Постанова

від 13.08.2020 по справі 300/507/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Справа № 300/507/20 пров. № А/857/7970/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Медичного реабілітаційного центру МВС України Кремінці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (суддя Скільський І.І., м.Івано-Франківськ) у справі за його позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Медичний реабілітаційний центру МВС України Кремінці (далі - МРЦ) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - ДАБІ, Управління відповідно) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2020 №14/1009/m5/2020 (далі - Постанова), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовими рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції здійснено неправильне тлумачення норм матеріального права, а саме пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №553 (далі - Порядок №553), а також не було застосовано висновків викладених у постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а, в якій вказано, що до адміністративної відповідальності за порушення норм частини першої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) може бути притягнута лише особа за наявності факту вини. А невиконання вимог приписів, які вчинені не на підставі та не у межах повноважень визначених нормативно-правовими актами України, виключає притягнення особи до відповідальності. Вказує, що оскільки за наслідками судового розгляду щодо оскарження директором МРЦ відносно нього постанови по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2019 №43/1009/m6/2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбачено частиною першою статті 96 КУпАП таку постанову у судовому порядку скасовано і встановлено факт відсутності складу правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП, якою передбачена відповідальність за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), тому припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт не підлягає виконанню, і відповідно оскаржувана Постанова винесена у зв`язку з невиконанням припису є протиправною.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в судове засідання не надіслав свого представника про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленої сторони.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанцій в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувалися тим, що оскільки припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.04.2019 (далі - Припис), який є обов`язковим до виконання чинний та у встановленому порядку його не оскаржено і не скасовано, то перевірка проведена контролюючим органом законно, а Постанова за невиконання вимог вказаного припису винесена правомірно. Доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача та прийнятої ним Постанови не представлено, а відповідач у спірних відносинах діяв відповідно до наданих йому повноважень, у встановленому законом порядку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що посадовими особами Управління за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 26.04.2019 №187/1009/m.7/2019 (далі - Акт) у якому зафіксовано факт виявлення порушення вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI, зокрема демонтовано частину несучої стіни у будівлі головного корпусу МРЦ без дозвільних документів (а.с.17-22).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом винесено Припис, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або проведення об`єкта до первинного стану до 26.06.2019 (а.с.27).

Також цією ж датою на директора МРЦ та позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення від 26.04.2019 (далі - Протокол; а.с.25-26).

За наслідками розгляду Акта, Протоколів та Припису відносно директора МРЦ винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2019 №43/1009/m6/2019 (далі - Постанова-1) відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI та застосовано відповідно до частини першої статті 96 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн; відносно МРЦ винесена постанова по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.05.2019 №20/1009/m5/2019 (далі - Постанова-2), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушенні передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 69156 грн (а.с.28-29).

Постанова-1 та Постанова-2 були оскаржені позивачем до суду. Так, відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року у справі №344/11518/19, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, Постанову-1 визнано незаконною та скасовано (а.с.30-37).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №300/1411/19, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, позовну заяву МРЦ про визнання протиправною та скасування Постанови-2 залишено без розгляду (а.с.38-40).

Припис в судовому порядку оскаржений не був.

Водночас, у період з 21.01.2020 по 03.02.2020 відповідачем проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог Припису, за результатами якої складено акт від 03.02.2020 №28/1009/m.7/2020 (далі - Акт-1; а.с.11-16).

В ході перевірки встановлено, що вимоги Припису не виконані, а тому контролюючим органом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.02.2020 (далі - Протокол-1; а.с.8-9).

За результатами розгляду Акта-1 перевірки та Протоколу-1 відповідачем винесено оскаржувану Постанову про визнання МРЦ винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацу 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону та накладено штраф в розмірі 105100 грн.

За змістом частини першої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком №553 (в редакції, чинні на час виникнення спірних відносин).

Згідно пункту 7 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За змістом пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 20 Порядку №553 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як видно із матеріалів справи, в зв`язку з виявленими під час перевірки 26.04.2019 порушеннями, відповідачем винесено Припис та Постанову-1, Постанову-2.

За змістом Припису він є обов`язковими до виконання, за невиконання Припису юридичні особи несуть відповідальність, передбачену Законом №208/94-ВР та КУпАП.

Закон №208/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 даного Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону встановлено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо, зокрема, зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином винесений Припис є окремим рішенням суб`єкта владних повноважень, що несе для особи певні зобов`язання та відповідні правові наслідки.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується висновками суду першої інстанції про підставність проведення перевірки 03.02.2020 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог Припису та правомірності винесення оскаржуваної Постанови, оскільки перевірка проведена щодо виконання вимог дійсного Припису, який у передбаченому законом порядку не скасований, а отже є правомірним.

Також апеляційний суд приймає до уваги твердження суду першої інстанції за якими скасування судовим рішенням Постанови-1 не є наслідком автоматичного скасування Припису, так як Припис є окремим рішенням суб`єкта владних повноважень, що несе для суб`єкта якого він стосується певні зобов`язання та відповідні правові наслідки, на час розгляду даної справи є чинним.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, та спрямовані здебільшого на переоцінку доказів і встановлених по справі обставин.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Медичного реабілітаційного центру МВС України Кремінці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 13 серпня 2020 року.