Постанова

від 12.08.2020 по справі 640/10670/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10670/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Кузьмишиної О.М.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пластмаш" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Пластмаш" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) з позовом до приватного акціонерного товариства "Пластмаш" (далі - відповідач, ПАТ "Пластмаш"), в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень приватного акціонерного товариства "Пластмаш", розташованих за адресою: вул. Івана Шевцова, 1 в Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитків) та накладення печаток на вхідні двері.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що при проведенні позапланового заходу державного нагляду приміщень відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2020 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ПрАТ "Пластмаш" було усунуто всі істотні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, визначені приписом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 16.04.2019 року №179. Разом з цим, судом також не було враховано та надано належної правової оцінки тому факту, що вказані в Акті позапланової перевірки від 01 жовтня 2019 року № 773 три порушення не чинять істотного впливу на стан техногенної та протипожежної безпеки приміщень ПрАТ "Пластмаш", а тому не можуть слугувати належною правовою підставою для застосування судом заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень та для задооволення позовних вимог у справі. Крім того, апелянт звертає увагу суду, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку власників приводити раніше побудовані капітальні будівлі та споруди у відповідність з нововиданими державними будівельними нормами чи правилами, якщо їх споруджння здійснено відповідно до раніше діючих норм протипожежного законодавства. відповідачем також не визнаються вимоги контролюючого органу щодо необхідності забезпечення освітлення коридорів з першого по четвертий поверх офісної частини будівлі природнім світлом. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено, що відповідальність за окремі порушення законодавства повинні нести орендарі приміщень, а не ПрАТ "Пластмаш" та разом з цим стверджує, що на виконання вимог контролюючого органу щодо надання декларацій відповідності матеріально-технічної бази орендарів приміщень ПрАТ "ПЛАСТМАШ" вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57 ч. 2 КЦЗ України), орендарями приміщень, що перевірялись позивачем, отримано та зареєстровано органом ДСНС у встановленому порядку відповідні декларації.

З огляду на зазначене апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до ПрАТ "Пластмаш" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Пластмаш" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем, у свою чергу, було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для її вирішення, а також з дослідженням всіх наданих сторонами доказів у відповідності до норм матеріального права, та з дотриманням норм процесуального права. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги такими, що задоволенню не підлягають.

У письмових поясненнях ПрАТ "Пластмаш" зокрема зазначає, що доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу жодним чином не спростовують обґрунтованості вимог апелянта.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 04.04.2019 по 10.04.2019 головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) приміщень відповідача за адресою: вул. Івана Шевцова, 1 в Шевченківському районі м. Києва щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПАТ "Пластмаш" № 229 від 10.04.2019, яким зафіксовано 40 порушень та встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ПАТ "Пластмаш" за вказаною адресою функціонує з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки № 229 від 10.04.2019, позивачем видано припис від 16.04.2019 №179 про усунення порушень.

Отже, оскільки перевіркою було встановлено наявність чисельних порушень, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які не усунуті відповідачем у встановлений строк, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Разом з тим, у ході розгляду справи, судом було встановлено, що 28 серпня 2019 року на підставі звернення відповідача позивачем було проведено позапланову перевірку приміщень ПАТ "Пластмаш" та встановлено, що на час проведення перевірки суб`єктом господарювання не усунуто 12 порушень. Результати вказаної перевірки оформлено Актом № 703 від 28 серпня 2019 року.

01 жовтня 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було знову проведено позапланову перевірку за заявою позивача щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 01.10.2019 №773.

Як вбачається зі змісту вказаного Акта, перевіркою встановлено, що ПрАТ "Пластмаш" не було усунуто наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки

п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - між сходовими маршами сходової клітки влаштований проміжок менше ніж 75 мм (порушення п.8.11 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги");

п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - в коридорі (з 1-го по 4-й поверх офісної частини будівлі) відсутнє освітлення природнім світлом (освітлення здійснюється другим світлом через двері, які відокремлюють сходову клітку від коридору) (порушення п.9.3.5 ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення");

ч.2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - використання суб`єктами господарювання орендованих приміщень здійснюється без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем частково усунуто виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів ПАТ "Пластмаш" щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акту перевірки та припису, однак, не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що часткове зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи . Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Як було встановлено судом та вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо отримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.10.2019 №773, перевіркою встановлено, що ПрАТ "Пластмаш" не було усунуто 3 з виявлених плановою перевіркою 40 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - між сходовими маршами сходової клітки влаштований проміжок менше ніж 75 мм (порушення п.8.11 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги");

п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - в коридорі (з 1-го по 4-й поверх офісної частини будівлі) відсутнє освітлення природнім світлом (освітлення здійснюється другим світлом через двері, які відокремлюють сходову клітку від коридору) (порушення п.9.3.5 ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення");

ч.2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - використання суб`єктами господарювання орендованих приміщень здійснюється без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що встановлені в Акті порушення, а саме, що між сходовими маршами сходової клітки влаштований проміжок менше ніж 75 мм., а також те, що в коридорі (з 1-го по 4-й поверх офісної частини будівлі) відсутнє освітлення природнім світлом (освітлення здійснюється другим світлом через двері, які відокремлюють сходову клітку від коридору) не можуть бути підставою, в межах спірних правовідносин, для застосування заходів реагування, адже, як вбачається з наявного у матеріалах справи приймально-здавального Акту експериментального корпусу Інституту УКРНДІПЛАСТМАШ закінченого у 1964 році, зазначений корпус було введено в експлуатацію державною приймальною комісією. Разом з цим у п. 5 вказаного Акту зазначено, що протипожежні заходи здійснені відповідно до проекту.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання (власників приміщень) проводити раніше побудовані капітальні будівлі та споруди у відповідність з нововиданими державними будівельними нормами чи правилами, якщо об`єкти було введено у експлуатацію у відповідності до чинних на той час вимог пожежної безпеки

Щодо встановленого перевіркою порушення відповідачем ст. 57 Кодексу Цивільного захисту України, а саме "допускається надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки у встановленому законодавством порядку", колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 57 передбачено, що декларація не подається:

1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником;

3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Як було зазначено вище, будівлю експериментального корпусу Інституту УКРНДІПЛАСТМАШ прийнято в експлуатацію в установленому законодавством порядку, даний акт, в тому числі, підписано органом державного пожежного нагляду.

Крім того, відповідачем до матеріалів апеляційної скарги додано докази реєстрації декларацій ТОВ Спецгруп Інженерінг від 22.01.2020 № 26-1052/261 та ТОВ Спецгруп НВП від 22.01.2020 № 26-1036/261.

Тобто, наведені обставини свідчать про фактичне усунення суб`єктом господарювання зазначеного порушення.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття позивачем заходів реагування до відповідача колегія суддів виходить з того, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

З урахуванням того, що ПАТ "Пластмаш" під час позапланової перевірки усунуто 37 порушень, з 40 зафіксованих у первинному Акті перевірки та враховуючи, що інші 3 порушення, на переконання колегії суддів, фактично відсутні та/або не які створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для застосування до відповідача зазначених у позовній заяві контролюючим органом заходів реагування.

Таким чином, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються наявними у справі доказами та доводами апеляційної скарги.

Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пластмаш" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.М. Кузмишина

Є.В. Чаку