Ухвала

від 13.08.2020 по справі 120/3390/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2020 р. Справа № 120/3390/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці у письмовому провадженні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем Україна" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/3390/19-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем Україна" (далі - ТОВ "Екосистем Україна") до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

21.12.2019 у вказаній справі прийнято рішення про задоволення позову, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за № 1224681/36966942 від 17.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Екосистем Україна" № 5 від 30.05.2019, та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Екосистем Україна" № 5 від 30.05.2019. Окрім того, вирішено стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу суд врахував, що представником позивача, адвокатом Мєнковим Є.П., подано заяву від 29.11.2019 (а.с. 60) про вирішення питання щодо витрат ТОВ "Екосистем Україна" на правничу допомогу після ухвалення рішення. З цією метою представник позивача просив суд відкласти розгляд відповідного питання після ухвалення судом рішення по суті позовних вимог, надавши стороні позивача час для подання доказів, що підтверджують розмір зазначених витрат.

Відтак суд, керуючись положеннями ст.ст. 134, 143 КАС України та враховуючи, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому проваджені), дійшов висновку про необхідність вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу шляхом постановлення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

У зв`язку з цим рішенням суду від 21.12.2019 позивачу встановлено 3-денний строк з дня отримання копії рішення для подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в цій справі на професійну правничу допомогу, а відповідачу - 3-денний строк з дня отримання від позивача зазначених доказів для подання до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу).

Не погодившись з судовим рішенням, 21.01.2020 відповідач подав апеляційну скаргу.

Супровідним листом від 24.01.2020 № 120/3390/19-а/326/20 адміністративну справу направлено до суду апеляційної інстанції, що унеможливило розгляд питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2019 - без змін.

03.08.2020 матеріали справи № 120/3390/19-а надійшли на адресу суду першої інстанції (вх. № 21050/20).

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Тобто витрати на правову допомогу належать до судових витрат в адміністративній справі та підлягають розподілу за результати розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Поряд з цим, в силу приписів ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, за змістом частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, нормами процесуального права визначено конкретний строк, протягом якого учасник справи може звернутися до суду з заявою щодо стягнення витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу. При цьому відповідний учасник справи зобов`язаний надати суду докази (договори, рахунки, детальний опис виконаних робіт тощо) на підтвердження розміру таких витрат. Правовим наслідком невиконання цього обов`язку є залишення без розгляду заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд зауважує, що на підставі положень ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України представник позивача подав заяву про вирішення питання щодо судових витрат ТОВ "Екосистем Україна" на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відтак, враховуючи задоволення позову, рішенням суду від 21.12.2019 позивачу надано 3-денний строк з дня отримання копії рішення для подання доказів, що підтверджують розмір витрат товариства на професійну правничу допомогу.

Як видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2105015832812, копію вказаного рішення позивач отримав 11.02.2020.

Проте, як у наданий судом строк, так і станом на сьогодні до суду не подано жодних доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ТОВ "Екосистем України" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи.

За таких обставин суд констатує недотримання позивачем вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Водночас суд враховує, що відповідні докази позивач не надав суду і після прийняття постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, яким рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2019 залишено без змін.

Крім того, 17.07.2020 набув чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України.

Зокрема пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Також пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Втім, протягом зазначеного 20-денного строку від позивача не надходила заява (клопотання) про продовження на підставі положень Закону № 731-IX строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу у цій справі.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що заяву представника позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат ТОВ "Екосистем України" на професійну правничу допомогу належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241, 242, 243, 256, 293, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву представника позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем України" на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 120/3390/19-а.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана суддею 13.08.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович