Постанова

від 13.08.2020 по справі 440/3260/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 р.Справа № 440/3260/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба) по справі № 440/3260/20

за позовом ОСОБА_2

до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс"

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 09.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №62287999.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 09.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №62287999.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що у виконавчому написі приватного нотаріусу вказано місце проживання боржника, а саме - АДРЕСА_1 , тобто виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва; чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття провадження. Згідно ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» , якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.

За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. видано виконавчий напис № 8242 про звернення стягнення з боржника: ОСОБА_2 на користь на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 9 415,29 грн (а.с. 63).

У виконавчому написі зазначені адреса реєстрації боржника - АДРЕСА_2 , та адреса проживання - АДРЕСА_1 .

Виконавчий напис стягувачем ТОВ "Фінфорс" пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. (а.с. 45).

В заяві ТОВ "Фінфорс" просило відкрити виконавче провадження за місцем проживання (перебування) боржника - АДРЕСА_1 .

На підставі заяви стягувача приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. 09.06.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62287999 з виконання виконавчого напису № 8242 від 15.04.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованість в розмірі 9 415,29 грн (а.с. 7).

Позивач, не погоджуючись з постановою відповідача, звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон № 1403-VIII).

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ).

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, б статті 25 Закону № 1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Зі змісту наведеної норми убачається, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VІІІ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону № 1404-VІІІ).

При цьому, відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 6 цієї статті фізична особа може мати кілька місць проживання.

За визначенням ст. 3 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (далі - Закон № 1382-IV) місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; < >.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання (пункт 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207).

Згідно із п. 7 цих Правил реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України від 02.09.1993 року № 3425-XII Про нотаріат (далі - Закон № 3425-XII) та іншими актами законодавства (частина 1 статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 5.1, 5.2 пункту 5 Викладення виконавчого напису глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій установлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість (підпункт 5.1).

Отже, з огляду на викладене, Закон України "Про виконавче провадження" визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Таким чином, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. В протилежному випадку - виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання як такий, що пред`явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.04.2020 по справі №804/6996/17.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_2 відповідно до паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6). При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що ніколи не проживала в м. Києві та не мала і немає жодного майна в м. Києві, в той час як відповідачем не надано доказів протилежного.

Крім того, про фактичне проживання в м. Полтаві позивача свідчить інформація, отримана відповідачем в ході вчинення виконавчих дій у рамках ВП №62287999, про те, що ОСОБА_2 працює та отримує дохід від відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області (а.с. 75).

В спірній постанові відповідача про відкриття виконавчого провадження зазначено, що адресою боржника є АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що жодних даних, які посвідчують визначене приватним нотаріусом у виконавчому написі про те, що місцем проживання/перебування позивача є квартира АДРЕСА_3 судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Крім того судам першої та апеляційної інстанції не надано, доказів, які б посвідчували факт знаходження майна, у тому числі банківських рахунків ОСОБА_2 у межах виконавчого округу м. Києва, а також доказів з`ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Отже, відповідачем, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження № 62287999 у межах виконавчого округу міста Києва.

Частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у даному випадку (за наявності двох адрес, одна із яких знаходиться в іншому виконавчому окрузі), приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження без з`ясування питання дійсного місця проживання/перебування боржника ОСОБА_2 , приватний виконавець свідомо не виключає можливості порушення ним приписів ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII. В свою чергу, таке рішення не відповідає критерію законності, визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України.

Водночас, Законом України "Про виконавче провадження" саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, питання з`ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування постанови приватного виконавця, оскільки остання прийнята із порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців.

При розгляді справи судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.04.2020 по справі № 580/3311/19.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року по справі № 440/3260/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій