Постанова

від 30.08.2007 по справі 15/249-07-6195

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/249-07-6195

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" серпня 2007 р. Справа № 15/249-07-6195

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.

суддів  Бойко Л.І., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином .

від відповідача: Бажак О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ВАТ "Одеський керамзитовий завод"

на ухвалу господарського суду Одеської області від "03" серпня 2007 р.

у справі №15/249-07-6195

за позовом  ТОВ "Кераміт"                

до  ВАТ "Одеський керамзитовий завод"        

про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та  стягнення заподіяної шкоди у розмірі 92 169 грн.

                                                             встановив:

       ТОВ „Кераміт” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ "Одеський керамзитовий завод" про витребування з чужого незаконного володіння відповідача рухомого та нерухомого майна, отриманого позивачем за договором оренди від 30.04.2007 р. та розташованого за адресою: 21 км Старокиївської дороги, 23-а та 23-б; усунення перешкод у користуванні позивачем отриманими в оренду земельними ділянками площею 2,3260 га та 2,752 га, за такими ж адресами, стягнення заподіяної майнової шкоди у розмірі 92 169 грн.

Позов обґрунтовано незаконним вилученням рухомого і нерухомого майна, внаслідок чого було зупинено господарську діяльність позивача, завдано майнову шкоду.

Також ТОВ „Кераміт” звернулося із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 3.08.07р. (суддя Петров В.С.) задоволено заяву ТОВ „Кераміт” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, 21 км Старокиївської дороги, 23-а та 23-б, яке складається з: пічного відділення панельного складу готової продукції, складу глини панельного, трансформаторної підстанції, будинку двоповерхового, внутрімайданчикових кабельних мереж та мереж водопостачання, підготовчо-формувального відділення з глинозапасником та сушильним відділенням; газоочистки № 1, № 2, № 3; складу додатків; трансформаторної підстанції –літ „Т”; мазутонасосної, резервуару для нафтопродуктів; камера охолоджування димососів; брукування; складу глини (площадка); димової труби; градирні ППВ; заборонено ВАТ „Одеський керамзитовий завод” та будь-яким  іншим особам чинити перешкоди виробничо-господарській діяльності ТОВ „Кераміт”.

Ухвала господарського суду обґрунтована тим, що спірне майно може бути відчужене і невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ВАТ „Одеський керамзитовий завод” просить скасувати ухвалу господарського суду.

Доводи скаржника грунтуються на тому, що на спірне майно, за витребуванням якого звернувся ТОВ „Кераміт”, рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.05р. у справі №16/211-05-4330 залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.07р., відновлено право власності ВАТ „Одеський керамзитовий завод” з відповідним скасуванням реєстрації права власності на нього за ТОВ „Ізокерам”.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову від 3.08.07р. перешкоджає виконанню вказаного рішення і заперечує його чинність.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити,  перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Ст.67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується  накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що стосуються предмета спору,  зупинення стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Всупереч зазначеному, ухвала господарського суду вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки при її прийнятті судом не було враховано слідуюче:

- рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.05р. по справі №16/211-05-4330, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.07р. і роз'ясненням ухвалою господарського суду від 06.07.07р., було фактично  відновлено право власності ВАТ „Одеський керамзитовий завод” на майно: пічного відділення панельного складу готової продукції, складу глини панельного, трансформаторної підстанції, будинку двоповерхового, внутрімайданчикових кабельних мереж та мереж водопостачання, підготовчо-формувального відділення з глинозапасником та сушильним відділенням; газоочистки № 1, № 2, № 3; складу додатків; трансформаторної підстанції –літ „Т”; мазутонасосної, резервуару для нафтопродуктів; камера охолоджування димососів; брукування; складу глини (площадка); димової труби; градирні ППВ.

Постанова апеляційної інстанції вступила в законну силу і підтвердила, що майно, на  яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, дійсно являється власністю відповідача, що спростовує твердження  про незаконне володіння ним останнього;

- питання щодо зникнення, зменшення або погіршення орендованого позивачем майна судом не з'ясовувалося, крім того, суд в ухвалі не зазначив які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та не  визначив коло інших осіб, яким також заборонено вчиняти будь-які дії щодо спірного майна.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ухвала господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.104 ГПК України, не може залишитись без змін і підлягає скасування.  При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене та прийняти відповідне судове рішення згідно вимог закону.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, колегія суддів постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.08.07р. у справі № 15/249-07-6195 –скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у  касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Т.А. Величко

Судді:                                                                                          Л.І. Бойко

                                                                                                      А. М. Жукова