Рішення

від 22.06.2018 по справі 804/1489/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Справа № 804/1489/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області капіталізовані платежі в сумі 49'876,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.03.2016 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру внесений запис про судове рішення щодо припинення Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім", що не пов`язане з банкрутством. Згідно норм чинного законодавства України, відповідачу необхідно відшкодувати шкоду заподіяну життю та здоров`ю на суму 49'876,62грн. яка підлягає капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача перед працівником з яким відбувся нещасний випадок на виробництві та призвів до втрати ним працездатності.

05.03.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

24.04.2018 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Павлоградське районне комунальне підприємство "Райагрохім" перебуває на обліку у Павлоградському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

02.03.2016 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру внесений запис про судове рішення щодо припинення Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім", що не пов`язане з банкрутством.

За час існування Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" з його працівником ОСОБА_1 відбувся нещасний випадок на виробництві, який призвів до втрати ним працездатності та на підставі його заяви взято на облік та призначені страхові виплати.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю на суму 49'876,62грн., але поштове відправлення не було вручено та повернулось до відділкння.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV, фонд є некомерційною самоврядною організацією, яка провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства - банкрута відшкодувати шкоду заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю розраховується на період, що визначається різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні ті їх віком на момент здійснення капіталізації.

Так, розрахунок потреби платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Відповідача перед потерпілою особою становить 49'876,62грн та розрахований наступним чином: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про перебування Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" в стані припинення, а саме на 02.03.2016, потерпілий досягнув 62 років. Згідно офіційно опублікованих Державною службою статистики України у статистичному бюлетні даних Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя по Україні за 2016 році, середня очікувана тривалість життя чоловіків при досягненні ними віку 62 роки становить 14,16 років, що дорівнює 169,92 місяців.

Виходячі з призначеної щомісячної страхової суми ОСОБА_1 у розмірі 293,53грн, загальна сума платежів, що має бути капіталізована 49'876,62грн. (293,53грн./міс. х 169,92міс. = 49'876,62грн.).

Страхувальник зобов`язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у Постанові Верховного Суду України №2а-156/12 від 26.06.2012 року.

Відповідно до ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`ю або смерті.

Згідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Павлоградського районного комунального підприємства "Райагрохім" (51453, с.Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область, вул.Матросова, 20, код ЄДРПОУ 05488147) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49020, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 93, код ЄДРПОУ 41323962) суму платежів, що підлягають капіталізації в загальній сумі 49'876грн. 62коп. (сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 62 копійки)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова