Рішення

від 14.08.2020 по справі 911/1632/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1632/20

За позовом фізичної особи підприємця Ємельянова Антона Олександровича

до Приватного підприємства Альтекс-Плюс

про стягнення 38342,57грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ємельянов Антон Олександрович звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Альтекс-Плюс про стягнення 38342,57грн у т.ч.:

- 37298,84грн - основна заборгованість;

- 1043,73грн - 3% річних за період з 18.08.2019 по 29.09.2019; з 30.09.2019 по 31.12.2019; з 01.01.2020 по 01.06.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором-заявкою №32 від 05.06.2019 в частині оплати за надані послуги з перевезення.

Відповідач у справі - Приватне підприємство Альтекс-Плюс у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що позивачем було змінено умови договору, а саме змінено транспортний засіб, який прибув до місця загрузки з запізненням на три доби. Окрім того, відповідач не отримав від позивача необхідні, належним чином оформлені документи для оплати здійсненого перевезення.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2019 між фізичною особою-підприємцем Ємельяновим Антоном Олександровичем (виконавець) та Приватним підприємством Альтекс-Плюс (замовник) було підписано договір-заявку №32.

Відповідно до умов договору-заявки №32 визначено маршрут: м. Ковентри (Англія) - Київ, найменування вантажу: техніка. Об`єм і вага (на один автомобіль) до 20000кг (20тонн), кількість автомобілів: 1; необхідні документи: CMR.

Місце завантаження договором-заявкою №32 визначено: Mecalac Construction Equipmen UK Ltd Central Boulevard, Prologis Park, Coventry, CV6 4BX - United Kingdom.

У договорі-заявці №32 вказано, що час завантаження 10.06.2019 до 10 години, місце вигрузки: м. Бровари вул. Щелковська, 4. Додаткові умови: нормативний простій 48 годин завантаження, 48 годин розвантаження. Ставка Фрахта і строк оплати: 2750 євро в гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку, оплата здійснюється протягом 2-5 днів по копіях документів. Крім того, час для завантаження машин, вказаний компанією Terex: з 7.00 до 15.00 за місцевим часом (Hours of collection 7.00 am through to 3.00pm). Додаткові умови: наднормативний простій на території України 50 євро за кожну повну добу простою на території інших країн 100 євро. У випадку виникнення будь-яких випадків терміново повідомляти. Автомобіль: НОМЕР_1 (НОМЕР_1) / НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що договором заявкою було погоджено та здійснено перевезення вантажу сполученням Coventry (Великобританія) -ПП Яготин (Україна) - м. Київ (Україна), вартість якого складає 2750 євро, що на день встановлення рахунку на оплату, з врахуванням вартості відкриття експертної декларації складає 82298,84грн.

Позивач зазначає, що ним було надіслано до відповідача оригінали документів, що підтверджують виконання перевезень, яких рахунок-фактура №102 від 24.06.2019, акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №102 від 24.06.2019; ЦМР (CMR) від 13.06.2019 та заявка №32 від 05.06.2019. Відповідач не сплатив кошти за виконане перевезення, і у зв`язку з цим 05.08.2019 позивач повторно надіслав відповідачу документи на оплату та вимогу про сплату боргу та повернення первинних документів підписаних зі сторони відповідача.

Відповідачем було частково сплачено за надані послуги з перевезення у розмірі 45000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №56 від 30.09.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором-заявкою №32 по сплаті за надані послуги з перевезення складають 37298,84грн, яку позивач просить стягнути суд з відповідача на його користь.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг, а також застосування до відповідача відповідальності встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобовязання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення, зокрема, вантажу, здійснюється за договором перевезення.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За перевезення, зокрема, вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 917 ЦК України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не оплачені надані позивачем послуги з перевезення, він є таким, що прострочив виконання зобовязань.

Так, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що позивачем було змінено умови договору, а саме змінено транспортний засіб, який прибув до місця загрузки з запізненням на три доби. Окрім того, відповідач не отримав від позивача необхідні, належним чином оформлені документи для оплати здійсненого перевезення.

Щодо посилання відповідача на те, що транспортний засіб позивача спізнився на три доби, а тому за умовами договору-заявки основний борг підлягає зменшенню на 300євро (по 100 євро за кожну добу простою на території іншої держави), суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Частиною 3 ст. 203 ГК Ураїни передбачено, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Проте, як вбачається з матеріалів справи заяву щодо зарахування зустрічних вимог відповідачем заявлено не було.

Судом не приймається до уваги наданий відповідачем лист направлений до Марини Колодочка, щодо штрафу за простій транспортного засобу, оскільки в наданому листі містяться розбіжності щодо дат, а саме дату надсилання листа зазначено як 25.04.2019, а дату договір-заявки №32 зазначено як 05.07., тобто не можливо встановити, що переписка велася саме за спірним договором-заявкою.

Щодо посилання відповідача на те, що ним не було отримано від позивача документів для здійснення оплати за надані послуги з перевезення, суд зазначає.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №56 від 30.09.2019 на суму 45 000,00грн, відповідно до якого зазначено, що ПП Альтарес-Плюс здійснено предоплату за транспортно-експедиційні послуги Великобританія-Київ згідно рахунку №102 від 24.06.2019.

Тобто відповідачу було відомо номер та дату рахунку-фактури та зазначені в ній реквізити на які необхідно внести кошти по сплаті за надані послуги з перевезення .

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 37298,84грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1043,73грн за період з 18.08.2019 по 29.09.2019; з 30.09.2019 по 31.12.2019; з 01.01.2020 по 01.06.2020.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2000,00грн на підставі договору про надання правової допомоги № 16/05-D від 20.05.2019.

Стосовно вказаних вимог, суд зазначає про наступне.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, копію договору про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019; копія додатку №4 від 31.01.2020 до договору про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019; копію рахунку-фактури №4 від 31.01.2020 на суму 2000,00грн; копію платіжного доручення №34 від 31.01.2020 на суму 2 000,00грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВС №1014514 від 31.01.2020.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20.05.2019 між Адвокатським бюро Лука та партнери (Адвокатське бюро) та фізичною особою-підприємцем Ємельяновим Антоном Олександровичем (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №16/05-D (далі - договір).

За цим договором Адвокатське бюро згідно доручення Клієнта зобов`язується надати правову допомогу, а Клієнт в свою чергу зобов`язується прийняти результат надання правової допомоги та сплатити її вартість в порядку визначеному умовами даного договору (п.1.1 договору).

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 договору, вартість послуг Адвокатського бюро зазначається в додатках до цього договору. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання договору, сплачує передплату за обумовлені сторонами адвокатські послуги. Адвокатське бюро залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

Як вбачається з наданих позивачем рахунку-фактури та додатку №4 до договору, адвокатом були надані послуги зі складання заяви про видачу судового наказу (наказне провадження), оформлення додатків до заяви про видачу судового наказу.

Крім того, у наданому платіжному дорученні №34 від 31.01.2020 на суму 2000,00грн зазначено призначення платежу : сплата за адвокатські послуги згідно договору 16/05-D від 20.05.2019 додаток 4 від 31.01.2020.

Суд не може прийняти відповідні документи, як докази надання адвокатських послуг про надання правової допомоги саме в межах справи №911/1632/20, оскільки справа не розглядається у наказному провадженні, позивачем заявлено позов, що розглянутий у спрощеному позовному провадженні.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката задоволенню судом не підлягає.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Альтекс-Плюс (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Південна, буд. 5, кв. 37; ідентифікаційний код 35518817) на користь фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 37298,84грн основної заборгованості, 1043,73грн 3% річних, а також 2102,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 2000,00грн витрат на правову допомогу відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.08.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова