Постанова

від 17.08.2007 по справі 3/13-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/13-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2007 р.                                                           Справа № 3/13-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Бондаренко В.П. , Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.     

за участю представників сторін:

позивача - Абрамовича О.В.,  довіреність б/н від 10.07.07р.;

відповідача -  Басанець І.М., копія постійної довіреності № 19/3/1-07/1004 від 05.06.07р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2173С/1-13) на рішення господарського суду Сумської області від 06.06.07 р. по справі № 3/13-07

за позовом АТ "Тепличний комбінат", с. Чернеччина Охтирського району Сумської області

до Охтирської районної державної адміністрації Сумської області, м. Охтирка

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановила:

Позивач –АТ “Тепличний комбінат”, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Охтирської районної державної адміністрації Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем та зареєстрованого у Охтирському районному відділі ДП “Цнтр Державного земельного кадастру” при Держкомземі України 28.12.04р. за № 381; визнання за АТ “Тепличний комбінат” права постійного користування земельною  ділянкою  площею 14,49 га під тепличним комплексом на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 14,49 га серія СМ № 00030 від 02.04.1997 року.   

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.06.07р. (суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 27.12.2004 року, укладений між АТ "Тепличний комбінат" та Охтирською районною державною адміністрацією Сумської області та зареєстрований у Охтирському  районному відділі ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України від 28.12.2004р. за № 381. Визнано за АТ "Тепличний комбінат"  право постійного  користування земельною ділянкою площею 14,49 га під тепличним комплексом на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії СМ № 00030 від 02.04.1997року. Стягнуто з Охтирської районної державної адміністрації Сумської області  на користь АТ "Тепличний комбінат" витрати по сплаті держмита в розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. При обгрунтуванні своїх заперечень позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005  та на факт того, що він не відмовлявся в добровільному порядку  від постійного користування спірною земельною ділянкою та укладав договір оренди даної земельної ділянки без вільного волевиявлення. Позивач просить апеляційний суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції –без змін.

16.08.07р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження відсутності його в судовому засіданні господарського суду Сумської області 06.06.07р., на що відповідач посилається як на одну з підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.07р. проти задоволення клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів не заперечує.

Колегія суддів розглянувши надане відповідачем клопотання, задовольняє його  та долучає до матеріалів справи документи, надані відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції,  на підставі рішення  14 сесії Охтирської районної  ради народних депутатів від 14.02.1997 року АТ “Тепличний комбінат” було надано в постійне користування  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 14,49 га землі під тепличним комплексом, що підтверджується  Державним актом на право постійного користування землею серії СМ № 00030 від 02.04. 1997 року (арк. спр. 25). Цей акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування  землею за № 28.

17.08.2004 року Охтирський районний відділ земельних ресурсів звернувся до позивача з вказівкою, що у разі неоформлення права оренди або права власності на землю відповідно до вимог  Земельного кодексу України ( в редакції від 25.10.2001 р.) після 01.01.2005 року відповідача буде притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (арк. спр. 8).

28.08.04р за № 100 позивач звернувся до відповідача з листом (арк. спр. 9), в якому повідомляв останнього, що у відповідності до діючого законодавства заміна державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданих раніше, проводиться у разі добровільного звернення юридичної особи.

Листом б/н та б/д  відповідач повідомив позивача про необхідність в строк до 15.09.2004 року привести у відповідність до вимог земельного законодавства документи, що посвідчують право оренди земельних ділянок ( арк. спр. 10).

24.12.2004 року на підставі клопотання АТ “Тепличний комбінат” від 24.12.04р. № 144 (арк. спр.11) Охтирською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 648 “Про надання в оренду АТ “Тепличний комбінат” земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради” (арк. спр. 12).

Пунктом  4 вказаного розпорядження № 648 від 24.12.04р.  АТ “Тепличний комбінат” зобов”язано в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з райдержадміністрацією і подати його в райземвідділ для  проведення державної реєстрації договору оренди.

На підставі вказаного 27.12.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (арк. спр. 13), відповідно до умов якого позивачу передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,2285 га під тепличним комплексом , яка знаходиться на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Листом № 80 від 04.05.2006 року позивач звернувся до відповідача  про розірвання договору оренди землі від 27.12.04р. у зв”язку з прийняттям  Конституційним судом України  22.09.05р. рішення щодо неконституційності п. 6 розділу Х  перехідних положень Земельного кодексу України.

Листом № 19/3/1-07/1045 від 20.06.06р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для розірвання договору оренди від 27.12.04р. та про те, що з моменту укладення договору оренди право постійного користування вказаною земельною  ділянкою  було переоформлене на право оренди ( арк. спр. 18).  

22.08.2006 року за № 429 голова Охтирської районної державної адміністрації прийняв розпорядження  “Про внесення змін в розпорядження голови райдержадміністрації від 24.12.2004 року № 648 “Про надання в оренду АТ “Тепличний  комбінат” земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради” (арк. спр. 23), відповідно до якого  розпорядження № 648 від 24.12.2004 року  доповнено  п. 5 : “Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 13,2285 га , виданий АТ “Теплічний комбінат”, серія СМ № 00030 від 02.04.1997р. визнати таким, що втратив чинність з моменту укладення договору оренди даної земельної ділянки”.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції постановою господарського суду Сумської області  від 21.12.2006 року у справі № АС 3/717-06 за  позовом  АТ “Теплічний комбінат” до Охтирської районної державної адміністрації Сумської області про визнання недійсними розпоряджень голови Охтирської райдержадміністрації , позовні вимоги задоволено та визнано протиправними та нечинними розпорядження голови Охтирської  районної державної адміністрації № 648 від 24.12.04р. “Про надання в оренду АТ “Тепличний комбінат” земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради”,  № 429 від 22.08.2006 року “Про внесення змін в розпорядження голови райдержадміністрації від 24.12.2004 року № 648 “Про надання в оренду АТ “Тепличний комбінат” земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради”.

Дана постанова суду першої інстанції на час розгляду справи № 3/13-07 набрала законної сили, оскільки залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.07р.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час  розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою господарського суду Сумської області  у справі № АС 3/717-06 встановлено факт  протиправності розпоряджень голови Охтирської райдержадміністрації № 648 від 24.12.2004 року та №  429 від 22.08.2006 року та визнано нечинними ці розпорядження.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

В частині 1 ст. 203 Цивільного кодексу України вказано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною  1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що  передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.   

На підставі вказаного з урахуванням того , що  розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 24.12.04р. № 648 “Про надання в оренду АТ “Тепличний комбінат” земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради”  в судовому порядку визнано протиправним та нечинним,  колегія суддів  вважає договір оренди землі від 27.12.2004 року  недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.   

Як встановлено в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 року у справі № Ас 3/717-06, статтями 17,  92, 125, 12 Земельного  кодексу України та статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», якими керувалась Охтирська райдержадміністрація  при прийнятті розпорядження  № 429  від 22.08.2006 року, відповідачеві не наданно право визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою таким, що втратив чинність. До того ж, чинним законодавством не передбачено право визнання  таким, що втратив чинність державного акту на право постійного користування землею до визнання нечинним рішення органу, на підставі якого він виданий.

У відповідності до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому, добровільна відмова від права власності або права постійного користування  земельною ділянкою у відповідності до ст. 142 Земельного кодексу України  здійснюється за заявою власника (користувача)  до відповідного органу.

Докази наявності підстав припинення права користування спірною земельною ділянкою, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, зокрема, звернення позивача з заявою до відповідача у порядку ст. 142 Земельного кодексу України в  матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.

Оскільки розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації, яким  Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 13,2285 га , виданий АТ “Теплічний комбінат”, серія СМ № 00030 від 02.04.1997р. було визнано таким, що втратив чинність з моменту укладення договору оренди даної земельної ділянки, визнано нечинним та зважаючи на те, що державна реєстрація Державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 00030 не скасована, що підтверджується  наявністю цього Державного акта у позивача, вилучення  земельної ділянки з постійного користування  позивача у порядку , передбаченому п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України не здійснювалось, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 14,49 га під тепличним комплексом у встановленому законом порядку не припинялось.

На підставі вищевикладеного  апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2004 року та визнання за АТ “Тепличний комбінат” права постійного користування земельною  ділянкою  площею 14,49 га під тепличним комплексом на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 14,49 га серія СМ № 00030 від 02.04.1997 року.

Щодо посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення його про дату та час проведення судового засідання, в якому було  оголошено повний текст оскаржуваного рішення, колегія суддів вказує на таке.

З матеріалів справи, а саме з протоколу судового засідання 31.05.2007 року (арк. спр. 55), вбачається, що в судовому засідані 31.05.07р. судом було оголошено перерву  до 11:00 год 06.06.2007 року. При цьому, в даному протоколі зафіксовано  присутність в судовому засіданні 31.05.07р. представників сторін: позивача –Каменєва В.І., відповідача –Басанець І.М., з чого вбачається, що представник відповідача  був повідомлений про оголошення перерви в даному судовому засіданні та про дату, час і місце його продовження.

З аналізу положень статті 811  ГПК України вбачається, що приписів щодо підписання представниками сторін, присутніми в судовому засіданні, протоколу  дана  стаття не містить.  

Згідно з положеннями цієї статті протокол у триденний строк підписують суддя  і секретар судового засідання.

У відповідності до ст. 811  ГПК України сторони та інші особи , які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і пртягом п”яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу  допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протокол у всіх випадках долучається до матеріалів справи. З наявних у справі матеріалів колегія суддів не вбачає подання відповідачем зауважень на протокол судового засідання 31.05.07р., відповідач таких доказів суду не надав.  

Твердження відповідача  про те, що ухвали про оголошення перерви на його адресу не надходило, колегія суддів вважає недоречним з огляду на те, що у відповідності до ст. 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою  про це в рішенні або ухвалі. З вказаного вбачається, що ухвала про оголошення перерви суддею не виноситься, а лише робиться зазначення про оголошення перерви в протоколі судового засідання та  наступному процесуальному документі, що і було зроблено судом першої інстанції шляхом зазначення в тексті оскаржуваного рішення від 06.06.07р., що в судовому засіданні 31.05.07р. оголошувалась перерва до 11:00 год. 06.06.07р.

У відповідності до частини 2  статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо  це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необгрунтованість посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та відсутність підстав, зазначених відповідачем, для скасування рішення господарського суду Сумської області від 06.06.2007 року.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає рішення господарського суду Сумської області обгрунтованим, прийнятим у відповідності до норм  матеріального та процесуального права, при всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 36,  43, 99, 101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2008 року у справі № 3/13-07 залишити без змін.     

         Головуючий суддя                                                                    Слюсарева Л.В.  

                                 Судді                                                                    Бондаренко В.П.  

                                                                                                               Фоміна В.О.