неможливість самостійно звернутися до суду у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та надав відповідні документи для вжиття заходів представницького характеру прокуратурою.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/116/19. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 у справі №920/116/19 позовну заяву заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 у справі № 920/116/19 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради, не обґрунтував наявності правових підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, не надав як доказів того, що Сумська міська рада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, так і неналежність здійснення нею такого захисту.

За висновками судів, вказане свідчить про відсутність передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі міської ради, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України - позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Короткий зміст касаційної скарги

В касаційній скарзі Перший заступник прокурора Сумської області просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 у справі № 920/116/19, справу направити на розгляд до Господарського суду Сумської області.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме, статті 131-1 Конституції України, статті 2, 23 Закону України Про прокуратуру , та порушення норм процесуального права, а саме статей 4, 7, 53, 83, 174, 226 ГПК України.

На думку прокурора, суди помилково залишили позов прокурора без розгляду у зв`язку із відсутністю у нього процесуальної дієздатності, оскільки можливість прокурора здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді передбачена чинним законодавством. Існування представницьких повноважень прокурора обумовлено необхідністю захисту інтересів держави у разі, нездійснення органом державної влади своїх повноважень захищати інтереси держави.

Скаржник зазначає, що усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади з наявністю порушень законності у сфері земельних відносин при використанні відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та тим, що несплата відповідачем коштів за використання земельної ділянки під належними йому об`єктами нерухомості позбавляє територіальну громаду міста на отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету); що Сумська міська рада не зверталась з позовом до суду, що свідчить про наявність підстав для звернення прокурора до суду з метою представництва інтересів держави у даних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №920/116/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Сумської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 у справі №920/116/19, постановлено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 касаційне провадження у справі № 920/116/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 поновлено провадження у справі №920/116/19 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Сумської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 провадження у справі №920/116/19 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Сумської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1107/18 та виготовлення повного тексту судового рішення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2019 поновлено провадження у справі №920/116/19 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Сумської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2019 касаційне провадження у справі №920/116/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 поновлено касаційне провадження у справі №920/116/19 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Сумської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019, постановлено здійснювати розгляд касаційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/116/19 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огороднік К.М.- головуючий, Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.08.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга у цій справі подана до набрання чинності названого закону, розгляд цієї скарги здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній до 08.02.2020.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом спору у даній справі є вимога заступника керівника Сумської місцевої прокуратури про стягнення з ТОВ "Маяк-Газсервіс" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 68 201,90 грн. за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 166/1, без правовстановлюючих документів.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України , яка за результатом апеляційного перегляду залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Господарським судом Сумської області встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Маяк-Газсервіс" набуло право власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Г.Кондратьєва, 166/1 в м.Суми. Зазначені приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910136300:14:001:0002 площею 0,1401 га.

Однак, з моменту придбання нерухомого майна та протягом 2017 року відповідач право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачував, внаслідок чого територіальній громаді міста Суми завдано збитків у сумі 68201,90 грн (розмір неотриманої орендної плати).

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.01.2017 №49 (далі - Рішення) створено комісію з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м.Суми внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.09.2016 №1128-МР, департамент здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми та забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності та земельними ресурсами.

На виконання зазначених вимог, Департаментом 14.12.2017 направлено на адресу ТОВ "Маяк-Газсервіс" листа щодо укладення договору оренди земельної ділянки по вул.Г.Кондратьєва, 166/1, м. Суми.

Однак, відповіді чи інших дій, спрямованих на укладення договору оренди, від відповідача не надходило.

У зв`язку з цим Департаментом 16.04.2018 проведено розрахунок збитків за користування ТОВ "Маяк-Газсервіс" земельною ділянкою по вул. Г.Кондратьєва, 166/1, м. Суми кадастровий номер 5910136300:14:0013:0002 без правовстановлюючих документів за період з 05.08.2016 по 31.12.2016 у сумі 18888,10 грн та за 2017 рік у сумі 49313,80 грн, всього у сумі 68201,90 грн.

Департаментом 07.05.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ "Маяк-Газсервіс" направлено лист, яким запрошено на засідання комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Суми щодо використання земельної ділянки під приміщенням, належним підприємству на праві власності, за адресою м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 166/1, на 22.05.2018 о 10 год. у приміщенні Сумської міської ради, кабінет №57, який вручено 17.05.2018. Представник відповідача на засідання комісії не прибув.

У подальшому, актом Комісії від 22.05.2018 визначено збитки, заподіяні територіальній громаді м. Суми внаслідок використання земельної ділянки по вул. Г.Кондратьєва, 166/1 в м. Суми ТОВ "Маяк-Газсервіс", який затверджений рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2018 №417.

Відповідно до зазначеного акта розмір збитків за користування ТОВ "Маяк-Газсервіс" ділянкою по вул. Г.Кондратьєва, 166/1, м. Суми площею 0,1401 га становить 68201,90грн.

13.09.2018 Виконавчим комітетом Сумської міської ради рекомендованим листом направлено повідомлення на адресу ТОВ "Маяк-Газсервіс" про проведене засідання Комісії та нараховані збитки за користування спірною земельною ділянкою.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи позов прокурора без розгляду, виходив з того, що у даній справі прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради, не обґрунтував наявності правових підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, не надав як доказів того, що Сумська міська рада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, так і неналежність здійснення нею такого захисту.

З огляду на зазначене, суд вказав на відсутність, у цьому випадку, виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі Сумської міської ради, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

За змістом частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду) визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Звертаючись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 38-40, 42, 43 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор в позовній заяві обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Сумською міською радою, яка усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади, про що свідчать листи Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 14.12.2017 № 06.01-16/2660, від 13.09.2018 №1810/03.02.02-17, скеровані на адресу ТОВ Маяк-Газсервіс , та маючи відповідні повноваження, з позовом до суду за захистом інтересів територіальної громади не зверталась. Прокурор зазначав, внаслідок зволікання із зверненням до суду бюджет міста не отримав майже 70 тис. грн і продовжує втрачати кошти. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Сумська міська рада, надаючи відповідь на лист-вимогу прокурора від 25.10.2018 №112-13291 вих.18, послалася на неможливість самостійного звернення до суду через відсутність коштів на сплату судового збору. Водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Обставини оскарження підстав представництва не встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Натомість суди попередніх інстанцій в межах наданих їм повноважень статтями 89, 269 ГПК України не перевірили наведені прокурором доводи, які, на його думку, перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду.

Щодо залишення позову без розгляду

Залишаючи позов прокурора без розгляду суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не обґрунтував наявності правових підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Сумської міської ради, не надав як доказів того, що Сумська міська рада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, так і неналежності здійснення нею такого захисту. Суд зазначив про недостатність посилання в позовній заяві лише на неналежне виконання відповідних повноважень компетентним органом, оскільки прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Однак, такий висновок є помилковим та передчасним, оскільки суди невірно застосували підставою для залишення позову без розгляду пункт 1 частини першої статті 226 ГПК України - позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника.

Як свідчать матеріали справи, відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив.

Крім того, в ухвалі від 02.04.2019 суд першої інстанції зазначив, що Сумська міська рада є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника земельної ділянки, якою у спірний період користувався відповідач; є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення (у т.ч. шляхом звернення до суду).

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (висновки викладені у пунктах 54, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

За таких обставин та виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували положення пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України, що призвело до передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви прокурора, поданої в інтересах держави в особі компетентного органу, на підставі цього припису. При цьому, висновки судів попередніх інстанцій про не підтвердження прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді зроблено без належної оцінки обставин справи, зазначених прокурором підстав представництва та норм права, які підлягають застосуванню до цих відносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлені судом касаційної інстанції обставини порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права при постановленні ухвали від 02.04.2019 та постанови від 15.05.2019 про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані ухвалу та постанову, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду справи, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Сумської області задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 у справі №920/116/19 скасувати.

3. Справу №920/116/19 передати на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Пєсков В.Г.

Ткаченко Н.Г.