Постанова

від 11.08.2020 по справі 826/22060/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 826/22060/15

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Глобальна ресторанна група - Україна

до Головного управління Державної фіскальної служби

в м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобальна ресторанна група - Україна (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом ?янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2015 №№ 0001552202, 0001562202.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що наданими позивачем первинними документами підтверджується товарність операцій між ним і ТОВ Фортест та відповідачем не доведено зворотного, а також з того, що позивач не повинен нести відповідальності за дії його контрагентів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, наполягаючи на безтоварності операцій позивача з вказаним контрагентом та посилаючись на ланцюг його правовідносин з іншою особою і відсутність матеріально-технічних ресурсів для виконання відповідних операцій.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для полання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості та безпідставності доводів скаржника.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, з урахуванням клопотань представників обох сторін, відповідно до статті 311 КАС України вирішено перейти до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Крім того, 11.08.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання ГУ ДФС у м. Києві про заміну відповідача в цій спарві та замінено відповідача - ДПІ у Солом ?янському районі ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДФС у м. Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, устанволені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Глобальна ресторанна група - Україна (далі - ТОВ Глобальна ресторанна група - Україна ) (ЄДРПОУ 38321216) зареєстровано як юридична особа, є платником ПДВ та перебуває на обілку в ГУ ДФС у м. Києві.

20.01.2014 між ТОВ ГРГ-Україна (замовник) і ТОВ Фортест (підрядник) укладено договір № 20-01-14 генерального підряду, пунктом 1.1 якого передбачено, що за цим договором підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати замовнику за ціною, у терміни та на умовах цього договору комплекс робіт з технічного переобладнання приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: місто Київ, пр. Миколи Бажана, (станція Метро Осокорки), ТРЦ Аппетит . Перелік робіт детально описаний в додатку 7 до даного договору. Замовник, в свою чергу, зобов`язується надати підряднику затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх на умовах договору.

Виконання робіт за цим договором здійснюється підрядником з матеріалів підрядника, окрім випадків, прямо передбачених цим договором (додатками). Якість робіт, матеріалів та обладнання підрядника повинні відповідати Державним будівельним стандартам України та побажанням замовника (пункт 1.2 договору).

Вимогами пункту 2 договору визначено, що підрядник зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу замовнику протягом виконання та після закінчення робіт виконавчої документації, включаючи, але не обмежуючись усіма необхідними кресленнями, розрахунками, технічними описами, сертифікатами, паспортами, інструкціями та керівництвами з експлуатації, узгодженнями, протоколами іспитів та ін., розробленими та отриманими підрядником для здачі-прийняття виконаних робіт за об`єкта в цілому; передати замовникові гарантійні талони (сертифікати), надані постачальником (виробником) обладнання.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що вартість робіт за даним договором становить: без ПДВ 3 861 041,15 грн., крім того ПДВ (20%) - 772 208,23 грн., всього з ПДВ - 4 633 249,38 грн.

Ціна договору включає в себе вартість всіх робіт, які мають бути виконані підрядником у відповідності до цього договору, вартість використаних при їх виконанні обладнання та матеріалів підрядника, а також вартість усіх прав інтелектуальної власності (та носів, в яких вони втілені) створених при виконанні робіт.

Ціна договору розрахована на основі робочої документації, огляду майданчика підрядником, дозволів та всіх необхідних зауважень з боку державних органів влади та умов представлених підрядник.

Ціна договору також враховує вартість тих робіт, які не вказані в робочій документації (креслення або технічні описи, перелік робіт і таке інше), але є безумовною частиною проекту, так як це передбачено місцевими нормативними актами, нормами, стандартами, технічними стандартами і належать до повного, якісного виконання проекту. Підрядник інформований про вищевказані стандарти і про те, що вартість договору враховує відповідні затрати.

Роботи про проекту в цілому або останній етап робіт підлягають прийняттю, повному або частковому, замовником від підрядника на нараді, які мають проводитися в взаємоузгоджені строки та взаємоузгодженому місці протягом семи днів з дати одержання замовником від підрядника вимоги про проведення такої наради.

У матеріалах справи міститься копія додатку № 8 до договору генерального підряду № 20-01-14 від 20.01.2014 (перелік обов`язків щодо монтажу обладнання кухні); додаток №1 (договірна ціна на будівництво ресторану); додаток №1 до додаткової угоди № 2 до договору генерального підряду № 20-01-14 від 20.01.2014 (кошторис); акт прийому виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2014 року; акт прийому виконаний робіт за грудень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2014 року.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснено на користь ТОВ Фортест на підставі платіжних доручень оплату послуг на загальну суму 2 665 470,09 грн. При цьому, ТОВ Фортест виписано податкові накладні на загальну суму 2 949 014,73 грн.

У період з 16.03.2015 по 20.03.2015 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 13 січня 2014 року №8, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ГРГ-Україна (код ЄДРПОУ 38321216) із ТОВ Фортест за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.03.2015 № 1053/26-58-22-02-17/38321216.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ГРГ-Україна : пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення за грудень 2014 року від`ємного значення різниці між сумою грошового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на суму 332 771,00 грн. та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на суму 158 732,00 грн.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на аналізі ланцюга постачання контрагента позивача ТОВ Фортест , щодо якого контролюючим органом зазначено, що ТОВ Фортест , враховуючи обмеженість трудових та виробничих ресурсів залучило до виконання робіт субпідрядників, основним серед яких є ТОВ Констракшн лайн (код ЄДРПОУ 39161193).

При цьому, висновки податкового органу ґрунтуються, зокрема, на використаній в ході її проведення інформації, що мітилась в базі АІС Податковий блок .

Разом з тим, в іншому акті перевірки від 05.03.2015 № 239/15-21-22-01/35131537 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Форест з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ Констракшн Лайн за період жовтень 2014 року містилась інформація про те, що: перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання будівельно-монтажних робіт ТОВ Фортест у ТОВ Констракшн Лайн їх вид, обсяг та розрахунки за період жовтень 2014 року у розмірі 194 551 грн. 00 коп. та відповідно операції з постачання (продажу) будівельно-монтажних робіт до контрагента-покупця ТОВ ГРГ-Україна в частині придбання ТОВ Фортест по ланцюгу постачання від ТОВ Констракшн Лайн ; перевіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування, які підпадають під визначення статті 22, статті 185 Податкового кодексу України по операціям з придбання у ТОВ Констракшн Лайн за жовтень 2014 року та відповідно операцій з виконання (продажу) робіт постачання по ланцюгу від ТОВ Фортест до контрагента-покупця ТОВ ГРГ-Україна ; перевіркою ТОВ Фортест встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ Констракшн Лайн (код ЄДРПОУ 39161193) за період жовтень 2014 року та ТОВ ГРГ-Україна (код ЄДРПОУ 38321216).

Однак, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 815/1600/15:

- визнано протиправними дії ДПІ у Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі акту ДПІ у Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.03.2015 року за № 239/15-21-22-01/35131537 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фортест (код ЄДРПОУ 35131537) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ Констракшн Лайн (код ЄДРПОУ 39161193) за період жовтень 2014 року ;

- зобов`язано ДПІ у Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області вилучити з діючих автоматизованих систем співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту ДПІ у Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.03.2015 року за № 239/15-21-22-01/35131537 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фортест (код ЄДРПОУ 35131537) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ Констракшн Лайн (код ЄДРПОУ 39161193) за період жовтень 2014 року .

У Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43881395#) наявна інформація про набрання рішенням в адміністративній справі № 815/1600/15 законної сили 25.05.2015.

16.04.2015 на підставі акта перевірки від 27.03.2015 № 1053/26-58-22-02-17/38321216 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС України прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001552202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 158 732,00 грн. за грудень 2014 року;

- № 0001562202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 332 771,00 грн. за грудень 2014 року.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законами України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.39, 14.1.156, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для формування суб`єктом господарювання показників податкової звітності, які в наступному враховуються ним при обчисленні об`єкта оподаткування, є реальність здійснення господарських операцій, за якими ним були понесені такі витрати, що підтверджується відповідною первинною документацією.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ Фортест підтверджується відповідними первинними документами, про що було зазначено вище.

Крім того, матеріалами справи підтверджується господарська мета вчинення спірних операцій між позивачем і зазначеним контрагентом, відповідність таких операцій видам господарської діяльності позивача і використання результатів наданих послуг (виконаних робіт) у господарській діяльності позивача.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача із зазначеними контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, то колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи апелянта у справі про те, що вказаний контрагент позивача не мав матеріально-технічних ресурсів для вчинення спірних операцій з позивачем і що його правовідносини за ланцюгом постачання з ТОВ Констракшн Лайн не підтверджуються, є необґрунтованими та засновуються на припущеннях.

Бльш того, як відзначалося вище, судовим рішенням у справі № 815/1600/15, яке набрало законної сили, установлено безпідставність висновків податкового органу щодо безтоварності операцій ТОВ Фортест з ТОВ Констракшн Лайн .

Крім того, апеляційний суд відзначає, що в матеріалах справи містяться також докази проведення тендеру на виконання будівельних робіт закладу громадського харчування KFC ТРЦ Апетит (станція Метро Осокорки); наказ про початок виконання робіт щодо будівництва від 20 січня 2014 року №1/20-01-14.

Також у матеріалах справи міститься копія технічного паспорту на торговельно-адміністративне приміщення, розташоване по проспекту Миколи Бажана (станція метро Осокорки), виданий ТОВ Константа Груп та виготовлений станом на 26 грудня 2013 року; копія декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року №КВ 143133640448.

Крім того, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04.04.2014 підтверджується належність ТОВ Константа Груп об`єкта торговельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування у місті Києві по просп. Миколи Бажана, будинок 1-Е, яке в подальшому передане позивачу в оренду на підставі договору оренди нерухомого майна від 24.04.2014.

Колегія суддів приймає до уваги й те, що станом на момент існування спірних правовідносин контрагент позивача ТОВ Фортест у встановленому законодавством порядку було зареєстроване платником ПДВ, мало ліцензію № 181017 серія АЕ, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на здійснення господарської діяльності, пов`язану із створення об`єктів архітектури строком дії з 13.11.2012 по 13.11.2017.

Також, в матеріалах справи містяться копії додатків до договору генерального підряду №20-01-14 від 20 січня 2014 року (додаток №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), що спростовує доводи податкового органу щодо їх відсутності у позивача.

Суд зазначає, що позивачем надано до суду протокол наради з питань закінчення фасадних робіт та дефектів світлопрозорих конструкцій закладу ресторанного господарства від 17.06.2014, копії протоколів вимірювання, а також копії протоколів планових нарад; копії акта готовності об`єкта до здачі; копію акта прийому-передачі будівельного майданчика від 20.01.2014.

Таким чином, доводи апелянта щодо безтоварності операцій позивача з вказаним контрагентом є безпідставними.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платнику податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , від 10.03.2010 у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладені обставини та оцінивши докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 11 серпня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: