Постанова

від 12.08.2020 по справі 279/6018/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/6018/19 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.

Категорія 16 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

з участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я.

у цивільній справі № 279/6018/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острозька зернова компанія", третя особа Горщиківська територіальна громада, про запобігання вчинення дій щодо користування земельними ділянками та відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Просила заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Острозька зернова компанія" користуватися належними їй на праві власності земельними ділянками, а саме: площею 0,541 га. кадастровий номер 1822381200:03:000:0059; площею 2,0202 га. кадастровий номер 1822381200:03:000:0032; площею 3,3298 га. кадастровий номер 1822381200:03:000:0033; стягнути з відповідача на її користь збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 15 823,00 грн., понесені витрати на відновлення порушеного права в розмірі 450 грн., та витрати, які необхідно понести на відновлення межових знаків, в розмірі 1 100,00 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.07.2018 року у справі №2/279/1030/18 за нею було визнано право власності на спадкове майно, серед іншого, земельну ділянку загальною площею 5,89 га, яка розташована на території Горщиківської сільської ради Житомирської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №849151: кадастровий номер 1822381200:03:000:0033 (3,33га), кадастровий номер 1822381200:03:000:0059 (0,54га). 06.12.2018 року право власності було зареєстровано на земельні ділянки площею 0,541 га (запис №29293368), площею 2,0202 га (запис №29294381), площею 3,3298 га (запис №29291798) (позивачка зазначає один кадастровий номер вказаних ділянок - 1822381200:03:000:0059). 18.03.2019 року вона довідалась, що вказані ділянки самовільно зайняті невідомою особою. 20.05.2019 року з відповіді Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області їй стало відомо, що обробіток земельної ділянки здійснює ТОВ Острозька зернова компанія . 15.07.2019 року вона звернулась до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зі скаргою щодо самовільного зайняття земельних ділянок та отримала відповідь з якої вбачається, що особою, яка самовільно зайняла земельні ділянки, є ТОВ Острозька зернова компанія .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 15 823,00 грн., понесені витрати на відновлення порушеного права в розмірі 450,00 грн., витрати, які необхідно понести для відновлення межових знаків земельної ділянки, в розмірі 1 100,00 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн. - задовольнити. Вирішити питання судових витрат та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що незаконність рішення полягає в неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, в частині спростування дій відповідача, який самовільно зайняв земельні ділянки без правових підстав, чим обмежив власника землі в її використанні в посівний сезон з 18.03.2019 року по 16.04.2019 року. Крім того, на думку, апелянта відповідачу було відомо, що земельні ділянки мають власника до початку виконання посівних робіт.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.07.2018 року по справі №279/1627/18 (провадження №2/279/1030/10) (чинне з 07.08.2018 року) позивач набула право власності на земельні ділянки: площею 2,0202 га кадастровий номер 1822381200:03:000:0032, площею 3,3298 га кадастровий номер 1822381200:03:000:0033, площею 0,54 га кадастровий номер 1822381200:03:000:0059, які знаходяться на території Горщиківської сільської ради, в порядку спадкування майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своє право на вказані ділянки позивачка зареєструвала 04.12.2018 року.

20.05.2019 року позивачка замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). 20.05.2019 року складено акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання. 21.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Горщиківської сільської ради про надання документів щодо укладення з ПП Черняхівська аграрна група договору оренди її земельної ділянки, що свідчить про те, що про існування такого договору позивачка була обізнана. За результатами звернення ОСОБА_1 про незаконний обробіток належної їй земельної ділянки, пошкодження межових знаків підстав для здійснення кримінального провадження щодо ТОВ Острозька зернова компанія встановлено не було (відповідь Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області №9859/2082019 від 20.05.2019 р., №20684/2082019 від 28.10.2019 р.). Даних про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що 01.08.2018 року (до набуття та реєстрації ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки) Горщиківською сільською радою було прийнято рішення №488 Про укладення договору на управління спадщиною , за яким ПП Черняхівська аграрна група були передані в оренду земельні ділянки померлих громадян, що були взяті під нагляд та охорону Горщиківської сільської ради Коростенського району. В складі цих земельних ділянок перебували і земельні ділянки, право власності на які позивачка зареєструвала 04.12.2018 року.

22.11.2018 року ПП Черняхівська аграрна група провела державну реєстрацію права оренди спірних земельних ділянок (інформація Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку).

09.04.2019 року ПП Черняхівська аграрна група звертається з претензією до відповідача щодо неправомірного використання земельних ділянок, які перебувають в оренді вказаного ПП, в числі яких знаходяться і спірні земельні ділянки, та пропонує укласти договір обміну самовільно зайнятих земельних ділянок та земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача. При цьому, ПП Черняхівська аграрна група зазначає про те, що нею сплачується орендна плата за використання орендованих земельних ділянок, які використовує відповідач.

16.04.2019 року ПП Черняхівська аграрна група , ТОВ Острозька зернова компанія та ТОВ Інвестагро бізнес груп уклали договір №1/09/2019 року обміну правами користування земельними ділянками, за яким відповідач отримав право користування земельними ділянками на території Горщиківської сільської ради.

16.01.2020 року ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено сформовану 15.01.2020 року інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий №1822381200:03:000:0032, яка в розділі Деталізована інформація про інше речове право містить дані про реєстрацію договору від 01.08.2018 року між Горщиківською сільською радою як орендодавцем та ПП Черняхівська аграрна група як орендарем. Строк дії вказаного договору визначено наступним чином: Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, але не більше ніж на 7 років з 01.08.2018 року. Вказане речове право було припинено 06.06.2019 року (відомості внесено до реєстру 10.06.2019 року) на підставі угоди про дострокове припинення договору оренди землі від 01.08.2018 року, виданої 07.05.2019 року Горщиківською сільською радою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те. Що із заявлених підстав позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом враховано, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та до реєстрації позивачкою свого права власності спірні земельні ділянки мали статус неоформленої спадщини та не мали титульного власника. Їх охорону як спадкового майна, здійснював територіальний орган місцевого самоврядування - третя особа, яким 01.08.2018 року спірні земельні ділянки було передано в оренду ПП Черняхівська аграрна група . Останнє 16.04.2019 року право користування ними передало відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, про своє право на спірні земельні ділянки позивач заявила лише 21.05.2019 року, звернувшись із заявою до третьої особи, зміст якої свідчить про її обізнаність про передачу земельних ділянок в оренду. Даних про те, що про своє право позивачка повідомила орендаря (ПП Черняхівська аграрна група ), матеріали справи не містять. Інформація про припинення договору оренди земельної ділянки кадастровий №1822381200:03:000:0032 (можливо і двох інших, інформація про що не подана) внесена до реєстру 10.06.2019 року.

Доказів про те, що після отримання інформації про перебування земельних ділянок в оренді ПП Черняхівська аграрна група або користуванні відповідача, ОСОБА_1 заявила вказаним суб`єктам про своє право на земельні ділянки, висувала претензії з приводу безпідставного чи протиправного користування ними, вимагала отримання оплати за таке користування, суду не подано.

За таких обставин, суд правильно вважав, що відповідач до 17.05.2019 року (звернення позивача до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області) не був обізнаний про право позивача на земельні ділянки, які перебували в його користуванні на підставі Договору про обмін від 16.04.2019 року.

Згідно положень Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року зі змінами №161-XIV (далі: Закон), відповідно до ст.4 ч.5 якого орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом , усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною; згідно ч.1 ст.8-2 вказаного закону власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок, укладення договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди; ч.3 ст.19 передбачено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років; ч.6 ст.19 визначає, що особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі; ч.5 ст.31 Закону передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України (повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку).

Положення ч.7 ст.19 Закону поширюються на ті випадки, коли строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця. За такої умови договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, яка (заява) має бути подана до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом одного місяця з дня, коли орендарю стало відомо про смерть орендодавця. З моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, передану в оренду особою, яка управляє спадщиною, або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

За таких обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач правомірно набув право користування земельними ділянками, право на які позивач набула у серпні 2018 року, а зареєструвала це право в грудні 2018 року. Під час реєстрації цього права мала можливість довідатись про те, що земельні ділянки перебувають в оренді, однак про своє право в установленому порядку та в установлений строк не повідомила, жодних дій, спрямованих на отримання плати за їх використання, не вчиняла.

Разом з тим, орендна плата перераховувалась орендарем на адресу третьої особи.

Оскільки позивачкою не доведено протиправність дій відповідача щодо використання належного їй майна, то недоведеними є і вимоги щодо грошової компенсації такого використання. За таких обставин положення законодавства, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх вимог (ст. 152 , 156 ЗК України , ст. 22 , 386 ЦК України ), застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 13.08.2020 року.