Ухвала

від 11.08.2020 по справі 826/17790/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17790/16

УХВАЛА

11 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Федотова І.В., Сорочка Є.О,, дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КБ Група до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ КБ Група звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2015 року № 000914501, яким позивачу визначено грошове зобов`язання у розмірі 227 182,50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2019 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплатою судового збору. Апелянту надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та доказів сплати судового збору у розмірі 5111,61 грн.

При цьому судом було акцентовано увагу апелянта на необхідності надання доказів на підствердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору; не наведено обгрунтувань суттєвої затримки подання апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги вперше поданої.

Вказаний строк був встановлений з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020.

Як убачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 15 червня 2020 року була вручена представнику апелянта 20 червня 2020 року.

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 внесено зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаним законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчується 06 серпня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником 05 серпня 2020 року надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач вказує, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням не має можливості сплатити судовий збір.

Дослідивши дане клопотання та матеріали справи, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Отже, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", не передбачають умов для звільнення від сплати судового збору суб`єктам владних повноважень.

З огляду на викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про поновлкення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку зазначено, що через збільшення навантаженн на одну штатну одиницю, враховуючи людський фактор, значний об`єм роботи Головним управлінням ДПС у м.Києві було пропущено строк на апеляційне оскарження.

таттею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Головне управління ДПС у м.Києві, як державний орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, та утримується за рахунок державного бюджету, має в своєму розпорядженні достатньо засобів для належної організації роботи, зокрема щодо юридичного обслуговування, тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

До того ж, суд не може визнати поважними доводи апелянта зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.

Інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелоянтом у клопотанні вже вказувались податковим органом при зверненні до апеляційного суду та були визнані судом неповажними, про що зазначено й в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційна скарга залишалась без руху.

Враховуючи те, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є не поважними, то колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що скаржник не подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КБ Група до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко