Постанова

від 13.08.2020 по справі 6-108/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Харків

Справа № 6-108/10

Провадження № 22-ц/818/2170/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Каплоух Н.Б.

Учасники справи:

Боржник: ОСОБА_1

Стягувач: Харківська обласна кредитна спілка Слобожанська ,

Субєкт оскарження: Московський відділ державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2010 року , ухвалену суддею Оксененко В.А.

у цивільній справі за поданням Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про обмеження права для виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

У серпні 2010 року державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звернувся до Московського районного суду м.Харкова з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

В обгрунтування подання зазначав, остання має борг у розмірі 9912,45 гривень на користь КС Слобожанська . Оскільки боржник добровільно борг не погашає просив задовольнити подання та заборонити боржнику виїзд за межі України.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 18.08.2010 року подання Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції задоволено. Обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до врегулювання зобов"язань. Копію ухвали для виконання направлено до Департаменту охорони Державного кордону.

Ухвала суду мотивована тим, що існують всі правові підстави для задоволення подання державного виконавця.

Не погодившись з ухвалою районного суду ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 18.08.2010 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ. Тобто з поданням про обмеження виїзду за межі України він мав звернутись до Київського районного суду м.Харкова, яким було видано виконавчий лист № 2-3102/09 від 27.07.2009 року.

Відзив на апеляційну скаргу до розгляду справи по суті в апеляційному суді не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-3102/09 від 27.07.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС Слобожанська суми боргу у розмірі 9912, 45 гривень службою виконання у Московському районі м.Харкова 18.02.2010 року відкрито виконавче провадження.

З метою виконання рішення суду Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звернувся до Московського районного суду м. Харкова з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.5 Закону України Про виконавче провадження , в редакції яка діяла на час розгляду подання , державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняючи виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право зокрема звертатись до органу, який видав виконавчий документ, за розясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення, здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Із матеріалів справи вбачається, що постановляючи оскаржувану ухвалу районний суд керувався ЗУ Про виконавче провадження та ст. 379 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду подання).

Проте виходячи зі змісту зазначеної статті вона регулює порядок подання державного виконавця при вирішенні питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Тоді як в даному випадку, мало місце вирішення питання щодо обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 у звязку з існуючим боргом перед КС Слобожанська .

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції помилково визначився у правовідносинах, що склалися між сторонами у справі, та застосував норми процесуального права, що не регулюють дані правовідносини.

Отже, суд першої інстанції розглядаючи подання державного виконавця щодо обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 порушив норми процессуального права, що є підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст.367,369,374,376, 381,382,384,388,389,390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Московського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2010 року- задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2010 року - скасувати.

Подання Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про обмеження права для виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.В. Котелевець

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 13 серпня 2020 року